Постанова КГС ВС № 5015/118/11

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2020 року м. Київ Справа № 5015/118/11 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Жукова С.В. за участю секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю. учасники справи: ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", кредитор - фізична особа-підприємець Гаврилюк Олександр Романович, особисто кредитор - Приватне акціонерне товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" представники - адвокат Білан П.В. (довіреність від 05.03.2020), Карпенко О.Р. (довіреність від 01.06.2020) організатор аукціону - Товарна біржа "Наша", Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" представники - адвокат Демідонт Б.О. (ордер серії ВС №1026744 від 16.06.2020), керівник ОСОБА_5 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Виробниче об`єднання "ЛЗА", керівник ОСОБА_2., арбітражний керуючий Наумова Ольга Василівна, Прокуратура Львівської області, ліквідатор - арбітражний керуючий Козій Володимир Юрійович розглянув касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" Наумової Ольги Василівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", до яких приєдналося Приватне акціонерне товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Матущак О.І., Якімець Г.Г. та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2019 у складі колегії суддів: Гутьєва В.В. (головуючий), Артимович В.М., Цікало А.І. за заявою Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.2016 та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.03.2016 в межах справи №5015/118/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ 1. 12.03.2020 поштовим відправленням ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" Наумова Ольга Василівна звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 09.03.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2019 у справі №5015/118/11 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2020. 2.1. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.03.2020. 3. 09.05.2020 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" (далі - ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування") звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 08.05.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2019 у справі №5015/118/11 в порядку статей 286-289 ГПК України та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження. 3.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" у справі №5015/118/11 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Васьковський О.В. (витяг з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2020).

4. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В. відкрито касаційне провадження у справі №5015/118/11 за касаційними скаргами ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" Наумової Ольги Василівни та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" на постанову Західного апеляційного господарського суду 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області 06.09.2019; розгляд касаційних скарг призначено на 18.06.2020 о 10:30.

5. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" (далі - ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ") від 09.06.2020 про приєднання до касаційних скарг задоволено, приєднано заяву ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" до касаційних скарг ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" Наумової Ольги Василівни та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2019 у справі №5015/118/11.

6. Ухвалою від 18.06.2020 Верховний Суд відклав розгляд зазначених касаційних скарг, до яких приєдналося ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2019 у справі №5015/118/11 у судовому засіданні на 09.07.2020 о 10:15.

7. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020 та витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2020. 7.1. Ухвалою від 07.07.2020 Верховний Суд у зазначеному складі колегії суддів прийняв справу №5015/118/11 за касаційними скаргами ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" Наумової Ольги Василівни та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", до яких приєдналося ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", до провадження з призначеним ухвалою Верховного Суду від 18.06.2020 розглядом зазначених касаційних скарг, до яких приєдналося ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", у судовому засіданні на 09.07.2020 о 10:15.

8. Зберігач нерухомого майна, проданого зі спірного аукціону 17.03.2016, - ТОВ "Торговий дім Виробниче об`єднання "ЛЗА" подало відзив на касаційні скарги ліквідатора ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" Наумової Ольги Василівни та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування". ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

9. Провадження у справі №5015/118/11 (28/45) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" (далі - ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (далі - ТОВ "Укравтозапчастина", ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції до набрання чинності 19.01.2013 Законом України №4212-VІ від 22.12.2011, здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду від 15.07.2011 про визнання боржника банкрутом з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Скочка І.Я.

10. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", у тому числі з грошовими вимогами ініціюючого кредитора - ТОВ "Укравтозапчастина" на суму 125 грн. судових витрат у першу чергу та на суму 1 060 060 531, 25 грн. у четверту чергу; ВАТ "Львівський завод автонавантажувач" на суму 125 грн. судових витрат у першу чергу та на суму 143 328 грн. у четверту чергу; ВАТ "ВНК "Розточчя СТ" на суму 125 грн. судових витрат у першу чергу та на суму 1 146 719, 35 грн. у четверту чергу; ПрАТ "Оргхім" на суму 125 грн. судових витрат та на суму 7 463 882, 84 грн. основного боргу у першу чергу.

11. Ухвалою Господарського суду Львівської області 06.12.2011 достроково припинено повноваження ліквідатора Скочка І.Я. за його заявою, призначено ліквідатором ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" арбітражного керуючого Хомишина І.Г., повноваження якого достроково припинено за його заявою ухвалою місцевого суду від 18.05.2016 з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козія В.Ю.

12. Ухвалою Господарського суду Львівської області 29.01.2020 за результатами розгляду клопотань ПрАТ "Оргхім" та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" відсторонено арбітражного керуючого Козія В.Ю. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Наумову О.В. 12.1. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 ухвалу Господарського суду Львівської області 29.01.2020 у цій справі скасовано в частині пунктів 1, 2, 3; у задоволенні клопотань ПрАТ "Оргхім" від 29.11.2018 та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" від 20.11.2018 про відсторонення ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" Козія В.Ю. відмовлено. Отже, в період з 30.01.2020 по 01.06.2020 повноваження ліквідатора ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" виконувала арбітражний керуючий Наумова О.В., а з 02.06.2020 по даний час ліквідатором ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" є арбітражний керуючий Козій В.Ю. 13. 21.03.2016 до місцевого суду надійшла заява ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" (вх. суду №1633/16) про визнання недійсними результатів аукціону 17.03.2016 з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, в якій конкурсний кредитор просив визнати недійсними результати оспорюваного аукціону, що проводився 17.03.2016 як другий повторний, з реалізації належної ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4"), загальною площею 10369,6 кв.м., розташованої за адресою: місто Львів, Залізничний район, вулиця Шевченка, 321, з підстав порушення ліквідатором та організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, а також визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений з переможцем аукціону ТОВ "УКР-Алюміній". 13.1. В обґрунтування своїх вимог ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" зазначило, що в порушення частини другої статті 73 Закону про банкрутство організатор аукціону призначив на 17.03.2016 проведення другого повторного аукціону з продажу належної банкруту будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4") за умов визнання попереднього аукціону, призначеного на 05.11.2015, таким, що не відбувся внаслідок невиконання його переможцем обов`язку щодо повної оплати вартості придбаного з аукціону 05.11.2015 нерухомого майна; продаж спірної нежитлової будівлі банкрута належало продовжити з повторних торгів із встановленням нової початкової ціни продажу майна. 13.2. Заявник доводив, що в силу частини першої статті 66 Закону про банкрутство, аукціон після встановлення нової ціни продажу з повторного аукціону, якщо інше не передбачено договором про проведення аукціону, проводиться без можливості зниження початкової вартості; аукціон, призначений організатором аукціону на 17.03.2016, є першим та проводився за новою початковою ціною, тому не міг бути визначений організатором аукціону як другий повторний та проводитися на умовах зниження ціни; аукціон 05.11.2015 відбувся за ціною 14 091 564 грн., яку не було сплачено переможцем аукціону в повному обсязі, наступний за переможцем учасник аукціону 05.11.2015 запропонував за лот понад 6 млн. грн.; тому не відповідає вимогам законодавства про банкрутство зниження початкової вартості лота на аукціоні 17.03.2016, що проводився як другий повторний, до 3 239 440 грн. з можливістю пониження ціни на крок аукціону в ході аукціону до понад 1,6 млн. грн. 13.3. Організатором аукціону в порушення вимог частин третьої, четвертої статті 58 Закону про банкрутство не розміщено оголошення про продаж спірного нерухомого майна як на самій будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4"), так на інших будівлях банкрута, потенційним покупцям не було забезпечено доступу до майна, виставленого на продаж з аукціону 17.03.2016, внаслідок встановлення обмежень заставним кредитором ПП "Фірма Галич-Кабель" у доступі до належної банкруту будівлі корпусу (літ. "Ж-4"). 13.4. Заявник доводив, що продаж майна з аукціону 17.03.2016 відбувся за нижчою ціною (1 781 692 грн.) від його початкової вартості (3 239 440 грн.), що порушує майнові інтереси кредиторів, у тому числі ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", на задоволення їх вимог за рахунок коштів, виручених від продажу майна боржника; встановлення ліквідатором заниженої початкової вартості лота на аукціоні, що відбувся 17.03.2016, не відповідає частині першій статті 57 Закону про банкрутство та мало наслідком виручення від продажу спірного майна суми коштів, якої не достатньо для погашення усіх вимог забезпеченого кредитора; відтак, погашення залишку боргу в розмірі 700 тис. грн. перед забезпеченим кредитором ПП "Фірма Галич-Кабель" та виплата винагороди ліквідатору в розмірі 3% від суми погашення вимог забезпеченого кредитора (приблизно 190 тис грн.) буде здійснюватися за рахунок коштів від продажу іншого майна банкрута, що в цілому зменшує розмір задоволення вимог інших кредиторів за наслідком ліквідаційної процедури боржника. 14. 18.05.2016 ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" подано до місцевого суду уточнену заяву (вх. суду №21167/16) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу спірного майна банкрута, проведеного 17.03.2016, та застосування наслідків недійсності правочину. 14.1. Заявник зауважив, що оспорюваний аукціон 17.03.2016 організатору аукціону належало проводити без можливості зниження ціни та у разі невиявлення переможця, таке зниження початкової вартості лота могло бути передбачено на наступному аукціоні. Організатор аукціону у поданому відзиві на заяву ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" (вх. суду №1633/16 від 21.03.2016) не спростував доводів заявника про відсутність оголошення про проведення аукціону 17.03.2016 на об`єкті нерухомості, що виставлявся на продаж зі спірного аукціону, дискримінацію учасників та неможливість оглянути об`єкт аукціону. 15. 14.06.2016 до місцевого суду надійшло уточнення ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" (вх. суду №25031/16) до заяви від 21.03.2016 про визнання недійсними результатів аукціону 17.03.2016, в яких заявник просив суд визнати недійсними результати аукціону 17.03.2016 з продажу корпусу "Ж-4", загальною площею 10369,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 321, та визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні №4а від 23.03.2016, укладений між боржником - ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" і переможцем аукціону - ТОВ "УКР-Алюміній". 15.1. Заявник доповнив свої доводи, викладені у заяві від 21.03.2016 та уточненнях до неї 18.05.2016, аргументами про те, що ліквідатором не проведено актуалізацію оцінки нерухомого майна ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", виставленого на продаж з аукціону 17.01.2016 за ціною, зниженою на 20% від його початкової вартості на попередньому аукціоні, яку визначено на підставі даних експертної оцінки, проведеної у червні 2015 року, тоді як оцінка дійсна шість місяців. Заявник зауважив, що у січні 2016 року відбувся аукціон з продажу інших будівель банкрута, за результатами якого за тією ж адресою місцезнаходження об`єкта продажу, майно банкрута продано за ціною близько 1,3 тис грн. за 1 кв.м., тоді як з аукціону 17.03.2016 спірне майно відчужено за 1 781 692 грн. за 10369 кв.м. (близько 178 грн. за 1 кв.м.). На дату проведення аукціону 17.03.2016 розмір незадоволених вимог забезпеченого кредитора склав 2 418 539, 59 грн., що належало врахувати ліквідатору при визначенні ціни лота на спірному аукціоні з метою погашення за рахунок коштів від його продажу вимог забезпеченого кредитора.

16. Спір щодо дійсності результатів аукціону 17.03.2016 з продажу належної ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4"), загальною площею 10369,6 кв.м., розташованої за адресою: місто Львів, Залізничний район, вулиця Шевченка, 321, розглядався судами неодноразово. 16.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2016, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2016, відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" від 21.03.2016 про визнання недійсними результатів аукціону 17.03.2016 з продажу спірного об`єкта нерухомості банкрута та укладеного за наслідком оспорюваного аукціону договору купівлі-продажу від 23.03.2016. 16.2. Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 результат розгляду місцевим (ухвала 26.07.2016) та апеляційним (постанова 10.10.2016) судами спору щодо дійсності результатів аукціону 17.03.2016 з продажу будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж") та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.03.2016 скасовано, справу у скасованій частині передано на новий розгляд до місцевого суду. 16.2.1. Касаційний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не перевірили, чи дотримано організатором аукціону визначених статтею 65 Закону про банкрутство строків проведення повторного (03.11.2015) та другого повторного (17.03.2016) аукціонів; не дослідили, чи були дотримані замовником аукціону передбачені статтею 73 Закону про банкрутство наслідки визнання договору купівлі-продажу майна банкрута неукладеним, зокрема, щодо прийняття рішення про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни продажу майна; суди не з`ясували, чи дотримано під час проведення оспорюваного аукціону вимог частин третьої, четвертої статті 58 Закону про банкрутство, чи наявні у матеріалах справи докази розміщення оголошення на об`єкті нерухомості - будівлі адміністративного корпусу (літ "Ж-4"), яке було виставлено на продаж зі спірного аукціону, чи була можливість у потенційних покупців ознайомитися з об`єктом нерухомості та чи мали вони доступ до об`єкта нерухомості за його місцезнаходженням.

17. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.01.2017 справу №5015/118/11 в частині розгляду заяви ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" 21.03.2016 про визнання недійсними результатів аукціону 17.03.2016 з продажу спірного об`єкта нерухомості банкрута прийнято до розгляду суддею Гутьєвою В.В. У подальшому розгляд даного спору неодноразово відкладався місцевим судом. Ухвалою суду 20.07.2017 провадження у справі №5015/118/11 у цій частині зупинено до прийняття рішення за результатами розгляду у цій справі спору щодо дійсності договору №4-13 від 06.05.2014 про проведення аукціону, укладеного між боржником в особі ліквідатора та Товарною біржею "Наша". 17.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2018, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 04.03.2019 та постановою касаційного суду від 28.05.2019, визнано недійсними пункти 2.1.12, 2.1.13, 4.9 договору №4-13 від 06.05.2014 про проведення аукціону, який укладено між ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" в особі ліквідатора Хомишина І.Г. та Товарною біржею "Наша". 17.2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2019 поновлено провадження у справі №5015/118/11 в частині розгляду спору щодо дійсності результатів оспорюваного аукціону 17.03.2016 з продажу об`єкта нерухомості банкрута (літ. "Ж-4); розгляд справи неодноразово відкладався місцевим судом. 18. 06.09.2019 ухвалою Господарського суду Львівської області відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" від 21.03.2016 з урахуванням заяв про уточнення від 18.05.2016 та від 14.06.2016 про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.2016 з продажу корпусу Ж-4, загальною площею 10369,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 321, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.03.2016, укладеного між ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" та ТОВ "УКР-Алюміній". 18.1. Вирішуючи під час нового розгляду спір про визнання недійсними результатів аукціону 17.03.2016 з продажу будівлі адміністративного корпусу (літ "Ж-4") за заявою ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", місцевий суд встановив, що у судовому засіданні 06.09.2019 заявник підтримав доводи, викладені ним у заяві від 21.03.2016 та уточненнях до неї від 18.05.2016 і від 14.06.2016, та зазначив про проведення 17.03.2016 оспорюваного аукціону з порушенням вимог Закону про банкрутство (статті 58, 65, 73) щодо організації та здійснення продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі. Заявник зауважив на недотриманні організатором аукціону вимог статті 65 Закону про банкрутство щодо строків проведення повторного аукціону 05.11.2015 відносно до першого аукціону 03.09.2015 в межах двох місяців, а також другого повторного аукціону 17.03.2016 впродовж одного місяця з моменту визнання повторного аукціону 05.11.2015 таким, що не відбувся; невиконанні організатором аукціону вимог частини другої статті 73 Закону про банкрутство щодо проведення повторних торгів з визначенням нової початкової вартості лота, зважаючи на те, що попередній (повторний) аукціон 05.11.2015 відбувся із визначенням переможця, який не сплатив за лот його повну вартість; недотриманні організатором аукціону вимог частин третьої, четвертої статті 58 Закону про банкрутство щодо розміщення оголошення про продаж спірного об`єкта нерухомості на самому нерухомому майні з метою виявлення потенційних покупців спірного майна. 18.2. Місцевим судом встановлено, що у ліквідаційній процедурі ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", введеній постановою суду 15.07.2011, ліквідаторами й організатором аукціону вживались заходи щодо реалізації майна банкрута. Так, проведено три аукціони (23.09.2013, 24.02.2014, 09.06.2014) з продажу майна боржника цілісним майновим комплексом за початковою вартістю, відповідно, 17 569 186, 11 грн., 14 055 348, 89 грн. та 11 244 279, 12 грн. Зазначені аукціони не відбулися у зв`язку з відсутністю учасників. 18.3. Судом встановлено, що в подальшому, відповідно до інформаційних повідомлень про проведення аукціонів з продажу майна ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", на 03.09.2015 призначено проведення аукціону з реалізації об`єкта нерухомості окремим лотом - будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4"), що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 321, за початковою вартістю 4 049 300 грн. Аукціон визнано таким, що не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників. 18.4. Суд встановив, що на 05.11.2015 призначено проведення повторного аукціону з реалізації спірної будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4") у місті Львові по вулиці Шевченка, 321, за початковою вартістю лота - 3 239 440 грн.; аукціон 05.11.2015 відбувся, переможцем аукціону запропоновано до сплати за лот - 14 091 564 грн. Однак, згідно з протоколом №П/5-094 від 15.01.2016, складеним на засіданні біржового комітету Товарної біржі "Наша", було прийнято рішення про визнання аукціону 05.11.2015 таким, що не відбувся, у зв`язку з несплатою переможцем аукціону ТОВ "Львівбудкомплектація" в установлений строк належної суми за придбане майно, та про анулювання результатів оспорюваного аукціону відповідно до статей 55, 70, 71, 73 Закону про банкрутство.

