Постанова 4857 № 460/2896/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/2896/19 пров. № А/857/7514/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П., за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М., представник позивача: не з`явився представник відповідача -1: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі № 460/2896/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, суддя в 1-й інстанції - Недашківська К.М., час ухвалення рішення - не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення - 19.04.2022,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУПФ) в якому, просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зобов`язати ГУПФ провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 800 грн. 00 коп. відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та в цій частині позов задоволено. Рішення набрало законної сили 01.07.2020. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій - задоволено; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) подати до суду звіт про виконання судового рішення від 13.04.2020 року у справі №460/2896/19 протягом тридцяти днів з моменту прийняття ухвали суду. 12 квітня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву у якій просив здійснити розгляд звіту за відсутності сторін, а також накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та встановити для відповідача новий строк подання звіту про виконання судових рішень у справі №460/2896/19 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 800,00 грн. мотивуючи свою заяву тим, що відповідач не здійснив виплату вище згаданої пенсії згідно судових рішень та витрати на правничу допомогу. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишено без задоволення. Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.02.2022 щодо виконання судового рішення у справі №460/2896/19 - визнано прийнятним. Не погодившись із постановленню ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині вирішення питання про встановлення нового строку для подання звіту і накладення штрафу. В апеляційній скарзі із посиланням на окремі обставини справи вказує, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції виконані не в повному обсязі, а саме здійснено перерахунок та не здійснено виплату. Апелянт звертає увагу на те, що перерахунком, виплатою, утриманням пенсії відає саме відповідач, який маючи кошти, що надходять з Державного бюджету України для виплат поточних пенсій і утримань, не бажає виконувати судові рішення. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області не наділене повноваженнями самостійно без правового регулювання та фінансової можливості здійснювати виплату коштів. На момент подання Звіту бюджет Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2022 рік не затверджено, тому відповідач з об`єктивних причин позбавлений можливості фактичної виплати коштів. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За приписами статті 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З наведеного видно, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини шостої статті 245 КАС у випадках, визначених у частинах третій-п`ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду. За змістом частини першої статті 382 КАС суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною другою статті 382 КАС визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту чи за наслідками розгляду такого звіту - встановлення нового строку для подання звіту та накладання штрафу. З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 05.03.2019, про що свідчить копія перерахунку пенсії. Доплата у розмірі 4427,33 грн. буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України, оскільки статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до підпункту а) пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України №2456-VI від 08.07.2010, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення: виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. Відповідно до пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» №228 від 28.02.2002, установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів. Пенсійний фонд України листом від 24.12.2020 повідомив, що бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету. Головним розпорядником коштів державного бюджету за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначений за пенсійними програмами та дефіциту коштів Пенсійного фонду» є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець та розпорядник коштів вищого рівня. Пропозиції до бюджетних запитів на 2021 рік та на період 2022-2023 років по програмі 2506080 вже сформовані Пенсійним фондом України та надані головному розпоряднику бюджетних коштів. Кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду передбачаються у складі програми 2506080. На погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів у 2020 році використано 200 млн. гривень, тобто усі передбачені у бюджеті призначення. Додаткові асигнування на виплати за рішеннями судів з державного бюджету у поточному році не виділялися. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів остаточно буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2021 рік. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на момент подання Звіту бюджет Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2022 рік не затверджено, тому відповідач з об`єктивних причин позбавлений можливості фактичної виплати коштів. Щодо накладення на керівника пенсійного органу штрафу суд апеляційної інстанції зазначає наступне. За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом. Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком, яка викладена у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа № 823/1265/16; адміністративне провадження №К/9901/16261/18), у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №704/1167/19 (адміністративне провадження №К/9901/12451/20). Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачу не відмовлено у виконанні судового рішення у справі №460/2896/19, таке рішення перебуває у процесі виконання, який не залежить від пенсійного органу в частині виділення коштів державного бюджету на відповідні бюджетні програми. Правовою підставою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції, що саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень в частині виконання рішень суду - за умови наявності бюджетних асигнувань. Невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382 КАС України, тобто має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. В даному випадку виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень немає правових підстав. З матеріалів справи видно, що пенсійних орган вживав усі залежні від нього заходи для виконання судового рішення. Рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року №21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі №804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі №811/1469/18. З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для накладення на керівника пенсійного органу штрафу. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 229 ч. 4, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі № 460/2896/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 29 червня 2022 року.