Постанова 4824 № 757/7499/17-ц

справа № 757/7499/17-ц головуючий у суді І інстанції Матійчук Г.О. провадження № 22-ц/824/2804/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 14 лютого 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Мостової Г.І., суддів Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участі секретаря судового засідання: Лазоренко Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Копанчука Марка Володимировича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2023 року у справі за скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, Міністерство фінансів України, ОСОБА_1 , Кабінет Міністрів України, - в с т а н о в и в : Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року заяву позивачів CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP про забезпечення позову задоволено. У травні 2020 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга АТ КБ «ПриватБанк» на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук А.С., у який просить: визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук А.С. з відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року про забезпечення позову у справі 757/7499/17-ц; скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук А.С. від 02 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 (невід`ємною частиною якої є постанова від 22 квітня 2020 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних) з примусового виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року про забезпечення позову у справі 757/7499/17-ц. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2023 року скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук А.С. залишено без задоволення. Залишаючи скаргу без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що доводи АТ КБ «ПриватБанк» щодо неналежного оформлення документа про представництво інтересів стягувача не знайшли підтвердження матеріалами справи. Скаржником не надано суду будь-яких доказів на підтвердження зазначеного, а посилання на те, що матеріали виконавчого провадження та заяви на примусове виконання ухвали від 09 лютого 2017 року, не містять документів, що підтверджують процесуальну дієздатність та факт існування такої іноземної особи, як LUMIL INVESTMENTS LLP, ґрунтуються лише на припущеннях скаржника. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Копанчук М.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги у повному обсязі. Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції розглянуто скаргу банку на дії державного виконавця, з порушенням імперативних правил її розгляду, визначених статтею 450 ЦПК України, щодо обов`язкового повідомлення стягувача про призначене судове засідання - зазначене свідчить про порушення судом першої інстанції частини 1 статті 8 ЦПК України, що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, апелянтом було виявлено, що фактично виконавче провадження № НОМЕР_1 було відкрито і здійснювалося державним виконавцем за відсутності будь-якого документального підтвердження повноважень осіб, які звернулися із заявою про відкриття виконавчого провадження, на представництво інтересів компанії LUMIL INVESTMENTS LLP та за відсутності документів, які підтверджують правосуб`єктність LUMIL INVESTMENTS LLP за відповідним іноземним законом. Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції проігноровано у повній мірі доводи та аргументи щодо відсутності в матеріалах виконавчого провадження будь-якого документального підтвердження повноважень осіб, які звернулися із заявою про відкриття виконавчого провадження, на представництво інтересів компанії LUMIL INVESTMENTS LLP та документів, які підтверджують правосуб`єктності компанії за відповідним іноземним законом, що свідчить про не з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення частин 1-3, 5 статті 263 ЦПК України. При цьому, судом першої інстанції не були враховані релевантні висновки Верховного Суду з питань встановлення правосуб`єктності іноземних юридичних осіб, що свідчить про порушення судом першої інстанції частини 4 статті 263 ЦПК України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При чому, встановлення того факту чи наявні у матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_1 документи на підтвердження правосуб`єктності LUMIL INVESTMENTS LLP та повноважень особи, на підставі заяви якої було відкрито вказане виконавче провадження, є суттєвою обставиною, яка впливає на правильність вирішення спору за цією скаргою. Державний виконавець не спростовував такі доводи банку та не заперечував відсутність в матеріалах виконавчого провадження документів, що відповідно до статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» підтверджують право діяти від LUMIL INVESTMENTS LLP та правосуб`єктність такої іноземної юридичної особи. Так, AT КБ «ПриватБанк» звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою, надав наявні в нього документи виконавчого провадження № НОМЕР_1, з яких вбачається відсутність у такому виконавчому провадженні документів, що відповідно до статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» підтверджують право діяти від LUMIL INVESTMENTS LLP та правосуб`єктність такої іноземної юридичної особи. Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке. Відповідно до частини 1 статті 450 ЦПК України скарга на дії або бездіяльність державного виконавця розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Відповідно до частин 6,7 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду -передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). Як вбачається з матеріалів справи АТ КБ «ПриватБанк» 07 травня 2020 року звернулося до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця (а.с. 1-30 т. 12). В матеріалах справи міститься судова повістка (повідомлення) (а.с. 214 т. 12), в якій вказано, що 09 лютого 2023 року о 08:45 год відбудеться судове засідання у справі за скаргою АТ КБ «ПриватБанк». Проте, у справі відсутні будь-які докази про одержання АТ КБ «ПриватБанк» судової повістки (повідомлення) про судове засідання, яке відбудеться 09 лютого 2023 року. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Підсумовуючи вищевикладене, апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» - адвоката Копанчука М.В. підлягає частковому задоволенню, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2023 року слід скасувати з ухваленням нового судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року відкрито провадження у справі за позовом CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Міністерства фінансів України, ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року заяву позивачів CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP про забезпечення позову задоволено (а.с. 70-77 т. 8). Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1 27 вересня 2019 року стягувач LUMIL INVESTMENTS LLP звернувся з заявою про примусове виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року про забезпечення позову (а.