Постанова 4857 № 460/2896/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2896/19 пров. № А/857/7476/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й. з участю секретаря судового засідання Юрченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №460/2896/19 (головуюча суддя Недашківська К.М., м. Рівне) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, суд - ВСТАНОВИВ: Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач) задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 800 грн. 00 коп. відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та в цій частині позов задоволено. Рішення набрало законної сили 01.07.2020. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до Рівненського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення. 25 лютого 2021 року до суду надійшов Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання судового рішення у справі №460/2896/19 (далі Звіт). Ухвалою від 23 березня 2021 року Рівненський окружний адміністративний суд Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 25 лютого 2021 року у справі №460/2896/19 визнав прийнятним. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, а заяву про встановлення судового контролю задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що відповідач не виконав судові рішення, оскільки для його виконання необхідно здійснити перерахунок та виплату, що не здійснено відповідачем. Вказує на правову позицію, висловлену в ухвалі Верховного Суду від 04.05.2020 у зразковій справі №160/3586/19, яка полягає у тому, що незважаючи на те, що рішення суду було включено в Реєстр судових рішень, виконання яких буде проведено в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, Верховний Суд дійшов висновку, що надані боржником документи не підтверджують виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого відповідачем звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було. Вважає, що покликання на ту обставину, що виплата, яка нарахована за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 в розмірі 4324,61 грн буде виплачуватися після збільшення видатків з Державного бюджету України є безпідставною та не передбачена жодним чинним законодавством України. Крім того, відповідач жодних доказів про неспроможність здійснити виплату пенсії в сумі 4324,61 грн, на виконання судових рішень не надав, та судом не перевірялось. Відтак, на даний час судові рішення у даній справі в частині належного нарахування та виплати перерахованої пенсії та правничої допомоги не виконано, чим порушені вимоги ст. 129-1 Конституції України, ч. 7 ст. 13 Закону України №1402-VIII, ст. 14, 370 КАС України. З огляду на викладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк для подання звіту; накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протягом тридцяти днів з дня набрання даною постановою законної сили подати до Рівненського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн. Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Приймаючи звіт Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішень судів стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем вживаються необхідні та належні заходи для виконання рішення суду; відповідач жодним чином не відмовляв позивачу у виконанні судового рішення. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, виходячи з наступного. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно із пунктом 22 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення. Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України. З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідно до поданого Звіту пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача починаючи з 05.03.2019, про що свідчить копія перерахунку. Розмір пенсії після перерахунку становить 9248,09 грн, проте доплата за період з 05.03.2019 по 30.06.2020 в сумі 4324,61 грн буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України, оскільки статтею 8 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб передбачено, що виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету. Отже, на момент подання Звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було. З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета спору, колегія суддів вважає за правильне керуватися позицією Верховного Суду у даній категорії справ. Так, зокрема, слід зазначити, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду була саме несвоєчасна виплата пенсії в повному обсязі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, і суд своїм рішенням зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Верховний Суд, вирішуючи спір у зразковій справі № 160/3586/19 також визнав такі вимоги законними. При цьому про ухвалення рішення у справі №160/3586/19 та мотиви його прийняття обізнані Кабінет Міністрів України та Пенсійний фонд України, які були залучені до розгляду цієї справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. А тому судове рішення є обов`язковим до виконання для всіх, і в тому числі для Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. При цьому колегія суддів зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Матеріалами Звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області підтверджується, що на момент подання такого, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 виконані не в повному обсязі, а саме - здійснено лише перерахунок (розрахунок) пенсії, та не здійснено її виплату. Відтак, на переконання колегії суддів, наявні підстави для встановлення нового строку подання звіту або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу. В силу ч.1 ст. 382 КАС України прийняття звіту про виконання судового рішення віднесено до повноважень суду, який ухвалив судове рішення. Використання у приписах вказаної статті словосполучення ,,суд, який ухвалив судове рішення дає підстави для висновку, що для встановлення судового контролю після ухвалення судового рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) і саме судом, який постановив відповідне рішення. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17, які суд, з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З урахуванням викладеного вище, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття звіту про виконання рішення суду, а розгляд питання про прийняття звіту про виконання судового рішення у цій справі віднесено до повноважень Рівненського окружного адміністративного суду. А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №460/2896/19 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №460/2896/19 та направити справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині вирішення питання про встановлення нового строку подання звіту і накладення штрафу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим Р. Й. Коваль Повне судове рішення складено 28.05.2021.