LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/17351/19

від 10.05.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 про виправлення описок в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20).

УХВАЛА 10 травня 2023 року м. Київ справа №640/17351/19 адміністративне провадження №К/9901/23099/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М., суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М., розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 про виправлення описок в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.04.2021, ухваленою у відкритому судовому засіданні, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. У задоволені клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали на адресу Офісу Генерального прокурора стосовно суддів відмовлено. 20.04.2023 до Верховного Суду від позивача надійшла заява від 20.04.2023 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021, в якій він просить виправити описку та внести у розділ «Релевантні джерела права й акти їхнього застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)» постанови від 20.04.2021 дані про норму абзацу першого частини четвертої статті 122 КАС України, якою встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Також 20.04.2023 до Верховного Суду від позивача надійшла заява від 20.04.2023 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021, в якій позивач, вважаючи опискою висновок постанови Верховного Суду від 20.04.2021 про те, що доводи касаційної скарги про порушення судом вимоги статей 3, 78, 122, частини другої статті 240, статей 242, 258, частини другої статті 262 КАС України, частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зводяться лише до того, що позивачу не надано «можливості повідомити причини поважності пропущеного строку, оскільки клопотання про поновлення строку звернення до суду він не надавав, вважав, що строк звернення до суду не є пропущеним», просить виправити зазначену описку та внести у постанову конкретні відомості і доводи про порушення судом першої інстанції норм статей 2, 3, 6, 78, 122, 123, 240, 242, 258, 262 КАС України, статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно тексту касаційної скарги. Крім того, 21.04.2023 до Верховного Суду від позивача надійшла заява від 20.04.2023 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021, в якій він просить усунути/виправити описку твердження постанови від 20.04.2021 «на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення позовної заяви без руху позивачем до суду було надано пояснення щодо строку звернення до суду» та зазначити у постанові про те, що «на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду, зокрема доказів оскарження рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151 або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку, 27.09.2019 позивачем до суду було надано докази оскарження до ВКДКА рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, а також пояснення щодо дотримання строку звернення до суду». Згідно з наказом голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.04.2023 № 67-кв судді Мельник-Томенко Ж. М., Жук А. В. та Мартинюк Н. М. перебували у відпустках з 24.04.2023 до 05.05.2023. Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2023 заяви ОСОБА_1 про виправлення описок в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Розглядаючи зазначені заяви ОСОБА_1 , Верховний Суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів КАС України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Таким чином, описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 804/5600/16. Наведені позивачем доводи свідчать про його незгоду із прийнятим рішенням та не свідчать про наявність у вказаному судовому рішенні описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України. Оскільки зазначені позивачем доводи не свідчать про наявність в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України, у задоволенні заяв про виправлення описок необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 253 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 про виправлення описок в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»