19. Місцевий суд зауважив, що на виконання вимог частини другої статті 73 Закону про банкрутство щодо проведення повторного аукціону з визначенням нової початкової вартості лота, ліквідатор, як замовник аукціону, після визнання повторного аукціону 05.11.2015 таким, що не відбувся, погодив з ПП "Фірма "Галич-Кабель", як забезпеченим кредитором, проведення аукціону з реалізації будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4") у місті Львові по вулиці Шевченка, 321, яка обтяжена іпотекою ПП "Фірма "Галич-Кабель", на умовах встановлення початкової вартості лота на рівні початкової вартості попереднього аукціону 05.11.2015, - 3 239 440 грн. з можливістю зниження до 50%. 19.1. Судом встановлено, що на 17.03.2016 заплановано проведення других повторних торгів з реалізації будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4") у місті Львові по вулиці Шевченка, 321, початковою вартістю лота - 3 239 440 грн. з можливістю її зниження на тому ж аукціоні, але не нижче граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону, до моменту, коли не виявиться бажаючий укласти договір. Аукціон 17.03.2016 відбувся, запропонована переможцем аукціону ТОВ "УКР-Алюміній" ціна - 1 781 692 грн. сплачена ним у встановлений законом строк.

20. Місцевий суд спростував, як необґрунтовані, доводи ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про те, що організатором аукціону в порушення вимог статей 66, 73 Закону про банкрутство, не проведено оспорюваний аукціон 17.03.2016, як "перший повторний" після визнання попереднього аукціону 05.11.2015 таким, що не відбувся, та зауважив, що організатором аукціону правильно проведено спірний аукціон як "другий повторний", зважаючи на те, що призначені на 03.09.2015 ("перший") та на 05.11.2015 ("перший повторний") аукціони з продажу частини майна банкрута окремим лотом (спірного об`єкта нерухомості (літ. "Ж-4")) не відбулися, та правильно визначено початкову вартість спірного лота як 3 239 440 грн. з можливістю зниження її початкової вартості. 20.1. Суд зауважив, що заявник ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", як конкурсний кредитор боржника, не зазначило, яким чином перевищення під час проведення оспорюваного аукціону 17.03.2016 законодавчо встановленого терміну між повторним (05.11.2015) та другим повторним (17.03.2016) аукціонами порушило його права та інтереси. 20.2. Суд встановив, що за даними відомостей з ЄДРЮОФОПГФ вбачається, що керівник ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" - ОСОБА_2 є власником істотної частки (50%) у ТОВ "Львівбудкомплектація", що стало переможцем аукціону 05.11.2015, і саме у зв`язку з поданням клопотань ТОВ "Львівбудкомплектація" про відтермінування оплати вартості лота було спричинено затримку у проведенні другого повторного аукціону 17.03.2016. За таких обставин, місцевий суд спростував доводи ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" проте, що оспорюваний аукціон призначено на 17.03.2016 організатором аукціону з порушенням визначеного частиною другою статті 65 Закону про банкрутство строку для проведення другого повторного аукціону після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся.

21. Доводи ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про те, що ліквідатором, як замовником аукціону, не проведено актуалізацію початкової вартості спірного об`єкта нерухомості та виставлено його на продаж з аукціону 17.03.2016 за початковою вартістю, виходячи з даних експертної оцінки, проведеної у червні 2015 року, місцевий суд спростував з посиланням на приписи статті 43 Закону про банкрутство про те, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором самостійно; водночас, вимога до проведення актуалізації початкової ціни майна, виставленого на продаж з повторних торгів, встановлена статтею 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" лише у випадку продажу майна банкрута з державною часткою, однак, ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" не належить до підприємств державної власності чи з часткою держави понад 50%. 21.1. Місцевий суд зауважив, що кредиторам боржника було відомо про факт та умови проведення аукціону 17.03.2016, зазначена інформація була доведена до відома комітету кредиторів на засіданні 29 січня-02 лютого 2016 року, на якому був присутній представник ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ"; однак, ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" не зверталося до місцевого суду до дня проведення аукціону 17.03.2016 з клопотанням про проведення незалежної оцінки та взяття на себе зобов`язань щодо її оплати в порядку частини третьої статті 57 Закону про банкрутство; клопотання про проведення незалежної оцінки спірного об`єкта нерухомості направлено до суду 21.03.2016 вже після проведення оспорюваного аукціону.

22. Доводи ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про порушення організатором аукціону вимог частин третьої, четвертої статті 58 Закону про банкрутство до порядку розміщення оголошення про проведення аукціону у разі продажу нерухомого майна банкрута, місцевий суд оцінив як такі, що не підтверджуються допустимими доказами відсутності оголошення про проведення 17.03.2016 оспорюваного аукціону на спірному об`єкті нерухомості літ. "Ж-4" у місті Львові по вулиці Шевченка, 321, та перешкоджання потенційним покупцям в огляді предмета аукціону зі сторони ліквідатора та організатора аукціону чи третіх осіб. 22.1. Суд зауважив, що доводи ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про недотримання організатором аукціону порядку розміщення оголошення про проведення спірного аукціону також спростовуються наявними у матеріалах справи поясненнями замовника аукціону - ліквідатора Хомишина І.Г., керівника організатора аукціону, представника переможця аукціону - ТОВ "УКР-Алюміній", фізичних осіб, які висловлювали зацікавленість у придбанні предмета аукціону, - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З пояснень зазначених осіб вбачається, що ні до ліквідатора, ні до організатора аукціону не зверталися зацікавлені особи з вимогою забезпечити можливість ознайомитися з майном, яке виставлено на продаж з аукціону, за його місцезнаходженням. 22.2. Судом встановлено, що за змістом протоколу №090316-1 від 09.03.2016, складеного аукціонним комітетом Товарної біржі "Наша", інші заявники, окрім ТОВ "УКР-Алюміній" та Гаврилюка О.Р. , не були допущені до участі в аукціоні у зв`язку з несплатою гарантійного внеску; оголошення про проведення аукціону 17.03.2016 було розміщено на сайті ВГСУ та на будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4"), розташованій у місті Львові по вулиці Шевченка, 321, а також на цій же будівлі зі сторони проїзду Автобудівельників; перешкоди в огляді зазначених приміщень зі сторони будь-яких осіб були відсутні. 22.3. Суд зауважив, що ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" не надано допустимих доказів звернення третіх осіб до замовника аукціону - ліквідатора Хомишина І.Г., керівника організатора аукціону - Товарної біржі "Наша" Філатова Л.В. щодо огляду предмета аукціону чи підтвердження фактів недопуску для огляду предмета аукціону. 22.4. Судом встановлено, що з пояснень, наданих особами, які були зацікавлені в купівлі корпусу літ. "Ж-4", загальною площею 10369,6 кв.м., що за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 321, - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та представника ТОВ "УКР-Алюміній" вбачається, що оголошення про продаж розміщено на об`єкті нерухомого майна, а також була можливість ознайомитися з технічним станом будівлі. Пояснення щодо наявності оголошення, розміщеного на об`єкті нерухомості, та можливість ознайомлення з майном за його місцезнаходженням також надав ліквідатор Хомишин І.Г. та організатор аукціону. 22.5. Суд зауважив, що факт наявності оголошення про продаж з аукціону корпусу літ. "Ж-4", загальною площею 10369,6 кв.м., що за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 321, підтверджується роздруківками фотографій спірного корпусу, що наявні у матеріалах справи та достовірність яких не спростована ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ". Судом оцінено, як недопустимий доказ, нотаріально посвідчену заяву громадянки ОСОБА_6 щодо неможливості огляду предмета аукціону, оскільки у такій заяві на зазначено, що громадянка ОСОБА_6 зверталась до організатора чи замовника аукціону з приводу огляду предмета аукціону, не зазначено також, хто саме перешкоджав громадянці ОСОБА_6 ознайомитися з предметом аукціону. 22.6. Суд зазначив, що дії ліквідатора щодо опломбування належних товариству-банкруту нежитлових приміщень були спрямовані на виконання ним повноважень щодо збереження майна боржника, а не на створення потенційним покупцям перешкод у доступі до предмета аукціону (будівлі адміністративного корпусу літ. "Ж-4"). 22.7. Судом спростовано, як необґрунтовані, доводи ОСОБА_2 щодо відсутності у неї можливості ознайомитися з предметом аукціону, оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання ТОВ "Торговий дім Виробниче об`єднання "ЛЗА", директором якого є ОСОБА_2 , від боржника спірного об`єкта нерухомості на зберігання.

