Ухвала КАС ВС № 640/17351/19

УХВАЛА 07 березня 2023 року м. Київ справа №640/17351/19 адміністративне провадження №Зн/990/7/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В., суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Білак М.В. та Губської О.А. від участі у провадженні №Зн/990/7/23 у справі №640/17351/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи: ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: До Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03 березня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді Мартинюк Н.М., Губська О.А. Також заявник подав заяву про відвід суддів Білак М.В. та Губської О.А., посилаючись на їх заінтересованість в результаті розгляду поданої заяви та існуванні інших обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості та об`єктивності. Зазначав про те, що «судді Верховного Суду Білак М.В. та Губська О.А., діючи всупереч нормам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кодексу адміністративного судочинства України, Конституції України, заперечуючи доктрину права та висновки постанови Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 0740/807/18, ухвалили постанову Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19. Існуючі об`єктивні обставини та факти приводять до висновків, що безпосереднє внесення суддями до постанови від 31 січня 2020 року юридично неспроможного блоку пунктів 28-32, умовиводи якого про те, що Законом № 5076-VІ передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі надаючи альтернативу оскарження - чи до суду, чи до ВКДКА, а звернення позивача зі скаргою до ВКДКА не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до ВКДКА, якими, всупереч статті 124 Конституції України стверджується, що в Україні допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами, яке було організоване/вчинене під головуванням судді Калашнікової О.В. на замовлення ОСОБА_3 як одного із довірених членів оточення президента-втікача ОСОБА_4 із метою надання спеціальним службам країни-агресора даних про повну підконтрольність довіреним особам президента-втікача керівництва саме Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та дані про таку підконтрольність були використані для обґрунтування висновку про можливість легітимізації через рішення судів адміністративної юрисдикції протиправного повернення до влади в Україні президента-втікача, що було одним із вагомих чинників прийняття керівництвом країни-агресора рішення про здійснення повномасштабного військового вторгнення 24 лютого 2022 року, а також таких що ухвалили постанову від 06 жовтня 2022 року у справі № 640/17351/19, у яку був внесений умовивід/твердження пунктів 46 та 50 про те, що суть приписів частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що передбачає «Право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до ВКДКА» розкривається через сполучник «або», надаючи, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 «альтернативу оскарження» - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду, що і може вважатися досудовим врегулюванням спору», і таким чином, позивач не був позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА, безпосереднє винесення якої суддями Білак М.В., Губською О.А., Мартинюк Н.М. також було організовано секретарем Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашніковою О.В., об`єктивні обставини та факти винесення якої приводять до висновків, що зазначена постанова від 06 жовтня 2022 року у справі № 640/17351/19 слугувала для спеціальних служб країни-агресора матеріально-правовим фактом який підтверджував (і до цього часу підтверджує) таку триваючу можливість легітимізації через рішення судів адміністративної юрисдикції повернення ОСОБА_4 до влади та захоплення країною-агресором територій України». Також вказував на те, що «саме постанова Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 авторства суддів Білак М.В. та Губської О.А. із внесеним в неї спеціально створеним текстовим маніпулятивним блоком юридично неспроможних та неправових тверджень, стала першоджерелом та основою такої нової та другої за рахунком системи заздалегідь упереджених (завідомо неправосудних) незаконних судових рішень, які не дозволяють адвокату ОСОБА_1. мати доступ до правосуддя». Верховний Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 та проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порушене питання, дійшов висновку про таке. Згідно з частинами першою та другою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи. У заяві про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В. та Губської О.А. вказано, що вона подана на підставі пункту 2 (якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи) та пункту 4 частини першої статті 36 КАС України (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді). У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що для відведення суддів з цих підстав необхідно обґрунтувати їх заінтересованість в результаті розгляду справи, а також обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності. Проаналізувавши всі доводи та аргументи, що містяться в заяві про відвід, суд дійшов висновку, що вона не містить обставин, визначених статтями 36, 37 КАС України, за наявності яких суддя підлягає відводу. Наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відведення суддів, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу. Мотиви відводу суддів свідчать фактично про незгоду позивача з процесуальними діями (рішеннями) у справах № 640/3026/19 та № 640/17351/19, що, в свою чергу, не може слугувати підставою для відводу суддів відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України. Наведені скаржником у заяві доводи мають суб`єктивний характер та ґрунтуються на оціночних критеріях, що свідчить про її необґрунтованість і не дають підстав для висновку про упередженість або підстав, які ставлять під сумнів безсторонність суддів Білак М.В. та Губської О.А. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість членів колегії суддів в результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості, з доводів заяви про відвід не вбачається. За таких обставин, наведені у заяві про відвід суддів Верховного Суду Білак М.В. та Губської О.А., не можуть бути підставою для їх відведення від розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Отже, заяву про відвід суддів необхідно визнати необґрунтованою та передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України. З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 243, 248 КАС України, суд, У Х В А Л И В: Визнати необґрунтованою подану ОСОБА_1 заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В. та Губської О.А. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М.В. Білак О.А. Губська Н.М. Мартинюк