Ухвала КЦС ВС № 607/12491/16-ц

Ухвала 06 серпня 2020 року м. Київ справа №607/12491/16-ц провадження №10908ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - приватне підприємство «Ролікс-Транс» про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до ОСОБА_1 , третя особа - приватне підприємство «Ролікс-Транс» (далі - ПП «Ролікс-Транс») з позовом, у якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 534,12 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту і процентів за користування кредитом у сумі 37 259,64 грн. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 534,12 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та нарахованих процентів у розмірі 37 259,64 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року в частині позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення тіла кредиту скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року в частині позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення пені скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. При новому апеляційному розгляді, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року переглядалось лише в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення тіла кредиту. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 травня 2018 року змінено, шляхом зменшення суми стягнення заборгованості за тілом кредиту з 9 534,12 доларів США до 1 812,26 доларів США. У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року, акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України») просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Розмір вимоги майнового характеру, яка була предметом апеляційного перегляду, становить 9 534,12 доларів, розмір оспореної заявником суми складає 1 812,26 доларів США. Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2020 року не перевищують двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 * 250 = 525 500). Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Верховний Суд урахував ціну позову, предмет позову, складність та прийшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено. Вказівка в резолютивній частині постанови Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюакціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - приватне підприємство «Ролікс-Транс» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: В. С. Висоцька І. В. Литвиненко І. М. Фаловська