23. Доводи ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" щодо сплати другим, поряд із переможцем аукціону, учасником спірного аукціону ФОП Гаврилюком О.Р. гарантійного внеску поза межами визначеного організатором аукціону строку для сплати такого внеску до 07.03.2016, місцевий суд оцінив, як необґрунтовані, оскільки гарантійний внесок за участь в аукціоні 17.03.2016 було сплачено ФОП Гаврилюком О.Р. 07.03.2016 готівкою через касу банку, квитанцію про сплату гарантійного внеску долучено до заяви на участь в аукціоні, що підтверджується поясненнями керівника організатора аукціону; наступний день після оплати, 08.03.2016, був святковим, тому зарахування коштів, як гарантійного внеску за участь в аукціоні, відображено у банківській виписці у перший робочий день, 09.03.2016.

24. Місцевим судом спростовано доводи заявника про порушення організатором аукціону вимог статті 73 Закону про банкрутство у зв`язку з проведенням оспорюваного аукціону 17.03.2016, як "другого повторного"; суд зауважив, що ліквідатор банкрута, як замовник аукціону, не скористався наданим йому частиною першою статті 73 цього Закону правом на здійснення пропозиції щодо укладення договору купівлі-продажу спірного об`єкта нерухомості учаснику аукціону, який запропонував за лот найбільш високу ціну, порівняно із ціною майна, запропонованою іншими учасниками аукціону, окрім переможця аукціону, та з огляду на визнання аукціону 05.11.2015 таким, що не відбувся, внаслідок несплати переможцем аукціону повної вартості спірного лота, прийняв рішення про проведення другого повторного аукціону із встановленням нової початкової вартості спірного майна та направив організатору аукціону заявку на проведення аукціону від 11.02.2016.

25. З огляду на відсутність підстав для визнання недійсними результатів аукціону з продажу спірного об`єкта нерухомості (корпусу літ. "Ж-4), належного ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", за заявою ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" місцевий суд відмовив у задоволенні вимог ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного ліквідатором ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" з переможцем аукціону - ТОВ "УКР-Алюміній" за результатами проведеного 17.03.2016 спірного аукціону. Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови 26. 24.02.2020 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2019 у справі №5015/118/11 - без змін. 26.1. Апеляційний суд надав оцінку вимогам апеляційної скарги ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", як уповноваженої особи власника боржника, щодо скасування ухвали місцевого суду від 06.09.2019 про розгляд спору щодо дійсності результатів аукціону 17.03.2016 з продажу будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4"), що у місті Львові по вулиці Шевченка, 321, з посиланням на те, що ліквідатором та організатором аукціону не дотримано положень Закону про банкрутство (статей 44, 52, 57, 58, 59, 65, 73) щодо організації та проведення оспорюваного аукціону, а місцевим судом надано помилкову оцінку фактичним обставинам справи та прийнято передчасне рішення про реалізацію спірного об`єкта нерухомості (корпусу літ. "Ж-4") з оспорюваного аукціону 17.03.2016 відповідно до вимог законодавства про банкрутство. 26.2. Апеляційний суд погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи місцевим судом, з його висновками за результатами розгляду заяви ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута окремим лотом (корпус літ. "Ж-4"), та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування прийнятої ним ухвали від 06.09.2019. 26.3. Апеляційним судом оцінено, як безпідставні, доводи заявника про те, що місцевим судом неповно з`ясовано обставини справи та порушено статті 44, 52, 57, 65, 73 Закону про банкрутство, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи. 26.4. Апеляційний суд зауважив, що керівник ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" ОСОБА_5 був поінформованим про проведення 17.03.2016 другого повторного аукціону з продажу спірного об`єкта нерухомості (літ. "Ж-4"), належного боржнику, оскільки особисто подав заявку на участь в оспорюваному аукціоні (том 26д, а.с.138-139). Відтак, за висновком апеляційного суду, були відсутні перешкоди у реалізації як заявником апеляційної скарги - ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", так і конкурсним кредитором ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", який ініціював спір щодо дійсності результатів аукціону 17.03.2016, права на участь у спірному аукціоні та на придбання будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4") по вулиці Шевченка, 321 у місті Львові. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника-1 (ліквідатора ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" Наумової О.В.)

27. Скаржник доводив, що спірний аукціон проведено, як другий повторний 17.03.2016, з порушенням встановленого частиною другою статті 65 Закону про банкрутство строку на його проведення впродовж одного місяця з моменту завершення 05.11.2015 повторного аукціону без визначення переможця (несплати ним повної ціни за лот).

28. Скаржник зауважив, що попереднім ліквідатором Хомишиним І.Г., як замовником спірного аукціону, в порушення вимог частини другої статті 73 Закону про банкрутство, не було визначено нової початкової вартості об`єкта нерухомості після визнання аукціону 05.11.2015 з його продажу з повторних торгів таким, що не відбувся, а виставлено спірне нерухоме майно на продаж з другого повторного аукціону 17.03.2016 за початковою вартістю, що ідентична його початковій вартості на попередньому аукціоні 05.11.2015.

29. Скаржник зазначив про те, що ліквідатором Хомишиним І.Г. не було враховано змін ринкової вартості спірного майна з урахуванням реальних операцій з купівлі-продажу майна станом на момент проведення аукціону 17.03.2016, що мало наслідком відчуження спірного об`єкта нерухомості за заниженою ціною.

30. Скаржник доводив, що оспорюваний аукціон 17.03.2016, як другий повторний, проведено безпідставно, оскільки попередній аукціон 05.11.2015, як повторний, завершився з визначенням переможця, що запропонував за лот ціну, що у 4,5 рази вища від його початкової вартості; зазначене зумовлювало обов`язок ліквідатора розпочати процедуру продажу майна спочатку та прийняти рішення про проведення аукціону з визначенням нової початкової вартості лота без права її пониження на першому аукціоні.

31. Скаржник зауважив, що на час проведення аукціону 17.03.2016 доступ до предмета аукціону було обмежено, а, відтак, було обмежено право потенційних покупців на огляд об`єкта нерухомості (корпусу літ. "Ж-4") за його місцезнаходженням; тому нема підстав для висновку, що встановлена на спірному аукціоні ціна визначена на підставі балансу попиту та пропозиції та відповідає ринковій вартості спірного нерухомого майна. Доводи скаржника-2 (ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування")

32. Скаржник зазначив, що під час нового розгляду спору щодо дійсності результатів аукціону 17.03.2016 з продажу частини нерухомого майна банкрута (корпусу літ. "Ж-4") за заявою ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" місцевим та апеляційним судами не виконано вказівок касаційного суду, викладених у постанові 21.12.2016 у цій справі, та неповно з`ясовано фактичні обставини справи, що стосуються процедури підготовки і проведення оспорюваного аукціону.

