Постанова Велика Палата ВС № 990/223/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Київ справа № 990/223/25 провадження № 11-90заі26 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Кривенди О. В., суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю. розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року (судді Чиркін С. М., Берназюк Я. О., Бевзенко В. М., Єзеров А. А., Стародуб О. П.), УСТАНОВИЛА І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивачки

1. ОСОБА_1 16 травня 2025 року через систему «Електронний суд» направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 про затвердження кодованих результатів виконання практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), кандидатами на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, щодо ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), щодо ОСОБА_1 ; - зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит, та допустити її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, із загальним балом 300,7.

2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 є індивідуальними актами суб`єкта владних повноважень, ухвалені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

3. Із покликанням на висновки, сформовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 червня 2024 року у справі № 990/305/23, позивачка зазначила, що у взаєминах з державою в особі суб`єктів владних повноважень суд зобов`язаний застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи - суб`єкта приватного права.

4. ОСОБА_1 стверджувала, що відповідач під час проведення конкурсу змінив умови його проведення в бік погіршення щодо конкурсантів, чим порушив приписи статті 58 Конституції України та легітимні очікування позивачки.

5. На думку позивачки, статті 83, 84, 85 Закону України № 1402-VIII від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) визначають умови, підстави, критерії та етапи кваліфікаційного оцінювання. На виконання цих приписів рішенням від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 Комісія затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (зі змінами від 13 лютого 2018 року; далі - Положення № 143/зп-16), яке діяло на час оголошення конкурсу на посаду судді апеляційного суду.

6. Відповідно до правил пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє кандидату на посаду судді продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні; мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

7. З огляду на приписи Закону № 1402-VIII та Положення № 143/зп-16 кандидат, який за результатами етапу «Кваліфікаційний іспит» набрав мінімально допустимий бал іспиту за сумою балів за тестування загальних знань у сфері права, за результатами тестування когнітивних здібностей та за виконання практичного завдання, не може бути визнаний таким, який не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, а підлягає допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

8. Позивачка зазначила, що як кандидат на посаду судді апеляційного суду за тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду отримала 149 балів, за тестування когнітивних здібностей - 120 балів, що становить 49,7 тестового бала, за виконання практичного завдання - 102 бали, які мали враховуватися відповідачем. Загальна сума балів ОСОБА_1 за етап «Складання кваліфікаційного іспиту» становить 300,7 бала, що дорівнює 83,53 % від максимального бала іспиту (300,7 ? 100 : 360 = 83,53 %).

9. Максимальний бал іспиту становить 360 балів: за тестування загальних знань у сфері права - 150, за тестування когнітивних здібностей - 60, за виконання практичного завдання - 150 балів.

10. Позивачка також звернула увагу, що до етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» відповідач допустив кандидатів із загальним балом іспиту 269,8; 275,3; 286,1. Такий підхід Комісії, на її думку, суперечить приписам статті 78 Закону № 1402-VIII та пункту 7.1 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням ВККС від 2 листопада 2016 року № 141/зп-16 (далі - Положення № 141/зп-16), згідно з яким конкурс полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом.

11. ОСОБА_1 вважала, що мала легітимні очікування допуску до наступного етапу конкурсу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» та що оскаржені рішення безпосередньо впливають на її право на повагу до приватного життя в аспекті обмеження доступу до обраної професії, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у спосіб, що не відповідає вимогам закону.

12. Оскаржені рішення є невмотивованими, оскільки ані самі рішення, ні додатки до них не містять жодного обґрунтування їх ухвалення та покликань на відповідні норми законодавства.

13. На думку ОСОБА_1 , перевірка практичного завдання мала полягати у встановленні відповідності його змісту показникам (методичним вказівкам) з оцінювання за сумою балів, яка мала складатися з елементного оцінювання складових завдань кількістю балів (пункти 5.5.5, 5.8 Положення № 185/зп-24) відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24), затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24. Натомість направлені на адресу позивачки екзаменаційні відомості не містять жодного обґрунтування виставлених оцінок та кількості балів за кожен елемент оцінювання, що, за твердженням ОСОБА_1 , свідчить про недотримання ВККС встановленої процедури оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.

14. Щодо способу захисту ОСОБА_1 зазначила, що ефективним є зобов`язання Комісії визнати її такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит, та допустити до другого етапу кваліфікаційного оцінювання із загальним балом 300,7, оскільки повторне виконання практичного завдання в межах цього конкурсу є неможливим через декодування його результатів. Обставини справи, установлені судом першої інстанції

15. Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) ВККС оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - конкурс).

16. Рішенням від 4 березня 2024 року № 48/ас-24 Комісія допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі.

17. Рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 (зі змінами) Комісія призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) 686 кандидатів та встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

18. Рішенням від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 Комісія призначила кваліфікаційний іспит у межах конкурсу та визначила черговість етапів його проведення: перший - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий - тестування когнітивних здібностей; третій - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

19. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 Комісія затвердила Методичні вказівки. Максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.

20. Рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 Комісія затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами в межах конкурсу під час кваліфікаційного іспиту. Тип 2 практичного завдання передбачає два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення.

21. Рішенням від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація). Згідно з додатком 1 до цього рішення за результатами тестування ОСОБА_1 набрала 149 балів - успішно складено.

22. Рішенням від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах. Згідно з додатком 2 до цього рішення за результатами тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрала 49,7 бала - успішно складено.

23. Цим же рішенням Комісія визначила особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, зокрема встановила, що виконання практичного завдання здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки, максимально можливий бал за виконання практичних завдань у сумі становить 150, а прохідний бал - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

24. Рішенням від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 Комісія затвердила склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація).

25. Згідно з графіком, визначеним рішенням від 13 січня 2025 року № 9/зп-25, 3-7, 10 та 11 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), участь в якому взяла також ОСОБА_1 .

26. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 Комісія затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного 3-11 лютого 2025 року та 12- 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу.

27. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Комісія: - затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 3-7, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) та 12-14 і 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, зокрема й ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0051734) отримала 44,5 бала, а за результатами другого судового рішення (код кандидата 0052989) - 57,5 бала, що в сумі становить 102 бали (додаток 1 до рішення); - затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, згідно з якими ОСОБА_1 не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток 2 до рішення); - відмовила ОСОБА_1 в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинила її участь у кваліфікаційному оцінюванні в межах конкурсу (додаток 4 до рішення). Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

28. Рішенням від 11 лютого 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

29. На обґрунтування цього рішення суд зазначив, що позовні вимоги в підсумку зводяться до незгоди позивачки з кількістю балів, нарахованих їй трьома членами екзаменаційної комісії за виконання практичного завдання, та з рішеннями відповідача, ухваленими за наслідками виконання практичних завдань, оскільки вона вважає, що за підсумками пройдених етапів оцінювання набрала необхідний бал для переходу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

30. Суд першої інстанції, проаналізувавши приписи пункту 2 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, дійшов висновку, що кандидат саме за виконання практичного завдання зобов`язаний набрати не менше 75 відсотків максимально можливого бала, і цей показник не пов`язаний з оцінкою інших етапів іспиту. З цих підстав суд оцінив покликання позивачки на загальну суму балів 300,7, отриманих за три етапи іспиту, як необґрунтоване.

31. Суд першої інстанції також встановив, що рішенням від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 Комісія в межах наданих їй повноважень визначила максимально можливий бал за виконання практичного завдання - 150 балів та прохідний бал - 75 відсотків від максимально можливого, або 112,5 бала. Оскільки ОСОБА_1 набрала за результатами оцінювання двох практичних завдань 44,5 та 57,5 бала, що в сумі становить 102 бали і є меншим за прохідний бал, Комісія правомірно відмовила їй у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

32. Щодо дотримання процедури оцінювання суд першої інстанції зазначив, що практичні завдання перевірялись із застосуванням сертифікованого спеціального програмного забезпечення - системи автоматизації робочих процесів Комісії (САРП), яка забезпечує анонімність та об`єктивність оцінювання. За наслідками аналізу підпунктів 5.5.6 та 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 суд дійшов висновку, що встановлена процедура передбачає виставлення кожним членом екзаменаційної комісії лише однієї індивідуальної оцінки за практичне завдання в цілому від 0 до 150 балів з подальшим визначенням середнього арифметичного бала, а не проставлення окремих оцінок за кожен показник оцінювання. Відповідно суд виснував про помилкове ототожнення позивачкою виконання оцінювання практичного завдання з обов`язковою фіксацією балів за кожен елемент оцінювання.

33. Суд першої інстанції також навів аргументи щодо мотивованості оскаржених рішень. Оскільки рішення від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 містять чіткий виклад фактичних обставин, покликання на норми закону, що є підставою для їх ухвалення, та визначення юридичних наслідків, суд дійшов висновку, що ці рішення відповідають стандартам обґрунтованості та вмотивованості, ухвалені в межах повноважень Комісії та з дотриманням встановленої процедури.

34. Суд першої інстанції також зазначив, що задоволенню вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії має передувати визнання відповідного рішення протиправним. Оскільки підстав для скасування рішень від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 суд не встановив, він відмовив і в задоволенні вимоги про визнання ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит, та про допуск її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

35. ОСОБА_1 12 березня 2026 року через систему «Електронний суд» направила до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

36. ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо законності оскаржуваних рішень відповідача, а оцінка судом мотивів та обґрунтованості рішення ВККС не є втручанням у дискреційні повноваження останньої.

37. На думку позивачки, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги її доводи про те, що оскаржувані рішення Комісії не містять покликання на визначені законом підстави їх ухвалення та мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, що згідно з пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII є самостійною підставою для скасування рішення відповідача.

38. ОСОБА_1 зазначила, що Методичні вказівки № 228/зп-24, затверджені ВККС на виконання підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, містять чіткі показники оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен з них. Зокрема, мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, резолютивна - від 0 до 22 балів, дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів, дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів. Отож, на думку позивачки, Методичні вказівки № 228/зп-24 обмежили дискрецію членів екзаменаційної комісії, однозначно та імперативно визначивши поелементну структуру оцінювання та відповідну шкалу балів.

39. ОСОБА_1 стверджувала, що зазначений підхід до оцінювання вимагає належного документування в рішенні Комісії відомостей про оцінку кожного елемента практичного завдання та кількості виставлених балів за кожен із них. Лише така фіксація дозволяє як учасникові конкурсу, так і суду пересвідчитися в дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, а також в обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб`єктивного підходу під час оцінювання.

40. Позивачка також наголосила на порушенні відповідачем вимог частини п`ятої статті 101 Закону № 1402-VIII, якою прямо передбачено обов`язок ВККС викласти в рішенні мотиви його ухвалення. З доданих до матеріалів справи копій екзаменаційних відомостей та рішень ВККС від 19 березня 2025 року № 52/зп-25 і № 56/зп-25 неможливо встановити, які недоліки містило виконане нею практичне завдання, які його елементи члени екзаменаційної комісії оцінили низьким або високим балом, а відтак чому Комісія визнала її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних судах. За такого стану суд першої інстанції був позбавлений можливості пересвідчитися в послідовності, обґрунтованості та повноті оцінювання виконаного нею практичного завдання.

41. ОСОБА_1 стверджувала, що висновок суду першої інстанції про підтвердження об`єктивності оцінювання фактом застосування сертифікованої системи автоматизації робочих процесів Комісії є необґрунтованим. На її думку, відсутність у ВККС програмного забезпечення, яке забезпечувало б можливість поелементного оцінювання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24, не може підтверджувати, що Комісія діяла в межах та у спосіб, що визначені законом.

42. Із покликанням на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) позивачка зазначила, що принцип «належного врядування» зобов`язує державні органи діяти в належний і послідовний спосіб, запроваджувати внутрішні процедури, що посилюють прозорість і ясність їхніх дій, та не ухилятися від виконання власних процедур. Державні органи, які не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

43. Позивачка також зазначила, що наділення ВККС свободою розсуду під час оцінювання кандидата на посаду судді не означає відсутності меж такого розсуду. Із покликанням на практику ЄСПЛ у справах «Волохи проти України» та «Мелоун проти Сполученого Королівства» ОСОБА_1 наголосила, що межа розсуду виключає свавільність дій та використання повноважень не з легітимною метою, а процедура оцінювання кандидата повинна підлягати зовнішньому публічному контролю та бути зрозумілою як кандидатам, так і незалежному сторонньому спостерігачу.

44. Щодо способу захисту порушеного права ОСОБА_1 зазначила, що повторне виконання практичного завдання в межах конкурсу є неможливим, так само як і повторне оцінювання вже виконаного завдання через декодування його результатів на офіційному сайті ВККС, що унеможливлює забезпечення анонімності й об`єктивності оцінювання. Водночас позивачка звернула увагу, що суд з дотриманням вимог частини другої статті 9 КАС України не позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог і визначити ефективний спосіб захисту її прав. Узагальнений виклад позиції Комісії

45. У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до Великої Палати Верховного Суду 23 квітня 2026 року через систему «Електронний суд», відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року - без змін.

46. На обґрунтування своїх заперечень Комісія зазначила, що підпунктами 5.5.6 та 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 передбачено виставлення кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання лише однієї індивідуальної оцінки від 0 до 150 балів, а остаточна оцінка учасника визначається програмою шляхом обчислення середнього арифметичного індивідуальних оцінок з округленням до найближчого цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5. Бал у такий спосіб визначається за результатом оцінювання практичного завдання загалом, а не його окремих елементів.

47. Порядок оцінювання, визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного завдання, як не містить таких вимог і Закон № 1402-VIII. Відповідно незазначення в оскаржуваних рішеннях інформації про кількість балів за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання не свідчить про порушення Комісією встановленого порядку оцінювання.

48. Методичні вказівки № 228/зп-24 за своєю правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передусім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки не містять. Водночас Комісія покликалась на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 22 січня 2026 року у справі № 990/157/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25 та від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, згідно з якими Методичні вказівки слугують орієнтиром як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і забезпечують єдині стандартизовані підходи у виконанні та оцінюванні практичних завдань, проте не зобов`язують відображати в рішеннях чи екзаменаційних відомостях бали за кожен окремий елемент практичного завдання.

49. Щодо особливостей інформаційної системи Комісія пояснила, що спеціальний програмний комплекс - система автоматизації робочих процесів (САРП) забезпечує подвійне кодування робіт учасників. Під час перевірки та оцінювання члени екзаменаційної комісії не мають доступу до титульної сторінки зошита, яка містить індивідуальний код учасника, що гарантує анонімність виконання практичного завдання та об`єктивність його оцінювання. За даними екзаменаційних відомостей кожен член екзаменаційної комісії ( Волкова Л. М. , Сидорович Р. М. та Кидисюк Р. А.) виставив ОСОБА_1 окремий індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, після чого програма автоматично обчислила підсумковий бал.

50. Оскаржувані рішення від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 містять усі необхідні елементи: опис процедури, в якій брала участь позивачка, перелік основних рішень, що мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу релевантну інформацію, що в сукупності формує юридичні підстави для їх ухвалення. Зміст оскаржуваних рішень відповідає встановленим критеріям і містить достатній обсяг інформації для розуміння їх правових підстав та наслідків, а тому доводи позивачки щодо невмотивованості рішень є необґрунтованими.

51. У частині третій статті 88 Закону № 1402-VIII визначено вичерпний перелік підстав, на підставі яких рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване. Жодної з підстав, визначених цією нормою, у зв`язку з оскарженими рішеннями від 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 не навела та судом не встановлено.

52. Щодо визначеного способу захисту Комісія стверджувала, що зобов`язання судом Комісії визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит, та допустити її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання фактично означало б підміну судом органу, до повноважень якого віднесено організацію та проведення кваліфікаційного оцінювання, та порушення принципу рівності учасників конкурсу. Оскільки основна позовна вимога є безпідставною, похідні від неї вимоги також не підлягають задоволенню. ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

53. Ухвалою від 02 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 14 травня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 18 червня 2026 року. ІII. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

54. Велика Палата перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки. Право, застосоване судом

55. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

56. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

57. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. 58. 09 грудня 2023 року прийнято Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року. 59. 20 листопада 2024 року прийнято Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.

60. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

61. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

62. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі в редакції законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин), конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

63. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).

64. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

65. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).

66. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

67. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII). Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

68. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

69. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.

70. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

71. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).

72. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.

73. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.

74. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).

75. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

76. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

77. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

78. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

79. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема з цивільної спеціалізації, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме: 1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0- 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10; 2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3; 3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів; 4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.

80. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у цих Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

81. У цій справі позивачка оскаржила рішення, яким ВККС визнала її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинила її участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах. Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25

82. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є: - затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження загальних результатів іспиту.

83. Оскаржуваним рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Комісія вирішила: - затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1); - затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2); - допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3); - відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4).

84. Отже, в оскаржуваній позивачкою частині рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 стосується затвердження результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.

85. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

86. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.

87. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.

88. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскаржуваного рішення Комісії.

89. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).

90. З урахуванням норм частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

91. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.

92. Рішенням ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 припинено участь позивачки у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.

93. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

94. Позивачка у позовній заяві не посилалася на обставини, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.

95. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

96. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належно навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

97. Водночас позивачка у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки її практичного завдання. Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні індивідуального бала

98. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.

99. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

100. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.

101. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.

102. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19).

103. Так, Верховний Суд акцентував увагу на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

104. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників у наведених вище справах і тоді здебільшого стосувалися необхідності фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.

105. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію / відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників / критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

106. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.

107. Як пояснила ВККС, Методичні вказівки № 228/зп-24 є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів.

108. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.

109. Позивачка же наполягає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 зобов`язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками.

110. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивачки, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно неї та узгоджуватиметься з принципом належного урядування та застосування дискреції як виду правомірного рішення.

111. Тож Великій Палаті Верховного Суду потрібно надати відповідь на питання, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24.

112. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата зробила з огляду на таке.

113. Насамперед Велика Палата Верховного Суду погоджується із зауваженнями позивачки про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте зауважує, що з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.

114. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

115. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.

116. Як уже зазначено, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання - пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.

117. Цей порядок встановлює таке: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.

118. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.

119. Отже, порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

120. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.

121. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.

122. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.

123. Також саме собою ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивачки без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.

124. З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки № 228/зп-24, відповідно до їхньої правової природи, є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки.

125. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.

126. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і є для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їхньому виконанні та оцінюванні.

127. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.

128. Це є абсолютно недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.

129. Нерозуміння позивачкою, як вона стверджує, критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є виявом її суб`єктивного негативного ставлення до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично висловленням її особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії.

130. Фактично ж позивачка не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання.

131. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що є релевантними до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

132. З практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістове наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення. Анонімність кваліфікаційного іспиту як гарантія об`єктивності його результатів

133. До того ж висловлені суб`єктивні сумніви позивачки не можна визнати обґрунтованими й з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання.

134. Члени екзаменаційної комісії, не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності.

135. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.

136. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачкою, - кожний член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей і відповідно підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання. Загальні висновки щодо вирішення спору по суті

137. У контексті наведених вище доводів позивачки Велика Палата Верховного Суду підсумовує: - результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивачка складала практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів); - нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних вказівках № 228/зп-24; - Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.

138. Також Велика Палата Верховного Суду вважає суперечливою позицію позивачки, яка, з одного боку, стверджує про брак чітких критеріїв оцінювання практичного завдання та непередбачуваність механізмів, а з іншого - про недотримання Комісією затверджених правил, зокрема Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, через невідображення поелементного оцінювання її робіт.

139. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що позивачка фактично твердить про необхідність зміни правил і методики оцінювання практичного завдання на стадії кваліфікаційного іспиту та затвердження його результатів. Переконує, що оскільки оскаржуване рішення ВККС є завершальним для неї у процедурі кваліфікаційного оцінювання, то воно має містити ґрунтовні пояснення щодо отриманих нею балів за виконання практичних завдань.

140. Велика Палата Верховного Суду вважає, що такі доводи можуть розглядатися як пропозиції для ВККС, яка відповідно до пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII уповноважена (і ці її повноваження є винятковими) унормовувати процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо його стадії, однією з яких є кваліфікаційний іспит, щодо вдосконалення чинного врегулювання здійснюваних ВККС процедур.

141. Втім наведені доводи позивачки не можуть бути підставами для зміни уже проведених процедур у судовому порядку для окремих кандидатів, оскільки у такому разі будуть знехтувані такі особливості кваліфікаційного іспиту, як його анонімність, неупередженість та рівність умов для усіх його учасників.

142. До того ж умови конкурсу були публічно оголошені та відомі позивачці станом на момент, коли вона погодилася брати участь у ньому, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Такі правила мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивачка не довела, що стосовно неї мали місце порушення принципів рівності та недискримінації.

143. Більш того, ВККС визначила перелік осіб, допущених до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», тому задоволення позову ОСОБА_1 з огляду на те, що оскаржуване рішення Комісії стосовно неї не має ознак очевидної свавільності та протиправності, призведе до порушення прав усіх цих осіб - переможців відповідного етапу конкурсної процедури.

144. Відповідно, за обставинами справи, що переглядається, суб`єктивні сумніви позивачки, обґрунтованість яких вона не довела, не можуть превалювати над публічно проголошеними принципами проведення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посади суддів.

145. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що прагнення до вдосконалення конкурсної процедури повинне втілюватися в порядку внесення змін до існуючого правого врегулювання. Суд же має реагувати на недотримання встановленого порядку, що призвело до порушення права учасника конкурсу, до того ж порушення реального.

146. Щодо необхідності наведення всебічного обґрунтування процесу оцінювання практичного завдання, то це об`єктивно недоцільно було б робити у рішенні, що оскаржує позивачка та яке стосується затвердження результатів кваліфікаційного іспиту щодо всіх осіб, які його складали, а потребувало б ухвалення персональних (індивідуальних) рішень щодо кожного окремого кандидата незалежно від того, був результат негативний чи позитивний. Наведене позивачка мала розуміти, як і те, що процедура кваліфікаційного оцінювання не передбачає такого типу рішень. Натомість започаткування такого підходу істотно змінило б строки, потрібні для проведення відповідних конкурсних (але не виключно) процедур, та насамперед потребувало б відповідних змін до нормативно-правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання.

147. Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона не надає оцінки доцільності відповідних змін до нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо відображення балів поелементного оцінювання практичного завдання, позаяк не є суб`єктом, до компетенції якого належить упорядкування такої процедури. Натомість у межах апеляційного розгляду Велика Палата Верховного Суду дала відповідь на питання, чи вплинуло незазначення такої інформації [відповідно до чинного нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема і стадії кваліфікаційного іспиту] на права позивачки як учасниці цієї процедури, і відповідь на це питання є негативною.

148. Відповідно, сукупно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зваживши на всі аргументи та доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.

149. В обсязі встановлених у цій справі обставин з огляду на пред`явлений позов та відповідне правове регулювання спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду висновує, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 у частині, що стосується позивачки,не є свавільними, відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.

150. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, від 22 січня 2026 року у справі № 990/157/25, від 19 березня 2026 року у справі № 990/218/25, від 26 березня 2026 року у справах № 990/226/25 і № 990/219/25, від 01 квітня 2026 року у справі № 990/228/25, від 02 квітня 2026 року у справах № 990/165/25 і № 990/214/25, від 08 квітня 2026 року у справах № 990/166/25 і № 990/153/25, від 05 травня 2026 року у справі № 990/143/25.

151. Тож на сьогодні є сформована судова практика з вирішення подібних спорів. Підстав для відступу від наведених висновків не встановлено, оскільки з моменту його формування суспільний контекст не змінився, вад у попередньому правозастосуванні, які б зумовлювали потребу в перегляді усталеного підходу, не виявлено. Щодо вибраного позивачкою способу захисту права, яке вона вважала порушеним

152. Суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов`язувати такий орган здійснювати обов`язки, не визначені приписами чинного законодавства.

153. У рішенні у справі «Вучкович та інші проти Сербії» ЄСПЛ зазначив, щоб бути ефективним, засіб правового захисту має бути спроможним безпосередньо виправити оскаржуваний стан справ і має пропонувати розумні перспективи успіху.

154. Тож вимога зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит, та допустити її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, із загальним балом 300,7, як зазначалося вище, є протиправним способом успішного подолання нею першого етапу конкурсу. Це своєю чергою призведе до порушення прав інших учасників конкурсу та матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на невстановлення порушення відповідачем процедури проведення конкурсу та ухвалення оскаржуваного рішення з дотриманням пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.

155. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, від 22 січня 2026 року у справі № 990/157/25, від 19 березня 2026 року у справі № 990/218/25, від 26 березня 2026 року у справах № 990/226/25 і № 990/219/25, від 01 квітня 2026 року у справі № 990/228/25, від 02 квітня 2026 року у справі № 990/165/25, від 08 квітня 2026 року у справі № 990/153/25, від 05 травня 2026 року у справі № 990/143/25.

156. До того ж Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 у частині, що стосується позивачки, відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, та не встановила розумних і справедливих підстав для визнання їх протиправним і скасування. З огляду на викладене позовна вимога зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит, та допустити її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, із загальним балом 300,7, також не підлягає задоволенню як така, що залежить від результату вирішення основної вимоги про скасування оскаржуваного рішення ВККС.

157. Суд першої інстанції врахував це, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

158. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків, яких дійшов суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

159. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржувані рішення ВККС відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, ухвалені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для їх скасування немає.

160. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та процесуального права, що є підставою для залишення оскаржуваного рішення суду без змін.

161. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

162. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

163. Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

164. Оскільки наведені в апеляційній скарзі позивачки доводи не спростовують викладених у рішенні суду першої інстанції висновків, то апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення. Керуючись статтями 10, 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. В. Кривенда Судді: О. О. Банасько Н. М. Мартинюк О. В. Білоконь К. М. Пільков О. Л. Булейко С. О. Погрібний М. М. Гімон Н. С. Стефанів О. А. Губська Т. Г. Стрелець А. А. Ємець О. В. Ступак В. В. Король М. Ю. Тітов С. І. Кравченко І. В. Ткач М. В. Мазур В. Ю. Уркевич Постанову оформив суддя Погрібний С. О. в порядку частини третьої статті 321 КАС України.