Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/758/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/758/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 14 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , за участю: секретаря судового засідання: Бень Я.О., представника позивача: Олексієнко О.І., представника відповідача: Господарець А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (проголошене у м. Вінниці, повний текст складено 06.05.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо не включення до вислуги років у пільговому обчисленні час служби у підрозділах боротьби з організованою злочинністю, а також дільничних інспекторів та карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці, а також безпосередню участь в АТО з розрахунку 1 місяць служби з 3 місяці служби; зобов`язати включити до вислуги років в пільговому обчисленні час служби у підрозділах боротьби з організованою злочинністю, а також дільничних інспекторів та карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці, а також безпосередню участь в АТО з розрахунку 1 місяць служби з 3 місяці служби; зобов`язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області направити Наказ зі змінами до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо не включення до наказу № 114 від 09.07.2018 року вислуги років в пільговому обчисленні час служби ОСОБА_1 у підрозділах боротьби з організованою злочинністю, дільничного інспектора та карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяця, та безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції з розрахунку 1 місяць служби за 3 місяця та зобов`язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області внести зміни до наказу № 114 від 09.07.2018 року та включити вислугу років в пільговому обчисленні час служби ОСОБА_1 у підрозділах боротьби з організованою злочинністю, дільничного інспектора та карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяця, та безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції з розрахунку 1 місяць служби за 3 місяця, з зазначенням загальної вислуги років. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів відповідача, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, зазначає, що обчислення вислуги років на пільгових умовах відображенні в розрахунку вислуги років на пенсію по інвалідності, однак в наказі про його звільнення вислуга років у пільговому обчисленні не зазначена, у зв`язку з чим його вимога є обґрунтованою, а відтак доводи скаржника в цій частині не відповідають дійсним обставинам справи. Рух справи у суді апеляційної та касаційної інстанції. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 20221 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області задоволено частково, скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року в справі №120/758/19а, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Так, постановою касаційної інстанції встановлено, що судоми першої та апеляційної інстанції не з`ясували коли позивач отримав лист відповідача від 06.09.2018 №І-469/04/12-2018, яким останній відмовив ОСОБА_1 добровільно внести зміни до спірного наказу про звільнення в частині зазначення вислуги років у пільговому обчисленні. В свою чергу суд апеляційної інстанції не надав належної належної оцінки доводам апеляційної скарги стосовно порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно встановити фактичні обставини справи, необхідні для вирішення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року колегією суддів справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, зазначила, що строк звернення з позовною заявою ОСОБА_1 не пропущено, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", про порушення свого права дізнався з листа від 06.09.2018, а тому до спірних правовідносин підлягає шестимісячний строк звернення до суду. Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги посилаючись на обставини, викладені в ній та просила суд апеляційної інстанції задовольнити її вимоги, скасувати оскаржуване рішення, а позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 10.12.1999 року по 06.11.2015 року. 06.11.2015 року позивач прийнятий на службу до Національної поліції України, де проходив службу на різних посадах. Наказом ГУ НП у Вінницькій області № 114-о/с від 09.07.2018 року позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з хворобою). Згідно з вказаним вище наказом стаж служби ОСОБА_1 в поліції для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 20 років 00 місяців 14 днів. З липня 2018 року позивачу призначена пенсія по інвалідності. Позивач звернувся до відповідача із листами про надання відомостей щодо терміну фактичної вислуги років окремо в календарному та пільговому обчисленні, а також просив підготувати та подати до пенсійного органу необхідні документи для переведення з пенсії пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років. Листом ГУ НП у Вінницькій області від 01.08.2018 року № І-424/05/12-2018 ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 10.07.2018 року термін вислуги в календарному обчисленні становить 20 роки 00 місяців 14 день. Пільговому обрахуванню періоди служби на посадах в підрозділах дільничних інспекторів міліції, карного розшуку та боротьби з організованою злочинністю могли підлягати лише при досягнення права призначення пенсії за вислугу років, тобто, виходячи з положень ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", коли вислуга на день звільнення (за умови звільнення до 01 жовтня 2018 року) мала становити 23 календарних роки та 06 місяців і більше. Також зазначено, що в разі набуття позивачем права на пенсію за умов, визначених ст. ст. 12 або 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вказані періоди служби підлягають обрахуванню в пільговому обчисленні і додатково до вислуги років в календарному обчисленні може бути додано 05 років 09 місяців 00 днів. Крім цього, листом від 06.09.2018 року № І-469/04/12-2018, відповідач також із вказаних підстав відмовив ОСОБА_1 в підготовці та подання до пенсійного органу документів для призначення пенсії за вислугу років. Позивач, вважаючи вказані дії відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду. Згідно з частиною другою ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Календарна вислуга років обраховується відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови КМ України № 393 від 17.07.1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей». Одночасно з цим, надаючи правову оцінку твердженням відповідача про відсутність у позивача вислуги років, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII, варто зазначити наступне. Пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. Статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії. Згідно