Постанова Київський апеляційний суд № 2-111/12

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 жовтня 2020року м. Київ Справа № 2-111/12 Провадження: № 22-ц/824/10019/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А. секретар Гулієв М.Д.о розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2020 року, постановлену під головуванням судді Чередніченко Н.П., за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна, про визнання виконавчих листів № 2-111/12 від 21.11.2018 року такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі № 2-111/12, в с т а н о в и в: У лютому 2020 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила визнати виконавчий лист № 2-111/12, виданий 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору в сумі 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., а також виконавчий лист № 2-111/12, виданий 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 112045,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2012 року становить 895253,70 грн, такими, що не підлягають виконанню. В обґрунтування заяви зазначала, що в березні 2019 року приватним виконавцем Трофименком М.М. було відкрито виконавче провадження № 58522251 з примусового виконання виконавчого листа № 2-111/12, виданого 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору в сумі 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. В квітні приватним виконавцем Трофименком М.М. було відкрито виконавче провадження № 58949019 з примусового виконання виконавчого листа № 2-111/12, виданого 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 112045,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2012 року становить 895253,70 грн. В зв'язку із незаконністю відкриття вказаних виконавчих проваджень, ОСОБА_1 було подано до суду відповідну скаргу. Крім того, в січні 2020 року заявник дізналась про відкриття приватним виконавцем Лановенко Л.О. виконавчих проваджень № 60946855 та № 60946847 з примусового виконання зазначених листів. Заявник вказує, що винесені приватними виконавцями постанови про відкриття виконавчих проваджень на підставі заяв стягувача є незаконними, так як строк пред'явлення виконавчих листів до виконання сплив, та заяви подані неповноважним представником, а тому ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідними скаргами. Крім того, 21.11.2018 року судом було повторно безпідставно видано виконавчі листи на виконання рішення суду у справі № 2-111/12, та приватні виконавці не мали права приймати їх до виконання, оскільки, виконавчі листи були видані після 13.04.2017 року. Відтак, заявник вважає, що виконавчі листи були пред'явлені до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення їх до виконання, неповноважним представником, а тому наявні підстави для визнання їх такими, що не підлягають виконанню. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ПАТ «Універсал Банк», приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М.М., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О., про визнання виконавчих листів № 2-111/12 від 21.11.2018 року такими, що не підлягають виконанню по цивільній справі № 2-111/12, відмовлено. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подалаапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що виконавчі провадження виконавцями Трофименком М.М. та Лановенко Л.О. відкрито незаконно, на підставі виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив, та на підставі заяв осіб, які не підтвердили свої повноваження, як представники стягувача. Суд першої інстанції, позбавив її права на участь у судовому засіданні, оскільки в усі дати, на які призначались судові засідання, розгляд справи не проводився, не зважаючи на те, що вона, ОСОБА_1 , з`являлась та очікувала початку судового засідання. Також суд першої інстанції не вирішив подані нею клопотання про зупинення виконавчих дій та заяви про витребування доказів та допит свідків, не дослідив оригінали дублікатів виконавчих листів, та як наслідок, ухвалив судове рішення без з`ясування обставин у справі. Ухвалами Київського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Трофименко М.М. заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.04.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2016 року, видано ПАТ «Універсал Банк» дублікат виконавчого листа № 2-111/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 895 253,70 грн та судових, та поновлено строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа, а тому посилання скаржниці на те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 13.04.2017 року не можна брати до уваги. Дублікати виконавчих листів були видані судом у листопаді 2018 року на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Жодних обставин, які б свідчили про те що виконавчі листи є такими, що не підлягають виконанню ОСОБА_1 не наведено. Приватний виконавець Лановенко Л.О. у відзиві на апеляційну скаргу вказувала, що 3-річний строк пред`явлення до виконання виконавчого документа поширюється на всі документи, які видані як до, так і після набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 05 жовтня 2016 року. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. 05.12.2019 року приватним виконавцем Трофименком М.М. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою, тобто, строк пред`явлення виконавчих листів переривався. 08 січня 2020 року нею, приватним виконавцем Лановенко Л.О., повторно відкрито виконавчі провадження № 60946847 та 60946855, які були об`єднані у зведене виконавче провадження № 60946859. Вищевказані виконавчі листи відповідають вимогам ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження. Куришко К.В. в інтересах АТ «Універсал Банк» заперечувала проти апеляційної скарги та вказувала, що відсутні будь-які (матеріально-правові, процесуально-правові) підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, а тому просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, з підстав, викладених у ній, та просила її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи булиповідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їхвідсутності. Вислухавши думку скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2012 року у справі № 2-111/12 позов ПАТ «Банк Універсальний» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в сумі 112045,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2012 року становить 895253,70 грн, а також стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір в сумі 1700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 03.12.2012 року представник позивача на виконання рішення суду отримав чотири виконавчих листи. 10.11.2014 року ПАТ «Універсал Банк» звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення (т. ІІ а.с. 108-109). Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.04.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2016 року, задоволено заяву ПАТ «Універсал Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлено строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання. 21.11.2018 року представник позивача отримав чотири виконавчих листи. 18.04.2019 року приватним виконавцем Трофименком М.М. відкрито виконавче провадження № 58949019 з примусового виконання виконавчого листа № 2-111/12, виданого 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 112045,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2012 року становить 895253,70 грн., а також 04.03.2019 року приватним виконавцем Трофименком М.М. було відкрито виконавче провадження № 58522251 з примусового виконання виконавчого листа № 2-111/12, виданого 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору в сумі 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. Постановами приватного виконавця Трофименка М.М. від 05.12.2019 року виконавчий лист № 2-111/12, виданого 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 112045,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2012 року становить 895253,70 грн., а також виконавчий лист № 2-111/12, виданий 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору в сумі 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., - було повернуто стягувачу, оскільки, до приватного виконавця надійшли відповідні заяви стягувача. 08.01.2020 року приватним виконавцем Лановенко Л.О. відкрито виконавчі провадження № 60946855 та № 60946847 з примусового виконання з примусового виконання виконавчого листа № 2-111/12, виданого 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 112045,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2012 року становить 895253,70 грн., та з примусового виконання виконавчого листа № 2-111/12, виданого 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору в сумі 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., відповідно. Постановою приватного виконавця Лановенко Л.О. від 08.01.2020 року, виконавчі провадження № 60946855 та № 60946847 були об'єднані у зведене виконавче провадження № 60946859. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що дублікати виконавчих листів в листопаді 2018 року було видано судом на підставі ухвали суду, яка набрала законної сили, та поновлено строк для їх пред`явлення. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання. За змістом ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» початком примусового виконання рішення є винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною 1 статті 431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч.3 ст. 431 ЦПК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відповідно до змісту вказаної вище процесуальної норми, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково;2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом. В постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року зазначено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо. У відповідності до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як передбачено вимогами статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. З матеріалів справи убачається, що станом на момент набрання законної сили рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2012 року був чинним Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання були визначені статтею 22 указаного Закону. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Згідно положень пункту 1 частини другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема, для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. За відомостями Єдиного Державного реєстру виконавчих проваджень на виконанні відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ перебували виконавчі листи №№2-111/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 895 253,70 грн, та №2-111/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору у сумі 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн (т.2 а.с.117). 05 вересня 2013 року постановою державного виконавця Євко І.В. повернуто виконавчі листистягувачу. Отже, виконавчий лист за № 2-111/12, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 03.12.2012 року, вперше був пред`явлений до виконання в строки, передбачені Законом, та повернутий стягувачу до закінчення строків на його пред`явлення - 05.09.2013 року. 10.11.2014 року ПАТ «Універсал Банк» звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення (т. ІІ а.с. 108-109). Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.04.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2016 року, задоволено заяву ПАТ «Універсал Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлено строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання. 05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, а Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який був чинним на момент ухвалення рішення та видання спірних виконавчих листів, втратив чинність. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років… Частиною 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIIIпередбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону. Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено, що строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, виданих до 05 жовтня 2016 року збільшено і тепер вони пред`являються в строки встановлені цим законом, тобто, в продовж 3 років. Отже, трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання поширюється на виконавчі документи, які видано як до, так і після набрання чинності ЗУ «Про виконавче провадження» від 05.10.2016 року. 21.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва видано дублікат виконавчого листа № 2-111/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості у сумі 112 045,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2012 року становить 895 253,70 грн (т. 4 а.с. 38-39). Дублікати виконавчих листів в листопаді 2018 року було видано судом на підставі ухвали суду, яка набрала законної сили, та якою стягувачу ПАТ «Універсал Банк» було поновлено строк для їх пред`явлення. Аналізуючи вищевказані норми законодавства у сукупності із матеріалами даної цивільної справи та встановленими обставинами, колегія суддів доходить висновку про те, що банк, отримавши у листопаді 2018 року дублікати виконавчих листів та повторно пред`явивши їх до виконання у квітні 2019 року, не пропустив 3-річний строк для їх пред`явлення, встановлений Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Окрім того слід відмітити, що на дублікаті виконавчого листа №2-111/12 від 21.11.2018 року, виданого Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 112 045,92 доларів США міститься відмітка приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. від 05 грудня 2019 рокупро повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». На дублікаті виконавчого листа №2-111/12 від 21.11.2018 року, виданого Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 1730,00 грн також міститься відмітка приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. від 05 грудня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, з дня повернення дублікатів виконавчих листів №2-111/12 від 21.11.2018 року, виданих Голосіївським районним судом міста Києва, стягувачу, а саме з 05 грудня 2019 року поновився строк його пред`явлення, якийзгідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» становить три роки. Як встановлено вище, повторно виконавчі листи №2-111/12, видані Голосіївським районним судом міста Києва 21.11.2018 року, стягувач пред`явив 08 січня 2020 року, тобто, у строки, визначені законом. Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що стягувачем дублікати виконавчих листів пред`явлено до виконання в межах 3-річного строку, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог заяви та визнання спірних виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Доводи ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції розгляд справи не проводився, не зважаючи на те, що вона, ОСОБА_1 , з`являлась до суду та очікувала початку судового засідання не підтверджуються жодними доказами, а навпаки спростовуються матеріалами справи. На заслуговують на увагу доводи щодо не розгляду судом першої інстанції клопотання про зупинення виконавчих дій, з огляду на те, що таке питання судом першої інстанції було вирішено 09.06.2020 року, про що постановлена відповідна ухвала (т. 5 а.с. 231-232). Доводи апеляційної скарги щодо не вирішення судом першої інстанції заяви про витребування доказів та допит свідків колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не вчинення зазначених процесуальних дій судом першої інстанції не вплинуло на правильність його висновків щодо порушених заявником питання, більш того, зазначені клопотання були вирішені судом апеляційної інстанції. В будь-якому випадку дані порушення процесуального закону не є підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дослідив обставини справи в повному обсязі, надав належну оцінку доводам учасників справи, перевіривши надані ними докази. Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва 22 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 02 листопада 2020 року. Головуючий Т.О. Невідома Судді Д.Р. Гаращенко А.А. Пікуль