Постанова 4819 № 766/9504/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий в І інстанції: Корольчук Н.В. Провадження №33/819/377/20 Доповідач: Калініченко І.С. Категорія: ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду Калініченко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 03 вересня 2020 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ідентифікаційний код не встановлено, не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік. Згідно з постановою судді місцевого суду, 10.06.2020 року 08-40 год. в м. Херсоні, по вул. Рішельєвській, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA HI ACE н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований т.з. VOLKSWAGEN TRANSPORTER н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР України. Суд кваліфік0вавє дії ОСОБА_1 за ст. 124 КК України як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Крім того, 10.06.2020 року 08-40 год. в м. Херсоні, по вул. Рішельєвській, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA HI ACE н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря №31. Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КК України як керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, захисник Ярошевський Д.Є. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Вказує що він не керував транспортним засобом хоча і знаходивсь в стані сп`яніння, на відео не зафіксовано що транспортні засоби рухались та що судом порушено вимоги ст.245, 247251,252,266 та 280 КУпАП. Вказане адміністративне провадження надійшло до апеляційного суду 22.09.2020 року, справа призначалась до слухання 09.10. та 23.10.2020 року де ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений, надавав до суду заяви про відкладення розгляду справи через погіршення самопочуття, при цьому до суду не надав жодного виправданого документу, що суд апеляційної інстанції вважає як намір безґрунтовно затягнути розгляд справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003). Таким чином, суд вважає за можливе, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП продовжити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов до такого висновку. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено вст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема, відомостями протоколів про адміністративне правопорушення, де сам ОСОБА_1 вказує що вживав напередодні спиртні напої, результати огляду не оспорював, поясненнями свідків інспектора УПП ДПП в Херсонській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які підтвердили факт ДТП за участю ОСОБА_1 , висновком №31 від 10.06.2020 року в якому вказано, що ОСОБА_1 перебуває у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо бажання пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому медичному закладі та відеофайлом з нагрудного відеореєстратора поліцейського Вказані докази є належними та допустимими та повністю узгоджуються між собою. За приписами частини другоїстатті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За пунктом 1.3.Правил дорожнього руху України, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9). В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів. Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII. А саме, водій зобов`язаний, мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Розділу І п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 9 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Разом з тим, що не заперечується й сторонню захисту, ОСОБА_1 пройшов в установленому порядку медичний огляд, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі ч. 1 статті 130 КУпАП при цьому в апеляційній скарзі не просить скасувати притягнення його до відповідальності за ст. 124КУпАП. Доводи наведені в апеляційній скарзі щодо того що на час прибуття робітників поліції вказані транспортні засоби не рухались, також не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до відома, виходячи з вище наведеного. Вина останнього підтверджується вищезазначеними матеріалами справи в їх сукупності та взаємозв`язку, а тому інші доводи апеляційної скарги суд сприймає критично, як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33, 36 КУпАП у межах, установлених сит. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому його апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 03 вересня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду (підпис) І.С.Калініченко