LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС922/2589/19

від 06.10.2020 · Господарська

УХВАЛА 06 жовтня 2020 року м. Київ справа № 922/2589/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Печенізька районна державна адміністрація Харківської області про скасування рішення про державну реєстрацію, ВСТАНОВИВ: 28.09.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор" (далі - ТОВ "Вояжор") на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 (повний текст складено 08.09.2020) і рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі № 922/2589/19 подана 23.09.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Зі змісту касаційної скарги убачається, що не погоджуючись із судовими рішеннями у справі № 922/2589/19, ТОВ "Вояжор" оскаржує постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2019 з підстав пункту 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Водночас обмежившись посиланням на оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України ТОВ "Вояжор" не зазначило норми матеріального права, застосовану судами без урахування висновку Верховного Суду, як й не зазначив судового рішення, у якому міститься правовий висновок щодо застосування такої норми права. При цьому, ТОВ "Вояжор" оскаржує судові рішення з підстав, визначених у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункті 4 частини 3 статті 310 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також встановлення судом обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Разом з цим зміст касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, незгоди скаржника з оскаржуваними рішеннями та не містить посилань на те, які саме обставини і на підставі яких саме недопустимих доказів встановлені судами, а отже не містить обґрунтувань наявності підстав для звернення з касаційною скаргою на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 та пункту 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення. Ураховуючи те, що касаційну скаргу, ТОВ "Вояжор" оформлено з порушенням вимог, установлених частиною 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків. Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі. У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 235, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояжор" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2019 у справі № 922/2589/19 залишити без руху до 24.10.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Б. Дроботова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»