Постанова Велика Палата ВС № 990/226/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2026 року м. Київ справа № 990/226/25 провадження № 11-383заі25 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Кривенди О. В., суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гімона М. М., Губської О. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Ткача І. В., за участю: секретаря судового засідання Біляр Л. В., позивач ОСОБА_1 - не з`явився, представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - не з`явився, розглянула у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2025 року (судді Стародуб О. П., Бучик А. Ю., Коваленко Н. В., Рибачук А. І., Чиркін С. М.), УСТАНОВИЛА І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача

1. ОСОБА_1 16 травня 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно нього; - визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), щодо ОСОБА_1 ; - визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит, та допустити його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

2. ОСОБА_1 обґрунтував пред`явлений позов тим, що оскаржувані рішення Комісії від 17 квітня 2025 року суперечать частині другій статті 19 Конституції України, частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також Закону України № 1402-VІІІ від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ).

3. Позивач зазначив, що ВККС протиправно застосувала процедуру конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, відмінну від тієї, яка існувала на час його оголошення та подання ним документів.

4. Відповідно до доводів позивача незастосування Комісією під час визначення результатів його кваліфікаційного оцінювання правил Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами; далі - Положення № 143/зп-16), та Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджених рішенням ВККС від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами; далі - Порядок № 144/зп-16), є погіршенням його становища як учасника конкурсу, що порушило його легітимні очікування.

5. Позивач зауважив, що оскаржувані рішення Комісії не відповідають установленим критеріям оцінки виконання практичного завдання, які викладені у Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24).

6. У додаткових поясненнях від 29 липня 2025 року ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до екзаменаційних відомостей неможливо встановити критерії оцінювання виконаних ним практичних завдань, адже не наведено обґрунтування виставлених йому балів за кожний елемент оцінювання. Незазначення такої деталізації ставить під сумнів дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє йому впевнитися, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень.

7. Позивач стверджував, що виконані ним практичні завдання повністю відповідають вимогам статті 382 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та Методичним вказівкам № 228/зп-24, до того ж оскаржувані рішення Комісії не містять жодних мотивів протилежного. Обставини справи, установлені судом першої інстанції

8. Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) Комісія оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема й в апеляційних загальних судах (далі також - конкурс), із заявою про участь в якому звернувся ОСОБА_1 .

9. Рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного загального суду та встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

10. Комісія рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.

11. ВККС рішенням від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначила кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначила черговість етапів його проведення: - перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; - другий етап - тестування когнітивних здібностей; - третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

12. Рішенням від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду (цивільна спеціалізація). Згідно з додатком 1 до цього рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрав 134 бали (успішно складено).

13. Комісія рішенням від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах. Згідно з додатком 2 до цього рішення за результатом тестування когнітивних здібностей позивач набрав 43 бали (успішно складено).

14. Цим рішенням ВККС також визначила особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація). Зокрема, ВККС установила, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) у конкурсі здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки; визначила, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150, та встановила, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала або 112,5 бала.

15. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 Комісія затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного з 03 до 11 лютого та з 12 до 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

16. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС: - затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням відповідача від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема й ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0010181) отримав 51,5 бала, а за результатами другого (код кандидата 0025118) - 57,5 бала, що разом становить 109 балів (додаток 1 до рішення); - затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема й ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток 2 до рішення); - відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, зокрема й ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення). Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

17. Рішенням від 17 вересня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

18. На обґрунтування власного рішення Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду навів такі аргументи.

19. Після оголошення рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, Верховна Рада України прийняла Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.

20. До того ж Верховна Рада України 20 листопада 2024 року схвалила Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.

21. Також Законом № 4072-ІХ пункт 57-1 ХІІ розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

22. Надалі рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 ВККС затвердила Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (далі - Положення № 185/зп-24), згідно з правилами якого Комісія провела наступні етапи конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23. Зазначене відповідає приписам пункту 57-1 ХІІ розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII.

23. Відповідно до наведеного правового регулювання суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів позивача стосовно протиправності дій та рішень Комісії, які полягали у незастосуванні Положення № 143/зп-16 та Порядку № 144/зп-16 під час проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням відповідача від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

24. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, згідно з приписами статті 74 Закону № 1402-VIII для визнання кандидата на посаду судді таким, що склав кваліфікаційний іспит, потрібно набрати не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

25. Отже, для визнання позивача таким, що склав кваліфікаційний іспит, потрібно було набрати не менше 112,5 бала (150 х 75 %).

26. Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що за виконання практичного завдання в межах кваліфікаційного іспиту позивач набрав 109 балів, що згідно з наведеними вище розрахунками становить менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

27. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності рішення Комісії про відмову в допуску позивача до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинив його участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

28. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що ні Закон № 1402-VІІІ, ані Положення № 185/зп-24, яким, зокрема, визначено порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання, не містять вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання, у зв`язку із чим незазначення в екзаменаційних відомостях інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками №228/зп-24 елементів оцінювання, не доводить факт порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.

29. Відповідно до висновків суду першої інстанції сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в екзаменаційній відомості мали відображатися, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожен його елемент. Натомість основною гарантією об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності оцінювання практичного завдання, на думку колегії суддів, є анонімність кваліфікаційного іспиту, за браком встановлених порушень якої немає підстав стверджувати про необґрунтованість виставлених екзаменаційною комісією балів.

30. До такого висновку колегія суддів дійшла, посилаючись на те, що Методичні вказівки № 228/зп-24 за своєю природою є свого роду «інструкцією» для членів екзаменаційної комісії, яка визначає алгоритм оцінювання та уніфікує процес перевірки. ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Короткий зміст вимог апеляційної скарги

31. ОСОБА_1 17 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2025 року, згідно з якою просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення його позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

32. На обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач покликався на правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в рішеннях від 15 липня 2025 року № 990/221/25, від 01 вересня 2025 року від № 990/153/25, № 990/216/25, від 10 вересня 2025 року № 990/96/25, № 990/166/25, від 18 вересня 2025 року № 990/218/25 та від 02 жовтня 2025 року № 990/165/25 у подібних правовідносинах.

33. Позивач зазначає, що у наведених вище рішеннях Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (на відміну від рішення у цій справі) дійшов висновку про часткове задоволення позовів до ВККС, визнання протиправними і скасування рішень Комісії про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та зобов`язання повторно оцінити виконані практичні завдання.

34. ОСОБА_1 зауважив, що ухвалення протилежних чи суперечливих рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, встановленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та підриває довіру до судової влади.

35. Позивач вважав рішення суду незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування норм матеріального права та неправильне тлумачення Закону № 1402-VIII, Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24.

36. Методичні вказівки № 228/зп-24 чітко визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент (мотивувальна частина - до 45 балів, резолютивна - до 22 балів, стилістика - до 5 балів, орфографія та пунктуація - до 3 балів тощо).

37. На переконання позивача, суд першої інстанції помилково вважав, що достатньо виставляти лише одну підсумкову індивідуальну оцінку від 0 до 150 балів, а деталізація балів за елементами не потрібна.

38. ОСОБА_1 отримав за два модельні судові рішення 51,5 та 57,5 бала (загалом 109 балів), що нижче прохідного бала 112,5 (75 % від 150), через що йому відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

39. Екзаменаційні відомості містять лише підсумкові бали (51,5 та 57,5), без розподілу за елементами, що унеможливлює перевірку відповідності оцінювання Методичним вказівкам № 228/зп-24, що доводить порушення процедури.

40. Позивач стверджував, що оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об`єктивної оцінки якості роботи учасника, що, натомість, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації.

41. Водночас такий підхід до оцінювання вимагає наявності належної доказової бази, яка дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень Комісії, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, обґрунтованості виставлених балів та браку ознак суб`єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання.

42. Суд першої інстанції не врахував, що принцип верховенства права вимагає чіткого дотримання встановленої законом процедури та способів поведінки суб`єктів владних повноважень.

43. Апелянт звертав увагу на окрему думку суддів Бучика А. Ю. та Рибачука А. І., які вважали, що ВККС не виконала процесуального обов`язку доказування правомірності рішень та не довела їх законності й обґрунтованості.

44. Ненаведення детального мотивування та доказів дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24 порушує принципи юридичної визначеності, легітимних очікувань та справедливої процедури. Короткий зміст письмових пояснень позивача

45. ОСОБА_1 10 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» також подав до Великої Палати Верховного Суду письмові пояснення.

46. Позивач стверджував, що оскаржувані рішення ВККС потребували всебічної оцінки Верховним Судом на предмет відповідності вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості висновків Комісії. Таку практику Велика Палата Верховного Суду сформувала, зокрема, у постановах від 14 листопада 2024 року у справі № 990/139/21, від 20 березня 2025 року у справі № 990/134/21, від 05 червня 2025 року у справі № 990/117/24 та від 04 вересня 2025 року у справі № 990/123/24.

