Постанова 4819 № 766/11544/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/11544/20 Головуючий в 1 інстанції Бочко Ю.І. Провадження №33/819/360/20 Доповідач в апеляційній інстанції Коровайко О.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 листопада 2020 року місто Херсон Херсонський апеляційний суд у складі головуючого судді Коровайка О.І. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 18.08.2020 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає: АДРЕСА_1 ,- В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 20.07.2020 року о 16.30 год., в м. Херсон с. Антонівка провулок Наливайко 1, керував мопедом Хонда Діо з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законі порядку відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції такою, що постановлена с порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ним заперечувався факт порушення ПДР, а судом першої інстанції не допитано понятих та представників поліції, які складали протокол відносно нього. Просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати. В судове засідання апеляційного суду, призначене на 02.11.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, надавши 19.10.2020 року письмові пояснення, в яких повідомив , що знаходиться на лікарняному та просив прийняти зазначені пояснення в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього. Про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 повідомлений належним чином. В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.11.2020 року ОСОБА_1 пояснив, що не з`явився до суду апеляційної інстанції 19.10.2020 року, оскільки був зайнятий на роботі та не надав суду підтвердження знаходження на лікарняному. У вказаних письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що транспортним засобом він не керував, а також, що відмовився продути «Драгер», але погодився пройти обслідування на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. На підтвердження своїх пояснень просив суд опитати понятих. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_1 адвоката Головатенка К.К., які наполягли задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону районним судом виконано належним чином. Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що суд не викликав інспектора, який складав протокол про адміністративне правопорушення та свідків, до уваги не приймаються, оскільки КУпАП не передбачає, що суд має приймати до уваги лише показання особи, безпосередньо сприйняті в суді, суд має право обґрунтувати свої висновки письмовими пояснення цієї особи. Окрім того, будь-які клопотання про виклик свідків та інспектора, поданих до суду першої інстанції, в матеріалах справи відсутні, а підстав вважати, що письмові пояснення свідків, містять недостовірну інформацію у суду не має. Також, в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, а саме відеозапису долученого до матеріалів справи, на запитання поліцейського до ОСОБА_1 у присутності свідків чи буде ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, проходити освідування на стан сп`яніння, останній відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків, що підтверджується письмовими поясненнями останніх та відеозаписом. А тому його пояснення що він погодився пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я не можна визнати прийнятними. В суді першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, визнав, про що зазначено в мотивувальній частині постанови та підтверджується розпискою самого ОСОБА_1 (а.с. 14), а тому заперечення факту визнання вини ОСОБА_1 та керування транспортним засобом не можна взяти до уваги. Таку зміну власної позиції в апеляційній інстанції щодо обставин правопорушення суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності. На підтвердження доводів, викладених в свої письмових поясненнях ОСОБА_1 просив апеляційний суд викликати свідків, які до суду не з`явились, проте доводи ОСОБА_1 спростовуються вищенаведеним, а також поясненнями усіх свідків, що містяться в матеріалах справи та узгоджуються з іншими доказами у справі, які, у спосіб визначений КУпАП, були предметом розгляду суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з основних засад, установлених ст. 129 КУпАП, де зазначено, що апеляційний суд здійснює функцію саме з перегляду справи, в межах повноважень, визначених ст. 294 КУпАП та строку, визначеному ст. 38 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 та його захисника, про те що ОСОБА_1 був необізнаний про свої права та обов`язки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення; його розгляду у суді першої інстанції; де він був присутній; під час написання ним заяви на адресу суду (а.с. 14), спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, де його під підпис ознайомлено з усіма правами, у тому числі на захист. У матеріалах справи та у судовому засіданні апеляційної інстанції не встановлено будь-яких даних про те, що заява ОСОБА_1 (а.с. 14) була написана під тиском. Про будь-які порушення його прав чи про інші обставини, які не відповідали б фактичним обставинам справи, як під час складання протоколу про адміністративного правопорушення, так і під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 ні письмово, ні на відео до правоохоронних органів не звертався. Будь-яких інших переконливих доводів, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПапелянтом не наведено. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним та обґрунтованим. Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до ст. 33 КУпАП, правильно врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та призначив адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 18.08.2020 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Коровайко