LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС760/10908/13-ц

від 17.01.2020 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , до ОС…

Ухвала Іменем України 17 січня 2020 року м. Київ справа №760/10908/13-ц провадження № 61-301ск20 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року у складі суддів: Мостової Г. І., Волошиної В. М., Слюсар Т. А., у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, ОСОБА_5 , Державної податкової інспекції Солом`янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом`янського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали суду від 10 жовтня 2018 року відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 , як правонаступник позивача ОСОБА_2 28 листопада 2018 року подав апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року вказану апеляційну скаргу повернуто апелянту без розгляду. Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , як правонаступника ОСОБА_2 , задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження у цій справі. 20 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала заяву про роз`яснення ухвали Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року відмовлено. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що Київський апеляційний суд рішення по суті за результатом розгляду справи не ухвалював, ухвала Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року про відкриття апеляційного провадження не допускає декілька варіантів тлумачення та є зрозумілою, а тому підстави для роз`яснення вказаної ухвали відсутні. 02 січня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року, у якій скаржник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить вказану ухвалу суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Тлумачення зазначеної норми процесуального права дозволяє зробити висновок, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому, при роз`ясненні судового рішення суд не може давати відповідь на питання та вирішувати вимоги, які не були предметом судового розгляду, вносити зміни у суть рішення, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення. Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Встановивши, що заява про роз`яснення ухвали Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року стосується незгоди зі змістом зазначеної ухвали та не містить обґрунтування неможливості її виконання у зв`язку з незрозумілістю, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про залишення без задоволення заяви про роз`яснення ухвали апеляційного суду. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуальногоправа є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, ОСОБА_5 , Державної податкової інспекції Солом`янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом`янського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар В. І. Крат

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»