Постанова КАС ВС № 320/33180/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року м. Київ справа № 320/33180/24 адміністративне провадження № К/990/25937/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В., суддів: Жука А.В., Мацедонської В.Е., розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Штуць Наталя Григорівна на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року (головуючий суддя - Кобаль М.І., судді: Бужак Н.П., Черпак Ю.К.) у справі № 320/33180/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. I. ПРОЦЕДУРА

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент 1), Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (далі - Управління), Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент 2), у якому просила: - визнати протиправними дії Департаменту 1 щодо відмови позивачці зарахувати до стажу державної служби періоду навчання з 21 лютого 2005 року до 21 лютого 2008 року у Національному аграрному університеті та роботи на посаді доцента кафедри екологічної безпеки в період з 27 вересня 2011 року до 24 жовтня 2014 року у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління Міндовкілля; - зобов`язати Департамент 1 зарахувати ОСОБА_1 наведені періоди до стажу державної служби шляхом видачі відповідного наказу, та здійснити перерахунок заробітної плати (враховуючи усі надбавки, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу, а також відпускних, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань тощо) відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) за період роботи у Департаменті територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з 19 листопада 2014 року по 28 квітня 2016 року; - визнати протиправними дії Управління щодо відмови позивачу зарахувати до стажу державної служби вказаного періоду навчання та роботи на посаді доцента кафедри; - зобов`язати Управління зарахувати позивачу наведені періоди (з 21 лютого 2005 року до 21 лютого 2008 року - навчання в аспірантурі у Національному університеті біоресурсів і природокористування України - внз IV рівня акредитації державної форми власності; з 27 вересня 2011 року до 24 жовтня 2014 року - робота в Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління Міндовкілля, а саме: з 27 вересня 2011 року до 01 квітня 2012 року - на посаді начальника інформаційного та науково-видавничого відділу, з 02 квітня 2012 року по 02 грудня 2012 року - на посаді доцента кафедри методології освіти в інтересах збалансованого розвитку та державного управління, з 03 грудня 2012 року по 24 жовтня 2014 року - на посаді доцента кафедри екологічної безпеки) до стажу державної служби шляхом видачі відповідного наказу, та здійснити перерахунок позивачці заробітної плати (враховуючи усі надбавки, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу, а також відпускних, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань тощо) відповідно до Закону № 889-VIII за період роботи у ГУ Держпродспоживслужби в місті Києві з 29 квітня 2016 року по 24 вересня 2018 року; - визнати протиправними дії Департаменту 2 щодо відмови позивачу зарахувати до стажу державної служби вказаного періоду навчання та роботи на посаді доцента кафедри; - зобов`язати Департамент 2 зарахувати позивачу наведені періоди до стажу державної служби шляхом видачі відповідного наказу, та здійснити перерахунок позивачці заробітної плати (враховуючи усі надбавки, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу, а також відпускних, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань тощо) відповідно до Закону № 889-VIII за період роботи у Департаменті промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з 25 вересня 2018 року до 18 червня 2019 року; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань солідарно з відповідачів на користь позивачки понесені нею судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн; - стягнути з Департаменту 1 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до її стажу державної служби періоду навчання з 21 лютого 2005 року до 21 лютого 2008 року у Національному аграрному університеті та роботи на посаді доцента кафедри екологічної безпеки в період з 27 вересня 2011 року до 24 жовтня 2014 року у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління Міндовкілля. Зобов`язано Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 21 лютого 2005 року до 21 лютого 2008 року в аспірантурі у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації державної форми власності) та роботи у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління Міндовкілля, а саме: з 27 вересня 2011 року до 01 квітня 2012 року - на посаді начальника інформаційного та науково-видавничого відділу, з 02 квітня 2012 року по 02 грудня 2012 року - на посаді доцента кафедри методології освіти в інтересах збалансованого розвитку та державного управління, з 03 грудня 2012 року по 24 жовтня 2014 року - на посаді доцента кафедри екологічної безпеки, до стажу державної служби шляхом видачі відповідного наказу, та здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до Закону № 889-VIII за період роботи у Департаменті територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з 19 листопада 2014 року по 28 квітня 2016 року. Визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до її стажу державної служби періоду навчання з 21 лютого 2005 року до 21 лютого 2008 року у Національному аграрному університеті та роботи на посаді доцента кафедри екологічної безпеки в період з 27 вересня 2011 року до 24 жовтня 2014 року у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління Міндовкілля. Зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 21 лютого 2005 року до 21 лютого 2008 року в аспірантурі у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації державної форми власності) та роботи у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління Міндовкілля, а саме: з 27 вересня 2011 року до 01 квітня 2012 року - на посаді начальника інформаційного та науково-видавничого відділу, з 02 квітня 2012 року по 02 грудня 2012 року - на посаді доцента кафедри методології освіти в інтересах збалансованого розвитку та державного управління, з 03 грудня 2012 року по 24 жовтня 2014 року - на посаді доцента кафедри екологічної безпеки, до стажу державної служби шляхом видачі відповідного наказу, та здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до Закону № 889-VIII за період роботи у Головному управлінні Держпродспоживслужби в місті Києві з 29 квітня 2016 року по 24 вересня 2018 року. Визнано протиправними дії Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до її стажу державної служби періоду навчання з 21 лютого 2005 року до 21 лютого 2008 року у Національному аграрному університеті та роботи на посаді доцента кафедри екологічної безпеки в період з 27 вересня 2011 року до 24 жовтня 2014 року у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління Міндовкілля. Зобов`язано Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 21 лютого 2005 року до 21 лютого 2008 року в аспірантурі у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації державної форми власності) та роботи у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління Міндовкілля, а саме: з 27 вересня 2011 року до 01 квітня 2012 року - на посаді начальника інформаційного та науково-видавничого відділу, з 02 квітня 2012 року по 02 грудня 2012 року - на посаді доцента кафедри методології освіти в інтересах збалансованого розвитку та державного управління, з 03 грудня 2012 року по 24 жовтня 2014 року - на посаді доцента кафедри екологічної безпеки, до стажу державної служби шляхом видачі відповідного наказу, та здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до Закону № 889-VIII за період роботи у Департаменті промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з 25 вересня 2018 року до 18 червня 2019 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1000,00 грн (тисяча гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень). Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1000,00 грн (тисяча гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень). Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1000,00 грн (тисяча гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).