33. Скаржник доводив, що суди дійшли помилкових висновків про належне виконання організатором аукціону обов`язку щодо розміщення оголошення про проведення спірного аукціону 17.03.2016 на об`єкті нерухомості, що його було виставлено на продаж, на виконання вимог частини третьої статті 58 Закону про банкрутство; скаржник зауважив, що у матеріалах справи є посилання на офіційне повідомлення на сайті ВГСУ та Мін`юсту України, яке містило фотографії майна, запропонованого до продажу, і з цих фотографій не вбачається розміщення на спірному об`єкті нерухомості, що є предметом продажу, оголошення про його продаж; водночас, долучені до матеріалів справи Гаврилюком О.Р. тексти оголошень про проведення аукціону 17.03.2016 виготовлені до 10.02.2016, тобто до дати формування умов проведення спірного аукціону (не раніше 10.02.2016).

34. Скаржник аргументував, що забезпеченим кредитором - ПП "Фірма "Галич-Кабель" листом від 10.02.2016 погоджено ліквідатору проведення другого повторного аукціону за початковою вартістю 3 239 440 грн. з можливістю її зниження на тому ж аукціоні, але не нижче граничної вартості, що становить 50% початкової вартості лота; однак, Законом про банкрутство не передбачено права забезпеченого кредитора обирати умови та порядок реалізації заставного майна, у тому числі погоджувати його початкову вартість.

35. Скаржник доводив порушення організатором аукціону порядку допуску потенційних учасників до участі в аукціоні та зауважив, що другим учасником аукціону 17.03.2016, поряд з переможцем - ТОВ "УКР-Алюміній", визнано ФОП Гаврилюка О.Р., однак, на думку скаржника, він не міг бути допущений до участі у спірному аукціоні внаслідок порушення граничного строку оплати гарантійного внеску та подання заяви учасника аукціону. 35.1. Скаржник зазначив, що за встановлених судами обставин вбачається, що оплата гарантійного внеску готівкою була здійснена через установу банку 07.03.2016, однак, суди не з`ясували, коли саме була здійснена оплата гарантійного внеску ФОП Гаврилюком О.Р., чи надійшла така оплата на поточний рахунок організатора аукціону - Товарної біржі "Наша" до 13 год. 00 хв. 07.03.2016, чи була подана заява щодо участі у спірному аукціоні до 13 год. 00 хв. 07.03.2016. Скаржник зауважив, що ФОП Гаврилюк О.Р. підтвердив подання заяви для участі в аукціоні, призначеному на 17.03.2016, та оплату гарантійного внеску на рахунок організатора аукціону саме 09.03.2016, тобто вже після завершення граничного строку, зазначеного в оголошенні - до 13 год. 00 хв. 07 березня 2016 року. 35.2. Скаржник аргументував, що в оголошенні ВГСУ про призначення на 07.03.2016 проведення аукціону зазначено, що гарантійні внески повинні надійти не пізніше дня закінчення прийому заявок на участь у відкритих торгах (аукціоні); відтак, за висновком скаржника, потенційні учасники були зобов`язані подати заяву на участь в аукціоні із зарахуванням гарантійного внеску на рахунок організатора аукціону до 13 год. 00 хв. 07.03.2016. 35.3. Скаржник доводив, що дії організатора аукціону щодо прийняття заяви ФОП Гаврилюка О.Р. про участь у спірному аукціоні 17.03.2016, поданої з порушенням граничного строку на подання заяв на участь в аукціоні, визначеного в оголошенні від 11.02.2016, свідчать про порушення визначеного статтею 61 Закону про банкрутство порядку допуску потенційних учасників до участі в аукціоні з продажу майна банкрута та в цілому про порушення процедури підготовки спірного аукціону 17.03.2016.

36. Скаржник зауважив, що місцевим та апеляційним судами було проігноровано долучені до матеріалів справи пояснення зберігача майна, що було предметом продажу зі спірного аукціону до моменту його передання переможцю аукціону, про те, що 25.02.2016 головою комітету кредиторів боржника опломбовано корпус літ. "Ж-4", виставлений на продаж з аукціону 17.03.2016, і до нього фактично не було доступу у потенційних покупців для огляду за його місцезнаходженням, що є порушенням статті 58 Закону про банкрутство.

37. Скаржник зазначив про порушення строків проведення другого повторного аукціону впродовж місяця з моменту проведення повторного аукціону (05.11.2015), який визнано таким, що не відбувся, а також зауважив на ненаданні судами оцінки неправомірним діям організатора аукціону, який двічі (20.12.2015 та 15.01.2016) приймав рішення про анулювання результатів повторного аукціону від 05.11.2015.

38. Скаржник доводив, що ліквідатором порушено визначені статтями 43, 57 Закону про банкрутство правила формування початкової вартості продажу майна банкрута з аукціону, що полягало у реалізації спірного об`єкта нерухомості (корпус літ. "Ж-4") з аукціону 17.03.2016 за ціною 1 781 692 грн., що не відповідає критерію "справедливої ціни", з огляду на обставини непроведення ліквідатором актуалізації експертної оцінки майна та завершення попереднього (повторного) аукціону 05.11.2015 з визначенням переможця за ціною лота понад 14 млн. грн., який в подальшому відмовився від повної оплати вартості майна, що стало підставою для визнання аукціону таким, що не відбувся. Доводи скаржника-3 (ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", яке приєдналося до касаційних скарг)

39. Скаржник зауважив, що приєднується до касаційних скарг ліквідатора Наумової О.В. та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", підтримав їх доводи та зазначив, що за наслідком проведення оспорюваного аукціону 17.03.2016 спірний об`єкт нерухомості банкрута продано за ціною (1 781 692 грн.), що у вісім разів нижча від ціни продажу майна (14 091 564 грн.) з аукціону 05.11.2015, який було скасовано за рішенням біржового комітету від 15.01.2016. Зазначене не узгоджується з вимогами частини першої статті 44 Закону про банкрутство щодо забезпечення продажу майна банкрута за найвищою ціною.

40. Скаржник зазначив, що ухвалою місцевого суду 06.11.2018 у цій справі, залишеною в силі постановою Верховного Суду 28.05.2019, встановлено порушення ліквідатором, як замовником, порядку обрання організатора аукціону, так як за результатом конкурсу ліквідатором обрано кандидатуру організатора аукціону, який запропонував не найменшу суму винагороди, що належить йому до сплати за надані послуги з організації аукціону.

41. Скаржник аргументував порушенням організатором аукціону визначених статтею 65 Закону про банкрутство вимог до строків проведення повторного та другого повторного аукціонів; недотримання порядку визнання аукціону 05.11.2015 таким, що не відбувся (біржовий комітет двічі приймав рішення про таке згідно протоколів від 20.12.2015 та від 15.01.2016); суди не взяли до уваги факти протидії представниками забезпеченого кредитора у реалізації укладеної за результатами попереднього аукціону 05.11.2015 угоди із переможцем аукціону, що мало наслідком невнесення ним повної вартості лота.

42. Скаржник доводив, що ліквідатором Хомишиним І.Г. порушено порядок формування реєстру вимог кредиторів боржника та помилково віднесено до четвертої черги задоволення заборгованість боржника по відсотках перед ПАТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПП "Фірма "Галич-Кабель") на суму 1 042 747, 73 грн., оскільки такі вимоги забезпечені іпотекою спірного об`єкта нерухомості (корпусу літ. "Ж-4") та підлягали погашенню позачергово за рахунок вартості предмета застави.

43. Скаржник зауважив, що суди неналежно оцінили та взяли до уваги повідомлення ліквідатора Хомишина І.Г. та організатора аукціону про те, що до них не звертались жодні особи з клопотанням оглянути виставлений на продаж з аукціону 17.03.2016 об`єкт нерухомості, оскільки зазначене суперечить прийнятому судами до уваги повідомленню Гаврилюка О.Р. про те, що невизначене коло осіб могло оглянути нерухоме майно за місцем його знаходження.