з ч. 2 статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення. За таких обставин Законом № 2262-XII не визначено, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 22 років 6 місяців вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 22 років та 6 місяців і більше, та визначено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Таким чином, для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17, від 19.08.2018 у справі № 725/1959/17, від 22.11.2018 по справі № 161/4876/17, від 27.02.2019 по справі № 295/6454/17, які є обов`язковими для врахування в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України. Єдиний виняток щодо можливості зарахування до календарної вислуги років певного періоду встановлений у абзаці 13 пункту «а» статті 12 Закону № 2622, яким передбачено, що до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону, а саме час навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з відомостями (довідки) ОСОБА_1 щодо проходження служби за час служби в ОВС в період: - з 10.12.1999 року по 26.02.2002 року проходив службу на посаді дільничного інспектора ВДІМ Бердичівського МРВ УМВС України в Житомирській області; - з 26.02.2002 року по 25 12.2006 року оперуповноважений відділення Управління МВС України в Житомирській області; - з 25.12.2006 року по 01.10.2007 року оперуповноважений Козятинського відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ УМВС України у Вінницькій області; - з 01.10.2007 року по 21.07.2008 року оперуповноважений Могилів-Подільського відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ УМВС України у Вінницькій області; - з 21.07.2008 року по 21.06.2009 року оперуповноважений в особливо важливих справах Могилів-Подільського відділу по боротьбі з організованою злочинністю, управління МВС України у Вінницькій області; - з 12.06.2009 року по 21.07.2010 року оперуповноважений в особливо важливих справах Могилів-Подільського відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ УМВС України у Вінницькій області; - з 21.07.2010 року по 02.09.2011 року проходив службу на посаді заступника начальника Могилів-Подільського відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ УМВС України у Вінницькій області; - з 02.09.2011 року по 23.10.2012 року старший оперуповноважений в ОВС УБОЗ УМВС України у Вінницькій області; - з 23.10.2012 року по 24.09.2013 року старший оперуповноважений в ОВС УБОЗ УМВС України в Житомирській області; - з 24. 09.2013 року по 12.12 2013 року оперуповноважений в особливо важливих справах УБОЗ України в Житомирській області; - з 12.12.2013 року по 15.04. 2014 року старший оперуповноважений в ОВС по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Житомирській області; - з 04.06.2015 року по 03.07.2015 року, відповідно до Наказу АТЦ СБУ № 184 від 03.06.2015 року, приймав безпосередню участь в АТО. Згідно з розрахунку вислуги років на пенсію по інвалідності ОСОБА_1 , вислуга років станом на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 20р. 00міс.14дн.; у пільговому обчисленні (без урахування календарної) - 06р. 09міс. 05дн. Враховуючи приписи чинного законодавства, висновок відповідача щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII календарної вислуги років, є правомірним. Разом з тим, спір у даній справі виник не щодо наявності права на пенсію, а у зв`язку з незазначенням відповідачем у наказі про звільнення позивача пільгової вислуги років, що, на його думку, перешкоджає реалізації права на пенсію за вислугу років. Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України. Відповідно до п.10 Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1235 від 23.11.2016 року у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі по тексту - Порядок № 3-1). Зокрема, пунктом першим цього порядку встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб. Відповідно до вказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. В свою чергу відповідно до ст.49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» приймають органи Пенсійного фонду України. З аналізу зазначених норм вбачається, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На органи Національної поліції, у випадку вирішення питання про призначення пенсії у відповідності до вказаного Закону позивачу, покладено лише функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів. Отже, на відповідача, у випадку вирішення питання про призначення пенсії у відповідності до вказаного вище Закону позивачу, покладено лише функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів. ГУ Національної поліції у Вінницькій області не уповноважений приймати рішення про призначення позивачу певного виду пенсії, а зобов`язаний лише підготувати та подати відповідний пакет документів до органів Пенсійного фонду України. За чинним законодавством саме органи Пенсійного фонду України приймають рішення щодо призначення певного виду пенсії для відповідної категорії осіб. Доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на призначення останньому пенсії за вислугу років, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки рішення про призначення/відмову в призначенні пенсії належить до виключних повноважень територіальних органів Пенсійного фонду України. Відтак, при звільненні позивача ОСОБА_1 , відповідач зобов`язаний був у наказі про звільнення №114 від 9 липня 2018 року зазначити стаж служби позивача у календарному та у пільговому обчисленні, незалежно від наявності права на пенсію за вислугу років, оскільки наявність такого права в подальшому буде перевірена органами Пенсійного фонду. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції положень статей 78, 122, 123 КАС України колегія суддів зазначає наступне. За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя цієї статті). Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Колегія суддів зазначає, що спірними правовідносинами у справі є дії відповідача в частині виконання своїх повноважень щодо підготовки та подання до органів пенсійного фонду документів, необхідних для призначення пенсії. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апеляційної скарги про те, що строк звернення з позовом до суду у справі позивача становить один, а не шість місяців. Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що про порушення свого права ОСОБА_1 дізнався з листа 06.09.2018 року № І-469/04/12-2018, який отримав власноручно 07.09.2018. В свою чергу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду 04.03.2019 року, що підтверджується штампом суду першої інстанції. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач звернувся до суду з позовом в межах процесуального строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 26 квітня 2021 року. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.