Постанова Велика Палата ВС № 990/219/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2026 року м. Київ справа № 990/219/25 провадження № 11-482заі25 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Гімона М. М., суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Ткача І. В., розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2025 року (суддіСоколова В. М., Кашпур О. В., Єресько Л. О., Білак М. В., Мацедонська В. Е.) УСТАНОВИЛА І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивачки

1. Позивачка ОСОБА_1 16 травня 2025 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, згідно з яким просила: - визнати протиправними дії членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), які полягають у порушенні процедури проведення кваліфікаційного іспиту щодо ОСОБА_1 , у частині оцінювання практичного завдання (цивільна спеціалізація); - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 за п. 721 додатка до цього рішення, код кандидата 0040677, бал - 51 та за п. 628 додатка до цього рішення, код кандидата 0035877, бал - 50; - визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 ; - зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, яка успішно склала іспит з виконання практичного завдання з балом 131, та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами)».

2. Позивачка обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що оскаржувані рішення Комісії прийняті за результатами оцінювання, проведеного з порушенням визначених принципів іспиту, зокрема об`єктивності, прозорості та рівності умов для кандидатів, не відповідають вимогам статі 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) щодо вмотивованості, а також критеріям обґрунтованості, безсторонності та розсудливості, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. ОСОБА_1 зазначила про застосування членами екзаменаційної комісії неоднакових підходів до оцінювання практичного завдання кандидатами з цивільної та кримінальної спеціалізацій. У цьому контексті позивачка вказала, що до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання допущено 451 кандидата, які складали іспит із кримінальної спеціалізації, та лише 255 кандидатів - із цивільної спеціалізації. До того ж середній бал за виконання практичного завдання кримінальної спеціалізації є значно вищим, ніж за виконання завдання із цивільної спеціалізації. Така нерівномірність оцінок, на думку позивачки, ставить кандидатів у нерівні умови, оскільки більшість посад заповнять кандидати, які виконували завдання з кримінальної спеціалізації.

4. За твердженням ОСОБА_1 , члени екзаменаційної комісії не врахували складності справ, які вирішували різні групи кандидатів із цивільної юрисдикції 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року. Також позивачка акцентувала на тому, що з групи, яка виконувала практичне завдання, до прикладу, 04 лютого 2025 року, прохідний бал змогли набрати лише 8 кандидатів з 58, а 11 лютого 2025 року іспит не склали 23 кандидати.

5. Оскаржувані рішення Комісії не відповідають встановленим критеріям оцінки виконання практичного завдання, які викладені у Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24).

6. ОСОБА_1 зауважувала, що відповідно до екзаменаційних відомостей неможливо встановити, хто саме оцінював її роботи, чим порушено принцип прозорості, та яка кількість балів була виставлена за кожний елемент виконаного нею практичного завдання, що підтверджує відсутність доказів того, що оцінювання здійснювалося згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24.

7. На думку позивачки, виконані нею практичні завдання можливо є недосконалими, однак, за викладеними обґрунтуваннями, змістом, аргументацією, посиланням на приписи норм права та резолютивними частинами відповідають Методичним вказівкам № 228/зп-24 та модельним судовим рішенням Верховного Суду, що були опубліковані ВККС як зразки. Обставини справи, установлені судом першої інстанції

8. Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) Комісія оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема й в апеляційних загальних судах (далі - конкурс), із заявою про участь у якому звернулася ОСОБА_1 .

9. Рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного загального суду та встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

10. Іншим рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 Комісія затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.

11. Рішенням від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) ВККС призначила кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначила черговість етапів його проведення: - перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; - другий етап - тестування когнітивних здібностей; - третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

12. ВККС рішенням від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду (цивільна спеціалізація). Кандидатів, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, допущено до тестування когнітивних здібностей, зокрема ОСОБА_1 .

13. Рішенням ВККС від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація). До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) допущено 410 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, в тому числі ОСОБА_1 .

14. Цим рішенням ВККС також визначила особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація). Зокрема, ВККС установила, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) у конкурсі здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначила, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150, та встановила, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

15. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 Комісія затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного з 03 до 11 лютого та з 12 до 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

16. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС: - затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням відповідача від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема і ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0040677) отримала 51 бал, а за результатами другого (код кандидата 0035877) - 50 балів, що в сумі становить 101 бал (додаток 1 до рішення); - затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема і ОСОБА_1 , яка не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток 2 до рішення); - відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, зокрема і ОСОБА_1. (додаток 4 до рішення).

17. ОСОБА_1 не погодилася з рішеннями ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 у частині, що стосується її, та звернулася до суду із цим адміністративним позовом. Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

18. Рішенням від 27 листопада 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у задоволенні позову відмовив.

19. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду на обґрунтування свого рішення навів такі аргументи.

20. Згідно з приписами статті 74 Закону № 1402-VIII для визнання кандидата на посаду судді таким, що склав кваліфікаційний іспит, необхідно набрати не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

21. Отже, для визнання позивача таким, що склав кваліфікаційний іспит, необхідно було набрати не менше 112,5 бала (150 х 75 %).

22. Під час розгляду справи суд установив, що за виконання практичного завдання в межах кваліфікаційного іспиту позивачка набрала 101 бал, що згідно з наведеними вище розрахунками становить менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

23. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності рішення Комісії про відмову в допуску позивачки до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та визнання її такою, яка не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинила її участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

24. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що ані Закон № 1402-VІІІ, ані Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затверджене рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24), згідно з яким, зокрема, визначено порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання, не містять вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання, у зв`язку із чим незазначення в екзаменаційних відомостях інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.

25. Відповідно до висновків суду першої інстанції сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в екзаменаційній відомості мали відображатись, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожен його елемент. Натомість основною гарантією об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності оцінювання практичного завдання, на думку колегії суддів, є анонімність кваліфікаційного іспиту, за браком встановлених порушень якої немає підстав стверджувати про необґрунтованість виставлених екзаменаційною комісією балів. ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Короткий зміст вимог апеляційної скарги позивачки

26. ОСОБА_1 26 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» направила до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, згідно з якою просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове - про задоволення її позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

27. Позивачка вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування норм матеріального права та неправильне тлумачення Закону № 1402-VIII, Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24.

28. ОСОБА_1 отримала за два модельні судові рішення 51 та 50 балів (загалом 101 бал), що нижче прохідного бала 112,5 (75 % від 150), через що їй відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

29. Суд першої інстанції помилково вважав, що достатньо виставляти лише одну підсумкову індивідуальну оцінку від 0 до 150 балів, а деталізація балів за елементами не потрібна через обмеження програмного забезпечення.

30. На переконання ОСОБА_1 , доказами правомірності дій ВККС могли б бути обґрунтування оцінок за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання із зазначенням тих помилок, які допущені кандидатом, надання суду зразкового вирішення письмового завдання тощо, на підставі чого суд міг би переконатися, що рішення відповідача не є свавільним.

31. Водночас відповідач зазначених доказів суду не надав, натомість екзаменаційні відомості містять лише підсумкові бали (51 та 50), без розподілу за елементами, що унеможливлює перевірку відповідності оцінювання Методичним вказівкам № 228/зп-24 та свідчить про порушення процедури.

32. Також позивачка не погоджується з висновком суду про відсутність істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії, оскільки різниця між найвищими і найнижчими балами за перше рішенням складає 12 балів (51, 45, 57), а за друге -11 балів (46, 47, 57), чого не мало б бути у разі об`єктивного та уніфікованого підходу до оцінювання практичних завдань.

33. Наявність лише підсумкового бала в програмному забезпеченні не звільняє Комісію від обов`язку довести дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24 та забезпечити прозорість і об`єктивність оцінювання.

34. Додатковим аргументом на підтвердження порушення відповідачем принципу прозорості ОСОБА_1 зазначила ненаведення в екзаменаційних відомостях інформації щодо прізвищ членів екзаменаційної комісії. На думку позивачки, суд не з`ясував, а відповідач не довів, що склад екзаменаційної комісії, який здійснював оцінювання її практичного завдання, був повноважним. Короткий зміст додаткових пояснень позивачки

35. ОСОБА_1 25 березня 2026 року через систему «Електронний суд» також подала до Великої Палати Верховного Суду додаткові пояснення.

36. У додаткових поясненнях позивачка повідомила, що 23 березня 2026 року їй стало відомо про рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 990/236/25, згідно з яким позови чотирьох кандидатів задоволено частково. Суд визнав протиправними та скасував рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 в частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 11 лютого 2025 року, щодо цих чотирьох кандидатів, та рішення від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 в частині затвердження декодованих результатів практичного завдання і загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту», а також відмови в допуску до другого етапу стосовно цих чотирьох кандидатів. Комісію зобов`язано поновити участь зазначених кандидатів у конкурсі з етапу виконання практичного завдання.

37. Позивачка наголосила, що спір у тій справі стосувався оцінювання того самого практичного завдання № 1 (підготовка проєкту модельного судового рішення суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення суду першої інстанції у справі № 757/64569/16-ц), яке виконувала і вона 11 лютого 2025 року.

38. Відповідно до висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 990/236/25 практичне завдання містило істотні недоліки: в умовах завдання було вказано, що суд першої інстанції звільнив позивачку від сплати судового збору, проте не наведено правових підстав такого звільнення, а також відсутні будь-які відомості щодо сплати, несплати чи відстрочення судового збору за подання апеляційної скарги. Це унеможливлювало для учасників конкурсу правильно вирішити питання розподілу судових витрат, як того вимагала Інструкція оцінювання практичного завдання № 2.4.36.

39. До того ж модельна справа, на основі якої складено завдання, містила інші процесуальні рішення щодо судового збору (відстрочення сплати), ніж ті, що були закладені в умови завдання.

40. Оцінювання робіт кандидатів здійснювалося відповідно до неоприлюдненої Інструкції оцінювання практичного завдання № 2.4.36, а не Методичних вказівок № 228/зп-24, на які посилалася Комісія в оскаржуваному рішенні у справі позивачки. ОСОБА_1 акцентувала увагу на невідповідності між цими документами, зокрема й щодо максимальної кількості балів за елемент «Розподіл судових витрат» (8 балів в Інструкції проти 0-5 балів у Методичних вказівках), а також на невідповідності розміру судового збору (17 025 грн замість 20 130 грн, базуючись на прожитковому мінімумі на дату звернення до суду в 2023 році).

41. Зазначені обставини показують, що умови практичного завдання № 1 не були чіткими та передбачуваними через недоліки, допущені Комісією. Позивачка не має нести негативні наслідки таких недоліків. Неповне з`ясування судом першої інстанції обставин щодо застосовуваної методики оцінювання у її справі є самостійною підставою для скасування рішення. Узагальнений виклад позиції ВККС щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .

42. У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до Великої Палати Верховного Суду 16 лютого 2026 року, відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2025 року - без змін.

43. На обґрунтування своїх заперечень відповідач покликається на те, що проведення Комісією кваліфікаційного іспиту в межах оголошеного конкурсу відповідає приписам статті 74 Закону № 1402-VIII, якою, зокрема, унормовано складення кваліфікаційного іспиту та чітко визначено, за яких умов кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з обраної спеціалізації суду.

44. ВККС зазначила, що рішенням від 19 червня 2024 року розробила та затвердила Положення № 185/зп-24 на виконання приписів Закону № 1402-VIII, згідно з яким установлено дискреційні повноваження Комісії як органу, відповідального за формування суддівського корпусу, щодо визначення та затвердження правил проведення одного з етапів кваліфікаційного оцінювання (іспиту), зокрема порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.

