Постанова Київський апеляційний суд № 2-111/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-111/12 Головуючий у суді І інстанції Ольшевська І.О. Провадження № 22-ц/824/2320/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Борисової О.В.,Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юрченка Володимира Ярославовича, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Банк «Універсальний», в с т а н о в и в: У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юрченка В.Я. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року скаргу повернуто заявнику без розгляду. Суд першої інстанції керувався тим, що звернувшись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», заявник на виконання вимог частини другої статті 183 ЦПК Українине додала доказів надіслання (надання) копії такої скарги з додатками іншим учасникам справи, що зумовлює застосування наслідків, передбачених частиною четвертою статті 183 ЦПК України. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, заявник через представника - адвоката Вітровчака В.А. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів порушення районним судом норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд не звернув уваги на те, що частиною другою статті 183 параграфу 2 глави 1 Розділу III ЦПК України «Заяви з процесуальних питань» регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення. Проте вказана процесуальна норма не стосуються і не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення. Зазначені процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ. Такі висновки містяться в постанові Верховного суду у справі № 569/13160/20. Заявник, діючи згідно норм чинного законодавства, надала копію скарги для інших учасників справи, а після сканування матеріалів скарги до кабінету електронного суду, сторони у справі мали б доступ до матеріалів справи ще до призначення справи до розгляду, тому жодні права сторін не було порушено. Відзиви на апеляційну скаргу від суб`єкта оскарження та заінтересованої особи до суду апеляційної інстанції не надходили. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно із частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав. За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повертаючи скаргу на дії приватного виконавця без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що подана заявником скаргане відповідає вимогам частини другої статті 183 цього Кодексу, оскільки до неї не додано доказів надіслання (надання) її копії з додатками іншим учасниками справи (провадження). Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо наявності підстав для повернення скарги заявнику без розгляду, однак вважає, що суд першої інстанції помилково застосував положення вимог статті 183 ЦПК України. Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Водночас потрібно враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця, державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення. Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у частині четвертій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з частинами першою, другою статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги. Враховуючи викладене, суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог законодавства не звернув уваги на те, що вимоги статті 183 параграфу 2 глави 1 Розділу III «Заяви з процесуальних питань» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, тому не підлягають застосуванню у даній справі, оскільки вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті. Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 січня 2021 рокув справі № 569/13154/20 (провадження № 61-15520св20). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у вказаній постанові звернув також увагу на те, що розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ. Відповідно до частини третьої статті 448 ЦПК України скарга повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги. До скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (частина четверта статті 448 ЦПК України). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (частина сьома статті 43 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юрченка В.Я. за допомогою засобів поштового зв`язку (а.с. 32, т. 22). Разом з тим, у порушення приписів пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України заявником до поданої нею скарги не додано доказів направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (листом з описом вкладення). Відповідно до частини п`ятої статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про наявність правових підстав для повернення скарги заявнику (скаржнику) без розгляду, проте помилився щодо підстави для такого повернення, зазначивши такою підставою частину четверту статті 183 ЦПК України, яка не регулює правовідносини у цій справі. Встановивши, що ОСОБА_1 при зверненні до суду зі скаргою на дії приватного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судового рішення не додано доказів надіслання (надання) копії цієї скарги з додатками іншим учасникам справи (провадження), суду першої інстанції необхідно було керуватися положеннями частини п`ятої статті 448 ЦПК України, яка і зумовлює настання відповідних процесуальних наслідків у випадку невиконання заявником вимог пункту 2 частини четвертої цієї статті ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що заявник в якості додатків до скарги на дії виконавцядодала копії цієї скарги у паперовій формі для інших учасників справи не заслуговують на увагу, оскільки чинною на момент звернення до суду редакцією ЦПК України не передбачено обов`язку суду із направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи (провадження), такий обов`язок покладено саме на заявника. Суд постановляє ухвалу про прийняття скарги до розгляду та лише повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після її прийняття до розгляду (частина шоста статті 448 ЦПК України). Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України). За таких обставин ухвала суду першої інстанції про повернення скарги заявнику без розгляду з мотивів, наведених в цьому судовому рішенні, постановлена з порушенням норм процесуального права, а відтак не може бути залишена в силі та відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги не справлявся із скаржника на підставі пункту 19 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судові витрати за перегляд справи в суді апеляційної інстанції згідно із статтями 141, 382 ЦПК України слід віднести в рахунок держави. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 рокузмінити, виклавши її мотивувальну частину щодо підстави для повернення скарги заявнику без розгляду в редакції цієї постанови. В іншій частині ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 травня 2026 року. Судді: С.А. Голуб О.В. Борисова Д.О. Таргоній