Постанова 4855 № 640/17351/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17351/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, треті особи: ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України, про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення від 09.07.2019 №

151. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, позов залишено без розгляду. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.04.2021, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення від 09.07.2019 № 151 залишено без розгляду. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, просить скасувати ухвалу про залишення позову без розгляду та прийняти нову постанову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.09.2021. 01.09.2021 клопотання представника апелянта задоволено, відкладено розгляд справи на 06.10.2021. 28.09.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено. 06.10.2021 від апелянта надійшла заява про відкладення розгляду апеляційних скарг, яка обґрунтована запровадженими (посиленими) карантинними заходами у м. Києві та епідеміологічною ситуацією, а також відсутністю негативного ПЛР-тесту. Крім того, повідомлено, що представник апелянта не може бути присутнім у судовому засіданні, оскільки рішенням КДКА м. Києва від 02.09.2021 № 569, його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців. Колегія суддів, вважає, що клопотання апелянта є необґрунтованим, адже запровадженні карантинні обмеження дають змогу з`явитись до суду та бути присутнім у судовому засіданні, крім того, апелянт був належним чином повідомлений про дату та час розгляду апеляційної скарги, що а про відмову у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції позивач також був обізнаний, про що і зазначено ним особисто у заяві від 06.10.2021. Посилання на неможливість участі у судовому засіданні його представника, колегія суддів також сприймає критично, оскільки позивач не був обмежений часом залучити нового/іншого представника задля захисту його прав та представництва інтересів у суді. Також, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та про відсутність правових підстав для задоволення заяви апелянта про зупинення провадження у справі до розгляду судом першої інстанції заяв про виправлення описок, оскільки доводи, наведені у вказаній заяві не є підставою для зупинення провадження у справі та не перешкоджають розгляду апеляційної скарги. Тож, оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дат та час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вирішила за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2021 адміністративну справу № 640/17351/29 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення, прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьяна С.К. Згідно норм ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2021 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху. У пункті 2 резолютивної частини ухвали від 19.05.2021, вказано про те, що недоліки мають бути усунені поданням заяви з повідомленням про причини поважності пропуску строку на звернення до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали. Відповідно до наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 19.05.2021 отримана уповноваженим представником апелянта - адвокатом Алієвим В.В. 01.06.2021. (а.с. 94 т. 12) При цьому, вимоги ухвали суду від 19.05.2021, позивачем не було виконано, будь-яких доказів усунення недоліків позовної заяви чи клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду надано не було. Водночас, позивачем неодноразово подавались до суду першої інстанції заяви про відвід судді, про забезпечення позову. Відповідно до положень ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. У силу норм п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. Також, колегія суддів бере до уваги й наступне. Як слідує з матеріалів даної справи, 09.07.2019 КДКА прийнято рішення №151 (т. 1 а.с. 23-37) про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із накладенням стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, копію якого направлено позивачу листом від 12.07.2019 № 02/954-6550-19, що підтверджується копією поштового чеку (т. 1 а.с. 144). Вирішивши оскаржити спірне рішення, позивач подав скаргу від 16.07.2019 (т. 1 а.с. 47-89) до ВКДКА з відповідними доповненнями до неї (т. 1 а.с. 91-133), в якій просив скасувати вказане рішення відповідача. 04.09.2019 за наслідками розгляду скарги позивача на рішення КДКА від 09.07.2019 №151, ВКДКА прийнято рішення №IX-001/2019 (т. 3 а.с. 97-107), яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. 11.09.2019 позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 09.07.2019 №

151. Згідно положень частин першої, другої, третьої, четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з частиною першою статті 42 названого Закону, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Слід врахувати, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі, а саме, протягом тридцяти днів, при цьому, надаючи альтернативу оскарження чи до суду, чи до ВКДКА. З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на оскарження спірного рішення, звернувшись у 30-денний строк до ВКДКА, а з позовом до суду щодо визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 09.07.2019 № 151, позивач звернувся лише 11.09.2019, що вказує про пропуск позивачем строку звернення до суду для оскарження рішення від 09.07.2019 №

151. Колегія суддів ставиться критично до посилань апелянта на те, що звернення особи зі скаргою до ВКДКА є досудовим порядком вирішення спору, що надає надалі особі право на звернення до суду у строки, визначені ст. 122 КАС України, адже законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до ВКДКА, при цьому, тридцятиденний строк оскарження передбачений спеціальною нормою для даних правовідносин - Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а норми КАС України, в даному випадку, є загальними. У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41). Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропуску строків звернення до суду, не є порушенням права на доступ до суду. Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №9901/82/19 (провадження №11-328заі19), від 21.08.2019 у справі №9901/100/19 (провадження №11-261заі19), від 20.11.2019 у справі №9901/232/19 (провадження №11-641заі19), від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження №11-677заі19). Колегія суддів не бере до уваги доводи сторони позивача про те, що судом касаційної інстанції було відхилено висновки судів попередніх інстанції про пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, у зв`язку з чим і було скасовано судові рішення попередніх інстанцій, та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки, дійсно, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.04.2021, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Водночас, важливим для врахування є те, що основним мотивом рішення суду касаційної інстанції визначено порушення судами норм процесуального права під час винесення ухвали про залишення позову без розгляду, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі. Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що, суд першої інстанції, застосовуючи частини третю та четвертю статті 123 КАС України, неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як, в силу частини першої зазначеної статті, суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повторно повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду. Таким чином, за результатом розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає цілком обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення від 09.07.2019 № 151, підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем у визначений судом строк не усунуто недоліки позовної заяви, у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду з даним позовом. З огляду на вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Інші ж доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та стосуються основних доводів та обґрунтувань сторони позивача, щодо спору по суті. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 240, 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 р. про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко