Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/5105/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД Справа № 991/5105/24 Провадження № 1?кп/991/61/24 У Х В А Л А 23 червня 2026 рокумісто Київ Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представників потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 клопотання захисника ОСОБА_10 про зупинення судового провадження, в с т а н о в и в: Вищий антикорупційний суд розглядає обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Під час судового розгляду захисник ОСОБА_10 подав клопотання про зупинення судового провадження з доповненнями (т. 10 а.с. 9; т. 11 а.с. 176). Обґрунтування клопотання У клопотанні захисник зазначив про те, що обвинувачений ОСОБА_11 проходить військову службу, зокрема з 10.06.2026 - у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно з листом командира цієї військової частини (№ 2124/7599 від 25.03.2026) старший лейтенант ОСОБА_11 проходить військову службу на посаді командира 1 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . Підрозділ під його командуванням виконує бойові завдання по стримуванню збройної агресії на Запорізькому напрямку, ОСОБА_11 безпосередньо залучений до виконання бойового розпорядження. Характер виконання службових обов`язків ОСОБА_11 полягає у безперервному управлінні підрозділом в умовах бойової обстановки, постановці завдань підлеглим військовослужбовцям, виконанні наказів вищого командування, а також прийнятті негайних рішень у разі різкої зміни обстановки, що передбачає його особисту постійну участь у виконанні бойових завдань. Командування військової частини НОМЕР_1 зазначило, що у зв`язку з характером та інтенсивністю виконуваних завдань, а також частою зміною обстановки на полі бою ОСОБА_11 найближчим часом не має можливості брати участь у судових засіданнях під час розгляду кримінального провадження, у тому числі в режимі відеоконференції. Забезпечення його участі можливе виключно після виведення з району виконання бойового розпорядження, що не залежить від волі командування військової частини. Отже, на цей час ОСОБА_11 проходить військову службу безпосередньо у районі виконання бойових (спеціальних) завдань; характер виконуваних ним обов`язків об`єктивно унеможливлює залишення району бойових дій; відсутня можливість забезпечення його участі у судових засіданнях як особисто, так і дистанційно. Зазначене свідчить про існування об`єктивних перешкод для участі обвинуваченого у судовому розгляді та відповідно до ст. 335 КПК України є підставою для зупинення судового провадження до звільнення ОСОБА_11 з військової служби. Водночас захисник вважає, що судове провадження слід зупинити як щодо обвинуваченого ОСОБА_11 (який проходить військову службу), так і щодо обвинуваченого ОСОБА_8 з огляду на таке. ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Дії ж ОСОБА_8 кваліфіковані як пособника, за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Тобто дії ОСОБА_11 та ОСОБА_8 тісно і нерозривно пов`язані між собою. Наявність або відсутність у діях ОСОБА_11 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, безпосередньо впливає на наявність в діях ОСОБА_8 ознак пособництва у вчиненні цього ж злочину. Під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 окремо суд неминуче повинен буде надати відповідь на питання винуватості чи невинуватості ОСОБА_11 , що призведе до порушення презумпції невинуватості та права на захист. Такий висновок узгоджується з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.02.2023 у справі № 991/8783/21. У цьому ж контексті захисник звернув увагу, що під час досудового розслідування сторона обвинувачення допитала майже 60 свідків, які мають бути допитані й під час судового розгляду. Виділення матеріалів окремо щодо ОСОБА_8 та щодо ОСОБА_11 покладе на свідків невиправданий тягар повторного прибуття до суду для надання показань. Вказані обставини можуть породжувати нерівні умови судового розгляду для обвинувачених. Ураховуючи наведене, захисник прохав зупинити судове провадження в указаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_11 до звільнення останнього з військової служби. Позиції учасників судового провадження У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 клопотання з доповненнями підтримав з мотивів, що у ньому наведені. Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 клопотання про зупинення судового провадження прохали задовольнити, вважали за необхідне зупинити судове провадження щодо обох обвинувачених. Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечила. Зауважила на відсутності обґрунтованих підстав для зупинення судового провадження. Представник потерпілого та цивільного позивача АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6 підтримав позицію прокурора. Обвинувачений ОСОБА_11 у судове засідання не прибув. Командування військової частини НОМЕР_1 , у якій обвинувачений проходить військову службу, надіслало суду повідомлення?рапорт про неможливість вручення ОСОБА_11 повістки про виклик до суду на 23.03.2026 у зв`язку з тим, що він виконує бойове розпорядження (т. 14 а.с. 75, 77). Суд вважав за можливе розглянути клопотання захисника про зупинення судового провадження у відсутність обвинуваченого. Тим більш, останній раніше неодноразово висловлював свою правову позицію на підтримку необхідності зупинення судового провадження (т. 1 а.с. 80, 213; т. 2 а.с. 155; т. 6 а.с. 20, 119). Мотиви суду Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання захисника підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Релевантні джерела права

1. Щодо правового режиму воєнного стану та оголошення мобілізації У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України № 2102?ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан. Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105?ІХ від 03.03.2022, оголошено проведення загальної мобілізації. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації продовжено до 02.08.2026 (востаннє - Законом України № 4858-IX від 28.04.2026 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації»). Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону України «Про оборону України» (Закон № 1932?ХІІ від 06.12.1991) та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543?ХІІ від 21.10.1993).