47. Позивач наголошував, що Методичні вказівки № 228/зп-24, затверджені ВККС на виконання Положення № 185/зп-24, чітко визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент (мотивувальна частина - 0 - 45 балів, резолютивна - 0 - 22 бали, стилістика - 0 - 5 балів, орфографія та пунктуація - 0 - 3 бали). На його переконання, ці Методичні вказівки є обов`язковою керівною настановою (інструкцією) організаційно-методичного характеру для екзаменаційної комісії, а не орієнтовними рекомендаціями.

48. Незазначення у рішеннях ВККС та екзаменаційних відомостях деталізації оцінки кожного елемента практичного завдання унеможливлює перевірку дотримання Комісією затверджених критеріїв, меж дискреції та відсутності свавільності. Позивач вказав, що за першим завданням (код 0010181) остаточна оцінка 51,5 бала сформована як середнє арифметичне оцінок членів колегії 47, 48 та 59 (різниця між найнижчим і найвищим - 12 балів, а від максимуму - 28 балів). За другим завданням (код 0025118) - 57,5 бала (55, 55, 62).

49. ОСОБА_1 стверджував, що виконані ним практичні завдання повністю відповідають вимогам статті 382 Цивільного процесуального кодексу України та правилам Методичних вказівок № 228/зп-24. Зокрема, перше завдання відповідає постанові Верховного Суду від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, а друге - постанові від 22 травня 2024 року у справі № 0818/9572/2012. Резолютивні частини узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду.

50. Позивач наполягав, що згідно з частиною другою статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень ВККС покладається на відповідача. ВККС не надала суду доказів (чорнових записів, розгорнутих відомостей), які б підтверджували перевірку його завдань із дотриманням Методичних вказівок № 228/зп-24. Узагальнений виклад позиції відповідача щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .

51. Комісія у листопаді 2025 року подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу позивача, просила залишити останню без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2025 року - без змін.

52. ВККС зазначила, що рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами) розробила та затвердила Положення № 185/зп-24 на виконання приписів Закону № 1402-VIII, яким визначено дискреційні повноваження Комісії як органу, відповідального за формування суддівського корпусу, щодо визначення та затвердження правил проведення одного з етапів кваліфікаційного оцінювання (іспиту), зокрема порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.

53. На обґрунтування своїх заперечень відповідач покликався на те, що проведення Комісією кваліфікаційного іспиту в межах оголошеного конкурсу відповідає приписам статті 74 Закону № 1402-VIII, якою, зокрема, унормовано складення кваліфікаційного іспиту та чітко визначено, за яких умов кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з обраної спеціалізації суду.

54. На переконання відповідача, доводи ОСОБА_1 про незазначення мотивування виставлених балів, на підставі яких ухвалене оскаржуване рішення, є припущеннями, що базуються на його здогадках і спростовуються змістом екзаменаційних відомостей, відповідно до яких позивачу за результатами перевірки кожного практичного завдання кожним окремим членом екзаменаційної комісії, визначеної рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25, було виставлено окремий (індивідуальний) бал.

55. Рішенням Комісії від 17 липня 2024 року затверджено Методичні вказівки №228/зп-24, відповідно до яких максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення складає 75 балів.

56. Методичні вказівки № 228/зп-24 є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Зазначені вказівки містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці (тобто можливу фактичну питому вагу бала в загальній оцінці роботи).

57. Водночас затвердження Комісією Методичних вказівок № 228/зп-24 не встановлює обов`язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів, оскільки така деталізована процедура не передбачена ні чинним законодавством, ані нормами затвердженого Комісією Положення № 185/зп-24.

58. Відповідач акцентував, що ненаведення в оскаржуваних рішеннях Комісії деталізованих балів за кожен з елементів практичного завдання, що підлягає оцінюванню, не є порушенням чи свідченням незаконності або протиправності таких рішень, оскільки встановлена Комісією методика оцінювання учасників іспиту передбачає виставлення індивідуальної оцінки (загального підсумкового бала) за результатами оцінювання виконаного кандидатами завдання.

59. Оскаржувані рішення Комісії містять усі обов`язкові елементи, зокрема, підстави та мотиви, які ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Комісія у рішеннях виклала опис процедури, в якій брав участь позивач, навела перелік основних рішень, що мають значення для проведення конкурсу, а також відповідне нормативно-правове регулювання та іншу релевантну інформацію, що в сукупності формує правові підстави для ухвалення відповідних рішень.

