Ухвала КЦС ВС № 370/1226/15-ц

Ухвала 21 жовтня 2020 року м. Київ справа № 370/1226/15-ц провадження № 61-216св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., учасники справи: позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічними позовами - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , відповідачі за первісним позовом та позивачі за зустрічними позовами - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідач за первісним та зустрічними позовами - ОСОБА_4 , особа, яка подала апеляційну та касаційну скаргу - ОСОБА_5 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 , подану її представником ОСОБА_6 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року у складі судді Невідомої Т. О. та касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б., ВСТАНОВИВ: У травні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. У листопаді 2015 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 , в якому просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Камілла» (далі - ТОВ «ТД «Камілла») від 05 травня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 . У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 17 грудня 2014 року, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2015 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «ТД «Камілла» прийнято до спільного розгляду із первісним позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 31 серпня 2016 року прийнято та об`єднано в одне провадження за первісним позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «ТД «Каміла» вимоги ОСОБА_3 за її зустрічним позовом до ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» недійсним. Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року позовні вимоги за первісним позовом ФОП ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн за невиконання зобов`язань за договором поруки. Стягнуто з громадян Республіки Білорусь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн як невиконане зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 05 травня 2015 року. Стягнуто з громадян Республіки Білорусь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4 192 000,00 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 17 грудня 2014 року. Стягнуто з громадян Республіки Білорусь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 3 % процентів річних від простроченої суми, що становить 370 189,39 грн, за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 17 грудня 2014 року. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 3 683,23 грн судових витрат. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року, рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року в частині задоволених вимог за первісним позовом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн як невиконання зобов`язань за договором поруки. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн. як невиконане зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 05 травня 2015 року. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4 192 000,00 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 17 грудня 2014 року. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми, що становить 370 189,39 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 17 грудня 2014 року. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати по 1 841,61 грн з кожного. У задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів відмовлено. У решті рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київського області від 05 вересня 2016 року та рішення Апеляційного суду Київського області від 24 листопада 2017 року залишено без задоволення, а вказані рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року ухвалено додаткове рішення, яким викладено резолютивну частину рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року в новій редакції із зазначенням кодів платників податків та посвідок на постійне місце проживання в Україні відповідачів та коду позивача у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Постановою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року - без змін. У вересні 2019 року ОСОБА_5 , яка не брала участі у розгляді справи, подала апеляційну скаргу на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року, рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року (додаткове рішення). Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року в незміненій частині визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала. У відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року (додаткове рішення) у цій справі відмовлено. У листопаді 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року та постанови Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року (додаткового рішення) за нововиявленими обставинами. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року та постанови Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року (додаткового рішення) у цій справі відмовлено. У січні 2020 року представник ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду її апеляційної скарги на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року. У січні 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 та витребувано справу із суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 . Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України(в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року та за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко В. І. Крат