2. Щодо нормативно?правового регулювання зупинення судового провадження У разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб (ч. 1 ст. 335 КПК України). 17.07.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» (Закон № 4496?IX від 17.06.2025). Цим Законом розділ ХІ «Перехідні положення» КПК України доповнено п. 2010 такого змісту: «Судове провадження стосовно обвинуваченого у вчиненні тяжкого та / або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, який призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом, може зупинятися судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою виключно у разі встановлення судом обставин, що свідчать про неможливість участі такої особи у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції), у зв`язку із безпосередньою участю такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Обставини, що свідчать про неможливість участі у судовому провадженні особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, встановлюються судом на підставі документів та інших відомостей, що свідчать про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України Судове провадження, яке раніше було зупинене на підставі ст. 335 цього Кодексу, може бути відновлено судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою у разі встановлення факту, що особа, зазначена в абзаці першому цього пункту, перестала приймати безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та може брати участь у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції).». Обставини справи 12.06.2024 на розгляд Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (справа № 991/5105/24, провадження № 1?кп/991/61/24) (т. 1 а.с. 1). Ухвалою суду від 12.06.2024 в указаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 24.06.2024 (т. 1 а.с. 77). Підготовче провадження завершене 09.05.2025 (т.8 а.с. 106) і тривало протягом майже одного року. Тривалість здійснення підготовчого судового засідання обумовлена систематичною неявкою обвинуваченого ОСОБА_11 у судові засідання. Ухвалою суду від 09.05.2025 призначено судовий розгляд (т. 8 а.с. 106), який з аналогічних причин станом на 02.06.2026 (тобто за сплином одного року) по суті так і не розпочався. З 29.08.2023 ОСОБА_11 призваний на військову службу під час мобілізації та упродовж судового провадження він чотири рази змінив місце проходження військової служби, а саме: (1) до 03.10.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) (т. 1 а.с. 86, 224); (2) до 21.11.2024 - у військовій частині НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) (т. 5 а.с. 3); (3) до 10.06.2025 - у військовій частині НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 ) (т. 6 а.с. 65, 91); (4) з 10.06.2025 і дотепер проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) (т. 9 а.с. 125). Проходження обвинуваченим ОСОБА_11 військової служби стало причиною його систематичних неявок у судові засідання. Водночас суд вжив усі можливі заходи для забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_11 у судові засідання. Так, протягом судового провадження суд, серед іншого: (1) систематично здійснював судові виклики обвинуваченого ОСОБА_11 як особисто, так і через командування військових частин, у яких він проходив військову службу; (2) тричі застосував примусовий привід обвинуваченого до суду (ухвали від 22.11.2024 (т. 5 а.с. 189), від 16.12.2024 (т. 6 а.с. 41) та від 02.06.2026 (т. 11 а.с. 146)), жоден з яких не був виконаний з причин: переведення ОСОБА_11 в іншу військову частину (з військової частини НОМЕР_4 до військової частини НОМЕР_5 ) (т. 5 а.с. 212, 229; т. 6 а.с. 28); проходження військової служби та неможливості виведення з позиції виконання бойового завдання (т. 6 а.с. 69, т. 11 а.с. 181); (3) неодноразово ініціював перед Головнокомандуючим Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України проведення службових перевірок з проханням перевірити причини невиконання вимог суду про забезпечення участі ОСОБА_11 у судових засіданнях (т. 2 а.с. 67, т. 5 а.с. 92, 184, т. 6 а.с. 9, 12, 14, 84, т. 7 а.с. 202, т. 9 а.с. 218). Конкретні обставини ухилення обвинуваченого ОСОБА_11 від явки у судові засідання та заходи, що вжиті судом протягом судового провадження відображені в ухвалі від 02.06.2026 про здійснення примусового приводу обвинуваченого (т. 11 а.с. 146). Зокрема листом від 15.01.2026 (вих. № 991/5105/24/1378/2026) суд ініціював перед ІНФОРМАЦІЯ_1 проведення службового розслідування щодо поважності причин неприбуття у судове засідання 16.12.2025 ОСОБА_11 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , та щодо можливості його подальшої участі у судових засіданнях (т. 9 а.с. 218). 03.02.2026 (вх. № 5175/26?Вх) ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомило суд про ініціювання службової перевірки факту можливого ухилення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 від виконання обов`язку прибути у судове засідання 16.12.2025 (т. 9 а.с. 221). 06.03.2026 (вх. № 1109/26?Вх, вих. № 306/1/2362 від 27.02.2026) ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомило суд про те, що за результатами проведення перевірки не встановлено об`єктивних фактів ухилення ОСОБА_11 від виконання обов`язку щодо прибуття у судове засідання 16.12.2025. Водночас, з метою усунення порушень вимог ст. 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, виявлених в діях командування військової частини НОМЕР_1 , а також з метою прийняття відповідного правового рішення в частині забезпечення явки (взяття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції) ОСОБА_11 командиру військової частини НОМЕР_6 (вище командування) у порядку п. 17 ст. 7 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» внесене подання (т. 10 а.с. 1). Втім згадане подання не призвело до позитивних наслідків, суд не повідомлено про прийняття рішення щодо забезпечення явки ОСОБА_11 у судові засідання. Натомість командування військової частини безпосередньо та / або через захисника ОСОБА_10 надалі повідомляє суд про те, що ОСОБА_11 не може брати участь у судових засіданнях. Так, у відповідь на судовий виклик (повістку суду) від 22.12.2025 № 991/5105/24/42546/2025 командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 повідомив суд про те, що ОСОБА_11 залучений до виконання бойового завдання відповідно до бойового розпорядження, у зв`язку з чим не зможе взяти участь у судовому засіданні 03.03.2026, зокрема й у режимі відеоконференції (т. 10 а.с. 26). Водночас будь?яких документів, які б підтверджували викладені у листі відомості, суду надано не було. На запит прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 17.03.2026 № 07/3?25768?20 (т. 10 а.с. 27) командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 листом від 19.03.2026 № 2124/7211 повідомив про те, що ОСОБА_11 залучений до безпосереднього виконання бойового розпорядження, підрозділ під його командуванням виконує бойові завдання по стримуванню російської агресії на Запорізькому напрямку. У зв`язку з цим найближчим часом ОСОБА_11 не зможе брати участь у судових засіданнях, зокрема й у режимі відеоконференції (т. 10 а.с. 31). До листа долучені лише: (1) витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.01.2026 № 10, згідно з яким ОСОБА_11 прийняв посаду та приступив до виконання обов`язків командира 1 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 (т. 10 а.с. 32 зв.), та (2) витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.01.2026 № 30 ( АДРЕСА_5 ), відповідно до якого ОСОБА_11 прибув в район виконання бойових (спеціальних) дій (т. 10 а.с. 32). Будь?яких інших актуальних відомостей командування військової частини НОМЕР_1 не повідомило, як і не конкретизувало протягом якого часу ОСОБА_11 не може брати участь у судових засіданнях. Аналогічного змісту повідомлення від 25.03.2026 № 2124/7599 командира військової частини НОМЕР_1 захисник ОСОБА_10 долучив до клопотання про зупинення судового провадження (т. 10 а.с. 13). Таке ж повідомлення за підписом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 від 02.05.2026 № 2124/11929 надійшло до суду 05.05.2026 (вх. № 21351/26?Вх) (т. 10 а.с. 91). До повідомлення долучені лише витяги з наказів, про які зазначено раніше. Тобто, станом на 02.06.2026 суду не було надано відомостей, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод для участі обвинуваченого ОСОБА_11 у судових засіданнях. Тому ухвалою суду від 02.06.2026 задоволено клопотання прокурора про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_11 . У подальшому, 08.06.2026 захисник ОСОБА_10 надав суду довідку від 10.04.2026 № 3686 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь ОСОБА_11 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (т. 11 а.с. 168). В указаній довідці зазначено про те, що старший лейтенант ОСОБА_11 , який обіймає посаду командира 1 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у період з 01.07.2025 до 17.08.2025, з 10.09.2025 дотепер брав участь у заходах оборони України, перебуваючи у Донецькій області. Підстава видачі довідки: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 12 дск від 01.01.2025, № 12 дск від 14.05.2025, № 12 дск від 01.01.2026; накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 51 від 01.07.2025, № 101 від 17.08.2025, № 126 від 11.09.2025. Окрім того, на виконання вимог ч. 4 ст. 143 КПК України (стосовно неможливості виконання ухвали суду про привід ОСОБА_11 від 02.06.2026) старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14 09.06.2026 надав суду пояснення, зі змісту яких слідує таке. Під час розмови детектива із заступником командира третього штурмового батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , останній повідомив про неможливість виконання згаданої ухвали про привід, оскільки ОСОБА_11 перебуває в зоні виконання бойових дій на Запорізькому напрямку і орієнтовно вийде з позиції не раніше серпня?вересня 2026 року. Вихід на зв`язок з використанням мобільного чи іншого пристрою неможливий, оскільки на позиціях заборонено користуватися Інтернетом. Посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (яким також доручено виконання ухвали про привід), під прикриттям ночі, прибули на відповідні бойові позиції з метою виведення з них ОСОБА_11 . Проте не змогли цього зробити у зв`язку з не встановленням місця його перебування та відсутністю із ним зв`язку. Втім, надалі військовослужбовець Військової служби правопорядку повідомив детективу, що за повідомленням командування частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 вийшов на зв`язок та перебуває на бойовій позиції. Цю інформацію прийнято до відома, але часу на забезпечення прибуття в судове засідання не залишилося (т. 11 а.с. 181). У свою чергу, 10.06.2026 начальник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 повідомив суд, що органи управління Військової служби правопорядку не належать до органів, яким може бути доручене виконання ухвали про привід (т. 11 а.с. 188, 191, 201). Також 10.06.2026 командир військової частини НОМЕР_1 повідомив суд про те, що старший лейтенант ОСОБА_11 з 06.05.2026 залучений в районі виконання бойових (спеціальних) дій щодо здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, визначеного відповідного до бойового розпорядження ГК ЗСУ № 71т/БРГК від 27.01.2026. У зв`язку з цим виконати ухвалу про привід неможливо (т. 11 а.с. 197). 23.06.2026 суду надіслано рапорт заступника командира НОМЕР_2 штурмового батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_16 від 22.06.2026 (т. 14 а.с. 77). Зі змісту рапорту слідує, що станом на 22.06.2026 старший лейтенант ОСОБА_11 (тимчасово виконуючий обов`язки командира 1 штурмової роти 3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 ) безпосередньо здійснює управління боєм та обороною на ввіреній ділянці 1 штурмової роти 3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_11 виконує бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_7 № 1820т/окп/бу від 06.05.2026, бойове розпорядження командира НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 № 16/813/173/БР/дск від 22.06.2026. У зв`язку з цим ОСОБА_11 неможливо вручити повістку про виклик до суду на 23.06.2026 ні фізично, ні засобами зв`язку (через його відсутність). Явка та ознайомлення із судовими викликами на 29.07.2026 та на 30.07.2026 залежатиме від критичності обстановки на лінії бойового зіткнення з противником та виведення ОСОБА_11 з бойового розпорядження. Підсумовуючи наведене, суд констатує, що: (1) ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке ст. 12 КК України та приміткою до ст. 45 цього ж Кодексу віднесено до особливо тяжкого корупційного злочину; (2) з 29.08.2023 ОСОБА_11 призваний на військову службу під час мобілізації; (3) під час судового провадження вжито вичерпні заходи, спрямовані на з`ясування можливості та забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_11 у судовому розгляді; (4) командування військової частини НОМЕР_1 , де наразі ОСОБА_11 проходить військову службу, надало суду документи та інші відомості, які свідчать про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що на цей час унеможливлюють участь обвинуваченого у судовому провадженні, зокрема у режимі відеоконференції. Згадані відомості, які суд отримав від військової частини НОМЕР_1 у період з 02.06.2026 до 23.06.2026, прокурор у судовому засіданні не спростував. Зазначене відповідно до ч. 1 ст. 335 та п. 2010 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України є підставою для зупинення судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_11 до його звільнення з військової служби або до припинення участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України (та наявної можливості брати участь у судовому провадженні). Щодо виділення матеріалів за обвинуваченням ОСОБА_11 в окреме провадження Матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 КПК України (ч. 1 ст. 334 КПК України). У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень (ч. 3 ст. 217 КПК України). Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (ч. 4 ст. 217 КПК України). Водночас ст. 318 КПК України визначені строки і загальний порядок судового розгляду. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку та здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 318 КПК України). Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь?якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України). Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України). Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд (ч. 1, 2 ст. 28 КПК України). Наведені раніше обставини свідчать про те, що рух кримінального провадження, у якому обвинувачення висунуто також ОСОБА_8 , перебуває у залежності від обставин та умов проходження ОСОБА_11 військової служби, на які суд об`єктивно не може вплинути. Виходячи з викладених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінальних правопорушень, сформульованого ОСОБА_11 та ОСОБА_8 обвинувачення, суд вважає, що виділення в окреме провадження матеріалів щодо ОСОБА_11 не може негативно вплинути на повноту судового розгляду стосовно кожного з обвинувачених. На противагу твердженням захисника, зупинення судового провадження стосовно обох обвинувачених, без виділення матеріалів щодо ОСОБА_11 в окреме провадження, унеможливить судовий розгляд щодо ОСОБА_8 , що призведе до порушення права на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки незалежним і неупередженим судом. Ба більше, у цій справі зупинення судового провадження стосовно обох обвинувачених суперечитиме вимогам ч. 1 ст. 335 КПК України. Згадані положення передбачають зупинення судового провадження лише стосовно обвинуваченого, який проходить військову службу та не може брати участь у судових засіданнях. Водночас зазначена норма визначає необхідність продовження судового провадження стосовно інших обвинувачених, що цілком узгоджується з наведеними раніше положеннями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і національного кримінального процесуального закону стосовно розумності строку вирішення кримінального провадження. Зупинення судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 тільки через те, що обвинувачений ОСОБА_11 не може брати участь у судових засіданнях, свідчило б про невиправдану та невизначену у часі затримку вирішення обвинувачення ОСОБА_8 . Ураховуючи наведене неспроможними є посилання захисника на те, що судовий розгляд окремо стосовно ОСОБА_8 неможливий, оскільки йому інкримінується роль пособника за ч. 5 ст. 191 КК України. До того ж суд зауважує, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_11 інкриміновано вчинення лише одного епізоду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тоді як ОСОБА_8 - пособництво у двох епізодах кримінального правопорушення, один з яких вчинений без участі ОСОБА_11 . Наполягаючи на зупиненні судового провадження стосовно ОСОБА_8 , захист стверджував, що під час розгляду кримінального провадження окремо стосовно нього суд неминуче повинен буде надати відповідь на питання винуватості чи невинуватості ОСОБА_11 , що призведе до порушення презумпції невинуватості та права на захист останнього. Суд відкидає зазначені твердження захисту, оскільки відповідно до вимог статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України, кожна особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. З огляду на засади індивідуалізації кримінальної відповідальності та право на справедливий суд, обставини, як будуть встановлені під час судового розгляду стосовно ОСОБА_8 , стосуються виключно правової оцінки його дій і не матимуть преюдиційного значення для оцінки дій та доказування вини ОСОБА_11 у виділеному кримінальному провадженні. Зі змісту ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» слідує, що обов`язковими для врахування судом є висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Тому посилання захисника на висновки, що викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.02.2023 в іншій справі (№ 991/8783/21), не є обов`язковими для врахування судом під час вирішення питання про зупинення судового провадження і не мають преюдиціального значення. Отже, оскільки кримінальне провадження здійснюється за обвинуваченням двох осіб і щодо ОСОБА_8 відсутні підстави для зупинення судового провадження, то згідно з ч. 1 ст. 335 КПК України судове провадження щодо нього підлягає продовженню. Висновок Ураховуючи наведені мотиви, клопотання захисника ОСОБА_10 про зупинення судового провадження слід задовольнити частково. На підставі викладеного та керуючись ст. 334, 335 КПК України, п о с т а н о в и в: Клопотання захисника ОСОБА_10 - задовольнити частково. Зупинити судове провадження у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_11 повідомити суд про закінчення обставин, які стали підставою для зупинення провадження. Матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_11 виділити в окреме провадження. Продовжити судове провадження у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19