60. Зміст оскаржуваних рішень ВККС відповідає установленим критеріям, що застосовуються до подібного виду рішень, і містить достатній обсяг інформації для розуміння їх правових підстав та наслідків, відповідно не потребує додаткового мотивування за межами, прямо визначеними нормативно-правовими актами Комісії та приписами Закону № 1402-VIII.

61. Покликання позивача на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2025 року у справі № 990/221/25, від 01 вересня 2025 року у справах № 990/153/25, № 990/216/25, від 10 вересня 2025 року у справах № 990/96/25, №990/166/25, від 18 вересня 2025 року у справі № 990/218/25 та від 02 жовтня 2025 року у справі № 990/165/25 відповідач вважає хибними, оскільки на момент подання апеляційної скарги зазначені рішення не набрали законної сили у зв`язку з їх оскарженням в апеляційному порядку. ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

62. Ухвалою від 23 жовтня 2025 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, ухвалою від 11 грудня 2025 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 12 лютого 2026 року.

63. Позивач 11 лютого 2026 року з використанням системи «Електронний суд» надіслав клопотання про відкладення судового засідання 12 лютого 2026 року у зв`язку з відсутністю електроенергії, мобільного інтернету та перебоями з мобільним зв`язком.

64. Велика Палата Верховного Суду 12 лютого 2026 року задовольнила клопотання позивача та відклала судове засідання на 26 лютого 2026 року.

65. Судове засідання 26 лютого 2026 року не відбулося у зв`язку з непрацездатністю судді-доповідача. Надалі розгляд справи призначено на 26 березня 2026 року.

66. ОСОБА_1 19 березня 2026 року з використанням системи «Електронний суд» надіслав клопотання про відкладення судового засідання 26 березня 2026 року у зв`язку з тим, що він задіяний в організації заходу за участі суддів Верховного Суду.

67. Комісія 26 березня 2026 року з використанням системи «Електронний суд» надіслала заяву, згідно з якою ВККС не заперечує проти відкладення розгляду справи та просила провести призначене на 26 березня 2026 року судове засідання за відсутності її представника.

68. Відповідно до частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

69. З огляду на те, що ОСОБА_1 та представник Комісії,будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися в судове засідання, тому їх неявка за приписами частини другої статті 313 КАС України не перешкоджає Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції розглянути справу за їх відсутності. У такому рішенні Суд врахував, зокрема те, що позивач подав апеляційну скаргу, а також додаткові пояснення; представник відповідача виклав свою правову позицію у відзиві на апеляційну скаргу; підстав, передбачених процесуальним законом для відкладення розгляду справи, Суд не встановив.

70. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі у разі розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина четверта статті 229 КАС України). ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

71. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки. Право, застосоване судом

72. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

73. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

74. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

75. Верховна Рада України 09 грудня 2023 року схвалила Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.

76. Верховна Рада України 20 листопада 2024 року прийняла Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.

77. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

78. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

79. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинних на час виникнення спірних правовідносин), конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

80. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).

81. Пункт 2 частини першої статті 793 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

82. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).

83. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

84. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII). Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

85. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

86. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.

87. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблене відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

88. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).

89. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.

90. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.

91. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).

92. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

93. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

94. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

95. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

96. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме: 1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0-5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10; 2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3; 3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів; 4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.

97. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині вироку (ухвали) суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у цих Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі ВККС не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

98. У цій справі позивач оскаржив рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання його (позивача) таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення його участі у зазначеному конкурсі. Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25

99. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є: - затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження загальних результатів іспиту.

100. Оскаржуваним рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Комісія вирішила: - затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1); - затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2); - допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3); - відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4).

101. Отже, в оскаржуваній позивачем частині рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.

102. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

103. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.

104. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.

105. Зазначену інформацію містить додаток 2 до оскаржуваного рішення Комісії.

106. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).

107. З урахуванням приписів частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

108. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.

109. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС припинила участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.

110. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

111. Позивач у позовній заяві не посилалася на обставини, визначені пунктами 1- 3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.

112. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

113. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного регулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

114. Водночас позивач у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на його думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки її практичного завдання. Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні індивідуального бала

115. Проаналізувавши наведене вище нормативне регулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.

116. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

117. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.

118. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.

119. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19).

120. Так, Верховний Суд наголошував на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

121. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися обов`язковості фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.

122. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію/відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

123. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.

124. Як пояснила ВККС, згадані вказівки є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти критерії розподілу балів.

125. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.

126. Позивач ж наполягає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 зобов`язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками.

127. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивача, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно нього та узгоджуватиметься з принципом належного врядування та застосування дискреції як виду правомірного рішення.

128. Тож Великій Палаті Верховного Суду потрібно надати відповідь на питання, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24.

129. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового регулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата Верховного Суду зробила з огляду на таке.

130. Насамперед Велика Палата Верховного Суду погоджується із зауваженнями позивача про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.

131. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

132. Надаючи оцінку доводам позивача про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційного іспиту, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.

133. Як зазначено вище, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання - пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.

134. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.

135. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання загалом, а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.

136. Тож порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, який полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

137. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного завдання.

138. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.

139. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не підтверджує порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.

140. Також саме собою ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.

141. З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки таких робіт.

142. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.

143. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.

144. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відтворити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.

145. Це абсолютно недоцільно також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.

146. Нерозуміння позивачем критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є його суб`єктивним негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням його особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії.

147. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25.

148. Фактично позивач не погодився з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання.

149. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватися норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

150. З практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістовне наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення. Анонімність кваліфікаційного іспиту як гарантіяоб`єктивності його результатів

151. До того ж висловлені суб`єктивні сумніви позивача не можна визнати обґрунтованими й з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання.

152. Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, члени екзаменаційної комісії не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності.

153. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.

154. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачем, кожний член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом цих відомостей і відповідно підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання. Загальні висновки щодо вирішення спору по суті

155. У контексті наведених вище доводів позивача Велика Палата Верховного Суду підсумовує: - результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивач виконав практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів); - нормативне регулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементне оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних вказівках № 228/зп-24; - Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.

156. Також Велика Палата Верховного Суду вважає суперечливою позицію позивача, який, з одного боку, стверджує про брак чітких критеріїв оцінювання практичного завдання та непередбачуваність механізмів, а з іншого - про недотримання Комісією затверджених правил, зокрема Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, через невідображення поелементного оцінювання робіт.

157. Умови конкурсу були публічно оголошені та відомі позивачу станом на момент, коли він погодився брати участь у ньому, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Такі правила мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивач не довів, що стосовно нього мали місце порушення принципів рівності та недискримінації.

158. Навіть більше, ВККС визначила перелік осіб, допущених до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», тому задоволення позову ОСОБА_1 , з урахуванням того, що оскаржуване рішення Комісії стосовно нього не має ознак очевидної свавільності та протиправності, призведе до порушення прав усіх цих осіб - переможців відповідного етапу конкурсної процедури.

159. Отже, відповідно до обставин справи, рішення у якій переглядає Велика Палата, суб`єктивні сумніви позивача, обґрунтованість яких він не довів, не можуть превалювати над публічно проголошеними принципами проведення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посади суддів.

160. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що прагнення до вдосконалення конкурсної процедури повинне втілюватися в порядку внесення змін до чинного правого регулювання. Суд же має реагувати на недотримання встановленого порядку, що призвело до порушення права учасника конкурсу, до того ж порушення реального.

161. Щодо необхідності наведення всебічного обґрунтування процесу оцінювання практичного завдання, то це об`єктивно недоцільно було б робити у рішенні, що оскаржує позивач та яке стосується затвердження результатів кваліфікаційного іспиту щодо всіх осіб, які його складали, а потребувало б ухвалення персональних (індивідуальних) рішень щодо кожного окремого кандидата незалежно від того- був результат негативний чи позитивний. Наведеного позивач не міг не розуміти, як і того, що процедура кваліфікаційного оцінювання не передбачає такого типу рішень. Натомість започаткування такого підходу істотно змінило б строки, потрібні для проведення відповідних конкурсних (але не виключно) процедур, та насамперед потребувало б відповідних змін до нормативно-правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання.

162. Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона не надає оцінки доцільності відповідних змін до правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо відображення балів поелементного оцінювання практичного завдання, позаяк не є суб`єктом, до компетенції якого належить упорядкування такої процедури. Натомість у межах апеляційного розгляду Велика Палата Верховного Суду дала відповідь на питання, чи вплинуло незазначення такої інформації (відповідно до чинного нормативно-правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема і стадії кваліфікаційного іспиту) на права позивача як учасника цієї процедури, і відповідь на це питання є негативною.

163. Відповідно, сукупно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зваживши на всі аргументи та доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.

164. В обсязі встановлених у цій справі обставин з огляду на пред`явлений позов та відповідне правове регулювання спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду висновує, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується позивача, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України. Щодо обраного позивачем способу захисту права, яке він вважав порушеним

165. Велика Палата Верховного Суду в оцінці предмета й підстав позову ОСОБА_1 зауважує, що його вимога «визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит, та допустити його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)», є протиправним способом успішного подолання цього етапу конкурсу шляхом ухвалення судового рішення про те, що його поновлено у конкурсі з отриманням балів на рівні не менше прохідного бала - 56,25 за одне практичне завдання.

166. Суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов`язувати такий орган здійснювати обов`язки, не визначені приписами чинного законодавства.

167. У рішенні у справі «Вучкович та інші проти Сербії» ЄСПЛ зазначив, щоб бути ефективним, засіб правового захисту має бути спроможним безпосередньо виправити оскаржуваний стан справ і має пропонувати розумні перспективи успіху.

168. Тож вимога позивача «визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит, та допустити його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» суперечить закону, унеможливлює метод об`єктивного критерію оцінки такої роботи, оскільки не буде дотримано обов`язкової умови анонімності роботи учасника. Це, своєю чергою, призведе до порушення прав інших учасників конкурсу та матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на невстановлення порушення відповідачем процедури проведення конкурсу та ухвалення оскаржуваного рішення з дотриманням пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.

169. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постанові від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25 та інших.

170. До того ж Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується позивача, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, та не встановила розумних і справедливих підстав для визнання його протиправним і скасування.

171. Суд першої інстанції врахував це, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Щодо інших вимог позивача

172. ОСОБА_1 , крім оскарження рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується його, також просив визнати його, ОСОБА_1 , таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит та допустити його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

173. Рішенням від 17 вересня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову.

174. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що, заявляючи вимогу визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит, та допустити його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), позивач не врахував нормативного регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, принципів кваліфікаційного іспиту, затвердженого порядку визначення результатів виконаного практичного завдання та установленої Комісією форми їх оприлюднення.

175. Позивач не зважив на те, що суд позбавлений можливості здійснити самостійну перевірку виконаного ОСОБА_1 практичного завдання на предмет його відповідності статті 382 ЦПК України, оскільки відповідно до приписів Закону № 1402-VIII здійснення такої перевірки є можливим лише членами екзаменаційної комісії в межах кваліфікаційного оцінювання. До того ж повторна перевірка практичного завдання окремого учасника конкурсу - в умовах деперсоніфікації за відмінними від заздалегідь визначених для всіх правилами - знівелює таку особливість кваліфікаційного іспиту, як його анонімність, і такі принципи, як неупередженість (у будь-якому разі з`явиться фактор обізнаності щодо авторства відповідної роботи) та насамперед рівність умов учасників іспиту, які, своєю чергою, мали законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання практичних завдань.

176. Отже, такий спосіб захисту, як визнання ОСОБА_1 таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит та допущення його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), не лише не встановлений законом, а навпаки - суперечить йому та є непропорційним, оскільки суперечить таким основним принципам кваліфікаційного іспиту, як його безумовна анонімність та рівність учасників.

177. Велика Палата Верховного Суду повторює, що в ситуації, коли основна заявлена позовна вимога є безпідставною, тому й похідні від неї вимоги не підлягають задоволенню, оскільки право на ефективний судовий захист виникає винятково в разі, коли суд установить, що мало місце реальне порушення прав, свобод та інтересів особи з боку суб`єкта владних повноважень.

178. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25 та інших.

179. Такого реального порушення прав позивача Велика Палата Верховного Суду у цій справі не встановила, що є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

180. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

181. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та процесуального права, що є підставою для залишення оскаржуваного рішення суду без змін.

182. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

183. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

184. Згідно з частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

185. Оскільки наведені в апеляційній скарзі позивача доводи не спростовують викладених в рішенні суду першої інстанції висновків, то апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення. Керуючись статтями 266, 308, 310, 313, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. В. Кривенда Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур О. В. Білоконь Н. М. Мартинюк О. Л. Булейко К. М. Пільков І. А. Воробйова С. О. Погрібний М. М. Гімон Н. С. Стефанів О. А. Губська О. В. Ступак В. В. Король І. В. Ткач С. І. Кравченко Постанову оформив суддя Погрібний С. О. в порядку частини третьої статті 321 КАС України.