Постанова 4856 № 152/139/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 152/139/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Тетяна Михайлівна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 26 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з наступними позовними вимогами: - визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку на його користь пенсії в розмірі, що не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до чинного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язати відповідача провести нарахування (перерахунок) та виплату на його користь пенсії в розмірі, що не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до чинного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26.01.2017 року по день ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування позову позивач зазначив, що пенсійний орган протиправно відмовив йому у перерахунку пенсії як інваліду 2 групи, відносно якого встановлено зв`язок Чорнобильською катастрофою з 26.01.2017 року відповідно до ст.54 Закону України «Про внесення змін до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №3285-ХІІ. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивач не погоджується із тим, що відповідач при визначенні розміру пенсії застосовує норми Постанови КМУ, а не ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому поміж іншого зауважив, що виплачуючи пенсію позивачу у порядку та розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011 року, він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, а тому підстави для задоволення вимог адміністративного позову відсутні. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 092308 від 06.02.2019 року. Позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області. На підставі заяви позивача від 08.05.2019 року про перерахунок пенсії як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1 категорії по 2 групі інвалідності проведено перерахунок пенсії та встановлено додаткову пенсію як інваліду 2 групи з числа потерпілих на ЧАЕС в розмірі 227,76 грн. відповідно до Постанови КМУ №1210, що підтверджується копією протоколу про призначення пенсії. 12.09.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії, зокрема, просив здійснити перерахунок пенсії як інваліду 2 групи, відносно якого встановлено зв`язок Чорнобильською катастрофою з 26.01.2017 року відповідно до ст.54 Закону України «Про внесення змін до ст.54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №3285-ХІІ. За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом № 2914/К-10 від 18.10.2019 року повідомив та роз`яснив позивачу, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України. Постановою КМУ №1210 затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який і застосовував відповідач при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу. Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку що Головне управління Пенсійного фонду України Вінницькій області діяло у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії. Зокрема, суд врахував правову позицію з даної категорії спорів, яку висловив Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 року (справа № 193/877/16-а), від 19.06.2018 року (справа №344/14522/17), у яких вказав про правомірність проведення органом пенсійного фону нарахування та виплати такій категорії громадян пенсій та доплат у порядку встановленому КМ України. Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Законом України № 76 VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року внесено зміни, зокрема, і до статтей 50 та 54 Закону Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796- XII. Вказаний закон набрав чинності з 01.01.2015 року. Згідно ст. 50 Закону № 796 - ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно п. 11 вказаного Порядку мінімальний розмір пенсії для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою ІІ групи інвалідності - 125% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пунктом 13 цього ж Порядку встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1 та віднесені до інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою з інвалідністю II групи - 227,76 гривні. Отже, як вірно зауважив суд першої інстанції, виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначено та виплачується у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно п.3 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями КМУ встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог. Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у спірний період відсутні правові підстави для перерахунку та виплати позивачеві пенсії та додаткової пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, а тому пенсійний орган, виплачуючи позивачу пенсію у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень. Колегія суддів враховує позицію з цього питання, висловлену Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 року (справа № 193/877/16-а), від 19.06.2018 року (справа №344/14522/17), у яких вказав про правомірність проведення органом пенсійного фону нарахування та виплати такій категорії громадян пенсій та доплат у порядку встановленому КМ України. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсія призначена та виплачується згідно чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу в розмірі, що не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до чинного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26.01.2017 року по день ухвалення судового рішення у справі. В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.