45. Методика оцінювання учасників іспиту визначена розділом 5 Положення № 185/зп-24, пунктом 5.5 якого встановлено порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання.

46. Згідно з підпунктом 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (Методичним вказівкам №228/зп-24) з оцінювання цього завдання.

47. За пунктами підпунктами 5.5.6 та 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 цього Положення за результатами перевірки практичного завдання кожний член екзаменаційної комісії виставляє індивідуальну оцінку роботи від 0 до 150 балів.

48. Водночас, визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення№ 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.

49. Відповідач доводить, що незазначення в оскаржуваних рішеннях Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, не свідчить про порушення Комісією порядку оцінювання учасників конкурсу.

50. Оскаржувані рішення Комісії містять усі обов`язкові елементи, зокрема підстави та мотиви, які ґрунтуються на фактичних обставинах справи. У рішеннях викладено опис процедури, в якій брала участь позивачка, наведено перелік основних рішень, що мають значення для проведення конкурсу, а також відповідне нормативно-правове регулювання та іншу релевантну інформацію, що в сукупності формує юридичні підстави для ухвалення відповідних рішень.

51. Щодо доводів апеляційної скарги про неповноважність складу екзаменаційної комісії та порушення принципу прозорості іспиту з огляду на відсутність в екзаменаційних відомостях інформації про те, хто саме оцінював практичні завдання Якименко Н. М. та які бали були виставлені кожним із членів комісії, відповідач зазначив таке.

52. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено, зокрема, склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах(цивільна спеціалізація). Склад екзаменаційної комісії є інформацією з обмеженим доступом до моменту завершення оцінювання робіт у межах відповідного кваліфікаційного іспиту.

53. На переконання відповідача, обмеження доступу до такої інформації є гарантією дотримання Комісією принципів об`єктивності, неупередженості, та рівності умовдля учасників іспиту відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення №185/зп-24.

54. До того ж позивачка мала змогу ознайомитися з інформацією про власні відповіді на запитання тесту (бланком відповідей), зошитом для виконання практичного завдання та всіма оцінками за результатами складання нею іспиту (без інформації про оцінювачів), що відповідає пункту 4.15 розділу 4 Положення № 185/зп-24. Відтак відповідач стверджує про безпідставність доводів апеляційної скарги щодо порушення Комісією принципу прозорості іспиту. ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

55. Ухвалою від 28 січня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 19 лютого 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 26 березня 2026 року. ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

56. Велика Палата перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки. Право, застосоване судом

57. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

58. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

59. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

60. Верховна Рада України 09 грудня 2023 року схвалила Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.

61. Також Верховна Рада України 20 листопада 2024 року прийняла Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.

62. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

63. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

64. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинних на час виникнення спірних правовідносин), конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

65. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).

66. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

67. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).

68. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

69. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII). Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

70. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

71. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.

72. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблене відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

73. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).

74. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.

75. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.

76. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).

77. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

78. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

79. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

80. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

81. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме: 1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0- 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10; 2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3; 3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів; 4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.

82. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині вироку (ухвали) суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у цих Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі ВККС не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

83. У цій справі позивачка оскаржила рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання її (позивачки) такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення її участі у зазначеному конкурсі. Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25

84. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є: - затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження загальних результатів іспиту.

85. Оскаржуваним рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Комісія вирішила: - затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1); - затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2); - допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3); - відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4).

86. Отже, в оскаржуваній позивачкою частині рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.

87. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

88. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.

89. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.

90. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскаржуваного рішення Комісії.

91. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).

92. З урахуванням приписів частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

93. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.

94. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС припинила участь позивачки у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.

95. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

96. Позивачка в позовній заяві не посилалася на обставини, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.

97. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

98. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

99. Водночас позивачка у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки її практичного завдання. Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні індивідуального бала

100. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.

101. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

102. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.

103. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.

104. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19).