с. 67-69, 70-148 т. 8). Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною 5 вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. На виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук А.С. (надалі по тексту - державний виконавець) відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2019 року (а.с. 79-81 т. 8). Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачем у виконавчому провадженні НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (фізична особа), боржником - AT КБ «ПриватБанк». Постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 21 квітня 2020 року зобов`язано державного виконавця провести у відповідність виконавче провадження шляхом внесення реєстраційних змін із зазначенням правильного стягувача по виконавчому провадженню LUMIL INVESTMENTS. Постановою державного виконавця від 22 квітня 2020 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні НОМЕР_1 у зв`язку з технічною помилкою, а саме зазначення стягувачем у виконавчому провадженні директора LUMIL INVESTMENTS LLP ОСОБА_2, внесено реєстраційні зміни та зазначено правильного стягувача згідно з виконавчого документа - LUMIL INVESTMENTS LLP. Постанова є невід`ємною частиною в тому числі постанови про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2019 року (а.с. 11-12 т. 12). 27 квітня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» з відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження за адресою в мережі Інтернет https://asvpweb.minjust.gov.ua/ отримано інформацію, що 22 квітня 2020 року Державним виконавцем винесено у ВП № НОМЕР_1 постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних. 07 травня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця, де просило визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук А.С. з відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року про забезпечення позову у справі 757/7499/17-ц; скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук А.С. від 02 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 (невід`ємною частиною якої є постанова від 22 квітня 2020 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних) з примусового виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року про забезпечення позову у справі 757/7499/17-ц (а.с. 1-30 т. 12). Відповідно до частин 1, 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до частин 1, 2 статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод. У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19 (провадження № 61-16974св19) зроблено висновок, що «з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові». У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи». Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У справі, що переглядається, постанова про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2019 року державним виконавцем була направлена AT КБ «ПриватБанк» (а.с. 78 т. 8) та отримана останнім 02 жовтня 2019 року за вхідним номером 887277, про що свідчить вхідний штамп товариства на супровідному листі (а.с. 83 т. 8). Отже, з 02 жовтня 2019 року AT КБ «ПриватБанк» було відомо про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 за заявою стягувача LUMIL INVESTMENTS LLP про примусове виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва про забезпечення позову. Однак, зі скаргою на дії державного виконавця, де просить визнати неправомірними дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову державного виконавця від 02 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження, боржник звернувся лише 07 травня 2020 року (а.с. 30 т. 12), тобто поза межами десятиденного строку на таке оскарження. В судовому засіданні апеляційного суду 14 лютого 2024 року колегією апеляційного суду з`ясовувалося наявність клопотання про поновлення процесуального строку для звернення зі скаргою на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови від 02 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження. Як пояснив представник апелянта в судовому засіданні, станом на дату відкриття виконавчого провадження 02 жовтня 2019 року були відсутні підстави для оскарження дій/бездіяльності державного виконавця, зазначені у скарзі. Апелянт оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2019 року з урахуванням постанови про зміну особи стягувача від 22 квітня 2020 року, яка є її невід`ємною частиною, та про яку апелянт дізнався 27 квітня 2020 року, тому звернувся зі скаргою до суду в межах десятиденного строку. Отже, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника апелянта, клопотання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця з наведенням поважності причин для його поновлення відсутнє, апелянт вважає, що звернувся до суду з дотриманням вказаного строку. Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Підсумовуючи вищевикладене, колегією апеляційного суду встановлено, що зі скаргою на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови від 02 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження боржник звернувся 07 травня 2020 року, тобто з пропуском десятиденного строку на таке оскарження. Дотримання строку звернення скаржника зі скаргою є однією з умов реалізації права на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця під час виконання судового рішення. З огляду на встановлене, скаргу AT КБ «ПриватБанк» в частині вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та скасування постанови від 02 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 слід залишити без розгляду. Оскільки, скарга AT КБ «ПриватБанк» в частині вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови від 02 жовтня 2019 року залишена без розгляду у зв`язку з пропуском процесуального строку на їх оскарження, то не підлягає задоволенню і скарга в частині вимог про скасування постанови державного виконавця від 22 квітня 2020 року, яка є невід`ємною частиною постанови від 02 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу товариства Комерційний банк «ПриватБанк» -адвоката Копанчука Марка Володимировича задовольнити частково. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2023 року скасувати з ухваленням нового судового рішення. Скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в частині вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук Алли Сергіївни щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та скасування постанови від 02 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 - залишити без розгляду. Скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в частині вимог про скасування постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчук Алли Сергіївни від 22 квітня 2020 року - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 06 березня 2024 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська