LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС924/410/19

від 06.05.2020 · Господарська

УХВАЛА 06 травня 2020 року м. Київ Справа № 924/410/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі за позовом Красилівської міської ради до Фермерського господарства "Агроздобуток", Красилівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державний реєстратор Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевська Вікторія Віталіївна про визнання недійним розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації, про визнання недійним договору оренди земельної ділянки та про скасування державної реєстрації іншого речового права ВСТАНОВИВ: 22.04.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 (повний текст складено 24.03.2020) у справі № 924/410/19 подана 16.04.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір мінімальної заробітної плати. Предметом позову є визнання недійним розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації, про визнання недійним договору оренди земельної ділянки та про скасування державної реєстрації іншого речового права, тобто 3 немайнові вимог. Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" мінімальна заробітна плата становила 1 921,00 грн (станом на 01.01.2019). Ураховуючи зазначене, за подання касаційної скарги скаржникові необхідно сплатити 200 % *( 1 921,00 грн х 3) = 11 526,00 грн. ОСОБА_1 додано до касаційної скарги квитанцію № 36 від 09.04.2020 на суму 2881,60 грн та квитанцію № 133 від 13.04.2020 на суму 1051,00 грн, що в сумі складає 3932,60 грн. Виходячи із положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Таким чином скаржнику необхідно доплатити та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7593, 40 грн за наведеними нижче реквізитами: - Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Код банку отримувача (МФО): 899998; - Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)" Крім того, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Проте зміст касаційної скарги хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі 6-78цс13 та від 15.05.2019 у справі № 923/565/18, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який саме висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду не враховано судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення. Саме посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду, без зазначення конкретних підстав чи висновків, не може вважатися обґрунтованими підставами для прийняття касаційної скарги в розумінні частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права зводяться лише до незгоди скаржника із встановленими судами обставинами справи та оцінкою судом зібраних у справі доказів. Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України її слід залишити без руху. У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі № 924/410/19 залишити без руху до 05.06.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б. Дроботова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»