Ухвала КГС ВС № 922/4126/19

УХВАЛА 01 грудня 2020 року м. Київ Справа № 922/4126/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 та на рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" до Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" про стягнення 3 142 113, 25 грн та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" про стягнення 143 731,12 грн ВСТАНОВИВ: 13.11.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (далі - ТОВ "Вітагро Партнер") на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 та на рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі № 922/4126/19, подана 05.11.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобом поштового зв`язку. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 3 047 849, 85 грн. Ураховуючи зазначене, за подання касаційної скарги скаржникові необхідно сплатити 200 % *( 3 047 849, 85 грн х 1,5 %) = 91 435, 50 грн. Натомість, ТОВ "Вітагро Партнер" не додано до касаційної скарги доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Виходячи із положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Таким чином, ТОВ "Вітагро Партнер" необхідно сплатити судовий збір і надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 91 435, 50 грн за наведеними нижче реквізитами. - Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)" Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Проте, подана касаційна скарга обмежується фактично незгодою скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій у частині часткового задоволення первісних позовних вимог та містить лише посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (частини першої статті 550, частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України) і хоча у касаційній скарзі містяться посилання скаржника на постанови Верховного суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 05.04.2018 у справі № 905/1180/17, від 30.09.2019 у справі № 905/1742/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, втім наведено лише уривки з постанов, а в чому саме полягають висновки Верховного суду, які не враховано судами попередніх інстанцій не вказано. Враховуючи, що нарахування штрафних санкцій є оціночним поняттям в залежності від конкретних обставин справи, з наведених уривків неможливо встановити в чому саме полягає порушення норм матеріального чи процесуального права судами попередніх інстанцій. Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України її слід залишити без руху. Крім того, статтею 290 Господарського процесуального кодексу України визначено форму і зміст касаційної скарги. Частиною першою статті 291 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник не надав доказів на підтвердження направлення іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів. Отже скаржнику необхідно надати суду належні докази на підтвердження направлення сторонам у справі копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення. У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі № 922/4126/19 залишити без руху до 22.12.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Б. Дроботова