Постанова 4819 № 954/507/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 954/507/20 Головуючий в 1 інстанції Каневський В.О. Провадження №33/819/357/20 Доповідач в апеляційній інстанції Коровайко О.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 вересня 2020 року місто Херсон Херсонський апеляційний суд у складі головуючого судді Коровайка О.І. розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бурлай Д.В. на постанову Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 серпня 2020 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,- В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 24 травня 2020 року о 10 год. 00 хв., на а/д Херсон-Генічеськ, 56 км+800 м, керував т/з ВАЗ 2101, н/з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Бурлай Д.В. вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що суд безпідставно відмовив його підзахисному в задоволенні клопотань про виклик інспектора, який оформив протокол про адміністративне правопорушення, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , осіб, які були в момент зупинки разом з ОСОБА_1 в автомобілі ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Вказує, що протокол ОСОБА_1 не вручався, а пояснення останній написав під тиском працівників поліції. Зазначає, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння в матеріалах справи відсутнє, протокол не вручався, а видеофіксування не було. Просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Бурлай Д.В., які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону районним судом виконано належним чином. Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції, як на докази вини послався на протокол про адміністративне правопорушення серії БД №360116 від 24.05.2020 року; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 24.05.2020 року, з яких вбачається що, 24.05.2020 року ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «DRAGER» та в медичному закладі, про вживання спиртних напоїв не заперечував, про що власноруч дав пояснення на окремому аркуші; письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.05.2020 року, в якому власноручно написав, що 23.05.2020 року о 20 год. 00 хв. випив 1 л алкогольного пива, та 24.05.2020 року о 10 год. 00 хв., керуючи автомобілем, був зупинений працівниками поліції, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, продути алкотестер не бажав. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 його під підпис ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 286 КУпАП, що свідчить про те, що він був обізнаний зі своїми правами у справі про адміністративне правопорушення і міг діяти на свій власний розсуд, а тому доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 написав пояснення під тиском працівників поліції не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки будь-які заяви до правоохоронних органів за даним фактом в матеріалах справи відсутні, а також не надані апелянтом. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив той факт, що він з заявами до правоохоронних органів з цих підстав не звертався, як і з заявою про реєстрацію кримінального провадження. Не є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги захисника, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про виклик інспектора, який оформив протокол про адміністративне правопорушення та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки КУпАП не передбачає, що суд має приймати до уваги лише показання особи, безпосередньо сприйняті в суді, суд має право обґрунтувати свої висновки письмовими пояснення цієї особи. Суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підстав вважати, що письмові пояснення свідків, містять недостовірну інформацію у суду не має. Також, зауважень до змісту протоколу на момент його складання та підписання у ОСОБА_1 не було, зокрема, щодо свідків. У своїх пояснення останній не зазначав про існування осіб, яким відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі, в матеріалах справи зазначені в клопотанні особи не фігурують, а тому доводи апеляційної скарги про безпідставне незадоволення клопотання про виклик осіб, які були в момент зупинки разом з ОСОБА_1 в автомобілі ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не можуть бути сприйняті апеляційним судом. Також, в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків, письмові пояснення яких щодо обставин складання протоколу містяться в матеріалах справи. Факт такої відмови засвідчив і сам ОСОБА_1 у своїх власних поясненнях, а тому доводи апеляційної скарги щодо невручення останньому копії протоколу про адміністративне правопорушення та відсутності направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, не спростовують факту відмови останнього від проходження такого огляду та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Посилання апелянта на відсутність відеофіксування не можуть бути самостійною підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції. При цьому, суд не наділений повноваженнями впливати на об`єм та обсяг надання доказів. Будь-яких інших переконливих доводів, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в апеляційній скарзі не наведено. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним та обґрунтованим. Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до ст. 33 КУпАП, правильно врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та призначив адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бурлай Д.В. залишити без задоволення, а постанову Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 серпня 2020 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя / О.І.Коровайко