Постанова 4824 № 757/7499/17-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 757/7499/17-ц Головуючий у суді І інстанції: Ільєва Т.Г. провадження №22-ц/824/4753/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І., секретар судового засідання: Дуб С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 9 жовтня 2020 року у справі за скаргою Компанії «Софінам Інвестментс ЛЛП» на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької Алли Сергіївни про закінчення виконавчого провадження, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року компанія СОФІНАМ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП (SOFINAM INVESTMENTS LLP) звернулась до суду зі скаргою в порядку статті 450 ЦПК України на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук А.С. про закінчення виконавчого провадження, згідно вимог якої заявник просить суд: поновити компанії СОФІНАМ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП (SOFINAM INVESTMENTS LLP) пропущений строк для подання скарги на дії та рішення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С.; визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 у справі №757/7499/17-ц, винесену 01.06.2020 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою А.С.. Мотивуючи подану скаргу заявник вказує, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі № 757/7499/17-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20.04.2017, забезпечено позов шляхом встановлення обов`язку для АТ КБ "ПриватБанк" щодо належного виконання депозитних договорів та заборони утримуватись від їх виконання до вирішення спору по суті. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.02.2020 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.04.2020 р. у справі № 757/7499/17-ц, було роз`яснено пункт 1 резолютивної частини ухвали про забезпечення позову. Компанією СОФІНАМ ІНВЕСТМЕНТС ЛЛП було подано заяву про примусове виконання вказаного рішення суду. Постановою Державного виконавця Левіцької А.С. від 29.04.2020 відкрито виконавче провадження, копію постанови скеровано боржнику (АТ КБ «Приватбанк») до виконання, стягувачу до відома. Згідно з п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження постановлено, що ухвала суду підлягає негайному виконанню. 01.06.2020 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою А.С. при примусовому виконанні ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 у справі №757/7499/17-ц винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, скаржник вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Прийняття державним виконавцем Левіцької А. С. постанови про закінчення ВП з формальних підстав призвело до того, що судове рішення не було виконано в повному обсязі, що у свою чергу суперечить положенням законодавства України та практиці Європейського суду з прав людини. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2020 року заявнику поновлено строк для звернення до суду зі скаргою та задоволено скаргу на постанову державного виконавця. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С. про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 у справі № 757/7499/17-ц, винесену 01.06.2020 року. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 17.11.2020 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Бауліна В.О. подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні скарги. Доводи апеляцінйої скарги обгрунтовані тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що постановлена за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Вказувала, що підставою для визнання незаконними дій та скасування рішення державного виконавця необхідними є встановлення факту невідповідності вчинених дій/прийнятого рішення нормам законодавства України, яким регламентовано діяльність державного виконавця, або вчинення дій/прийняття рішення з порушення меж повноважень державного виконавця. Судом першої інстанції не зазначено яких саме заходів примусового виконання ухвали про забезпечення позову державний виконавець в порушення законодавтсва (а саме Закону України «Про виконавче провадження» не вжив у ВП № НОМЕР_1. Отже вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню є необгрунтованим та таким, що не відповідає імперативним вимогам ч. 3 ст. 451 ЦПК України щодо встановлення факту порушення оскаржуваними діями/рішеннями державного виконавця норм відповідного законодавства України як обов`язкової передумови для їх скасування. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказувала на те, що державний виконавець був зобов`язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», адже у разі невиконання боржником рішення, яке не можу бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Вважає, що

позиція Верховного Суду, яка міститься у постанові від 18.06.2020 року у справі № 826/14580/16, та на яку посилався суд першої інстанції не може бути застосована до обставин даної справи, оскільки стосується висновку Верховного Суду про застосування ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», який втратив чинність з 5 жовтня 2016 року. Таким чином така позиція не може бути застосована до діючих норм права, в порядку яких здійснювалось примусове виконання ухвали про забезпечення позову. Також не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 02.12.2020 року Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не правильно застосував норми Закону України «Про виконавче провадження», не врахував положення ст. 63, 75 вказаного закону, що призвело до ухвалення у справі незаконного судового рішення. Вважає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва є ухвалою про забезпечення позову, державним виконавцем вжито всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Разом