Ухвала КАС ВС № 320/62716/24

УХВАЛА 07 квітня 2026 року м. Київ справа №320/62716/24 провадження № К/990/12218/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про зобов`язання вчинити певні дії, у с т а н о в и в : 17 березня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 18 березня 2026 року. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому просив: - визнати протиправними дій головного спеціаліста - інспектора з паркування першого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Вітранюка Юрія Вікторовича щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки Кіа моделі К5 д.н.з. НОМЕР_1 та його доставлення на спеціальний майданчик; - скасувати постанови 2КІ № 0000413708 від 13 грудня 2024 року по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) та зобов`язати Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видалити дані з Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху; - стягнути з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 1929,40 грн, з них: 340 грн оплата штрафу; 1270 грн евакуація; 144 грн за зберігання транспортного засобу; 175,40 грн комісії за платіжні послуги. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року справу № 320/62716/24 передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії головного спеціаліста - інспектора з паркування першого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Вітранюка Юрія Вікторовича щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки Кіа моделі К5 д.н.з. НОМЕР_1 та його доставлення на спеціальний майданчик. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії 2KI № 0000413708 від 13 грудня 2024 року по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису). Стягнуто з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1929,40 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. В іншій частині позов залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач і позивач подали апеляційні скарги. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) задовольнив, рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відмовив повністю. Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його у касаційному порядку. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження в цій справі є постанова інспектора з паркування, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах. Разом із цим, за приписами пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом. Згідно зі статтею 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 124 цього Кодексу. Постанова судді у таких справах відповідно до вимог статті 294 КУпАП може бути оскаржена до апеляційного суду, постанова якого набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Водночас згідно з частиною третьою статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 282 - 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Своєю чергою, стаття 286 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відтак, судові рішення, ухвалені за наслідками апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності касаційному оскарженню не підлягають. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 272, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 320/62716/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді В. Е. Мацедонська Ж. М. Мельник-Томенко