3. Не погодившись із рішеннями суду першої інстанції, відповідачі оскаржили його в апеляційному порядку.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

5. Не погодившись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, позивач звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року.

6. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою позивача. II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково не надав оцінку факту пропуску позивачкою строку звернення до суду з вказаним позовом. При цьому зазначив, що спір у цій справі виник щодо проходження особою публічної служби (зарахування до стажу державної служби періоду навчання та роботі на певних посадах у різні періоди), а звертаючись до суду 12 липня 2024 року, позивачка пропустила місячний строк звернення до суду з цим позовом.

8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості, під час проходження служби, звернутися до роботодавця з вимогою зарахування до стажу державної служби періоду навчання та роботи на посадах у різні періоди, проте зазначеного не зробила.

9. При ухваленні оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції керувався правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.002233. III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. В обґрунтування касаційної скарги скаржниця зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 8 частини першої статті 240, частини третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Також у касаційній скарзі представник ОСОБА_1 зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо правової кваліфікації бездіяльності органу влади у зв`язку із зарахуванням в силу статті 22-3 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XII «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі - Закон № 1977-XII), статей 4, 35, 37 Закону № 1977-XII періодів навчання та роботи до державного стажу як триваючих правовідносин та застосування строків звернення до суду за фактом.

12. Департамент 1 подав відзив на касаційну скаргу позивачки, в якому просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Зазначив, що оскаржуване судове рішення прийнято на основі ретельного, повного та всебічного дослідження доказів на основі норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, за винятком можливості оскарження такого рішення у касаційному порядку, що не вплинуло на законність змісту самої постанови. Відповідач наголошує, що справа, яка розглядається, віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності і розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а тому не підлягає касаційному оскарженню.

13. Окрім того, Департамент 1 подав заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 339 КАС України. У вказаній заяві відповідач зазначає, що касаційна скарга позивачки підписана адвокатом за допомогою ЕЦП, до скарги додано ордер про надання правничої допомоги. Разом з тим, у графі «назва органу, у якому надається правнича допомога» зазначено «Касаційний адміністративний суд». Згідно із приписами Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» правильна назва - «Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду», тому, на думку заявника, наданий ордер не є таким, що належним чином посвідчує повноваження представника, а касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

14. Управління подало відзив на касаційну скаргу позивачки, в якому просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві вказано, що отримавши заробітну плату за перший місяць ОСОБА_1 мала змогу побачити, що їй не була нарахована заробітна плата за час навчання в аспірантурі та роботи на посаді доцента кафедри екологічної безпеки. На думку представника Управління, про вказану обставину позивачка не могла не знати, оскільки нарахування заробітної плати носить системний характер. При цьому, позивачка не скористалась правом звернутись до роботодавця чи суду раніше, хоча мала реальну можливість дізнатись про факт порушення ще у 2016-2018 роках, однак жодних дій вчинено не було протягом багатьох років.

15. Також у відзиві Управління наголосило, що офіційно ОСОБА_1 дізналась про можливе порушення її права з листа від 02 червня 2023 року № 12.0/5181. Вказаним листом повідомлялось з яким стажем державної служби її було призначено на посаду до Головного управління, а також, що стаж наукової роботи, що враховується до стажу державної служби - 6 років 00 місяців 29 днів не враховано. При цьому, до суду ОСОБА_1 звернулась лише 12 липня 2024 року, тобто з пропуском строку майже рік.

