Окрема думка КГС ВС № 5015/118/11

ОКРЕМА ДУМКА 09 липня 2020 року м. Київ Справа № 5015/118/11 Колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі:- Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Жукова С.В. прийнято постанову від 09.07.2020 про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" залишити без задоволення та про залишення без змін постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 і ухвали господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі №5015/118/11. Мною, Суддею Касаційного господарського суду Жуковим С.В . , при ухваленні зазначеної постанови, було висловлено окрему думку, суть якої полягає в наступному.

1. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" була ухвала господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі №5015/118/11, що залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Львівські заводи Автомобілебудування" за вх. №930/19 від 03.04.2019 щодо визнання погашеними вимог ініціюючого кредитора шляхом проведення заліку однорідних вимог та визнання зобов`язання припиненим.

2. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні заяви щодо визнання погашеними вимог ініціюючого кредитора шляхом проведення заліку однорідних вимог та визнання зобов`язання припиненим у зв`язку з тим, що посилання заявника на те, що зобов`язання ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» перед ТОВ «Укравтозапчастина» на суму 1 060 656,25 грн. є припинені частково на суму 1 050 656,25 грн. у зв`язку з застосуванням статті 605 ЦК України прощенням боргу, оскільки з укладенням оспорюваного договору про відступлення права вимоги ТОВ «Укравтозапчастина» та прийняттям оплати в розмірі 10 000,00 грн. вчинило правочин перед ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», за яким припинило зобов`язання на суму 1 050 656,25 грн. залишивши лише частину зобов`язання у розмірі 10 000,00 грн., оскільки саме таку суму визнало як непрощену частину зобов`язання, є необґрунтованими та побудованими на припущеннях заявника.

3. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.202 зазначено, що висновки судів у даній справі, здійснені із врахуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство, колегія суддів касаційного суду вважає правильними, що не позбавляє боржника за погодженням з комітетом кредиторів на стадії ліквідаційної процедури прийняти рішення про проведення такого зарахування.

4. Я погоджуюсь з тим, що висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні заяви щодо визнання погашеними вимог ініціюючого кредитора шляхом проведення заліку однорідних вимог та визнання зобов`язання припиненим у даній справі, здійснені із врахуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство.

5. Разом з тим Я не погоджуюся з висновком, що боржник у даній справі за погодженням з комітетом кредиторів на стадії ліквідаційної процедури може прийняти рішення про проведення заліку однорідних вимог, виходячи з наступного.

6. Ліквідаційна процедура у справі № 5015/118/11 (станом на момент ухвалення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) відбувалася відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19.01.2013.

7. Висновок про те, що боржник за погодженням з комітетом кредиторів на стадії ліквідаційної процедури може прийняти рішення про проведення такого зарахування обґрунтований з посиланням на ч. 6 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19.01.2013, відповідно до якої уступка вимог банкрута здійснюється в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, за згодою комітету кредиторів. Ліквідатор має право виставити на відкриті торги вимоги банкрута, якщо інший порядок продажу (уступки) вимог банкрута не встановлено комітетом кредиторів.

9. Я вважаю, що не слід ототожнювати поняття продажу (уступки) з поняттям зарахування зустрічних вимог боржника з кредитором на стадії ліквідаційної процедури, оскільки у вказаних термінів різне нормативно-правове регулювання і порядок реалізації.

10. Зарахування зустрічних вимог боржника з кредитором на стадії ліквідаційної процедури окрім іншого несе за собою задоволення вимог кредитора у справі про банкрутство.

10. До правовідносин у справі № 5015/118/11 щодо задоволення вимог кредиторів слід застосовувати положення ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19.01.2013, якою визначено порядок та черговість задоволення вимог кредиторів.

11. Тому для надання оцінки оскаржуваним судовим рішенням, на моє переконання, слід застосовувати не ч. 6 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19.01.2013, а приписи ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19.01.2013.

12. Беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій встановлені фактичні обставини, а також враховуючи приписи ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19.01.2013, погоджуюся з тим, що слід відмовити у задоволенні заяви щодо визнання погашеними вимог ініціюючого кредитора шляхом проведення заліку однорідних вимог та визнання зобов`язання припиненим. Суддя Верховного Суду С.В. Жуков