Постанова КАС ВС № 120/16674/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Київ справа № 120/16674/25 провадження № К/990/16931/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Смоковича М. І., суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е. розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, за участю третьої особи - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року, постановлену у складі головуючого судді Мультян М. Б., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Капустинського М. М., суддів: Сапальової Т. В., Шидловського В. Б. І. Обставини справи

1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області (далі - КДКА Вінницької області), за участю третьої особи - ОСОБА_2 , в якому просить: 1.1. визнати протиправною бездіяльність члена Дисциплінарної палати КДКА Вінницької області адвоката Ковальова Вадима Олеговича (свідоцтво №710 від 31.01.2011 року, видане Радою адвокатів Вінницької області) у частині вимог частини 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктів 26 та 28 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, вчинену під час повторної перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 стосовно поведінки адвоката Смирнова А. І. від 29 грудня 2023 року, яка призвела до настання негативних наслідків; 1.2. визнати протиправною та скасувати довідку від 09 липня 2025 року члена Дисциплінарної палати КДКА Вінницької області адвоката Ковальова Вадима Олеговича (свідоцтво №710 від 31.01.2011 року, видане Радою адвокатів Вінницької області), як таку, що складена з порушенням вимог частини 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктів 26 та 28 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, та таку, що не відповідає правовим висновкам, наданим Одеським окружним адміністративним судом у рішенні від 29 травня 2024 року у справі № 420/8974/24; 1.3. визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Вінницької області від 30 липня 2025 року, прийняте на підставі протиправної довідки від 09 липня 2025 року за повторним розглядом скарги ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката Смирнова А. І. від 29 грудня 2023 року та як таке, що не відповідає правовим висновкам, наданим Одеським окружним адміністративним судом у рішенні від 29 травня 2024 року у справі № 420/8974/24; 1.4. зобов`язати КДКА Вінницької області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 , також відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн.

2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року провадження у цій справі відкрито та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року закрито провадження у цій справі за позовом ОСОБА_1 у частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності члена Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області адвоката Ковальова Вадима Олеговича (свідоцтво № 710 від 31.01.2011 року, видане Радою адвокатів Вінницької області) у частині вимог частини 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктів 26 та 28 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, вчинену під час повторної перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 стосовно поведінки адвоката ОСОБА_2 від 29.12.2023 року, яка призвела до настання негативних наслідків; визнання протиправною та скасування довідки від 09.07.2025 року члена Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області адвоката Ковальова Вадима Олеговича (свідоцтво № 710 від 31.01.2011 року, видане Радою адвокатів Вінницької області), як таку, що складена з порушенням вимог частини 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктів 26 та 28 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, та таку, що не відповідає правовим висновкам, наданим Одеським окружним адміністративним судом у рішенні від 29 травня 2024 року по справі № 420/8974/24. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 розгляд справи вирішено продовжувати.

4. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Вінницької області від 30 липня 2025 року як таке, що прийняте на підставі протиправної довідки від 09 липня 2025 року за повторним розглядом скарги ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката Смирнова Андрія Ігоровича від 29.12.2023 року, та як таке, що не відповідає правовим висновкам, наданим Одеським окружним адміністративним судом у рішенні від 29.05.2024 року по справі № 420/8974/24, а також зобов`язання КДКА Вінницької області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 , а також відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду у розмірі 25000 грн, залишено без руху з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду. Запропоновано позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду. На виконання вимог ухвали суду позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку для звернення до суду, на обґрунтування якого зазначив, що норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", які поширюються на оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА), розмежовують два порядки оскарження цих рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу, а саме: адміністративне оскарження до ВКДКА відповідно до цього Закону та/або судовий порядок. Позивач наполягав, що вказане альтернативне право особи передбачає на власний розсуд застосовувати порядок оскарження: або адміністративне оскарження до ВКДКА у тридцятиденний строк, або відразу звернутись до суду за захистом своїх прав відповідно до встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку у шість місяців. На думку позивача, тридцятиденний строк регулює порядок саме адміністративного оскарження до ВКДКА та жодного стосунку до судового процесу немає, що, на переконання позивача, чітко вбачається зі змісту норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

5. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 17 лютого 2026 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року, позовну заяву залишив без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин та недоведенням поважних причин пропуску цього строку. ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

6. Позивач, вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Така позиція ґрунтується на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували доводи позивача та не надали їм належної оцінки, неповно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є порушенням норм процесуального права. На обґрунтування касаційної скарги, серед іншого, зазначає, що приписи частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка встановлює 30-денний строк для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, на думку позивача, розрахована на первинне рішення. У випадку ж повторного розгляду справи чи скарги на виконання рішення суду, правовий статус такого провадження, на думку позивача, має оцінюватися крізь призму загальних строків, визначених статті 122 КАС України, оскільки йдеться про триваючий публічно-правовий спір.

8. Верховний Суд ухвалою від 05 травня 2026 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

9. Представник ВДКА Вінницької області подала відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

10. Завданням адміністративного судочинства у силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

12. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

13. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

14. Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

15. Приписами частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

16. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

17. Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

18. Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

19. Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

20. За змістом пункту 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. ІV. Позиція Верховного Суду

21. Спірним у цій справі є виключно питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Вінницької області від 30 липня 2025 року.

22. Так, процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

23. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

24. З аналізу положень статей 123, 171 КАС України висновується, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

25. Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

26. Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого пропуску.

27. До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

28. Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

29. У справі, що розглядається, суд першої інстанції, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовна заява в частині позовних вимог, які стосуються оскарження рішення КДКА Вінницької області від 30 липня 2025 року подано без додержання вимог, викладених у статті 161 КАС України, постановив ухвалу про залишення позову в указаній частині без руху, надавши строк для усунення недоліків. До такого висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на приписи частини третьої статті 39 та частини сьомої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за змістом яких висновується, що рішення КДКА оскаржується протягом тридцяти днів. Натомість позивач звернувся з цим позовом 01 грудня 2025 року.

30. У доводах клопотання про поновлення строку для звернення до суду позивач зазначив, що норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", які поширюються на оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА), розмежовують два порядки оскарження цих рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу, а саме: адміністративне оскарження до ВКДКА відповідно до цього Закону та/або судовий порядок. Позивач переконував, що вказане альтернативне право особи передбачає на власний розсуд застосовувати порядок оскарження: або адміністративне оскарження до ВКДКА у тридцятиденний строк, або відразу звернутись до суду за захистом своїх прав відповідно до встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку у шість місяців.

31. Своєю чергою, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

32. Так, установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

33. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.

34. Зі змісту наведених правових норм убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи належить він поновленню.

35. Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

36. Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

37. Як в суді першої інстанції, так і в обґрунтуваннях апеляційної та касаційної скарг, позивач вказав на те, що передбачене Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" альтернативне право особи передбачає на власний розсуд застосовувати порядок оскарження: або адміністративне оскарження до ВКДКА у тридцятиденний строк, або відразу звернутись до суду за захистом своїх прав відповідно до встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку у шість місяців. Доводи позивача фактично зводяться до того, що ним не пропущено строк звернення до суду.

38. Так, за змістом частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

39. Частиною третьою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

40. Статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок оскарження рішення у дисциплінарній справі, відповідно до частини першої якої адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

41. Отже, з аналізу наведеної правової норми висновується, що «право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» розкривається через сполучник «або», надаючи, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19, «альтернативу оскарження» - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду, що і може вважатися досудовим врегулюванням спору.

42. При цьому приписами частини сьомої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обумовлено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

43. У справі, що розглядається, оскаржуване рішення КДКА Вінницької області № 160 ухвалено 30 липня 2025 року. До суду з позовною заявою позивач звернувся 01 грудня 2025 року.

44. Рішення ВДКА може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття, що встановлено саме Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», норми якого є спеціальними стосовно приписів частини другої статті 122 КАС України.

45. Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 640/17351/19.

46. Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права.

47. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

48. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ІV. Судові витрати

49. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд по с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 120/16674/25 а залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий М. І. Смокович Судді М. В. Білак В. Е. Мацедонська