Постанова Тернопільський апеляційний суд № 598/955/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 598/955/21Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р. Провадження № 22-ц/817/686/22 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 305010500 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 серпня 2022 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С., за участю секретаря - Сович Н.А. та сторін: представника позивача ТООУТМР - адвоката Войнарського А.Й., відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №598/955/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року, ухвалене суддею Щербатою Г.Р., повний текст якого складений 31 травня 2022 року, у цивільній справі за позовом Тернопільської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих вчиненням адміністративного правопорушення, - В С Т А Н О В И В: у червні 2021 року Тернопільська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих неправомірними діями у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень, а також судових витрат (а.с. 1-3). В обґрунтування позовних вимог ТООУТМР зазначила, що 05 квітня 2020 року о 15 год. 20 хвилин ОСОБА_1 випалював суху рослинність на пасовищі біля с. Грицівці Збаразького району Тернопільської області без належного на те дозволу, що призвело до загибелі зайця русака. 06 квітня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області складений протокол про адміністративне правопорушення №003947 за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.77-1, ч.1 ст.87 КУпАП та постановою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.77-1, ч.1 ст.87 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 гривень. Порушивши вимоги щодо охорони середовища перебування диких тварин, відповідач, відповідно до розрахунку, проведеного Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області, завдав державному мисливському фонду збитки в розмірі 8 000 гривень, що на даний час не відшкодовані. Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року позов - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), мешканця с. Гринівці Тернопільського району Тернопільської області, на користь Тернопільської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок, РНОКПП: НОМЕР_2 , 8 000 гривень завданої матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), мешканця с. Гринівці Тернопільського району Тернопільської області, на користь держави судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок (а.с. 53-55). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить відмовити у позові Тернопільської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих вчиненням адміністративного правопорушення у повному обсязі, відмінити стягнення з нього на користь держави судового збору в розмірі 992,40 гривень, стягнути з ТООУТМР понесені ним витрати у виді судового збору в сумі 1 488,60 гривень та за послуги захисника, посилаючись на те, що воно є незаконним, необґрунтованим, суд порушив норми матеріального та процесуального права, не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи (а.с. 59-64). В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що суд його докази не досліджував, до уваги не взяв і залишив без розгляду. Посилається на те, що представник позивача не дає обґрунтування в мотивувальній частині позову: чому саме ТООУТМР є позивачем по справі, внаслідок яких нормативно-правових актів (договорів) товариство набуло права користування мисливськими угіддями на території Збаразького району, а саме: пасовища в межах села Грицівці, чому саме збитки стягнути на їх користь. Як вбачається із листа начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до голови Тернопільської обласної організації УТМР від 24 травня 2021 року, що 06 квітня 2020 року на території мисливських угідь Збаразької РО УТМР виявлено громадянина ОСОБА_1 , який на пасовищі біля села Грицівці Збаразького району здійснив випалювання сухої рослинності без належного на те дозволу, порушивши вимоги щодо охорони перебування диких тварин, що призвело до загибелі одного зайця русака. Із наведеного слідує, що мисливські угіддя належать Збаразькій РО УТМР, а тому, саме вона повинна бути позивачем по справі. У протоколі про адміністративне правопорушення №003947 від 06 квітня 2020 року встановлено грубі порушення, а саме: ст.256 КУпАП. Вказує, що він здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.87, ч.1 ст.77-2 КУпАП тим, що о 15 годині 20 хвилин 05 квітня 2020 року випалював суху рослинність на пасовищі біля села Грицівці Збаразького району без належного на те дозволу, чим порушив вимоги щодо охорони середовища перебування диких тварин, що призвело до загибелі зайця русака, з порушенням ч.6 ст.39 ЗУ "Про тваринний світ", ч.3 ст.27 ЗУ "Про рослинний світ" - нічим не підтверджується. Наведені статті законів не містять ознак вказаного правопорушення і не передбачають відповідальність за загибель тварини. Крім цього, в протоколі зазначено, що він відмовився від пояснень і від підпису, що йому роз`яснено його права, проте, це не відповідає дійсності, оскільки він складався у його відсутність, ніхто йому нічого не роз`яснював, чим порушено право на захист. Посилається на те, що в позовних вимогах не зазначено будь-яких інших доказів вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення. Від представника Тернопільської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок - адвоката Войнарського Андрія Йосифовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що вони не погоджуються із обставинами та підставами викладеними в апеляційній скарзі, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 21 від 21 квітня 2020 року не була оскаржена та набрала законної сили, і була звернута до виконання і виконана правопорушником, що в свою чергу підтверджує той факт, що ОСОБА_1 знав про її існування та мав можливість оскаржити у встановлений законом строк. Твердження відповідача про те, що ТООУТМР не є належним позивачем по даній справі, оскільки мисливські угіддя належать Збаразькій РО - УТМР, не заслуговують на увагу, адже, Збаразька районна організація українського товариства мисливців та рибалок є структурним підрозділом Тернопільської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок, згідно статуту Громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок", зареєстрованого Міністерством юстиції України 21 жовтня 1992 року, свідоцтво №316, та Збаразька РО - УТМР самостійно не є користувачем мисливських угідь. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи викладеній в ній. Представник ТООУТМР - адвокат Войнарський А.Й. апеляційної скарги не визнав, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що 06 квітня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області складений протокол про адміністративне правопорушення №003947, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.77-1, ч.1 ст.87 КУпАП, а саме: 05 квітня 2020 року о 15 год. 20 хвилин ОСОБА_1 випалював суху рослинність на пасовищі біля с. Грицівці Збаразького району Тернопільської області без належного на те дозволу, що призвело до загибелі зайця русака, чим порушив вимоги щодо охорони середовища перебування диких тварин (а.с. 5-6), який надісланий відповідачу, про що свідчить повідомлення №1/1-2-11-1368 від 07 квітня 2020 року (а.с. 4). Постановою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.77-1, ч.1 ст.87 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 гривень (а.с. 7-8), яка надіслана відповідачу, про що свідчить повідомлення №1/1-2-11-1487 від 21 квітня 2020 року (а.с. 10). Дана постанова відповідачем не оскаржена, набрала законної сили і звернута до виконання. Як вбачається із розрахунку розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, відповідно до "Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)", затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України 19 червня 2017 року за №301/222, розмір збитків за незаконне добування або знищення зайця русака за одну особу становить 8 000 гривень (а.с. 18). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 випалював суху рослинність на пасовищі біля с. Грицівці Збаразького району Тернопільської області без належного на те дозволу, що з вини відповідача призвело до загибелі зайця русака, чим завдана майнова шкода, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в розмірі 8 000 гривень. Колегія суддів, з даним висновкам суду першої інстанції погоджується, оскільки суд вірно встановив обставини справи і правильно застосовано норми матеріального права. Відповідно до ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України). Відповідно до ст.40 Закону України "Про рослинний світ" відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу. Громадяни відповідно до п.4 ч.2 ст.10 Закону України "Про тваринний світ" зобов`язані, зокрема відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Згідно з ч.2 ст.63 Закону України "Про тваринний світ" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу. За приписами ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Відповідно до статті 1 "Про мисливське господарство та полювання" мисливські угіддя - це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Користувачами мисливських угідь є спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь. Згідно з частинами 1-3 статті 3 вказаного Закону мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб. Відповідно до ст.21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Положенням ст.30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що користувачі мисливських угідь мають право на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини. Судом встановлено, що 05 квітня 2020 року о 15 год.20 хв. гр. ОСОБА_3 випалював суху рослинність на пасовищі біля села Грицівці Збаразького району Тернопільської області без належного на те дозволу, чим порушив вимоги щодо охорони середовища перебування диких тварин, що призвело до загибелі зайця русака. Даний факт зафіксований Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, про що складений протокол №003947 від 06 квітня 2020 року про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.77-1, ч.1 ст.87 КупАП (а.с.5-6). Постановою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.77-1, ч.1 ст.87 КупАП за те, що 05 квітня 2020 року о 15 год.20 хв. ОСОБА_1 випалював суху рослинність на пасовищі біля села Грицівці Збаразького району без належного на те дозволу, що призвело до загибелі зайця русака, чим порушив вимоги щодо охорони середовища перебування диких тварин та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 гривень (а.с. 7-8). Вказану постанову ОСОБА_1 не оскаржував. 30 червня 2020 року дана постанова за заявою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернута до примусового виконання. Відповідно до постанови ВП №62528376 про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020 року ОСОБА_1 штраф був оплачений згідно квитанції №27 від 30.04.2020. Отже, дії ОСОБА_1 визнані неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Тому, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що відсутні докази вини ОСОБА_1 у заподіянні збитків внаслідок порушення вимог щодо охорони середовища перебування диких тварин, що призвело до загибелі зайця русака. Безпідставними також є доводи апеляційної скарги, що мисливські угіддя належать Збаразькій РО УТМР, а тому, саме вона повинна бути позивачем по даній справі, оскільки у відповідності до статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" мисливські угіддя Тернопільської області передані Тернопільській обласній організації українського товариства мисливців та рибалок на підставі рішення шостого скликання одинадцятої сесії Тернопільської обласної ради №1351 від 26 лютого 2019 року, в тому числі і мисливські угіддя, які знаходяться на територіях Збаразького (теперішній Тернопільського) району. Крім цього Збаразька районна організація українського товариства мисливців та рибалок є структурним підрозділом Тернопільської обласної організації українського товариства мисливців та рибалок, що підтверджується статутом Громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок", із змінами затверджених Протоколом Позачергового з`їзду УТМР №1/2016 від 26 травня 2016 року, зареєстрованими Рішенням Головного територіального управління юстиції у м. Києві №872 від 12 липня 2016 року та самостійно не є користувачем мисливських угідь. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року -залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на відповідача в межах ним понесених. Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року - залишити без змін. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на відповідача в межах ним понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 25 серпня 2022 року. Головуючий Судді