Постанова 4855 № 374/136/16-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 374/136/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Козіна С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Файдюка В.В. суддів: Земляної Г.В. Мєзєнцева Є.І. при секретарі: Марчук О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ржищівської міської ради Київської області на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Ржищівського міського суду Київської області з позовом до Ржищівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської про визнання протиправним та скасування рішення від 13 червня 2016 року № 336-17-07 «Про дострокове припинення повноважень Ржищівського міського голови ОСОБА_1 »; поновлення позивача на роботі. 26 листопада 2019 року в.о. Ржищівського міського голови, секретар Ржищівської міської ради Київської області Чорненька К.І. подала письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду апеляційної скарги Ржищівської міської ради Київської області на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області у справі № 374/274/19 від 07 жовтня 2019 року. Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження. 16 січня 2020 року Ржищівська міська рада Київської області подала до Ржищівського міського суду Київської області заяву про роз`яснення судового рішення. Вказана заява мотивована тим, що Ржищівською міською радою Київської області 30 вересня 2019 року було подано зустрічний позов по вказаній справі до ОСОБА_1 про визнання припиненими повноважень ОСОБА_1 як Ржищівського міського голови з 03 червня 2016 року та стягнення збитків у розмірі 333406 грн 54 коп. Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 374/274/19 судом було відмовлено Ржищівській міській раді Київської області у прийнятті вказаного зустрічного адміністративного позову Ржищівської міської ради Київської області та його об`єднанні з первісним позовом у справі № 374/136/16-а. Не погоджуючись з ухвалою від 18 жовтня 2019 року відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із відповідною апеляційною скаргою. 26 листопада 2019 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 374/136/16. Відповідач вважає, що у ухвалі від 28 листопада 2019 року судом не роз`яснено, з яких причин зупинення провадження у справі № 374/136/16-а має відбуватися лише на підставах, вказаних у ст. 236 КАС України, і не має відбутися за прямою вказівкою положень п. 15.13 ч. 1 розділу "Перехідні положення КАС України". Крім того, враховуючи твердження суду, що спільне надсилання різних адміністративних справ (які не об`єднані для спільного розгляду) не передбачено чинним законодавством, відповідач вважає, що суд першої інстанції не роз`яснив учасникам справи, яким чином надання доказів підтвердження подання апеляційної скарги у справі № 374/274/19 та доказів відкриття апеляційного провадження у даній справі могло вплинути на зупинення провадження у справі № 374/136/16-а. У зв`язку із цим представник відповідача просив роз`яснити ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року. Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2020 року відмовлено Ржищівській міській раді Київської області у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року у справі № 374/136/16-а. Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Не підлягають роз`ясненню ухвали, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі. Отже, оскільки ухвала Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року була прийнята судом за наслідками розгляду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, яка не є судовим рішенням, яким спір вирішено по суті, то вона не підлягає роз`ясненню в порядку статті 254 КАС України. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити до Ржищівського міського суду Київської області для вирішення питання щодо роз`яснення ухвали від 28 листопада 2019 року. Скарга мотивована тим, що ухвала міського суду підлягає скасуванню та водночас не є аргументованою, тому роз`яснення вказаної ухвали надасть заявнику можливість належним чином аргументувати апеляційну скаргу на вказану ухвалу та оскаржити її. Також вказано про те, що ухвала відноситься до судових рішень на підставі ч.1 статті 241 КАС України, тому вона підлягає роз`ясненню. 12 травня 2020 року апелянтом подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що Рада не може взяти участь у засіданні у зв`язку з відсутністю адвоката. Враховуючи необхідність пошуку адвоката та укладення з ним договору про надання правової допомоги для належного представництва Ради в суді та реалізації права учасника справи на змагальність сторін, відповідач просить відкласти судове засідання. Суд відхилив дане клопотання, оскільки скаржником не зазначено, чому адвоката не було залучено до справи при поданні апеляційної скарги, не надано доказів не підтвердження такого обґрунтування. При цьому, колегія суддів наголошує, що участь сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення спору по суті. Відтак, оскільки учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ч. 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України - за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Отже, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. В же час, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Відтак, очевидним є те, що суд може роз`яснити рішення, яке підлягає виконанню. Наведене свідчить про те, що оцінка поняття про незрозумілість судового рішення заявника повинна узгоджуватися зі вимогами статті 254 КАС України. При цьому, відповідно до ч. 2 статті 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Отже, із зазначеного випливає, що роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Але не підлягає роз`ясненню те, що прийнято з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи ту процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень. Наведена правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду України від 10 лютого 2017 року у справі №810/4033/15, в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №810/2063/17. При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що в якості підстав для роз`яснення рішення відповідач визначає свою незгоду з мотивами та висновками ухвали суду першої інстанції від 28 листопада 2019 року про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, що, на переконання суду, є підставою для оскарження судового рішення у встановленому процесуальним законом порядку та не охоплюється правовим регулюванням положень статті 254 КАС України. Додатково суд зазначає, що дослідивши текст ухвали від 28 листопада 2019 року, суд дійшов висновку, що він є чітким та зрозумілим, ухвала не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння. Таким чином, оскільки ухвала Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі не належить до судового рішення, яким спір вирішено по суті, є чіткою, зрозумілою та належним чином вмотивованою з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України, підстави для задоволення заяви про роз`яснення рішення відсутні, про що вірно зазначив суд першої інстанції. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення заяви Ржищівської міської ради Київської області про роз`яснення ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 28 листопада 2019 року відсутні. Відповідно, немає підстав для скасування оскаржуваної ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2020 року про відмову у роз`ясненні судового рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так як є помилковими. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Ржищівської міської ради Київської області - залишити без задоволення. Ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку. Повний текст рішення виготовлено 12 травня 2020 року. Суддя-доповідач: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев