Ухвала КЦС ВС № 607/1114/17

Ухвала 22 травня 2020 року м. Київ справа № 607/1114/17 провадження № 61-7961ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 квітня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н. В., заінтересована особа - ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: 15 травня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами електронної пошти до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 квітня 2020 року, скріплену електронним цифровим підписом, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не сплачено судовий збір за подання та розгляд касаційної скарги. Натомість, в касаційній скарзі заявник зазначає, що є учасником бойових дій, а тому на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є звільненим від сплати судового збору. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 (провадження № 14- 730цс19). Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати протиправиними дії державного виконаця з виконання боржником рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 листопада 2018 року у справі про визначення способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення графіку зустрічей з дитиною. Підставою звернення до суду з вказаною скаргою зазначено те, що державний виконавець супереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» не виконує своїх обов`язків щодо перевірки виконання рішення боржником. З наведеного слідує, що вказаний спір не відноситься до категорій справ, пов`язаних з порушенням прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, а відтак останній не звільняється від сплати судового збору за подання та розгляд даної касаційної скарги. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становить 2 102 грн. Таким чином, за подання касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити 420,40 грн судового збору (2 102 грн*0,2). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 5, 8 Закону України «Про судовий збір»

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 квітня 2020 року залишити без руху. Надати заявнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали та закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко