Постанова КЦС ВС № 370/1226/15-ц

Постанова Іменем України 20 липня 2022 року м. Київ справа № 370/1226/15 (провадження № 6/370/46/21) провадження № 61-18704св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., учасники справи: заявник (стягувач) - суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа -підприємець ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Наконечний Ігор Миколайович, заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року у складі судді Косенко А. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст скарги У березні 2021 року суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста КиєваНаконечного І. М., заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Наконечного І. М. Скаргу мотивовано тим, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 24листопада 2017 року (справа № 370/1226/15) стягнуто з нього на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 грошові кошти: 7 980 000,00 грн за невиконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» (далі - ТОВ «Торговий дім «Камілла») від 17 грудня 2014 року № 1491 та умов договору відступлення права вимоги, 4 192 000,00 грн - збитки заподіяні інфляцією, 3 % річних від простроченої суми, що становить 370 189,39 грн. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І. М. знаходиться виконавче провадження ВП № 55989291 про стягнення з нього на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вказаних грошових коштів. Зазначав, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року (справа № 357/10242/19) клопотання слідчого Слідчого відділу Білоцерківського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області) Бурімської А. С. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110030000588 від 22 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою статті 190, частиною першою статті 191, частиною другою статті 28, частиною другою статті 366 КК України, задоволено. Накладено арешт на майно, із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати, як добросовісним набувачам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дій щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців), а саме: на земельні ділянки у кількості 7 одиниць, загальною площею 0,700 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . Вказував, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року (справа № 357/10242/19) судом не вирішувалося питання про зупинення стягнення на підставі конкретного виконавчого документа чи зупинення реалізації конкретного арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення. Тому вважав, що у приватного виконавця Наконечного І. М. не було підстав виносити постанову від 24 березня 2021 року ВП № 55989291 про зупинення вчинення виконавчих дій, що свідчить про те, що приватний виконавець безпідставно виніс постанову, якою зупинив вчинення виконавчих дій з реалізації земельних ділянок у кількості 7 одиниць, загальною площею 0,700 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 номер лота 469517, які передані на електронні торги до ДП «СЕТАМ». Таким чином, приватний виконавець перешкодив виконанню ухвали Макарівського районного суду Київської області від 12 травня 2020 року № 370/1226/15, внаслідок чого йому як кредитору завдано майнової шкоди у великих розмірах через неможливість отримання присуджених коштів. Ураховуючи зазначене, суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа -підприємець ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І. М. від 24 березня 2021 року ВП № 55989291 про зупинення вчинення виконавчих дій. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року у задоволенні скарги суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року, зокрема накладено арешт на майно, із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати, як добросовісним набувачам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дій щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців), а саме на земельні ділянки у кількості 7 одиниць, загальною площею 0,700 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , тому приватний виконавець Наконечний І. М. відповідно до вимог статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно виніс постанову від 24 березня 2021 року про зупинення виконавчих дій. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року залишено без змін. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року (справа № 357/10242/19) на земельні ділянки у кількості 7 одиниць, загальною площею 0,700 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , накладено арешт за клопотанням слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області Бурімської А. С. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110030000588 від 22 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою статті 190, частиною першою статті 191, частиною другою статті 28, частиною другою статті 366 КК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що приватний виконавець вчинив правильні дії про винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій щодо реалізації зазначених земельних ділянок. Оскарження таких дій приватного виконавця не може впливати на хід виконавчого провадження та здійснення приватним виконавцем заходів, спрямованих на виконання рішення суду першої інстанції, на підставі якого видано виконавчий лист. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі. У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року справу призначено до розгляду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 2 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна;зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій;зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, відкладення проведення виконавчих дій;наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку вказаному та не врахували, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року (справа № 357/10242/19) не вирішувалося питання про зупинення стягнення на підставі конкретного виконавчого документа чи зупинення реалізації конкретного арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення. А отже, судами попередніх інстанцій не було взято до уваги, що винесення судом відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) ухвали про арешт майна під час його реалізації на електронних торгах не може бути підставою для зупинення виконавчих дій, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року (справа № 357/10242/19) постановлено для унеможливлення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року (справа № 370/1226/15). Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали. Фактичні обставини справи, встановлені судами Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року 2017 року (справа № 370/1226/15) позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 - фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів задоволено . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь суб`єкта підприємницької дальності фізичної особи ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн як майнову поруку згідно з пунктом 1.5 договору «Про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» солідарно з громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_2 та громадянки Республіка Білорусь ОСОБА_3 за прострочення виконання майнового зобов`язання, що виникло з Договору договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Насобіною Г. О. реєстрованим за реєстром № 1491. Стягнуто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь суб`єкта підприємницької дальності фізичної особи ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн внаслідок невиконання зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014р та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» від 05 травня 2015 року зареєстрований в реєстрі №

330. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь суб`єкта підприємницької дальності фізичної особи ОСОБА_1 заподіяні збитки від інфляції в розмірі 4 192 000,00 грн за час прострочення після спливу 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року зареєстрованого в реєстрі за № 1491. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь суб`єкта підприємницької дальності фізичної особи ОСОБА_1 3 % процентів річних від простроченої суми що становить 370 189,39 грн за час прострочення після спливу 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року зареєстрованого в реєстрі за № 1491. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «Торговий дім «Каміла» відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі недійсним відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року (справа № 370/1226/15) апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року за позовом суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто ОСОБА_4 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн, як невиконання зобов`язань за договором поруки. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн як невиконане зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Каміллі» від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 05 травня 2015 року зареєстрований у реєстрі №

330. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4 192 000,00 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року зареєстрованого у реєстрі за № 1491. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 3% процентів річних від простроченої суми, що становить 370 189,39 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року зареєстрованого у реєстрі за № 1491. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, відмовити. У решті рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І. М. знаходиться виконавче провадження ВП № 55989291 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 . Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 12 травня 2020 року (справа № 370/1226/15) задоволено подання приватного виконавця Наконечного І. М. та звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , право власності на яке не зареєстроване, а саме на земельні ділянки на АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . Надалі в процесі примусового виконання зазначеного рішення земельні ділянки на АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 були передані на електронні торги до ДП «СЕТАМ». Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року (справа № 357/10242/19) клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області Бурімської А. С. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110030000588 від 22 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою статті 190, частиною першою статті 191, частиною другою статті 28, частиною другою статті 366 КК України, задоволено. Накладено арешт на майно, із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати, як добросовісним набувачам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дій щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців), а саме: на земельні ділянки у кількості 7 одиниць, загальною площею 0,700 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . Постановою від 24 березня 2021 року ВП № 55989291 приватний виконавець Наконечний І. М. зупинив вчинення виконавчих дій з реалізації земельних ділянок у кількості 7 одиниць, загальною площею 0,700 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_7, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 , номер лота 469517, які передані на електронні торги до ДП «СЕТАМ». 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі № 1-7/2013 у справі за конституційним зверненням Акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню у порядку та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження». Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону). На підставі статті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення. Частинами першою, п`ятою статті 35 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті, а після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Системний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що зупинення виконавчого провадження - це припинення вчинення виконавчих дій, обумовлене обставинами, що перешкоджають у їх вчиненні, передбаченими у нормах Закону України «Про виконавче провадження», які не можуть бути усунуті ані виконавцем, ані учасниками виконавчого провадження протягом певного проміжку часу. Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії по такому виконавчому провадженні допоки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця. Судом встановлено, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року (справа № 357/10242/19) клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області Бурімської А. С. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110030000588 від 22 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою статті 190, частиною першою статті 191, частиною другою статті 28, частиною другою статті 366 КК України, задоволено. Накладено арешт на майно, із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати як добросовісним набувачам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців), зокрема й на земельні ділянки у кількості 7 одиниць, загальною площею 0,700 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_7, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 (а.с. 48-49). Ураховуючи зазначене, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку тому, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року (справа № 357/10242/19) не вирішувалося питання про зупинення стягнення на підставі конкретного виконавчого документа чи зупинення реалізації конкретного арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, не заслуговують на увагу. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, встановивши, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року (справа № 357/10242/19) на земельні ділянки у кількості 7 одиниць, загальною площею 0,700 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_7, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 , накладено арешт, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у приватного виконавця Наконечного І. М. були наявні підстави для винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій щодо реалізації зазначених земельних ділянок. Інші доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 рокута постанову Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець