LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала Велика Палата ВС9901/598/19

від 01.10.2020 · Велика Палата

У Х В А Л А 01 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 9901/598/19 Провадження № 11-123заі20 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Князєва В. С., суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. розглянула у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу у справі за апеляційною скаргою Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про зобов`язання вчинити дії У С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив: зобов`язати Вищу раду правосуддя (далі - ВРП) повторно розглянути його запит від 26 листопада 2019 року і надати йому публічну інформацію - електронну копію технічного запису засідання ВРП від 14 листопада 2019 року в частині розгляду питання про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Сараєва І. А. від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 11 березня 2020 року позов задовольнив. ВРП із цим судовим рішенням не погодилася та оскаржила його до Великої Палати Верховного Суду. Ухвалами від 07 квітня та 15 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за апеляційною скаргою ВРП на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2020 року та призначила її до розгляду в судовому засіданні. 21 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на представницю ВРП Русакову І. Г., а також особу, яка підписала клопотання про ухвалення окремої ухвали щодо суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (якщо його підписала не Русакова І. Г. ). На обґрунтування наведених у заяві вимог ОСОБА_1 зазначив, що представниця ВРП, будучи достеменно обізнаною з положеннями частини четвертої статті 36 КАС, заявила відвід суддям Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду з підстав незгоди із судовим рішенням, а також іншими процесуальними діями (видачею виконавчого листа), водночас, за практикою Верховного Суду, заявлення безпідставних відводів є зловживанням правами. Крім цього, у згаданій заяві представниця ВРП зазначила про подання до Великої Палати Верховного Суду клопотання про «оцінку суддів» та постановлення щодо них окремої ухвали. На думку заявника, такі дії є позапроцесуальним впливом на суд з метою досягнення бажаного результату. Також, заявник указав на те, що заяву про відвід було подано в день засідання 16 липня 2020 року, що, на його думку, свідчить про намагання зірвати судове засідання, відстрочити розгляд спірного питання і затягнути виконання рішення. Обговоривши наведені у клопотанні доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке. Відповідно до частин першої та другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Згідно із частиною четвертою цієї ж статті суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. За визначенням частини першої статті 144 КАС заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Відповідно до частини першої статті 145 КАС заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 149 КАС суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. За правилами пункту 2 частини другої цієї ж статті суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неодноразового зловживання процесуальними правами. Як убачається з матеріалів справи 16 липня 2020 року представниця ВРП Русакова І. Г. подала заяву про відвід від розгляду справи колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Усенко Є. А., Бившевої Л. І., Желтобрюх І. Л., Гончарової І. А., Олендера І. Я. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 липня 2020 року у задоволенні цієї заяви відмовив. 27 липня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 21 липня 2020 року, у якому він просив застосувати заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на представника ВРП Русакову І. Г., а також особу, яка підписала заяву про відвід суддям у справі №9901/598/19 (якщо її підписала не Русакова І. Г.). Мотиви з приводу допущених представницею ВРП, на думку позивача, зловживань правом у зв`язку із поданням згаданої заяви про відвід, аналогічні наведеним у заяві, яка наразі розглядається (т. 2, а. с. 181, т. 3, а. с. 199). Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду додатковою ухвалою від 08 вересня 2020 року відмовив у задоволенні, в тому числі, зазначеного клопотання ОСОБА_1 від 21 липня 2020 року (т. 3, а. с. 124-129). Таким чином, аргументам заявника щодо зловживання правами під час звернення представниці ВРП Русакокої І. Г. із заявою про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час звернення із заявою про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вже надано оцінку в судовому рішенні, яке набрало законної сили. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року, однак Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 вересня 2020 року відмовила у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою. Стосовно поданого представницею ВРП Русаковою І. Г. до Великої Палати Верховного Суду клопотання від 15 липня 2020 року за № 27292/0/9-20, у якому повідомлялося про допущені, на думку представниці ВРП, колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду порушення під час розгляду справи № 9901/598/19, які могли стати підставою для постановлення окремої ухвали відповідно до частини восьмої статті 249 КАС, Велика Палата Верховного Суду вважає, що повідомлення такої інформації здійснено на реалізацію наданих стороні процесуальних прав та не створило перешкод у здійсненні судочинства в межах розглядуваної справи. Водночас вирішення питання щодо наявності правових підстав для постановлення окремої ухвали здійснюється виключно з ініціативи суду, хоч повідомлена сторонами інформація й може бути прийнята до уваги. Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що клопотання ОСОБА_1 від 21 липня 2020 року про застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на представницю ВРП Русакову І. Г., а також особу, яка підписала клопотання про ухвалення окремої ухвали щодо суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (якщо його підписала не Русакова І. Г. ) задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 149,248, 321, 325 КАС, Велика Палата Верховного Суду У Х В А Л И Л А: Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу у справі за апеляційною скаргою Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. С. Князєв Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко Т. О. Анцупова О. Б. Прокопенко В. В. Британчук В. В. Пророк Ю. Л. Власов Л. І. Рогач М. І. Гриців О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»