Постанова 4821 № 552/7810/14-ц
від 12.06.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2020 року м. Черкаси справа № 552/7810/14-ц провадження № 22-ц/821/796/20 категорія на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Бородійчука В.Г., суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В. секретаря: Анкудінов О.І. учасники справи: позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (відповідач за зустрічним позовом) відповідач: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом) розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року (постановлену в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Позарецької С.М., повний текст ухвали виготовлено 23 січня 2020 року) про визнання неподаною та повернутою заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2017 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди. в с т а н о в и в : Описова частина 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою (а.с. 59 Т.4) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Придніпровського районного суду від 04 серпня 2017 року у справі № 552/7810/14-ц за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху. Заявнику надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині недоліків. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику. Роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для такого повернення. Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 надавався строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, однак в установлений термін недоліки ухвали виконані не були, суд визнав, що ОСОБА_1 належним чином був проінформований про існування ухвали про залишення його заяви без руху, про що в матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення № 1801506245580. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 23 березня 2020 року ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року як незаконну. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково вважав, що ОСОБА_1 був належним чином проінформований про існування ухвали суду про залишення його заяви про перегляд рішення суду від 04 серпня 2017 року в зв`язку з нововиявленими обставинами. Копії ухвали про залишення заяви без руху ОСОБА_1 не отримував, тому й не міг усунути недоліки, зазначені в ній. Вважав, що заява про перегляд рішення суду в зв`язку з нововиявленими обставинами відповідає вимогам ЦПК України та подана у відповідності до вимог кодексу. Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення заяви про перегляд рішення суду від 04 серпня 2017 року в зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції фактично позбавив ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, чим порушив його право на захист порушених прав. Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Визнаючи заяву ОСОБА_1 неподаною та повертаючи її заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про постановлення ухвали суду від 23 січня 2020 року та про свій обов`язок виконати вимоги ухвали, однак такі вимоги не виконав, тому є всі підстави для повернення такої ухвали. Стаття 426 ЦПК України визначає форму і зміст заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами або виключними обставинами. Ч. 3 ст. 427 ЦПК України визначено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України якщо особа, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги ухвали, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо особа не сунула недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як вбачається з матеріалів справи, поштові конверти із рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2020 року про залишення позовної заяви без руху були повернуті до суду без вручення (а.с. 85, 86 Т. 4). Відтак, не можна вважати, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була вручена позивачу і суд першої інстанції помилково вважав, що ОСОБА_1 був належним чином проінформований про існування ухвали про залишення його заяви без руху. Неотримання заявником ухвали суду про залишення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами без руху унеможливлювало усунення недоліків. При постановленні ухвали, суд першої інстанції помилково визнав, що його висновок відповідає позиції ВС, що викладена у постанові від 22 травня 2019 року за наслідками розгляду справи № 705/5060/18, оскільки під час розгляду справи № 705/5060/18 судами всіх інстанцій було встановлено, що позивач отримував копію ухвали про залишення його позовної заяви без руху та у встановлений строк не виконав вимоги ухвали. Під час вирішення питання про повернення заяви ОСОБА_1 такого встановлено не було. Відповідно до ч.ч. 6, 7, 9 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в заявах ОСОБА_1 (а.с. 4, 39, 40, 41, 61 Т. 3; а.с. 1, 10 Т.4), останній крім поштової адреси зазначав номер телефону. Суд не використав всіх можливих механізмів, в тому числі й шляхом складення відповідної телефонограми для повідомлення особи щодо залишення його заяви без руху, чим позбавив сторону його права на доступ до правосуддя. Верховний Суд у своїх постановах від 13 квітня 2020 року під час розгляду справи № 214/5030/16-ц, від 20 травня 2020 року під час розгляду справи № 205/1694/17, від 01 червня 2020 року під час розгляду справи № 756/7321/17-ц, від 03 червня 2020 року під час розгляду справи № 462/6735/16-ц висловив позицію, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. За аналогією права неналежне повідомлення особи про існування ухвали суду про залишення заяви без руху та не вручення копії такої ухвали особі для виконання також є порушенням прав особи на справедливий судових захист її прав. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, яка постановлена без неналежного повідомлення ОСОБА_1 про існування недоліків його заяви є такою, що постановлена з порушенням вимоги статті 6 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя. Така ухвала суду є такою, що постановленою з порушення норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року про визнання неподаною та повернутою заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2017 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України (з урахуванням змін внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ). Повний текст виготовлено 15 червня 2020 року. Головуючий В.Г. Бородійчук Судді Л.І. Василенко Л.В. Нерушак