Постанова 4857 № 460/2896/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2896/19 пров. № А/857/14634/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шевчук С.М., суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду (постановлену в м. Рівне судом під головуванням судді Недашківської К.М. в порядку письмового провадження, повний текст ухвали складено 26 жовтня 2020 року) у справі № 460/2896/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, суд- ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву (а.с. 112-119) у якій просив серед іншого просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо невиконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020, та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №460/2896/19; постановити окрему ухвалу та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону невиконанню рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020, та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №460/2896/19. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та винесення окремої ухвали залишено без задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а заяву про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та постановлення окремої ухвали задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що відповідач не виконав судові рішення, оскільки для його виконання необхідно здійснити перерахунок та виплату, що не здійснено відповідачем. Вказує на правову позицію, висловлену в ухвалі Верховного Суду від 04.05.2020 у зразковій справі №160/3586/19, яка полягає у тому, що незважаючи на те, що рішення суду було включено в Реєстр судових рішень, виконання яких буде проведено в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», Верховний Суд дійшов висновку, що надані боржником документи не підтверджують виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого відповідачем звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було. Вважає, що покликання на ту обставину, що виплата, яка нарахована за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 в розмірі 4324,61 грн буде виплачуватися після збільшення видатків з Державного бюджету України є безпідставною та не передбачена дана умова жодним чинним законодавством України, при цьому відповідач не наділений повноваженнями встановлювати механізм виконання судових рішень, а також здійснювати відтермінування на невизначений термін виплату перерахованої пенсії. Крім того, відповідач жодних доказів про неспроможність здійснити виплату пенсії в сумі 4324,61 грн, на виконання судових рішень не надав, та судом не перевірялось. Відтак, на даний час судові рішення у даній справі в частині виплати перерахованої пенсії та правничої допомоги не виконано, чим порушені вимоги ст. 129-1 Конституції України, ч. 7 ст. 13 Закону України №1402-VIII, ст. 14, 370 КАС України. Також зазначає, що посилання відповідача на неможливість здійснення своїх зобов`язань через ненадходження коштів від головного розпорядника, не ґрунтується на вимогах закону та є безпідставними. Вказує на зразкове рішення прийняте Верховним Судом від 29.09.2020 у справі №440/2722/20, у якому надано правові висновки щодо посилань на відсутність коштів. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Відтак, враховуючи приписи ст. 311 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження. ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. У стягненні витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 800 грн. 00 коп. відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року скасовано в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та в цій частині позов задоволено. 12 серпня 2020 року позивачу видані виконавчі листи. 18 серпня 2020 року позивач подав заяву до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області для примусового виконання виконавчого листа №2 про стягнення витрат на правничу допомогу, на що отримав відповідь від 03.09.2020 про стягнення за вказаним виконавчим листом у порядку виконання рішень, що належать до третьої черги погашення заборгованості. 19 серпня 2020 року позивач подав заяву до відділу примусового виконання рішень для примусового виконання виконавчого листа №1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. 20 серпня 2020 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження. 12 жовтня 2020 року державним виконавцем повідомлено позивача про надходження від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заяви про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої відповідачем перераховано пенсію в розмірі 4324 грн. 61 коп., з якою позивач погоджується, однак за повідомленням відповідача вказану суму не виплачено з огляду на відсутність передбачених бюджетом коштів. Не погоджуючись з невиконанням судових рішень, в частині яка стосується нарахованої пенсії та присуджених сум на професійну правничу допомогу, позивач 15.10.2020 року звернувся до суду із даною заявою. ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Постановляючи ухвалу про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вчинені дії, які спрямовані на фактичне виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду в частині нарахування пенсії, однак відсутність бюджетних призначень на виплату пенсій донарахованих за рішенням суду не може вказувати про наявність протиправних дій суб`єкта владних повноважень, які порушують права та законні інтереси позивача в межах справи №460/2896/19. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно зі ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Із змісту поданої позивачем заяви слідує, що позивач просить в порядку ст. 383 КАС України визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо невиконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №460/2896/19 та про постановлення окремої ухвали і направлення її до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Відповідно до ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Отож, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.02.2020 у справі № 640/10843/19. З матеріалів справи та не заперечується відповідачем, що позивачу проведено перерахунок пенсії в розмірі 4324 грн. 61 коп. Однак, вказана сума на даний час не виплачена, та доказів протилежного відповідач не надав. Також відповідачем не виконано і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 року в частині виплати позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу. Щодо причин не виконання вказаних судових рішень в частині не виплати донарахованої суми пенсії та судових витрат відповідач посилається на те, що виконання судових рішень здійснюється державою за окремою бюджетною програмою, а тому виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України та не залежить від відповідача. При цьому відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо відсутності відповідних коштів для виконання судового рішення. Як наслідок, приведених доводів відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що фактично має місце «бездіяльність» відповідача в частині не виплати позивачу донарахованої суми пенсії та судових витрат на виконання обумовлених судових рішень. Стосовно ж доводів позивача щодо вчинення відповідачем «протиправних дій» стосовно не виплати донарахованої позивачу суми пенсії та судових витрат на виконання судових рішень, то колегія суддів зазначає, що «дія» - це активна поведінка особи, внаслідок вчинення якої всупереч законодавству України вчиняється ряд перешкод у виконанні судових рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Натомість, позивач звертаючись до суду із заявою про визнання «протиправних дій» відповідача, не навів жодних доказів та обставин вчинення відповідачем активної поведінки (певної дії), внаслідок вчинення якої в супереч законодавству України було вчинено перешкоди у виконанні названих судових рішень. Як наслідок, позивач не довів належними та допустимими доказами обставин щодо вчинення відповідачем саме протиправних «дій». За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення судового рішення про визнання саме протиправними «дій» Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо невиконання обумовлених судових рішень та відповідно винесення окремої ухвали. Відтак, апеляційна скарга позивача у вказаній частині задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо невиконання судових рішень та винесення окремої ухвали - залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року в частині залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та зобов`язання винести окрему ухвалу - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 27 січня 2021 року.