44. Скаржник підтримав доводи касаційних скарг про порушення організатором аукціону вимог Закону про банкрутство про розміщення оголошення про проведення аукціону на об`єкті нерухомості, виставленому на продаж з аукціону 17.03.2016; про недотримання процедури визначення учасників оспорюваного аукціону та визнання ФОП Гаврилюка О.Р. учасником аукціону за умов зарахування сплачених ним коштів як гарантійного внеску на банківський рахунок організатора аукціону поза межами визначеного в оголошенні від 11.02.2016 строку на подання заяв на участь в аукціоні; за твердженням скаржника, умови допуску до участі в аукціоні виконано лише одним учасником та в подальшому переможцем аукціону ТОВ "УКР-Алюміній"; ліквідатором в порушення вимог частини другої статті 73 Закону про банкрутство не визначено нової ціни продажу майна з аукціону 17.03.2016, що проводився як другий повторний після визнання повторного аукціону 05.11.2015 таким, що не відбувся, а, відтак, не забезпечено продажу спірного майна за найвищою ціною, що максимально б відповідала ринковій вартості майна. Доводи інших учасників справи

45. Зберігач спірного майна боржника - ТОВ "Торговий дім Виробниче об`єднання "ЛЗА" у відзиві на касаційні скарги ліквідатора банкрута Наумової О.В. та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" підтримало доводи скаржників та зауважило на помилковості висновків місцевого та апеляційного судів про організацію та проведення оспорюваного аукціону 17.03.2016 з дотриманням вимог законодавства про банкрутство.

46. Арбітражний керуючий Козій В.Ю., якого постановою апеляційного суду від 01.06.2020 поновлено у повноваженнях ліквідатора ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", у поданих до Верховного Суду письмових поясненнях 08.07.2020 заперечував проти задоволення касаційних скарг та погодився з оскаржуваними судовими рішеннями про відмову у визнанні недійсними результатів аукціону 17.03.2016 з продажу належної боржнику будівлі корпусу літ. "Ж-4" за наслідком розгляду заяви ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ". Заяви про відмову від касаційної скарги від 09.03.2020, поданої попереднім ліквідатором Наумовою О.В. в інтересах боржника, діючим ліквідатором ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" Козієм В.Ю. до початку судового засідання 09.07.2020 не подано. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

47. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги щодо доводів скаржників про порушення судами положень статей 18, 43, 57, 58, 59, 60, 61, 65, 66, 73 Закону про банкрутство при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень за результатами розгляду спору про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону 17.03.2016 з продажу належної банкруту будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4") по вулиці Шевченка, 321 у місті Львові за заявою ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ". А.2. Юридична оцінка доводів касаційних скарг та висновків судів

48. Провадження у справі №5015/118/11 про банкрутство ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду 15.07.2011, за правилами Закону про банкрутство №2343-ХІІ в редакції, що діяла до 19.01.2013, однак із субсидіарним застосуванням положень, що регулюють продаж майна боржника відповідно до редакції Закону про банкрутство зі змінами, внесеними Законом України №4212-VІ від 22.12.2011, що передбачено пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону.

49. За загальним правилом, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним у судовому порядку (стаття 204 ЦК України). Законодавець передбачає цивільно-правові підстави, за яких правочин може бути визнаний недійсним, та спеціальні підстави, які передбачені окремими законами, що визначають недійсність окремих видів правочинів. Одним із таких законів є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким передбачено можливість визнання недійсними правочинів, виходячи з підстав порушення процедури продажу майна боржника з публічних торгів (аукціону), згідно з розділом ІІІ "Ліквідаційна процедура" (статті 42-44) та розділом ІV "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство" (статті 49-75) Закону про банкрутство.

50. Визначений положеннями Закону про банкрутство (статей 44, 49-75) порядок продажу майна у провадженні у справі про банкрутство передбачає процедуру продажу майна банкрута, яка є універсальною для всіх суб`єктів банкрутства та має ряд імперативних норм, які не можуть змінюватися за домовленістю учасників справи про банкрутство (комітету кредиторів, організатора торгів (аукціону), ліквідатора). Зазначене не виключає також ряду диспозитивних норм, які надають можливість врегулювати окремі правовідносини на власний розсуд. За змістом частин першої, шостої статті 49 Закону про банкрутство вбачається, що продаж майна боржника у провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Аукціон проводиться ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону. Статтею 66 цього Закону передбачено порядок проведення торгів у формі аукціону, кількість аукціонів, які може проводити ліквідатор та головні вимоги до кожного з аукціонів. Зазначені норми є імперативними за своєю правовою природою, а процедура, регламентована ними, не може змінюватися за рішеннями окремих учасників провадження, оскільки вони є публічними торгами, які проводяться з метою залучення якнайбільшої кількості учасників, що мають право бути заздалегідь поінформованими про основні правила такої публічної процедури.

51. Системний аналіз статті 43, частин першої, п`ятої статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство дає підстави для таких правових висновків. Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина перша статті 44 Закону про банкрутство). Водночас, у тій же нормі (частина п`ята статті 44 Закону про банкрутство), законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Отже, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина перша статті 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна ЦМК. Відтак, на розсуд ліквідатора покладається обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Тобто ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до одного року, та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками. Законодавець не визначає обов`язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, ліквідатор вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна ЦМК вперше та майна державних підприємств), що регламентовано статтею 43 Закону про банкрутство. У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить погодити з комітетом кредиторів відповідно до вимог частини восьмої статті 26 Закону про банкрутство склад таких частин (лотів). Така правова позиція викладена у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17, від якої колегія суддів Верховного Суду при розгляді касаційних скарг у даному майновому спорі не вбачає підстав для відступу.

52. Місцевим та апеляційним судами встановлено, що на виконання вимог частини п`ятої статті 44 Закону про банкрутство, ліквідатором розпочато реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі цілісним майновим комплексом, до складу якого увійшли усі активи банкрута, включені до складу ліквідаційної маси. У ліквідаційній процедурі ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" було проведено три аукціони (23.09.2013, 24.02.2014, 09.06.2014) з продажу майна банкрута ЦМК за початковою вартістю, відповідно, 17 569 186, 11 грн., 14 055 348, 89 грн. та 11 244 279, 12 грн. Однак, жоден із цих трьох аукціонів не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників аукціону. Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні комітету кредиторів боржника 23.07.2015 затверджено експертну оцінку частини майна боржника на суму 5 074 800 грн., до якої увійшов спірний об`єкт нерухомості (будівля адміністративного корпусу літ. "Ж-4") вартістю 4 049 300 грн. (питання 2), та погоджено продаж майна банкрута в порядку статей 64-66 Закону про банкрутство (питання 3) (том 25, а.с. 119-зворот). Отже, комітет кредиторів погодився із реалізацією активів банкрута в ліквідаційній процедурі відповідно до порядку, визначеного Законом про банкрутство, що передбачає початок продажу майна банкрута ЦМК з можливістю відчуження його окремими лотами, якщо активи банкрута не вдасться реалізувати цілісним майновим комплексом.

53. Положеннями статей 64-66 Закону про банкрутство передбачено порядок проведення аукціону, а також визначено особливості проведення повторного та другого повторного аукціонів, особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості. Судами встановлено, що перший аукціон 03.09.2015, на який виставлено лот №4 (будівля адміністративного корпусу літ. Ж-4, площею 10 369, 6 кв.м.), не відбувся у зв`язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні, а зазначений лот виставлено на повторний аукціон, призначений на 05.11.2015, зі зниженням початкової ціни на 20%. Разом з тим, аукціон, оформлений протоколом №П/5-094 від 05.11.2015, визнано таким, що не відбувся, у зв`язку з порушенням переможцем аукціону умов оплати за реалізоване на аукціоні майно боржника. Зазначене стало підставою для ініціювання ліквідатором продажу спірного об`єкта нерухомості в порядку статті 66 Закону про банкрутство з другого повторного аукціону, який було призначено на 17.03.2016 за початковою вартістю 3 239 440 грн. Судами встановлено, що за наслідками проведеного 17.03.2016 аукціону майно ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" реалізовано за ціною 1 781 692 грн., запропонована переможцем аукціону ціна сплачена покупцем повністю, а між ліквідатором ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" Хомишиним І.Г. та покупцем ТОВ "Укр-Алюміній" 23.03.2016 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майна - будівлі адміністративного корпусу (літ. Ж-4), площею 10 369, 6 кв.м., що у місті Львові по вулиці Шевченка,

321. За наслідком нового розгляду спору щодо дійсності результатів аукціону 17.03.2016 з продажу належної банкруту будівлі адміністративного корпусу (літ. Ж-4), враховуючи вимоги, передбачені статтями 58, 65, 66, 73 Закону про банкрутство, місцевий та апеляційний суди дійшли висновку про відсутність в діях ліквідатора Хомишина І.Г. та організатора аукціону порушень Закону про банкрутство при організації та проведенні спірного аукціону.

54. Виходячи з частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його організації і проведення. На учасників справи покладено обов`язок доказування тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, з огляду на частини першу, третю, четверту статті 74 ГПК України, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Відтак, при зверненні до господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, з вимогою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, заявник повинен довести належними і допустимими доказами обставини проведення спірного аукціону з порушенням вимог чинного законодавства України.

55. Виходячи з положень статей 49, 60, 61 Закону про банкрутство, для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична чи юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі десяти відсотків від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні. Частиною першою статті 59 Закону про банкрутство визначено вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону та передбачено відображення у ньому відомостей, зокрема, про порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах, порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред`являються учасниками, до їх оформлення, розмір та порядок внесення гарантійного внеску, строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі. За змістом частини третьої статті 60 Закону про банкрутство вбачається, що обов`язковим додатком до заяви на участь в аукціоні є належно засвідчена копія документа про сплату гарантійного внеску. Подана організаторові аукціону заява на участь в аукціоні підлягає реєстрації в журналі заяв на участь в аукціоні із зазначенням порядкового номера, дати і точного часу її подання (частина четверта статті 60 Закону). Отже, законодавцем передбачено чіткий алгоритм ініціювання потенційними покупцями своєї участі в аукціоні з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, який є однаковим для усіх осіб, які вирішили взяти участь в аукціоні, з метою забезпечення балансу їх інтересів та справедливих і рівних умов проведення продажу майна з аукціону.

56. Оцінюючи доводи ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про порушення організатором аукціону порядку допуску до участі у спірному аукціоні 17.03.2016 потенційних учасників з посиланням на те, що другим учасником аукціону, поряд з переможцем аукціону ТОВ "УКР-Алюміній", ФОП Гаврилюком О.Р. сплачено гарантійний внесок поза межами строку, визначеного в оголошенні про проведення аукціону, місцевий та апеляційний суди дійшли висновку про безпідставність таких доводів заявника. Суди зіслалися на встановлені обставини внесення ФОП Гаврилюком О.Р. через касу банку 07.03.2016 готівкою гарантійного внеску на рахунок організатора аукціону, що підтверджується квитанцією, яку долучено до заявки на участь в аукціоні. Фактичне зарахування коштів відбулося 09.03.2016 та відображено у банківській виписці від 09.03.2016, так як 08.03.2016 було святковим днем. Апеляційний суд зауважив, що з наданого суду протоколу організатора аукціону від 09.03.2016 про визначення учасників аукціону вбачається, що склад учасників оспорюваного аукціону визначено організатором аукціону 09.03.2016, тобто після сплати ФОП Гаврилюком О.Р. гарантійного внеску, та не вбачав у таких діях організатора аукціону порушень статті 61 Закону про банкрутство.

57. За змістом оголошення про проведення 17.03.2016 аукціону з продажу спірного об`єкта нерухомості ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" вбачається, що організатором аукціону визначено часові межі прийому заявок на участь в аукціоні - з дати розміщення (11.02.2016) цього оголошення на веб-сайтах ВГСУ та Мін`юсту України в робочі дні з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. і до 13 год. 00 хв. 07 березня 2016 року включно. Обов`язковим додатком до заяви на участь в аукціоні визначено "документи (копії платіжних доручень, квитанцій), що підтверджують перерахування гарантійного внеску" та надано реквізити поточного рахунку організатора аукціону у ПАТ "Універсал Банк" для внесення потенційними учасниками гарантійних внесків для участі в другому повторному аукціоні з продажу майна банкрута (том 25, а.с. 14-18). До письмових пояснень організатора аукціону, наданих місцевому суду (вх. №26549/16 від 23.06.2016), долучено належно засвідчену копію банківської виписки про рух коштів по рахунку Товарної біржі "Наша" у ПАТ "Універсал Банк" станом на 09.03.2016, реквізити якого зазначено в оголошенні про проведення аукціону для сплати гарантійних внесків. Судам не надано належної оцінки зазначеному документу на предмет відображення у ньому банківської операції із зарахування на поточний рахунок Товарної біржі "Наша" внесених 07.03.2016 ФОП Гаврилюком О.Р. готівкою грошових коштів на суму 323 944 грн. в якості оплати гарантійного внеску для участі в аукціоні, зважаючи на те, що за даними цієї виписки станом на 09.03.2016 вбачається здійснення банківської операції "внесення готівки" на суму 323 944 грн. в межах однієї банківської установи - П Т "Універсал Банк" без ідентифікації платником зазначеної суми як гарантійного внеску ФОП Гаврилюка О.Р. (том 25, а.с. 109). Водночас, за даними виписки від 09.03.2016 вбачається внесення 04.03.2016 ТОВ "УКР-Алюміній" грошових коштів на суму 323 944 грн. на поточний рахунок Товарної біржі "Наша" з призначенням платежу: "гарантійний внесок за участь в відкритих торгах (аукціоні) з продажу майна боржника ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", лот №1" (том 25, а.с. 110). Зазначений учасник аукціону 17.03.2016 визнаний переможцем аукціону, як такий, що поряд з іншим (другим) учасником аукціону - ФОП Гаврилюком О.Р., запропонував за лот найвищу ціну.

58. Колегія суддів зазначає, що дотримання особою, яка виявила намір взяти участь в аукціоні, визначеного в оголошенні про проведення аукціону строку щодо сплати гарантійного внеску та подання заявки на участь в аукціоні, є обов`язковим, і такий строк не може бути продовжений з ініціативи організатора аукціону у разі його пропуску особою, яка зацікавлена в участі в аукціоні. Оскільки протилежне матиме наслідком порушення принципу прозорості проведення аукціону та рівності і недискримінації його учасників (частина восьма статті 49 Закону про банкрутство). Водночас, Суд зазначає, що факт надходження гарантійного внеску на банківський рахунок організатора аукціону, вказаний у повідомленні про проведення аукціону, на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону є передумовою для прийняття організатором аукціону рішення про допуск потенційного учасника до участі в аукціоні (абзаци другий, п`ятий частини першої статті 61 Закону про банкрутство). Разом з тим, сплата гарантійного внеску для участі в аукціоні повинна бути здійснена в межах строку внесення гарантійного внеску, що визначений в повідомленні (оголошенні) про проведення аукціону в порядку частини першої статті 59 Закону про банкрутство. Апеляційний суд встановив, що склад учасників аукціону було визначено організатором аукціону відповідно до протоколу від 09.03.2016 вже після сплати ФОП Гаврилюком О.Р. гарантійного внеску та його зарахування на поточний рахунок організатора аукціону 09.03.2016. Однак, судом не надано оцінки обставинам встановлення організатором аукціону строку для сплати гарантійного внеску та надання доказів його сплати разом із заявою про участь у спірному аукціоні до 13 год. 00 хв. 07 березня 2016 року включно.

59. Відтак, під час розгляду спору щодо дійсності результатів аукціону 17.03.2016 місцевий та апеляційний суди не перевірили обставин дотримання організатором аукціону вимог статей 49, 60, 61 Закону про банкрутство щодо набуття особами, зацікавленими у придбанні спірного лота (корпус літ. "Ж-4"), статусу учасників аукціону та не надали оцінки результату продажу спірного майна банкрута з другого повторного аукціону 17.03.2016 за ціною (1 781 692 грн.), що фактично у вісім разів нижча за ціну спірного лота (14 091 564 грн.), за яку його продано з попереднього аукціону 05.11.2015, результати якого було скасовано у зв`язку з відмовою переможця від оплати лота.