105. Так, Верховний Суд наголошував на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

106. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися обов`язковості фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.

107. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію / відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

108. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.

109. Як пояснила ВККС, згадані вказівки є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти критерії розподілу балів.

110. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.

111. Позивачка ж наполягає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 зобов`язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками.

112. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивачки, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно неї та узгоджуватиметься з принципом належного врядування та застосування дискреції як виду правомірного рішення.

113. Тож Великій Палаті Верховного Суду потрібно надати відповідь на питання, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24.

114. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів, та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата Верховного Суду зробила з огляду на таке.

115. Насамперед Велика Палата Верховного Суду погоджується із зауваженнями позивачки про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.

116. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

117. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.

118. Як зазначено вище, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання - пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.

119. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.

120. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання загалом, а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.

121. Тож порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

122. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.

123. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.

124. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не підтверджує порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.

125. Також саме собою ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.

126. З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки таких робіт.

127. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.

128. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.

129. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відтворити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.

130. Це є цілком недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.

131. Нерозуміння позивачкою, як вона стверджує, критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є її суб`єктивним негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням її особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії.

132. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25.

133. Фактично позивачка не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання, та наполягає, що складені нею проєкти судових рішень за формою та змістом відповідають вимогам процесуального закону.

134. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

135. З практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістовне наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення. Анонімність кваліфікаційного іспиту як гарантіяоб`єктивності його результатів

136. До того ж висловлені суб`єктивні сумніви позивачки не можна визнати обґрунтованими й з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання.

137. Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, члени екзаменаційної комісії не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності.

138. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.

139. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачкою, кожний член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей і відповідно підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання. Загальні висновки щодо вирішення спору по суті

140. У контексті наведених вище доводів позивачки Велика Палата Верховного Суду підсумовує: - результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивачка складала практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів); - нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних вказівках № 228/зп-24; - Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.

141. Також Велика Палата Верховного Суду вважає суперечливою позицію позивачки, яка, з одного боку, стверджує про брак чітких критеріїв оцінювання практичного завдання та непередбачуваність механізмів, а з іншого - про недотримання Комісією затверджених правил, зокрема Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, через невідображення поелементного оцінювання її робіт.

142. Умови конкурсу були публічно оголошені та відомі позивачці станом на момент, коли вона погодилася брати участь у ньому, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Такі правила мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивачка не довела, що стосовно неї мали місце порушення принципів рівності та недискримінації.

143. Навіть більше, ВККС визначила перелік осіб, допущених до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», тому задоволення позову ОСОБА_1 , з урахуванням того, що оскаржуване рішення Комісії стосовно неї не має ознак очевидної свавільності та протиправності, призведе до порушення прав усіх цих осіб - переможців відповідного етапу конкурсної процедури.

144. Відтак за обставинами справи, що переглядається, суб`єктивні сумніви позивачки, обґрунтованість яких вона не довела, не можуть превалювати над публічно проголошеними принципами проведення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посади суддів.

145. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що прагнення до вдосконалення конкурсної процедури повинне втілюватися в порядку внесення змін до існуючого правого врегулювання. Суд же має реагувати на недотримання встановленого порядку, що призвело до порушення права учасника конкурсу, до того ж порушення реального.

146. Щодо необхідності наведення всебічного обґрунтування процесу оцінювання практичного завдання, то це об`єктивно недоцільно було б робити у рішенні, що оскаржує позивачка та яке стосується затвердження результатів кваліфікаційного іспиту щодо всіх осіб, які його складали, а потребувало б ухвалення персональних (індивідуальних) рішень щодо кожного окремого кандидата незалежно від того, був результат негативний чи позитивний. Наведеного позивачка не могла не розуміти, як і того, що процедура кваліфікаційного оцінювання не передбачає такого типу рішень. Натомість започаткування такого підходу істотно змінило б строки, потрібні для проведення відповідних конкурсних (але не виключно) процедур, та насамперед потребувало б відповідних змін до нормативно-правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання.

147. Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона не надає оцінки доцільності відповідних змін до нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо відображення балів поелементного оцінювання практичного завдання, позаяк не є суб`єктом, до компетенції якого належить упорядкування такої процедури. Натомість у межах апеляційного розгляду Велика Палата Верховного Суду дала відповідь на питання, чи вплинуло незазначення такої інформації [відповідно до чинного нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема і стадії кваліфікаційного іспиту] на права позивачки як учасниці цієї процедури, і відповідь на це питання є негативною.

148. Відповідно, сукупно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зваживши на всі аргументи та доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.

149. В обсязі встановлених у цій справі обставин з огляду на пред`явлений позов та відповідне правове регулювання спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду висновує, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується позивачки, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.

150. Суд першої інстанції врахував це, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Щодо додаткових пояснень позивачки

151. У додаткових поясненнях, поданих 25 березня 2026 року, позивачка покликається на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 990/236/25, згідно з яким частково задоволено позов інших кандидатів, які виконували 11 лютого 2025 року те саме практичне завдання №

1. У цьому рішенні встановлені недоліки умов практичного завдання щодо розподілу судових витрат, відсутність чітких підстав звільнення від сплати судового збору, а також те, що оцінювання проводилося за неоприлюдненою Інструкцією оцінювання практичного завдання № 2.4.36, а не за Методичними вказівками № 228/зп-24.

152. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що подання додаткових пояснень є процесуальним правом сторони в апеляційному провадженні. Суд апеляційної інстанції зобов`язаний дати таким поясненням належну оцінку.

153. Водночас додаткові пояснення не можуть містити нових самостійних підстав позову чи принципово нових доводів, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції та не сформульовані в апеляційній скарзі, оскільки це виходило б за межі апеляційного перегляду, визначені статтею 308 КАС України. До того ж рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 990/236/25 стосується інших учасників конкурсу і не має преюдиційного характеру щодо результатів оцінювання практичного завдання, виконаного саме ОСОБА_1 .

154. Отже, додаткові пояснення не містять підстав для скасування оскаржуваного у цій справі рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Щодо обраного позивачкою способу захисту права, яке вона вважала порушеним

155. Велика Палата Верховного Суду в оцінці предмета й підстав позову ОСОБА_1 зауважує, що вимога позивачки зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, яка успішно склала іспит з виконання практичного завдання з балом 131 та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) є протиправним способом успішного подолання цього етапу конкурсу шляхом ухвалення судового рішення про те, що її поновлено у конкурсі з отриманням балів на рівні не менше прохідного бала - 56,25 за одне практичне завдання.

156. Суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов`язувати такий орган здійснювати обов`язки, не визначені приписами чинного законодавства.

157. У рішенні у справі «Вучкович та інші проти Сербії» Європейського суду з прав людини зазначив, щоб бути ефективним, засіб правового захисту має бути спроможним безпосередньо виправити оскаржуваний стан справ і має пропонувати розумні перспективи успіху.

158. Тож вимога щодо зобов`язання ВККС визнати ОСОБА_1 такою, яка успішно склала іспит з виконання практичного завдання з балом 131, та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) суперечить закону, унеможливлює метод об`єктивного критерію оцінки такої роботи, оскільки не буде дотримано обов`язкової умови анонімності роботи учасника. Це своєю чергою призведе до порушення прав інших учасників конкурсу та матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на невстановлення порушення відповідачем процедури проведення конкурсу та ухвалення оскаржуваного рішення з дотриманням пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.

159. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25.

160. До того ж Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується позивачки, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, та не встановила розумних і справедливих підстав для визнання його протиправним і скасування. З огляду на викладене похідна вимога щодо зобов`язання Комісії поновити її участь у конкурсі на посаду судді також не підлягає задоволенню як така, що залежить від результату вирішення основної вимоги про скасування оскаржуваного рішення ВККС.

161. Суд першої інстанції врахував наведене вище, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Щодо інших вимог позивачки

162. ОСОБА_1 , крім оскарження рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується неї, також просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 за п. 721 додатка до цього рішення, код кандидата - 0040677, бал - 51 та за п. 628 додатка до цього рішення, код кандидата - 0035877, бал - 50; - зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала іспит з виконання практичного завдання з балом 131, та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

163. Рішенням від 27 листопада 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

164. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що, заявляючи вимогу -зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала іспит з виконання практичного завдання з балом 131 та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), позивачка не врахувала нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання та принципів кваліфікаційного іспиту, затвердженого порядку визначення результатів виконаного практичного завдання та установленої Комісією форми їх оприлюднення.

165. Позивачка не зважила на те, що повторна перевірка практичного завдання окремого учасника конкурсу - в умовах деперсоніфікації за відмінними від заздалегідь визначених для всіх правилами - знівелює таку особливість кваліфікаційного іспиту, як його анонімність, і такі принципи, як неупередженість (у будь-якому разі з`явиться фактор обізнаності щодо авторства відповідної роботи) та насамперед рівність умов учасників іспиту, які, своєю чергою, мали законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання практичних завдань.

166. Отже, такий спосіб захисту, як зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала іспит з виконання практичного завдання з балом 131, та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), не лише не встановлений законом, а й навпаки - суперечить йому та є непропорційним, оскільки йде всупереч таким основним принципам кваліфікаційного іспиту, як його безумовна анонімність та рівність учасників.

167. До того ж Велика Палата Верховного Суду повторює, що в ситуації, коли основна заявлена позовна вимога є безпідставною, тоді й похідні від неї вимоги не підлягають задоволенню, оскільки право на ефективний судовий захист виникає винятково в разі, коли суд установить, що мало місце реальне порушення прав, свобод та інтересів особи з боку суб`єкта владних повноважень.

168. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25.

169. Такого реального порушення прав позивачки Велика Палата Верховного Суду у цій справі не встановила, що є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції.

170. Велика Палата Верховного Суду дає оцінку додатковому аргументу позивачки про те, що ненаведення в екзаменаційних відомостях інформації щодо прізвищ членів екзаменаційної комісії показує порушення принципу прозорості, а суд першої інстанції нібито не з`ясував, а відповідач не довів повноважності складу комісії, який здійснював оцінювання її практичного завдання, з огляду на такі міркування.

171. Рішенням ВККС від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (зокрема, цивільна спеціалізація). Повноважність такого складу підтверджено саме цим рішенням Комісії, яке позивачка не оскаржувала та не ставила під сумнів у цій справі.

172. Незазначення в екзаменаційних відомостях, з якими позивачка ознайомилася, прізвищ членів екзаменаційної комісії не є порушенням принципу прозорості, оскільки позивачка мала змогу ознайомитися з інформацією про власні відповіді на запитання тесту, із зошитом для виконання практичного завдання та всіма оцінками за результатами складання іспиту.

173. Позивачка не надала доказів того, що склад екзаменаційної комісії, затверджений рішенням від 22 січня 2025 року № 21/зп-25, не мав повноважень здійснювати оцінювання її практичного завдання. Велика Палата Верховного Суду не встановила таких обставин і під час апеляційного перегляду. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

174. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

175. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та процесуального права, що є підставою для залишення оскаржуваного рішення суду без змін.

176. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

177. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

178. Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

179. Оскільки наведені в апеляційній скарзі позивачки доводи не спростовують викладених у рішенні суду першої інстанції висновків, то апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення. Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Гімон Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур О. В. Білоконь Н. М. Мартинюк О. Л. Булейко К. М. Пільков І. А. Воробйова С. О. Погрібний О. А. Губська Н. С. Стефанів В. В. Король О. В. Ступак С. І. Кравченко І. В. Ткач О. В. Кривенда Постанову оформив суддя Погрібний С. О. в порядку частини третьої статті 321 КАС України.