Постанова Київський апеляційний суд № 753/13524/21
від 26.08.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №753/13524/21 Головуючий у 1 інстанції: Бондаренко М.С. Провадження №33/824/3831/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 26 серпня 2021 року Київський апеляційний суду в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 23 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн. Згідно з постановою ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183 КУпАП, а саме, не сплатив аліменти за виконавчим документом: виконавчий лист Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2009 року №2-1537/2009 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 07 вересня 2009 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та станом на 01 червня 2021 року складає 167 178,32 грн. Не погоджуючись з постановою суду 02 серпня 2021 року ОСОБА_1 подавапеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі або звільнити від адміністративної відповідальності з усним зауваженням. В апеляційній скарзі зазначає, що державний виконавець, не переконавшись про місце його реєстрації,надсилав документи на адресу, за якою він не зареєстрований і не проживав, а тому він не міг знати про відкрите виконавче провадження про стягнення з нього аліментів. Він проживає тимчасово без реєстрації останні декілька місяців за адресою: АДРЕСА_1, яка зазначена вище та яка ним повідомлена державному виконавцеві. Вказує, що заборгованість утворилась раніше ніж внесено зміни у КУпАП, таким чином, особа не може бути притягнута до відповідальності за вказані діяння, оскільки закон, щовстановлює відповідальність, не має зворотної дії в часі і провадження підлягає закриттю. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи. Протоколом чітко не визначено період, за який наявна заборгованість, та дату виникнення заборгованості. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Янчик М.І., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, доведена зібраними у справі доказами, а саме, даними протоколу про адміністративне правопорушення від 23 червня 2021 року №54816405/2; копією виконавчого листа; постановами про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів та майна боржника, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України тощо; розрахунками заборгованості зі сплати аліментів; викликами до виконавчої служби тощо. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 червня 2021 року №54816405/2 ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183 КУпАП, а саме, не сплатив аліменти за виконавчим документом: виконавчий лист Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2009 року №2-1537/2009 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 07 вересня 2009 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та станом на 01 червня 2021 року складає 167 178,32 грн. Наведені докази у своїй сукупності є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КупАП, за встановлених судом обставин. Жодних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, або дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав. Доводи апелянта, що він не знав про відкрите виконавче провадження про стягнення з нього аліментів, оскільки державний виконавець надсилав документи на адресу, за якою він не зареєстрований і не проживав, не спростовують наявність заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів, розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Крім того, ОСОБА_1 було відомо про наявність рішення суду про стягнення з нього аліментів. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст. ст. 33, 34 КУпАП врахував характер вчиненого правопорушення, особу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, і наклав стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП. Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків су дуду першої інстанції щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 183-1КУпАП, апеляційна скарга не містить. Тому Дарницького районного суду м. Києва від 23 липня 2021 року, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 , доводи якого не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 23 липня 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Д.Р. Гаращенко