60. Ініціюючи спір про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону 17.03.2016 з продажу спірного об`єкта нерухомості ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" (корпусу літ. "Ж-4"), конкурсний кредитор ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" одним із доводів заяви від 21.03.2016 визначив факт продажу спірного майна за заниженою ціною, порівняно із ціною лота, за яку його було продано з попереднього аукціону 05.11.2015, результати якого в подальшому скасовано внаслідок невнесення переможцем аукціону оплати за придбане нерухоме майно (том 25, а.с. 7-13). Надаючи оцінку таким доводам заявника, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що здійснення пропозиції щодо укладення договору купівлі-продажу майна за наслідком аукціону його учаснику, який після переможця запропонував за лот найвищу ціну, порівняно з іншими учасниками аукціону, є правом замовника аукціону в силу частини першої статті 73 Закону про банкрутство. Однак, ліквідатор банкрута не скористався таким правом після того, як переможець аукціону 05.11.2015 відмовився від оплати за спірний лот, та виставив об`єкт нерухомості на продаж з другого повторного аукціону. Колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками судів щодо застосування частини першої статті 73 Закону про банкрутство та зазначає, що законодавча конструкція цієї норми як така, що визначає наявність у замовника аукціону "права" на здійснення пропозиції щодо укладення договору купівлі-продажу за наслідком проведення аукціону на таких умовах, не нівелює обов`язку ліквідатора, як замовника аукціону, запропонувати укладення договору купівлі-продажу такому учаснику аукціону, що запропонував найбільш високу ціну за лот у порівнянні з ціною, запропонованою учасниками торгів, за винятком переможця торгів, який відмовився від оплати вартості лота. Такий обов`язок ліквідатора вбачається за змістом частини другої статті 73 Закону про банкрутство, якою визначено в імперативному порядку прийняття рішення замовником аукціону про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни за умови, що договір купівлі-продажу не було укладено. Отже, організатор торгів повинен був зробити пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу особі, яка зробила пропозицію найбільш високої ціни за лот у порівнянні з ціною, запропонованою учасниками торгів, за винятком переможця торгів, який відмовився від оплати вартості лота і тільки після відмови такої особи укласти договір купівлі-продажу майна з аукціону, приймати рішення про проведення повторних торгів.

61. Подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові 23.10.2019 у справі №922/3537/17, вирішуючи спір про укладення договору за наслідком проведення електронних торгів. Зокрема, у цій постанові було зазначено, що в разі порушення покупцем (попереднім переможцем електронних торгів) зобов`язання зі сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу, організатор вчиняє правочин щодо односторонньої відмови від цього договору у повному обсязі (частина третя статті 651 ЦК України) і одночасно укладає новий договір купівлі продажу шляхом акцепту пропозиції нового переможця електронних торгів (за ціною, що є меншою за ціну, встановлену попереднім договором купівлі продажу (пункт 51 мотивувальної частини постанови 23.10.2019 у справі №922/3537/17).

62. Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договорів купівлі-продажу на аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Отже, судам належить дослідити умови договорів купівлі-продажу майна з публічних торгів відповідно до публічної оферти - оголошення про проведення аукціону, який призначався на 05.11.2015 та за результатом проведення якого покупець з пропозицією 14 091 564 грн. відмовився від оплати (учасник №2), при цьому, була виявлена пропозиція іншого учасника аукціону ТОВ "Торговий дім Виробниче об`єднання "ЛЗА" (учасник №1) на суму понад 6 млн. грн.

63. За доводами заявника ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", початкову вартість спірного лота на другому повторному аукціоні було визначено на рівні початкової вартості лота на попередньому аукціоні 05.11.2015, - 3 239 440 грн., незважаючи на те, що при проведенні аукціону 05.11.2015 було виявлено пропозицію учасника аукціону заплатити за лот понад 6 млн. грн., за рахунок якої, за твердженням скаржника, можна було б повністю погасити вимоги забезпеченого кредитора в розмірі понад 2,4 млн. грн. Однак, такому учаснику не було зроблено пропозиції щодо укладення договору купівлі-продажу (том 25, а.с. 10, 103-105).

64. Приймаючи оскаржувані рішення про відмову у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону 17.03.2016 з продажу спірного об`єкта нерухомості банкрута, яке виставлялося на продаж на першому аукціоні за ціною більш як 4 млн. грн., за умов прийняття рішення ліквідатором про продаж майна з другого повторного аукціону, який відбувся за ціною 1,7 млн. грн., за наявності пропозиції щодо придбання спірного лота за результатами повторного аукціону за суму понад 6 млн. грн., суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки усій сукупності дій ліквідатора з реалізації майна банкрута та дотримання ним обов`язку щодо обрання таких способів реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі, які забезпечать його відчуження за найвищою ціною (частина перша статті 44 Закону про банкрутство).

65. Зазначене в сукупності свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 86, 269 ГПК України щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, надання ними належної оцінки усій сукупності дій ліквідатора Хомишина І.Г. з реалізації спірного об`єкта нерухомості банкрута та передчасність у зв`язку із цим їх висновків за результатами розгляду спору щодо дійсності результатів другого повторного аукціону 17.03.2016 з продажу належного банкруту корпусу (літ. "Ж-4) за заявою ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" 21.03.2016 (з уточненнями 18.05.2016 та 14.06.2016). Також, судами не дано належної оцінки на предмет допустимості такому доказу, як Протокол проведення аукціону з продажу майна підприємства банкрута ТОВ "Управляюча компанія" Львівський Автонавантажувач" №6-011 від 17.03.2016, за змістом якого не відображається ходу проведення торгів, якими учасниками подавалися пропозиції, як відбувалося пониження стартової ціни продажу, чи дотримано організатором торгів процедури пониження ціни відповідно до кроку аукціону (том 25, а.с. 71). Зазначене також підтверджує порушення процесуальних правил оцінки доказів відповідно до статей 73-77 ГПК України.

66. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії"). Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи та неправильне застосування судами законодавства про банкрутство щодо порядку реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційних скарг

67. Суд погоджується з доводами скаржників про передчасність висновків місцевого та апеляційного судів за результатами розгляду спору щодо дійсності результатів аукціону 17.03.2016 з продажу будівлі адміністративного корпусу (літ. "Ж-4") боржника, що підтверджується висновками пунктів 48-66 мотивувальної частини цієї постанови. Б. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

68. На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційних скарг ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" Наумової О.В. та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", до яких приєдналося ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвали Господарського суду Львівської області від 06.09.2019 у справі №5015/118/11 та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи судам належить з урахуванням положень законодавства про банкрутство, що визначає продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі, перевірити законність дій ліквідатора банкрута та організатора аукціону щодо підготовки та проведення аукціонів з продажу майна боржника 05.11.2015 та 17.03.2016, зокрема, дотримання порядку надання пропозиції про укладення договору з учасником, який запропонував останню вищу ціну продажу понад 6 млн. грн. перед тим учасником, якого визнано переможцем аукціону та який відмовився від оплати запропонованої ним ціни; перевірити дотримання принципів розумності та балансу інтересів кредиторів та боржника при визначенні ліквідатором стартової ціни продажу майна з другого повторного аукціону 3 239 440 грн. за відсутності відмови учасника торгів, що запропонував ціну за лот понад 6 млн. грн.; перевірити факт належної сплати гарантійного внеску ФОП Гаврилюком О.Р. шляхом внесення його на розрахунковий рахунок біржі у строки, зазначені в оголошенні про проведення аукціону; надати оцінку діям ліквідатора на предмет вибору ним способів реалізації спірного об`єкта нерухомості, обтяженого заставою, з метою забезпечення його продажу за найвищою ціною, з урахуванням положень частини першої статті 44, частин першої, другої статті 65, частин першої, другої статті 73 Закону про банкрутство, та з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду заяви ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" від 21.03.2016 (з уточненнями 18.05.2016 та 14.06.2016) про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону 17.03.2016. В. Судові витрати

69. У зв`язку із частковим задоволенням касаційних скарг та скасуванням рішень судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні недійсними результатів спірного аукціону, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки розгляду по суті спору щодо дійсності оскаржуваного аукціону не відбулося. На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" Наумової Ольги Василівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", до яких приєдналося Приватне акціонерне товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2019 у справі №5015/118/11 скасувати. Справу №5015/118/11 направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Л.Й. Катеринчук Судді О.О. Банасько С.В. Жуков