Постанова 4824 № 761/14537/15-ц

Головуючий у І інстанції Юзькова О.Л. Провадження №22-ц/824/2120/2023 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2023 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Гуля В.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року про повернення скарги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремет О.В., В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремет О.В. Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2021 року скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку із неусуненням недоліків. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обгрунтовуючи скаргу, банк послався на те, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали помилково застосовано положення ч. 1 ст.177 ЦПК України, тоді як належало застосувати положення ст.183 ЦПК України, на виконання вимог якої заявником до скарги при її подачі до суду було долучено докази направлення її копій учасникам справи. У відзиві на апеляційну скаргу боржника заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_1 просив залишити скаргу банку без задоволення, а ухвалу суду - без змін, як таку, що постановлена з додержанням вимог закону. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про повернення скарги, суд першої інстанції, застосувавши положення ч. 1 ст. 177 ЦПК України за аналогією закону, виходив з того, що заявником не усунуто встановлені йому ухвалою від 11 січня 2021 року недоліки, а саме не надано суду копії скарги та додатків до неї за кількістю учасників справи. Колегія суддів вважає вищенаведені висновки суду законними та обґрунтованими, виходячи з наступного. Розділ VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. При цьому, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" такі скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені п.4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження». У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді цих скарг, до цих скарг мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання. Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Так, за статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги. Вимоги до скарги визначені і статтями 175, 177 ЦПК України, які встановлюють вимоги до форми і змісту позовної заяви та підлягають застосуванню і до скарг, поданих за правилами ст. 447 ЦПК України. Зокрема, відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Якщо ж скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК України. Вирішуючи питання про прийняття скарги до розгляду, судом першої інстанції встановлено, що вона подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, оскільки до скарги не додано її копії та копії додатків відповідно до кількості учасників справи. Згідно із частинами 1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. На виконання вимог ст. 185 ЦПК України суддя місцевого суду ухвалою від 11 січня 2021 року залишив скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» без руху з наданням строку на усунення встановлених недоліків (а.с.10). Разом з тим, заявник встановлені йому недоліки не усунув, що ним не заперечується і у апеляційній скарзі, у зв`язку із чим судом 22 грудня 2021 року було постановлено обґрунтовану ухвалу про визнання скарги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» неподаною та її повернення заявнику (а.с.12-13). Вищенаведені процесуальні рішення прийняті судом з дотриманням вимог процесуального закону, відтак підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду про повернення скарги відсутні. Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування в даній справі положень ст. 183 ЦПК України апеляційним судом відхиляються, оскільки вимоги частини другої статті 183 Розділу 2 «Заяви з процесуальних питань» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, тому не підлягають застосуванню у цій справі, зважаючи на те, що вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті. При цьому Верховний Суд у своїх постановах з аналогічних питань звертає увагу на те, що розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ. Крім того, виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди заявниказ висновками суду першої інстанції таневірного розуміння ним вимог чинного законодавства. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні. Зважаючи на те, що апеляційна скарга ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підлягає залишенню без задоволення, з банку на користь стягувача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним по справі витрати за надану правничу допомогу у розмірі 1 600 грн., факт понесення яких підтверджується долученими до заяви про стягнення судових витрат належними та допустимими доказами (а.с.48-51). Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, Київськийапеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - залишити без задоволення. Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року про визнання неподаною та повернення скарги - залишити без змін. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 понесені ним по справі витрати на правничу допомогу у розмірі 1 600 грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: