Постанова КГС ВС № 922/2848/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року м. Київ cправа №922/2848/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., представників учасників справи: позивача - Фізичної особи-підприємця Підмогильної Лариси Олексіївни (далі - ФОП Підмогильна Л.О., позивач, скаржник) - не з`явився, відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця Стародубова Ігоря Володимировича (далі - ФОП Стародубов І.В., відповідач-1) - Мудраченко К.В. (адвокатка), 2) Фізичної особи-підприємця Бакаєнка Олександра Вячеславовича (далі - ФОП Бакаєнко О.В., відповідач-2) - Соколенко М.О. (адвокат), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Рандеву Рест» (далі - Товариство, відповідач-3) - Мудраченко І.В. (адвокат), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ФОП Підмогильної Л.О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу (судді: Склярук О.І., Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.) та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 (судді: Склярук О.І., Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.), у справі за позовом ФОП Підмогильної Л.О. до ФОП Стародубова І.В., ФОП Бакаєнка О.В., Товариства, про стягнення 5 365 392,61 грн. ВСТУП Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час вирішення питання про стягнення з позивача на користь відповідачів витрат на професійну правничу допомогу. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. ФОП Підмогильна Л.О. звернулася до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача майнових збитків у сумі 5 365 392,61 грн. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами своїх зобов`язань щодо утримання орендованого майна за договорами оренди нежитлових приміщень.

2. Короткий зміст судових рішень 2.1. Господарський суд Харківської області рішенням від 08.12.2025, яке Східний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2026 залишив без змін, у задоволенні позову відмовив. 2.2. Господарський суд Харківської області додатковим рішенням від 22.12.2025 заяви відповідачів про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково. Стягнув з позивача витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача-1 в розмірі 50 000 грн, на користь відповідача-2 в розмірі 75 000 грн та на користь Товариства в розмірі 75 000 грн. 2.3. Східний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2026 додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 змінив, виклав його в іншій редакції: заяви відповідачів про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягнув з позивача витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача-1 в розмірі 40 000 грн, на користь відповідача-2 в розмірі 60 000 грн та на користь Товариства в розмірі 60 000 грн; у задоволенні заяв в іншій частині відмовив. 2.4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 28.05.2026 заяви відповідачів про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які вони понесли під час апеляційного провадження задовольнив частково; стягнув з позивача витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача-1 в розмірі 30 000 грн, на користь відповідача-2 в розмірі 30 000 грн та на користь Товариства в розмірі 30 000 грн; у задоволенні заяв в іншій частині відмовив.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги 3.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу ФОП Підмогильна Л.О. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідачів, змінити; викласти резолютивну частину постанови в цій частині у такій редакції: заяви відповідачів про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково; стягнути з позивача на користь відповідача-1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн; на користь відповідача-2 судові в розмірі 5 000 грн та на користь відповідача-3 в розмірі 5 000 грн; в іншій частині постанову залишити без змін. 3.2. Не погоджуючись з додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу ФОП Підмогильна Л.О. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить вказану додаткову постанову скасувати; ухвалити нове рішення яким у задоволенні заяв відповідачів 1, 3 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи відмовити повністю; заяву відповідача-2 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково; стягнути з позивача на користь відповідача-2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн; у випадку, якщо Верховний Суд дійде висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяв усіх відповідачів про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, скасувати додаткову постанову від 28.05.2026 в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь кожного з відповідачів у сумі 10 000 грн. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Узагальнені доводи касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 14.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу 4.1. Із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині ухвалена з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 126, 129 ГПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у додаткових постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 07.07.2021 №910/12876/19; постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19; постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20 та від 11.01.2023 у справі №922/4195/21.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги на додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 28.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу 5.1. Із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував положення статей 126, 129, 221 та частини четвертої статті 236 ГПК України без урахування висновків щодо застосування зазначених норм права, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2024 у справі №346/2744/21, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21 та постанові Верховного Суду від 04.06.2025 у справі №912/2005/24; у додаткових постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 07.07.2021 №910/12876/19; постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19; постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20 та від 11.01.2023 у справі №922/4195/21.

6. Позиція інших учасників справи 6.1. У відзивах на касаційну скаргу ФОП Підмогильної Л.О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачі заперечують проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просять скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм права. 6.2. У відзивах на касаційну скаргу ФОП Підмогильної Л.О. на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачі заперечують проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просять скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм права.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції 7.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.06.2026 для розгляду касаційної скарги ФОП Підмогильної Л.О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі №922/2848/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л. 7.2. Верховний Суд ухвалою від 17.06.2026 відкрив касаційне провадження у справі №922/2848/25 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. 7.3. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.06.2026 для розгляду касаційної скарги ФОП Підмогильної Л.О. на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі №922/2848/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л. 7.4. Верховний Суд ухвалою від 24.06.2026 відкрив касаційне провадження у справі №922/2848/25 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, постановив розглядати спільно касаційні скарги ФОП Підмогильної Л.О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 (щодо судових витрат на професійну правничу допомогу) та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №922/2848/25. 7.5. Склад суду змінений відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026. 7.6. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 7.7. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій. 8.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є: - постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом перегляду додаткового рішення суду першої інстанції щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу; - додаткова постанова суду апеляційної інстанції щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. 8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. 8.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. 8.4. При цьому самим скаржником у касаційних скаргах з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника. 8.5. Щодо доводів касаційних скарг за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що: - зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності; - касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) спірні питання виникли у подібних правовідносинах; (2) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду. 8.6. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пунктах 25, 26, 32 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19. 8.7. Щодо до того, що вважається правовим висновком Верховний Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору. 8.8. Щодо питання застосування норми права та їх неврахування судами попередніх інстанцій, Верховний Суд застосовує висновки щодо тлумачення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, які містяться, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі №916/5633/23, в якій, зокрема, означено таке: - підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови; - неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі; - для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків у подібних правовідносинах. 8.9. Верховний Суд виходить також з того, що досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: (1) чи є правовідносини подібними та (2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а крізь призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних нормативно-правових актів. 8.10. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та надавати оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду у кожній конкретній справі. 8.11. Так, за доводами касаційної скарги, суди суд апеляційної інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду, яка викладені у низці постанов Верховного Суду у подібних правовідносинах (див. пункти 4.1. та 5.1. цієї постанови). 8.12. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, колегія суддів виходить з такого. Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції. 8.13. ФОП Стародубов І.В. подав заяву про прийняття додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 грн. 8.14. ФОП Бакаєнко О.В. подав до суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат, понесених ним в межах розгляду цієї справи на загальну суму 80 000 грн, стягнувши їх на його користь. 8.15. Товариство звернувся до суду першої інстанції із заявою про прийняття додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000 грн. 8.16. Як убачається зі змісту додаткового рішення, при розгляді заяв відповідачів про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з такого. 8.17. У відзиві на позовну заяву відповідач-1 просив стягнути з позивача на його користь судові витрати на правничу допомогу в розмірі 100 000 грн та зазначив, що відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи витрати на професійний юридичний супровід та ведення справи в сумі 100 000 грн. 8.18. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач-2 просив стягнути з позивача на його користь витрати, понесені ним у зв`язку з розглядом справи в суді, а також зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу складає 80 000 грн, докази понесення яких будуть надано додатково протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду. 8.19. У відзиві на позовну заяву відповідач-3 просив стягнути з позивача на його користь судові витрати на правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн та зазначив, що відповідачем понесено у зв`язку із розглядом справи витрати на професійний юридичний супровід та ведення справи в сумі 150 000 грн. 8.20. Суд першої інстанції встановив таке. Щодо відповідача-1. 8.21. ФОП Стародубов І.В. (Клієнт) та адвокат Мудраченко Кристина Вадимівна (Адвокат) 26.09.2025 уклали договір про надання правової допомоги, згідно з пунктом 1.1. якого Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги, правову допомогу у справах всіх категорій та за дорученням Клієнта усюди здійснювати його представництво. 8.21.1. Відповідно до підпунктів 1.2.1.-1.2.4. п. 1.2. договору Адвокат надає Клієнту такі послуги, зокрема: надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства. Складання запитів, заяв, скарг, клопотань та інших документів правового характеру. Здійснення представництва Клієнта, а також надання йому юридичних послуг та правової допомоги у справах всіх категорій (в тому числі кримінальних, адміністративних, господарських, цивільних, справах про адміністративні правопорушення, інших). Надання інших видів юридичної допомоги, передбачених законодавством. 8.21.2. Згідно з пунктом 3.1. договору Клієнт протягом терміну і на умовах, визначених Додатковою Угоди до цього Договору, сплачує Адвокату гонорар. 8.21.3. Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №1 від 26.09.2025 до договору про надання правової допомоги від 26.09.2025, вартість послуг (гонорар) за договором становить 100 000 грн, з яких:

1. Ознайомлення з позовною заявою ФОП Підмогильної Л.О. та додатками до неї надання консультацій та роз`яснень за наслідком ознайомлення з матеріалами позовної заяви у справі №922/2848/25. Аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин збір доказів.

2. Складання та направлення відзиву на позовну заяву.

3. Аналіз відзивів чи додаткових пояснень інших учасників справи.

4. Участь у судових засіданнях та юридичний супровід справи під час її розгляду в суді першої інстанції. 8.21.4. Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №1 від 26.09.2025 до договору про надання правової допомоги від 26.09.2025 оплата послуг Адвоката здійснюється клієнтом на підставі Актів наданих послуг протягом 5-ти днів з дати набрання рішенням законної сили. 8.21.5. Згідно з Актом від 08.12.2025 до договору про надання правової допомоги від 26.09.2025 Адвокат надав ФОП Стародубову І.В послуги у справі №922/2848/25 на суму 100 000 грн, з яких:

1. Ознайомлення з позовною заявою ФОП Підмогильної Л.О. та додатками до неї надання консультацій та роз`яснень за наслідком ознайомлення з матеріалами позовної заяви у справі 922/2848/25. Аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин, збір доказів.

2. Складання та направлення відзиву на позовну заяву.

3. Аналіз відзивів чи додаткових пояснень інших учасників справи.

4. Участь у судових засіданнях та юридичний супровід справи під час її розгляду в суді першої інстанції 13.10.2025, 20.10.2025, 27.10.2025, 10.11.2025, 08.12.2025. 8.21.6. Зазначені послуги професійної правничої допомоги ФОП Стародубову І.В. у цій справі надано адвокатом Мудраченко К.В. на підставі наявного у справі ордеру серія АХ №1799891 від 26.09.2025. Щодо відповідача-2. 8.22. Адвокат Соколенко Микита Олександрович (Виконавець) та ФОП Бакаєнко О.В. (Клієнт) 10.09.2024 уклали Адвокатську угоду №10-09/2024 про надання правової допомоги, згідно з пунктом 1.1. якої Виконавець зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу у справі про порушення вимог з пожежної безпеки і відшкодування шкоди, завданої пожежею (далі - Справа), а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар за подану правову допомогу. 8.22.1. За умовами пункту 1.2. Адвокатської угоди правова допомога полягає в: - зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються Справи; - наданні усних та письмових консультацій, що стосуються Справи, - складанні та перевірці необхідних для Справи процесуальних документів (договорів, клопотань, заяв, скарг, листів, претензій, позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг тощо), - виконанні окремих доручень Клієнта, що стосується Справи, - бути представником Клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з правом укладення мирової угоди, з інших питань, пов`язаних із захистом прав та інтересів Клієнта, вчиняти всі тіш дії, передбачені чинним законодавством України дія такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених даним Договором. 8.22.2. Відповідно до пункту 1.3. Адвокатської угоди на підтвердження факту надання Виконавцем Клієнту послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт приймання-передачі послуг, який підписується Сторонами. 8.22.3. Згідно з пунктом 2.1. Адвокатської угоди Виконавець зобов`язується, зокрема: надавати юридичні послуги шляхом: усного та письмового консультування, складання необхідних процесуальних документів (позовних заяв, клопотань, скарг, запитів, претензій, тощо), представництва інтересів Клієнта перед іншими особами, в державних органах і установах, в тому числі судах. 8.22.4. За умовами пункту 4.1. Адвокатської угоди оплата за надані послуги здійснюється Клієнтом відповідно до розрахунку вказаному у Актах приймання-передачі послуг (надання послуг), протягом 5 (п`яти) днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі послуг (надання послуг). Оплата здійснюється Клієнтом на рахунок Виконавця у банку або шляхом особистої передачі згідно з прибутковим ордером. 8.22.5. Згідно з Актом від 10.12.2025 приймання-передачі послуг (надання послуг) за адвокатською угодою про надання правової допомоги №10-09/2024 від 10.09.2024 адвокатом Соколенком М.О. надано ФОП Бакаєнку О.В. послуги у справі №922/2848/25 на суму 80 000 грн, з яких: - усна консультація; - ознайомлення з матеріалами справи №922/2848/25, в тому числі позовною заявою з додатками, аналіз наданих клієнтом документів та оцінка судової перспективи; узгодження правової позиції, виготовлення копій документів; - допомога у зборі необхідних доказів, які підтверджують позицію відповідача; - підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву; - підготовка та подання до суду заперечення на відповідь на відзив; - аналіз відзивів, відповідей на відзив, клопотань та інших документів, поданих учасниками справи; - підготовка та подання до суду клопотання про надання відповідей на запитання в порядку статті 90 ГПК України; - представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, в тому числі особиста участь в усіх судових засіданнях (7 засідань), надання усних пояснень, питань, відповідей на запитання суду та сторони позивача, контроль за дотриманням процесуального законодавства під час судового засідання. 8.22.6. Зазначені послуги професійної правничої допомоги ФОП Бакаєнку О.В. у цій справі надано адвокатом Соколенком М.О. на підставі наявного у справі ордеру серія АХ №1051886 від 08.09.2025. Щодо відповідача-3. 8.23. Товариство (Клієнт) та адвокат Мудраченко Іван Володимирович (Адвокат) 01.09.2025 уклали договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру в питаннях, що стосуються господарської фінансової та іншої діяльності, за дорученням Клієнта здійснювати його представництво. 8.23.1. Адвокат надає Клієнту такі послуги: 1.1.1. Надання правової інформації, консультацій та роз`яснень правового характеру; 1.1.2. Складання заяв, скарг, запитів, клопотань та інших документів правового характеру. 1.1.3. Здійснення представництва Клієнта, а також надання йому правової допомоги в судових установах. 8.23.2. За умовами пункту 3.1. Договору після надання правової допомоги Сторони складають Акт приймання-передачі надання послуг правової допомоги. Акт приймання-передачі правової допомоги є свідченням надання Адвокатом правової допомоги в повному обсязі та є підставою для оплати наданих Клієнту послуг. 8.23.3. Згідно з пунктом 3.2. Договору за надання правової допомоги Клієнт сплачує суму коштів вказану в Акті приймання-передачі правової допомоги. 8.23.4. Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №1 від 01.09.2025 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2025 вартість послуг (гонорар) за договором становить 150 000 грн, з яких: - ознайомлення з позовною заявою ФОП Підмогильної Л.О. та додатками до неї; -надання консультацій та роз`яснень за наслідком ознайомлення з матеріалами позовної заяви у справі №922/2848/25; - аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин; - збір доказів; - підготовка, написання та направлення відзиву на позовну заяву; - аналіз відповіді на відзив позивача та складання заперечень; - аналіз відзивів інших учасників справи та складання письмових пояснень; - складання інших процесуальних документів в суді першої інстанції (за необхідності); - участь у судових засіданнях та юридичний супровід справи під час її розгляду в суді першої інстанції; - вчинення інших юридичних дій пов`язаних з представництвом інтересів клієнта. 8.23.5. Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №1 від 01.09.2025 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2025 оплата послуг Адвоката здійснюється клієнтом на підставі Актів наданих послуг протягом 5-ти днів з дати набрання рішенням законної сили. 8.23.6. Згідно з Актом від 08.12.2025 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2025 адвокат Мудраченко І.В. надав Товариству такі послуги у справі №922/2848/25 на суму 150 000 грн:

1. Ознайомлення з позовною заявою ФОП Підмогильної Л.О. та додатками до неї надання консультацій та роз`яснень за наслідком ознайомлення з матеріалами позовної заяви у справі 922/2848/25. Аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин, збір доказів.

2. Підготовка, написання та направлення відзиву на позовну заяву.

3. Аналіз відповіді на відзив позивача та складання заперечень.

4. Аналіз відзивів чи додаткових пояснень інших учасників справи.

5. Складання інших процесуальних документів в суді першої інстанції - клопотання про долучення доказів.

6. Участь у судових засіданнях та юридичний супровід справи під час її розгляду в суді першої інстанції 15.09.2025, 29.09.2025, 13.10.2025, 20.10.2025, 27.10.2025, 10.11.2025, 08.12.2025. 8.23.7. Зазначені послуги професійної правничої допомоги Товариству у цій справі надав адвокат Мудраченко І.В. на підставі наявного у справі ордеру серія АХ №1780144 від 01.09.2025. 8.24. Позивач подала до суду першої інстанції заперечення проти заяв відповідачів про стягнення з неї судових витрат на професійну правничу допомогу у заявлених відповідачами сумах та заяву про зменшення розміру таких витрат. 8.25. Ухвалюючи додаткове рішення про часткове задоволення заяв відповідачів про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з такого. Щодо відповідача-1. 8.25.1. Суд взяв до уваги, що такий окремий вид послуги з правничої допомоги, зазначений в наданому ФОП Стародубовим І.В. Акті приймання-передачі послуг, як (Ознайомлення з позовною заявою ФОП Підмогильної Л.О. та додатками до неї надання консультацій та роз`яснень за наслідком ознайомлення з матеріалами позовної заяви у справі №922/2848/25. Аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин, збір доказів), нерозривно пов`язаний та охоплюється послугою (Підготовка, написання та направлення відзиву на позовну заяву), а такий окремий вид послуги як (Складання інших процесуальних документів в суді першої інстанції - клопотання про долучення доказів), не потребує великих зусиль. 8.25.2. Суд звернув увагу, що в судовому засіданні 13.10.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання ФОП Стародубова І.В. про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву від 13.10.2025 за вх.№ 23653 та відповідно відзив на позовну заяву суд першої інстанції залишив без розгляду. Щодо відповідача-2. 8.25.3. Оцінивши такий окремий вид послуги з правничої допомоги, зазначений в наданому ФОП Бакаєнком О.В. Акті приймання-передачі послуг, як (усна консультація; ознайомлення з матеріалами справи №922/2848/25, в тому числі позовною заявою з додатками, аналіз наданих клієнтом документів та оцінка судової перспективи; узгодження правової позиції, виготовлення копій документів; допомога у зборі необхідних доказів, які підтверджують позицію відповідача; підготовка та подання до суду клопотання про надання відповідей на запитання в порядку ст. 90 ГПК України), нерозривно пов`язана та охоплюється послугою (підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву). Щодо відповідача-3. 8.25.4. Оцінивши такий окремий вид послуги з правничої допомоги, зазначений в наданому Товариством Акті приймання-передачі послуг, як (Ознайомлення з позовною заявою ФОП Підмогильної Л.О. та додатками до неї надання консультацій та роз`яснень за наслідком ознайомлення з матеріалами позовної заяви у справі №922/2848/25. Аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин, збір доказів), нерозривно пов`язана та охоплюється послугою (Підготовка, написання та направлення відзиву на позовну заяву). 8.25.5. Суд першої інстанції зазначив, що такий окремий вид послуг з правничої допомоги, зазначений в наданих відповідачами Актах приймання-передачі послуг (як участь у судових засіданнях), є виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання та безпосередньою участю в судовому засіданні. 8.25.6. Ураховуючи наведене, з огляду на положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, беручи до уваги критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, ураховуючи заперечення позивача на заяви відповідачів та заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь ФОП Стародубова І.В. судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50% від заявлених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, що становить 50 000 грн, на користь ФОП Бакаєнка О.В. судових витрат на професійну правничу допомогу, що становить 75 000 грн, на користь Товариства судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50% від заявлених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, що становить 75 000 грн. 8.26. Суд апеляційної інстанції, змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній постанові зазначив, що дослідивши надані відповідачами докази судова колегія погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що такий окремий вид послуги з правничої допомоги, зазначений в наданому ФОП Стародубовим І.В. Акті приймання-передачі послуг, як (Ознайомлення з позовною заявою ФОП Підмогильної Л.О. та додатками до неї надання консультацій та роз`яснень за наслідком ознайомлення з матеріалами позовної заяви у справі 922/2848/25. Аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин, збір доказів, нерозривно повзаний та охоплюється послугою (Підготовка, написання та направлення відзиву на позовну заяву), а такий окремий вид послуги як (Складання інших процесуальних документів в суді першої інстанції - клопотання про долучення доказів) не потребує великих зусиль. 8.26.1. Крім того, в судовому засіданні 13.10.2025 суд першої інстанції постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання ФОП Стародубова І.В. про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву від 13.10.2025 за вх.№ 23653 та відповідно відзив на позовну заяву залишив без розгляду. 8.26.2. Судова колегія апеляційного суду також погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що такий окремий вид послуги з правничої допомоги, зазначений в наданому ФОП Бакаєнком О.В. Акті приймання-передачі послуг, як (усна консультація; ознайомлення з матеріалами справи №922/2848/25, в тому числі позовною заявою з додатками, аналіз наданих клієнтом документів та оцінка судової перспективи; узгодження правової позиції, виготовлення копій документів; допомога у зборі необхідних доказів, які підтверджують позицію відповідача; підготовка та подання до суду клопотання про надання відповідей на запитання в порядку статті 90 ГПК України), нерозривно пов`язана та охоплюється послугою (підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву). 8.26.3. Крім того, такий окремий вид послуги з правничої допомоги, зазначений в наданому Товариством Акті приймання-передачі послуг, як (Ознайомлення з позовною заявою ФОП Підмогильної Л.О. та додатками до неї надання консультацій та роз`яснень за наслідком ознайомлення з матеріалами позовної заяви у справі №922/2848/25. Аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин, збір доказів), нерозривно пов`язана та охоплюється послугою (Підготовка, написання та направлення відзиву на позовну заяву). 8.26.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що такий окремий вид послуг з правничої допомоги, зазначений в наданих відповідачами Актах приймання-передачі послуг (як участь у судових засіданнях), є виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання та безпосередньою участю в судовому засіданні. 8.26.5. Враховуючи вище викладене, беручи до уваги критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, ураховуючи заперечення позивача на заяви відповідачів та заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь ФОП Стародубова І.В. судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 0000 грн, на користь ФОП Бакаєнка О.В. судових витрат на професійну правничу допомогу, що становить 60 000 грн, на користь Товариства судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 грн, що в цьому випадку відповідає критеріям розумності та реальності наданих (отриманих відповідачами) послуг. Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції. 8.27. Ухвалюючи оскаржувану додаткову постанову від 28.05.2025 за наслідками розгляду заяв відповідачів про ухвалення додаткової постанови про стягнення з позивача на їх користь витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з такого. 8.27.1. ФОП Стародубов І.В. подав заяву про прийняття додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 грн. 8.27.2. ФОП Бакаєнко О.В. подав до суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат понесених ним в межах розгляду цієї справи на загальну суму 80 000 грн, стягнувши їх на його користь. 8.27.3. Товариство звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про прийняття додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000 грн. 8.27.4. Від позивача надійшли заперечення на вище вказані заяви в яких позивач, зокрема, наполягає, що розумним та співмірними розміром витрат на правничу допомогу є 10 000 грн. 8.27.5. Суд апеляційної інстанції встановив, що: - до поданого клопотання ФОП Стародубов І.В. додав: Акт від 15.05.2026 до договору про надання правничої допомоги від 26.09.2025, згідно з яким адвокат надав правничу допомогу на суму 100 000 грн, Додаткову угоду №2 від 12.01.2026 до договору про надання правничої допомоги від 26.09.2025, ордер та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю; - до поданого клопотання ФОП Бакаєнко О.В. додав: Адвокатську угоду №10-09/2024 про надання правничої допомоги від 10.09.2024, Акт приймання-передачі послуг (надання послуг) №10-09/2024 від 10.09.2024, квитанцію до прибуткового касового ордеру №9 від 18.05.2026 на суму 80 000 грн; - до поданого клопотання Товариство додало: Акт від 15.05.2026 до договору про надання правничої допомоги від 01.09.2025, згідно з яким адвокат надав правничу допомогу на суму 150 000 грн, Додаткову угоду №2 від 12.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 01.09.2025. 8.27.6. Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що у поданих відповідачами Актах, а також у заявах міститься детальних опис наданих послуг, а обставина, що додаткові угоди про надання правничої допомоги під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції було подано лише разом з відповідними заявами, не спростовують тієї обставини, що відповідачам під час апеляційного розгляду справи надавалася правнича допомога саме адвокатами. 8.27.7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачами в суді апеляційної інстанції при розгляді цієї справи, є доведеним та підтвердженим належними доказами. 8.27.8. Перевіривши матеріали справи та правильність обчислення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції частково погодився з доводами позивача про невідповідність розміру заявлених витрат критеріям співмірності та розумності з огляду на таке. 8.27.9. Згідно з поданим ФОП Стародубовим І.В. на підтвердження розміру витрат описом наданої правничої (правової) допомоги у справі та актом приймання-передачі послуг, адвокат надав послуги загальною вартістю 100 000 грн у вигляді: - ознайомлення з апеляційної скаргою ФОП Підмогильної Л.Л. та додатків до неї, надання консультацій та роз`яснень за наслідками ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги у справі № 922/2848/25, аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин. Підготовка, написання та направлення відзиву на апеляційну скаргу, аналіз відзивів чи додаткових пояснень інших учасників справи, складання та подання додаткових пояснень у справі, участь у судових засіданнях 12.03.2026, 02.04.2026, 27.04.2026, 14.05.2026. 8.27.10. Згідно з поданим ФОП Бакаєнком О.В. на підтвердження розміру витрат описом наданої правничої (правової) допомоги у справі та актом приймання-передачі послуг, адвокат надав послуги загальною вартістю 80 000 грн у вигляді: - ознайомлення з апеляційної скаргою ФОП Підмогильної Л.Л. та додатків до неї, надання консультацій та роз`яснень за наслідками ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги у справі №922/2848/25, аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин. Підготовка, написання та направлення відзиву на апеляційну скаргу, аналіз відзивів чи додаткових пояснень інших учасників справи, складання та подання додаткових пояснень у справі, участь у трьох судових засіданнях. 8.27.11. Згідно з поданим Товариством на підтвердження розміру витрат описом наданої правничої (правової) допомоги у справі та актом приймання-передачі послуг, адвокат надав послуги загальною вартістю 150 000 грн у вигляді: - ознайомлення з апеляційної скаргою ФОП Підмогільної Л.Л. та додатків до неї, надання консультацій та роз`яснень за наслідками ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги у справі №922/2848/25, аналіз нормативної бази та судової практики щодо спірних правовідносин. Підготовка, написання та направлення відзиву на апеляційну скаргу, аналіз відзивів чи додаткових пояснень інших учасників справи, складання та подання додаткових пояснень у справі, участь у судових засіданнях 12.03.2026, 02.04.2026, 27.04.2026, 14.05.2026. 8.27.12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що під час оцінки судом співмірності заявлених до стягнення витрат з оплати складання відзивів на апеляційну скаргу підлягає врахуванню також те, що позиція відповідачів у контексті їх заперечень проти задоволення позовних вимог була сформована в суді першої інстанції і у зв`язку з апеляційним оскарженням не змінювалася; наведені у відзивах на апеляційну скаргу заперечення щодо суті заявлених позовних вимог є подібними до тих, які були наведені у суді першої інстанції, а зміст відзивів дублює певною мірою висновки суду першої інстанції у цій справі та зміст процесуальних документів, поданих відповідачами раніше. В цьому випадку, зміст підготовлених представниками відповідача заперечень та їх участь у апеляційному провадженні фактично зводилася до повторення вже сформованої під час судового розгляду у суді першої інстанції позиції у справі. 8.27.13. Колегія суддів апеляційного суду також врахувала, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачі також подавали заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу у таких саме розмірах, які зазначені у клопотаннях поданих до апеляційного суду. 8.27.14. Здійснивши оцінку розміру судових витрат, понесених відповідачами на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції , крізь призму вимог, установлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК, урахувавши положення наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність та розумність розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також зважаючи на обсяг виконаних робіт, заперечення позивача на заяву про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяв відповідачів. Оскільки розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати у визначеному заявником обсязі не мають характеру необхідних і не співмірні з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції, отже, за висновками суду апеляційної інстанції, наявні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції до 30 000 грн, які позивач має відшкодувати відповідачам. 8.28. У контексті доводів касаційних скарг Верховний Суд виходить з такого. 8.29. В силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. 8.30. Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI). 8.31. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (стаття 123 ГПК України). 8.32. Верховний Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). 8.33. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема: - право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19); - відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (додаткова постанова Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17); - процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі №917/304/21). Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції. 8.34. Як встановлено судами попередніх інстанцій і не заперечується позивачем, відповідачі-1,2,3 у відзивах на позовну заяву зазначали про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на правничу допомогу у відповідних сумах (див. пункти 8.17. - 8.19. цієї постанови). 8.35. Як свідчать пункти 8.26.-8.26.5. цієї постанови суд першої інстанції відмовив відповідачу-1 у поновленні строку на подання відзиву на позовну заяву та залишив його без розгляду, а відзиви відповідачів-2,3 подані у межах строків, визначених судом. 8.35.1. За наведеного Верховний Суд зазначає, що відповідачі-2,3 дотрималися вимог статті 124 ГПК України. В той же час, з огляду на те, що суд першої інстанції залишив відзив відповідача-1 без розгляду, то відсутні підстави вважати, що відповідач-1 подав до суду заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. 8.35.2. Зважаючи на факт відмови судом першої інстанції у поновленні строку на подання відзиву на позовну заяву (в якому містилася заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат) та залишення його без розгляду, як передумови для відмови у стягненні на користь відповідача-1 витрат на професій правничу допомогу, Верховний Суд зазначає, що стаття 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. 8.35.3. У контексті застосування цієї статті Верховний Суд звертається до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у якій Велика Палата зауважила, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. 8.35.3.1. Отже, Суд висновує, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. 8.35.4. Як свідчить зміст оскаржуваної постанови від 14.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач скористалася своїм правом і доводила неспівмірність розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, щодо ФОП Стародубова І.В., а тому у суду апеляційної інстанції були наявні дискреційні повноваження не відмовляти ФОП Стародубову І.В. у стягненні витрат на правничу допомогу на підставі статті 124 ГПК України у зв`язку з неподанням попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат. 8.36. Перевіряючи дотримання відповідачами положень частини восьмої статті 129 та статті 221 ГРК України, Верховний Суд зазначає таке. 8.37. З протоколу судового засідання від 08.12.2025 вбачається, що відповідачі до закінчення судових дебатів заявили суду щодо понесених ними витрат на професійну правничу допомогу. 8.38. ФОП Стародубов І.В. 15.12.2025 через «Електронний суд» подав заяву про винесення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 грн. 8.38.1. До заяви про розподіл судових витрат ФОП Стародубов І.