16. Представник позивачки подав відповідь на відзив Департаменту 1, в якій зазначив, що доводи відповідача про передчасність відкриття касаційного провадження суперечать вимогам законодавства, на яких вони гуртуються, відтак не заслуговують на увагу. На думку представника позивачки, ця справа помилково була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Вказана обставина, відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 КАС України є самостійною підставою для скасування судового рішення, що, окрім основних підстав, обумовлюють ґрунтовність та наявність підстав для задоволення касаційної скарги скаржника.

17. Також представник Сібілєвої О.В. подав відповідь на відзив Управління, в якому вказав на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем строків звернення до суду. У відповіді наголошено, що про відмову у зарахуванні періодів навчання позивачка дізналася лише після отримання листів відповідачів, на підставі яких відмовлено у такому зарахуванні з огляду на відсутність, на думку відповідачів, законних підстав. IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

19. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України (постанови про залишення адміністративного позову без розгляду), та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

20. Як уже зазначалося, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду з цим позовом.

21. Верховний Суд вважає такі висновки передчасними з огляду на таке.

22. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

23. Суд апеляційної інстанції, приймаючи спірну постанову, вказав, що звертаючись 12 липня 2024 року до суду з позовом про зарахування до стажу державної служби періоди навчання (з 21 лютого 2005 року до 21 лютого 2008 року) та роботи ОСОБА_1 на певних посадах у різні періоди (з 27 вересня 2011 року до 24 жовтня 2014 року; з 02 квітня 2012 року до 02 грудня 2012 року; з 03 грудня 2012 року - 24 жовтня 2014 року), позивачка пропустила місячний строк звернення до суду із цим позовом. Належних доказів про поважність причин такого пропуску строку позивачкою не надано, а матеріали справи не містять.

24. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що ні позивачкою, ні її представником, не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило ОСОБА_1 подати позовну заяву у встановлений адміністративним судочинством термін, під час проходження державної (публічної) служби, відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України.

25. Статтю 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

26. Отже, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

27. Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

28. Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

29. Таким чином, суд апеляційної інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості ОСОБА_1 звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку.

30. Однак, зі змісту оскаржуваного судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачці обґрунтувати підстави поважності пропуску строку звернення до суду, а надав лише оцінку доказам, що були наявні у матеріалах справи. При цьому, варто наголосити, що суд першої інстанції також не досліджував питання пропуску позивачем строку, поважності причин такого пропуску.

31. З огляду на наведене, залишення вказаного позову без розгляду з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду колегія суддів визнає передчасним, оскільки обов`язковою умовою для застосування частини третьої статті 123 КАС України є залишення позовної заяви без руху за правилами частини першої цієї ж статті.

32. Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

33. На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 11 лютого 2021 року у справі №140/2046/19, від 10 червня 2020 року у справі №620/1715/19, від 23 вересня 2020 року у справі №640/5645/19, від 03 грудня 2020 року у справі №817/660/18, від 17 березня 2021 у справі №160/3092/20, від 18 березня 2021 у справі №640/23204/19, від 20 квітня 2021 року у справі №640/17351/19, від 14 липня 2022 року №380/10649/21, від 09 червня 2022 року у справі №160/15960/20, від 05 травня 2022 року у справі №420/6134/21, від 28 березня 2024 року у справі № 460/6314/20 і Суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України.

34. Також Верховний Суд вважає безпідставним клопотання Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 339 КАС України.

35. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

36. У клопотанні представник Департаменту 1 зазначає, що касаційна скарга підписана та подана адвокатом, який не мав на це повноважень, оскільки в ордері про надання правничої допомоги, доданому до касаційної скарги, у графі «назва органу, у якому надається правнича допомога» зазначено «Касаційний адміністративний суд», а не «Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду», як це визначено Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

37. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

38. Отже, з урахуванням викладеного, відсутні підстави уважати, що касаційну скаргу у цій справі подано особою, яка не має права її підписувати, оскільки у вказаному ордері зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва органу у скороченій формі, оскільки в Україні існує один Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

39. Таким чином, висновок відповідача про відсутність у адвоката Штуць Наталії Григорівни повноважень на подання і підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 є надмірно формалізованим.

40. Ураховуючи наведене, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

41. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

42. Отже, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі та позбавляє права особи на судовий захист, а також не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, то воно підлягає скасуванню.

43. За таких підстав, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

44. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються. Керуючись статтями 345, 353, 359 КАС України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В: Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про закриття касаційного провадження у справі № 320/33180/24. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Штуць Наталя Григорівна задовольнити частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 320/33180/24 скасувати. Справу 320/33180/24 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.В. Білак А.В. Жук В.Е. Мацедонська, Судді Верховного Суду