з тим судом першої інстанції невірно застосовано норми Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року зупинено апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційними скаргами АТ КБ «ПриватБанк», Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 9 жовтня 2020 року у справі за скаргою Компанії «Софінам Інвестментс ЛЛП» на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької Алли Сергіївни про закінчення виконавчого провадження, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи № 757/7499/17-ц (провадження № 61-9313ск20) за касаційними скаргами АТ КБ «ПриватБанк» та Кабінету Міністрів України на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року. Постановою Верховного Суду від 27.03.2024 року касаційні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та Кабінету Міністрів України задоволено. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Камерін Інвестментс ЛЛП (Camerin Investments LLP), Саннекс Інвестментс ЛЛП (Sunnex Investments LLP), Тамплемон Інвестментс ЛЛП (Tamplemon Investments LLP), Берліні Комершіал ЛЛП (Berlinі Commercial LLP), Луміл Інвестментс ЛЛП (Lumil Investments LLP), Софінам Інвестментс ЛЛП ( Sofinam Investments LLP ) про забезпечення позову відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року поновлено апеляційне провадження у справі, призначено справу до розгляду. Відзиви на апеляційні скарги у встановлений апеляційним судом строк не надходив. 09 травня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення від представника АТ КБ «ПриватБанк» - адвоката Іващенко Анастасії Олександрівни, які просила врахувати при розгляді даної справи висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 18.01.2023 року у справі № 757/7499/17, провадження 61-7643св21. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Поновлюючи пропущений строк компанії Софінам Інвестментс ЛЛП для подання скарги на постанову державного виконавця Печерського РВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, суд першої інстанції керувався пунктом «а» частини 1 статті 449 ЦПК України та обгрунтовував свої висновки тим, що 17.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що строк на подання скарги є продовженим, а тому вона подана у строк передбачений нормами Цивільного процесуального кодексу України. Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Визнаючи незаконною та скасовуючи постанову державного виконавця Печерського РВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі № 757/7499/17-ц, винесену 01.06.2020 року, суд першої інстанції обгрунтовував свої доводи тим, що державним виконавцем до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження вчинено наступні дії: перевірив виконання судового рішення, виніс постанову про накладення на боржника штрафу та надіслав заяви про вчинення злочину. На переконання суду першої інстанції, вказані дії в своїй сукупності не можуть вказувати на те, що державний виконавець дотримався імперативних вимог визначених ЗУ «Про виконавче провадження», що як наслідок вказує на порушення принципів щодо неупередженого, ефективного, своєчасного здійснення виконавчого провадження, що призвело до не вчинення виконавчих дій щодо виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 у справі № 757/7499/17-ц. Суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки також тим, що АТ КБ «ПриватБанк», як боржник, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц, зобов`язаний вчинити певні дії, при цьому зобов`язання ПАТ КБ «ПриватБанк», як боржника по цій ухвалі не є нерозривно пов`язаними з особою боржника та не унеможливлюють виконання цього судового рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку. Тому суд першої інстанції вважав, що державним виконавцем не вчинено всіх необхідних виконавчих дій з метою виконання конституційного принципу щодо виконання судового рішення Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Відповідно до п.1 ч. 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною шостою ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до ч.3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Встановлено, що 29.04.2020 року постановою державного виконавця Левіцької А.С. відкрито виконавче провадження, копію постанови скеровано боржнику (АТ КБ «ПриватБанк») до виконання, стягувачу до відома. Згідно п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження постановлено, що ухвала суду підлягає негайному виконанню (а.с. 184-189 том 2). 29.04.2020 року державним виконавцем прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 193-196 том 2). 12.05.2020 року згідно вимоги державного виконавця Левіцької А.С. АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язано в одноденний термін з моменту отримання вимоги повідомити про повне (часткове) виконання рішення суду. 15.05.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» на адресу виконавчої служби направлено повідомлення про повне виконання рішення суду з посиланням на те, що за розміщені позивачем на рахунках у ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти згідно з депозитними договорами, позивачем придбано акції додаткової емісії банку. 18.05.2020 року до відділу виконавчої служби надійшла заява стягувача, в якій зокрема зазначалось, що рішення суду станом на 15.05.2020 року боржником не виконано (а.с. 599 том 2). 18.05.2020 року державним виконавцем Левіцькою А.С. прийнято постанову про накладення штрафу на АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 5100 грн. Частиною 2 постанови зобов`язано боржника виконати рішення протягом трьох робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду (а.с. 692-696 том 2). 