Ухвала КЦС ВС № 759/1382/19

Ухвала 02 жовтня 2020 року м. Київ справа № 759/1382/19 провадження № 61-11331св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бердянської міської ради Запорізької області, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року в складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А. та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2020 року в складі колегії суддів:Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А. ВСТАНОВИВ: Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року позов задоволено. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , шляхом встановлення зустрічей з дитиною за місцем проживання батька: - перша п`ятниця з 17 год. 30 хв. до суботи 20 год. 30 хв.; - друга неділя з 10 год. 00 хв. до понеділка 08 год. 30 хв.; - третя субота з 10 год. 00 хв. до неділі 20 год. 30 хв.; - четверта п`ятниця з 17 год. 30 хв. до суботи 20 год. 30 хв.; - перша половина усіх навчальних канікул дитини; - 30 днів спільного відпочинку в зимовий період; - 30 днів спільного відпочинку в літній період; - у непарні роки Новий рік (31 грудня) з 20 год. 00 хв. напередодні свята до 19 год. 00 хв. наступного дня після свята; - у парні роки Новий рік (1 січня) з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. наступного дня; - у парні роки 30 травня (день народження дитини) з 14 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. наступного дня; - у непарні роки 30 травня (день народження дитини) з 18 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. наступного дня; - щороку день народження батька (1 березня), день батька (третя неділя червня щороку), день захисника України (14 жовтня), католицька Пасха, католицьке Різдво (25 грудня) з 18 год. 00 хв. напередодні свята до 08 год. 30 хв. наступного дня після свята. Зобов`язано ОСОБА_2 передавати батькові ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_3 у визначених судом місці, дні та часи побачень. Зобов`язано ОСОБА_1 повертати ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених рішенням. Суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами склалися конфліктні відносини, що не є підставою для обмеження участі батька у вихованні дитини. Визначаючи дні, часи та місце спілкування батька з малолітнім сином, суд першої інстанції врахував висновок органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 25 вересня 2019 року та вважав, що такий графік спілкування батька з сином відповідатиме інтересам дитини та його віку. Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року в частині задоволення позову про усунення ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року змінено в частині визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином. Визначено ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 11 год. 00 хв. суботи до 19 год. 30 хв. неділі. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про усунення ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та відмовляючи у цій частині позову, дійшов висновку, що сторони проживали до 08 листопада 2018 року, а з даним позовом позивач звернувся до суду 22 січня 2019 року, не додавши до позовної заяви жодного доказу у підтвердження того, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином. Змінюючи спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином суд дійшов висновку, що син сторін на час вирішення спору проживає разом з матір`ю у м. Бердянськ, час проїзду потягом з м. Бердянська до м. Києва становить 17 годин, а відтак встановлення способу участі батька, який проживає у м. Києві, у спілкуванні з сином кожного тижня та зобов`язання ОСОБА_2 передавати дитину батьку за місцем проживання батька, не відповідає інтересам малолітньої дитини, яка повинна для зустрічі з батьком кожного тижня приїжджати до м. Києва, а після закінчення зустрічі повертатися до м. Бердянська, проводячи у потягах 34 години. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2020 року клопотання ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду задоволено частково. Прийнято до постанови Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року додаткову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 152,60 грн. У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо участі у справі двох і більше органів опіки та піклування та подання до суду двох і більше висновків органу опіки та піклування щодо розв`язання спору (стаття 19 СК України та положення процесуального закону щодо допустимості та достовірності доказів) (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Наявність у справі двох і більше висновків щодо розв`язання спору від одного і того самого органу опіки та піклування або двох і більше висновків щодо розв`язання спору від різних органів опіки та піклування створюють у справі процесуальний дисонанс та конфлікт письмових доказів. Окрім того, заявник просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. У жовтні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала, що судове рішення суду апеляційної інстанцій є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Підстави для виклику сторін відсутні. За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Бердянської міської ради Запорізької області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, рушених авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2020 року, призначити до судового розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська