Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/5105/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД Справа № 991/5105/24 Провадження № 1?кп/991/61/24 У Х В А Л А 09 травня 2025 рокумісто Київ Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020, в с т а н о в и в:

1. Історія провадження 12.06.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (т. 1 а.с. 1). Ухвалою суду від 12.06.2024 призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 7). Під час підготовчого судового засідання: - ухвалою від 27.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 (у справі № 991/5909/23) на майно ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 172); - ухвалою від 27.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про зупинення судового провадження (т. 3 а.с. 187); - ухвалою від 27.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору (т. 3 а.с. 201); - ухвалою від 22.11.2024 частково задоволено клопотання представника власника майна ОСОБА_11 та частково скасовано арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.06.2023 (у справі № 991/5276/23) на майно ОСОБА_12 (т. 5 а.с. 197); - ухвалою від 22.11.2024 частково задоволено клопотання прокурора та накладено на обвинуваченого ОСОБА_7 грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028,00 гривень (т. 5 а.с. 193); - ухвалою від 06.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування (т. 5 а.с. 234); - ухвалою від 17.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зупинення судового провадження (т. 7 а.с. 179); - ухвалою суду від 09.05.2025, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про витребування документів у прокурора та Вищого антикорупційного суду (т. 6 а.с. 192, т. 8 а.с. 93); - ухвалою суду від 09.05.2025, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залишено без розгляду клопотання захисника ОСОБА_8 про зупинення судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 (т. 7 а.с. 209, т. 8 а.с. 75, 93). Окрім того, під час підготовчого судового засідання:

1. Обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання від 09.12.2024 про скасування грошового стягнення, накладеного ухвалою суду від 22.11.2024 (т. 6 а.с. 20, 119). Необхідність скасування ухвали про накладення грошового стягнення обвинувачений обґрунтував тим, що з 22.11.2024 він переведений для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації в АДРЕСА_1, та з 30.11.2024 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

2. Захисник ОСОБА_6 подав клопотання від 17.03.2025 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2023 (у справі № 991/5261/23) на майно обвинуваченого ОСОБА_5 (т. 6 а.с. 176). Обґрунтовуючи зазначене клопотання захисник вказав про те, що наразі вже відпала потреба в арешті майна ОСОБА_5 (двох мобільних телефонів і ноутбука), оскільки досудове розслідування завершено та проведено всі необхідні слідчі, процесуальні дії (у тому числі огляди, описи, фотографування мобільних телефонів та ноутбука, проведено експертне дослідження).

3. Захисник ОСОБА_6 подав клопотання від 17.03.2025 про повернення застави у розмірі 30 000 000,00 грн, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2023 (у справі № 991/5043/23) (т. 6 а.с. 226). Мотивуючи це клопотання захисник послався на те, що закінчився строк, на який ухвалою слідчого судді на обвинуваченого були покладені передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальні обов`язки. Зазначене обумовлює необхідність скасування запобіжного заходу у вигляді застави, який не можу бути безстроковим у кримінальному провадженні.

2. Позиції учасників судового провадження 2.1. Щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду. У підготовчому судовому засіданні прокурор прохав призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, який провести у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження. Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора. Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , їх захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_6 проти завершення підготовчого судового засідання та призначення судового розгляду заперечували. 2.2. Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування грошового стягнення. Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 клопотання підтримали, прохали його задовольнити та скасувати грошове стягнення, накладене ухвалою суду від 22.11.2024. Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 це клопотання підтримали також. Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, пославшись на відсутність підстав для скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора. 2.3. Щодо клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення застави. Захисник ОСОБА_6 і обвинувачений ОСОБА_5 клопотання підтримали з мотивів, що у ньому наведені. Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 також не заперечували проти його задоволення. Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання захисника заперечив, посилаючись на відсутність підстав для повернення застави і тим самим скасування застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки зазначене не сприятиме належному виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків. Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора. 2.4. Щодо клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту майна. Захисник ОСОБА_6 і обвинувачений ОСОБА_5 клопотання підтримали з мотивів, що у ньому наведені. Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 також проти задоволення клопотання не заперечували. Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання захисника заперечував. Зауважив, що наразі не відпала потреба в арешті майна (мобільного телефону і ноутбуку ОСОБА_5 ), який був застосований з метою забезпечення збереження речових доказів. Ці речові докази не були досліджені у судовому засіданні, водночас у подальшому, під час судового розгляду, така потреба може виникнути. Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора.

3. Мотиви суду Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, перевіривши матеріали судової справи та доводи зазначені у клопотаннях, суд дійшов таких висновків. 3.1. Щодо питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України Угод про визнання винуватості до суду не надходило, про їх укладення сторони кримінального провадження не повідомляли. Підстав для закриття провадження судом не встановлено. Зокрема, ухвалою від 06.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотань про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування (т. 5 а.с. 234). Питання відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України судом досліджено під час розгляду клопотання захисника про його повернення прокурору (ухвала від 27.09.2024) (т. 3 а.с. 201). Судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду. Ураховуючи наведене, за відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України вважає за можливе на підставі обвинувального акта призначити судовий розгляд. 3.2. Щодо питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні не надійшло. Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому режимі. У зв`язку із цим судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні. З`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить здійснювати за обов`язкової участі прокурора, представника потерпілого, обвинувачених та їх захисників. 3.3. Щодо клопотань захисту про скасування заходів забезпечення кримінального провадження Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу (ст. 131?213 КПК України). Згідно з п. 2, 7, 9 ч. 2 ст. 131 КПК України накладення грошового стягнення, арешт майна, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження. У силу ч. 1 ст. 131 КПК України метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості цього провадження. 3.3.1. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування грошового стягнення Як уже згадано раніше, ухвалою суду від 22.11.2024 на обвинуваченого ОСОБА_7 накладено грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028, 00 грн, за його неявку на виклик суду (т. 5 а.с. 193). Нормою ч. 1 ст. 144 КПК України визначено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків. Водночас, ст. 147 КПК України передбачена можливість скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Так, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення (ч. 1 ст. 147 КПК України). Суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення (ч. 2 ст. 147 КПК України). Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання (ч. 3 ст. 147 КПК України). Зі змісту згаданої ухвали слідує, що мотивами для накладення на ОСОБА_7 грошового стягнення стало систематичне не виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, передбачених п. 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України, що виразилось у (1) неприбутті за викликами суду (зокрема у підготовчі судові засідання 24.06.2024, 25.06.2024, 24.07.2024, 25.07.2024, коли він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , та 09.10.2024, 18.10.2024, 21.10.2024, 22.11.2024, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 ), (2) не повідомленні суд про причини свого неприбуття та (3) непідкоренні законним вимогам та розпорядженням суду. У клопотанні від 09.12.2024 про скасування зазначеної ухвали про накладення грошового стягнення (т. 6 а.с. 20, 119) обвинувачений ОСОБА_7 вказав про те, що у судові засіданні він не прибув з поважних причин, а саме у зв`язку з його призовом для проходження військової служби під час мобілізації. Водночас зауважив, що наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 1540 від 22.11.2024 його переведено з Сил спеціальних операцій до ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації в АДРЕСА_1 (військової частини НОМЕР_4 ) та з 30.11.2024 він бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України. 30.12.2024 на адресу суду надійшов лист командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_13 , згідно з яким військовослужбовець ОСОБА_7 знаходився у відрядженні з 02.11.2024 до 18.11.2024 та виконував покладені на нього завдання щодо підвищення ефективності, розширення можливостей планування застосування підпорядкованих підрозділів з відсічі збройної агресії рф тощо (т. 6 а.с. 91). Також 03.02.2025 суду надійшов лист тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_5 , яким повідомлено про те, що відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_3 від 25.10.2024 старший лейтенант ОСОБА_7 знаходився у відрядженні до 26.11.2024 та виконував покладені на нього завдання щодо підвищення ефективності, розширення можливостей планування застосування підпорядкованих підрозділів з відсічі збройної агресії рф (т. 6 а.с. 111). Окрім того, 29.04.2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли матеріали за результатами службових розслідувань за обставинами можливого ухилення військовослужбовцем ОСОБА_7 від виконання обов`язку прибувати у судові засіданні (т. 8 а.с. 23). Як слідує зі змісту акту службового розслідування від 28.03.2025, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_4 , військовослужбовець ОСОБА_7 з поважних причин не прибув у судове засідання 22.11.2024 та у наступні судові засідання (02.12.2024, 06.12.2024, 09.12.2024, 16.12.2024, 23.12.2024, 27.12.2024, 17.02.2025, 20.02.2025) (т. 8 а.с. 24). Водночас, згідно з актом службового розслідування командиру військової частини НОМЕР_6 , не взяття участі ОСОБА_7 у судових засіданнях 24.06.2024, 25.06.2024, 24.07.2024, 25.07.2025 не було обумовлено поважними причинами (т. 8 а.с. 34). Ураховуючи наведене, у розпорядженні суду відсутні відомості про те, що грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 за його неявки у судові засідання та неповідомлення про причини неприбуття накладено безпідставно. З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого та скасування ухвали від 22.11.2024. 3.3.2. Щодо клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення застави З матеріалів справи слідує, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2023 (у справі № 991/5043/23) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативи у вигляді застави у розмірі 30 000 000,00 грн. На випадок внесення застави на підозрюваного покладені передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки на строк два місяці (т. 6 а.с. 226). 12.06.2023 ТОВ «Аготакт» внесло за підозрюваного заставу у визначеному слідчим суддею розмірі (т. 6 а.с. 244), у зв`язку з чим його звільнено з?під варти. Отже, з 12.06.2023 до ОСОБА_5 застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Водночас згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного були покладені визначені слідчим суддею обов`язки. Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні та клопотання захисника ОСОБА_6 строк дії передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, що були покладені на підозрюваного ОСОБА_5 , продовжувався на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 11.08.2023 (у справі № 991/6919/23), від 08.09.2023 (у справі № 991/7897/23) (т. 1 а.с. 19). У подальшому строк дії відповідних процесуальних обов`язків не продовжувався, тому в цій частині ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію і обов`язки скасовані (ч. 7 ст. 194 КПК України). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 182 КПК України застава є самостійним видом запобіжного заходу, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України). Зі змісту ч. 8 ст. 182 КПК України слідує, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Доводи клопотання захисника ОСОБА_6 до того, що внесена за ОСОБА_5 застава підлягає поверненню у зв`язку з закінченням строку дії покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Втім, аналіз положень кримінального процесуального закону свідчить про те, що (1) застава є самостійним запобіжним заходом, (2) законом не передбачено конкретного строку дії цього запобіжного заходу, (3) припинення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави. Окрім строкових обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, останній протягом усього кримінального провадження у силу процесуального статусу, визначеного у ст. 42 КПК України, зобов`язаний: (1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; (2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; (4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді. Статтею 203 КПК України передбачено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом. З урахуванням наведеного, усупереч тверджень захисника, дія застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави не припинена. Водночас, належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків (передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України), на чому акцентовано увагу захисником, свідчить про дієвість застосованого до нього запобіжного заходу, а визначений слідим суддею розмір застави стимулює належної процесуальної поведінки. Жодних інших доводів, зокрема з приводу зменшення передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, захисником у клопотанні не наведено. З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 . 3.3.3. Щодо клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту майна Як убачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2023 (у справі № 991/5162/23) накладено арешт на майно, вилучене 09.06.2023 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , а саме на: ноутбук MacBook Serial COF13GLMD6R; мобільний телефон Samsung imei НОМЕР_7 ; мобільний телефон Samsung imei НОМЕР_8 , - шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування (т. 6 а.с. 186). За змісту цієї ухвали слідує, що арешт на зазначене майно ОСОБА_5 накладений з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. На переконання захисника, наразі відпала необхідність в арешті майна обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки досудове розслідування вже завершене, детективами проведені всі необхідні слідчі дії (зокрема огляд, опис, фотографування, експертизи вилучених мобільних телефонів та ноутбуку). Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У силу засади безпосередності дослідження показань, речей і документів, визначеної у ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Майно, з якого захисник прохав скасувати арешт, визнано речовим доказом і на даний час судом не досліджено. З урахуванням наведеного суд не вбачає переконливих підстав вважати, що на даний час відпала потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у відношенні мобільних телефонів і ноутбуку, вилучених під час особистого обшуку ОСОБА_5 . Тому, клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає також.

4. Щодо складання досудової доповіді Ураховуючи, що ОСОБА_5 і ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, яке ст. 12 цього Кодексу віднесено до особливо тяжкого злочину, суд у відповідності до ч. 5 ст. 314, 3141 КПК України, дійшла переконання про відсутність підстав та необхідності для складання досудової доповіді.

5. Висновки суду Вирішивши питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду та встановивши відсутність обставин, які б унеможливили призначення цього кримінального провадження до судового розгляду, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду у зазначеному кримінальному провадженні. Під час підготовчого судового засідання обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 207, т. 8 а.с. 93) звернулися до суду з клопотанням про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів. Відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособового, крім випадків, передбачених ч. 2, 3 цієї статті. Зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років. Частиною четвертою ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів. З огляду на викладене та враховуючи, що обвинуваченим інкриміновано вчинення кримінального правопорушення (ч. 5 ст. 191 КК України), за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, суд вважає за можливе на підставі зазначеного обвинувального акта призначити судовий розгляд, який необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох суддів за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників. У відповідності до ч. 2 ст. 316 КПК України судовий розгляд призначається не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення. На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 316 КПК України, п о с т а н о в и в: Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на 14.05.2025 о 14 : 00 у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду. Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження. У задоволенні клопотання ОСОБА_7 про скасування грошового стягнення, накладеного на обвинуваченого ухвалою від 22.11.2024, - відмовити. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 , - відмовити. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2023 на майно обвинуваченого ОСОБА_5 (справа № 991/5162/23, провадження № 1-кс/991/5183/23), - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає. Суддя ОСОБА_1