28.05.2020 року згідно вимоги державного виконавця АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язано негайно повідомити державного виконавця про повне (часткове) виконання рішення суду (вх.765541-135 від 28.05.2020) (а.с. 621-624 том 2). 28.05.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» на вимогу державного виконаця выд 28.05.2020 № НОМЕР_1/1 надало повідомлення про повне виконання рішення суду (а.с. 629-636 том 2). 01.06.2020 року до відділу виконавчої служби надійшла заява стягувача згідно якої рішення суду станом на 29.05.2020 року бордником не виконано. 01.06.2020 року державним виконавцем Левіцькою А.С. прийнято постанову про накладення штрафу на АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 10 200 грн, а також підготовлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення до Управління поліції в Печерському районі Головного урпавління національної поліції в м. Києві (а.с. 761-766, 768-772 том 2). В подальшому, 01.06.2020 року державним виконавцем Левіцькою А.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 773-780 том 2). З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірно висновку, щодо строку на подання скарги на постанову державного виконавця є продовженим, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020 року, процесуальні строки продовжені. Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків в частині визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Печерського РВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, оскільки відсутні підстави вважати, що державний виконавець не дотримався імперативних вимог визначених Закону України «Про виконавче провадження» під час примусового виконання ухвали суду про забезпечення позову. Як свідчать матеріали виконавчого провадження, державним виконавцем Левіцькою А.С. в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову вчинено дії у відповідності до положень ст.63 Закону України «Про виконавче провадження»: перевірено виконання судового рішення, винесено постанови про накладення на боржника штрафу та надіслано повідомлення про вчинення злочину. За змістом імперативних положень ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. За таких обставин, коли боржником не виконано рішення, яке не може бути виконано без його участі, виконавець, надіславши до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, зобов`язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Тому суд апеляційної інстанці приходить до висновку, що державний виконавець вчиняв всі необхідні дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки районного суду про застосування по справі правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 18 червня 2020 року у справі № 826/14580/16, оскільки вказаний висновок стосується застосування положень ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», який з 05 жовтня 2016 року втратив чинність та яка не визначала порядок дій виконавця за рішенням немайнового характеру за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії аналогічний тому, який встановлено нині діючим законодавством. Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що наведені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилання на практику Європейського Суду з прав людини щодо дотримання вимог п.1 ст.6 Конвенції про право на судових захист, невід`ємним елементом якого є виконання остаточних судових рішень, якими вирішено спір по суті, а саме виконання судового рішення, як завершальної стадії судового провадження. З приводу цього суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду про забезпечення позову не є тим судовим рішенням, яким завершується розгляд справи та виконання якого є завершальною стадією судового провадження. Ухвалою суду забезпечено позов шляхом застосування тимчасових обмежувальних заходів до винесення рішення по суті спору. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Верховного Суду від 27.03.2024 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року про забезпечення позову, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Камерін Інвестментс ЛЛП (Camerin Investments LLP), Саннекс Інвестментс ЛЛП (Sunnex Investments LLP), Тамплемон Інвестментс ЛЛП (Tamplemon Investments LLP), Берліні Комершіал ЛЛП (Berlinі Commercial LLP), Луміл Інвестментс ЛЛП (Lumil Investments LLP), Софінам Інвестментс ЛЛП ( Sofinam Investments LLP ) про забезпечення позову відмовлено. З огляду на викладене відстуні правові підставі для примусового виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року про забезпечення позову у даній справі. Таким чином, доводи апеляційних скарг частково заслуговую на увагу суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду в частині визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, винесену 01.06.2020 року, не відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції в цій частині прийнята з порушенням норм процесуального права, і підлягає в цій частині скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні скарги у відповідності до ст. 376 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково. Апеляційну скаргу Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити частково. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 9 жовтня 2020 року скасувати в частині визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі № 757/7499/17-ц, винесену 01.06.2020 ркоу державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою Аллою Сергіївною та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги Компанії «Софінам Інвестментс ЛЛП». В іншій частині ухвалу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено «16» травня 2024 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді С.В. Кулікова В.І. Олійник