В. долучив докази, які підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а також докази направлення цієї заяви з додатками учасникам справи, а саме: квитанції про доставку документів до зареєстрованих електронних кабінетів користувачів ЄСІТС, а саме: адвокату позивача - Андрійко О.В. (№5379393, дата доставки - 15.12.2025), адвокату ФОП Бакаєнка О.В. - Соколенку М.О. (№5379394, дата доставки - 15.12.2025), Товариству (№5379395, дата доставки - 15.12.2025) і ФОП Стародубову І.В. (№5379396, дата доставки - 15.12.2025). 8.39. ФОП Бакаєнко О.В. 12.12.2025 через «Електронний суд» подав до суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат, понесених ним в межах розгляду цієї справи на загальну суму 80 000 грн, стягнувши їх на його користь. 8.39.1. До заяви про розподіл судових витрат ФОП Бакаєнко О.В. долучив докази, які підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а також докази направлення цієї заяви з додатками учасникам справи, а саме: квитанції про доставку документів до зареєстрованих електронних кабінетів користувачів ЄСІТС, а саме: адвокату позивача - Андрійко О.В. (№5356534, дата доставки - 12.12.2025), адвокату Товариства - Мудраченку І.В. (№5356535, дата доставки - 12.12.2025), Товариству (№5356536, дата доставки - 12.12.2025) і ФОП Стародубову І.В. (№5356537, дата доставки - 12.12.2025). 8.40. Як убачається з матеріалів справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції від 08.12.2025 у цій справі Товариство 12.12.2025 через «Електронний суд» подало до суду першої інстанції заяву про прийняття додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000 грн. 8.40.1. До заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомог Товариство додало докази, які підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а також докази направлення цієї заяви з додатками учасникам справи, а саме: копію поштової накладної №0215500132007 від 11.12.205 з описом вкладення на ім`я одержувача ФОП Бакаєнко О.В., копію поштової накладної №0215500131990 від 11.12.205 з описом вкладення на ім`я одержувача ФОП Підмогильної Л.О., квитанції про доставку документів до зареєстрованих електронних кабінетів користувачів ЄСІТС, а саме Товариству (№5349653, дата доставки - 12.12.2025) і ФОП Стародубову І.В. (№5349654, дата доставки - 12.12.2025). 8.41. Отже, відповідачі дотрималися приписів статей 129, 221 ГПК України. Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції. 8.42. Як убачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу ФОП Стародубов І.В. зазначив, що очікує понести у зв`язку з розглядом справи такі витрати: витрати на професійний юридичний супровід та ведення справи в сумі 100 000 грн, що охоплює підготовку всіх необхідних процесуальних документів, правовий аналіз доказів, представництво інтересів у суді апеляційної інстанції; вказана сума відповідно до умов договору підлягає сплаті протягом п`яти робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням суду; просило стягнути вказані витрати з позивача. 8.43. У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Бакаєнко О.В. зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, який складається з витрат на правничу допомогу в розмірі 80 000 грн; докази понесення таких витрат будуть надані додатково протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду. 8.44. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство зазначило, що очікує понести у зв`язку з розглядом справи такі витрати: витрати на професійний юридичний супровід та ведення справи в сумі 150 000 грн, що охоплює підготовку всіх необхідних процесуальних документів, правовий аналіз доказів, представництво інтересів у суді апеляційної інстанції; вказана сума відповідно до умов договору підлягає сплаті протягом п`яти робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням суду; просило стягнути вказані витрати з позивача. 8.45. З протоколу судового засідання від 14.05.2026 вбачається, що відповідачі до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції заявили щодо стягнення з позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу, отже виконали вимоги статей 129, 221 ГПК України. 8.46. Таким чином, ФОП Стародубов І.В., ФОП Бакаєнко О.В. та Товариство заявили про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та строк, які визначені чинним законодавством, зокрема, частиною восьмою статті 129 ГПК України, та заявники дотрималися вимог, передбачених частиною дев`ятою статті 80, статтями 124, 126, 129 ГПК України, а тому доводи касаційної скарги на постанову щодо правничої допомоги від 14.05.2026 та додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 28.05.2026 в цій частині не знайшли свого підтвердження. 8.47. Скаржник у касаційних скаргах також посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваних постановах не навів жодних мотивів, які б дозволяли встановити обґрунтованість визначення остаточного розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу; апеляційний суд не навів переконливих мотивів, які б дозволяли дійти висновку про обґрунтованість саме присуджених сум; присуджені до стягнення суми не відповідають критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності судових витрат, визначеним статтями 126, 129 ГПК України. 8.48. Розглядаючи вказані доводи, Верховний Суд зазначає, що у відповідності до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 8.49. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України). 8.50. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина п`ята статті 129 ГПК України). 8.51. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. 8.52. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України. 8.53. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. 8.54. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України). 8.55. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23. 8.56. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19). 8.57. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ №922/1964/21). 8.58. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). 8.59. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21). 8.60. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. 8.61. Критерії реальності та розумності застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. 8.62. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). 8.63. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18). 8.64. Зміст оскаржуваних судових рішень, а саме: постанова суду апеляційної інстанції від 14.05.2026 щодо судових витрат на професійну справничу допомогу та додаткова постанова суду апеляційної інстанції від 28.05.2026, свідчить, що суд апеляційної інстанції оцінив розмір заявлених витрат на професійну правову допомогу з урахуванням критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатами послуг. 8.65. У вирішенні наведених доводів скаржника Суд враховує те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваних постановах надавав оцінку означеним позивачем та відповідачами доводам, які викладені як у заявах про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та і у запереченнях на заяви відповідачів про стягнення судових витрат, поданих як до суду першої інстанції та і до суду апеляційної інстанції. 8.66. Водночас аргументи касаційних скарг в цій частині по суті зводяться до незгоди позивача із здійсненим судом апеляційної інстанції розподілом судових витрат, в тому числі розміру сум, та необхідності або відмови у задоволенні заяв відповідачів про відшкодування їм витрат на правничу допомогу або ж їх зменшення до вказаного позивачем розміру, що однак не свідчить про неправильне здійснення судом апеляційної інстанції розподілу цих витрат. 8.67. При цьому, колегія суддів зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, справедливості тощо не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень та про неправильне застосування судом статей 126, 129, 221 ГПК України. 8.68. Верховний Суд звертається до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 №910/14524/22, в якій зазначено, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, які суди встановили під час вирішення справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежено винятково перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та суто в межах доводів касаційної скарги. 8.69. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду, що вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо оцінка доказів зроблена судом першої та/або апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, що випливає з меж розгляду справи судом касаційної інстанції, які передбачені в статті 300 ГПК України. 8.70. Верховний Суд при касаційному перегляді постанови суду апеляційної інстанції від 14.05.2026 щодо судових витрат на професійну справничу допомогу та додаткової постанови суду апеляційної інстанції від 28.05.2026, не виявив, що суд апеляційної інстанції допустив порушення приписів статей 126, 129, 221 ГПК України, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконних рішень. 8.71. Разом із тим скаржник не навів доводів, які б містили належне обґрунтування, що доводить неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень в цій частині, з урахуванням вимог частини другої статті 287 ГПК України. 8.72. Крім того, доводи скаржника про незастосування судом апеляційної інстанції частини першої статті 221 ГПК України та частини восьмої статті 129 ГПК України, а також неврахування, у зв`язку з цим, висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.04.2024 у справі №346/2744/21, від 10.01.2024 у справі №285/5547/21 та від 04.06.2025 у справі №912/2005/24, є безпідставними в аспекті статті 80 ГПК України, оскільки правовідносини у справах, на які посилається скаржник, та у справі, що розглядається, не є релевантними, адже в контексті наявності доказів, дат їх складання, подання до суду, умови договорів про надання правничої допомоги у цій частині різні. 8.73. Колегія суддів не вбачає підстав вважати, що висновки, на які посилається скаржник у касаційній скарзі (див. пункти 4.1., 5.1. цієї постанови), не були враховані судом апеляційної інстанції, а застосування судом приписів статей 126, 129 ГПК України не суперечить жодному із вказаних скаржником висновків Верховного Суду. У відповідних постановах питання можливості розподілу витрат на професійну правничу допомогу залежало від обґрунтованості і співмірності відповідних витрат, обсягу наданих до суду доказів на підтвердження здійснення таких витрат, а також оцінки та дослідження доказів в силу статей 86, 210 ГПК України. 8.74. Аргументи скаржника щодо неправильної оцінки судом апеляційної інстанції доказів щодо обставин надання послуг професійної правничої допомоги, процесуальних дій, зводяться лише до їх переоцінки і не можуть бути предметом розгляду в касаційному порядку, оскільки відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 8.75. Отже, доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження, Судом не встановлено порушення судом апеляційної інстанції норм права, як необхідної передумови для скасування ухвалених судових рішень, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні. 8.76. З урахуванням наведеного, доводи касаційних скарг відхиляються Верховним Судом. 8.77. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзивах ФОП Стародубова І.В., ФОП Бакаєнка О.В. та Товариства, на касаційні скарги, в тих частинах, які узгоджуються з вказаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій постанові. 8.78. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. 8.79. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» тау справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови. 9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення. 9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 9.4. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм права.

10. Судові витрати 10.1. Зважаючи на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на судове рішення про розподіл судових витрат не сплачується, відповідно судом касаційної інстанції не розподіляється. Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Фізичної особи-підприємця Підмогильної Лариси Олексіївни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №922/2848/25 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 щодо судових витрат на професійну правничу допомогу та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №922/2848/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Булгакова