Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/5105/24
від 23.06.2026 · АнтикорупційнаВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД Справа № 991/5105/24 Провадження № 1?кп/991/61/24 У Х В А Л А 23 червня 2026 рокумісто Київ Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представників потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 клопотання захисника ОСОБА_10 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, в с т а н о в и в: На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 09.06.2026 захисник ОСОБА_10 подав суду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_11 (т. 11 а.с. 171). Обґрунтування клопотання У клопотанні захисник зазначив про те, що ухвалою суду від 31.03.2026 задоволено клопотання прокурора та накладено на обвинуваченого ОСОБА_11 грошове стягнення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656,00 грн, за його неявку на виклик суду. Зі змісту ухвали слідує, що підставою накладення на обвинуваченого стягнення стало невиконання ним процесуального обов`язку прибути в суд та повідомити про причину свого неприбуття. На переконання захисника, грошове стягнення накладене без урахування усіх фактичних обставин справи, які об`єктивно унеможливлювати участь ОСОБА_11 у судовому засіданні та підтверджувати поважність причини його неприбуття до суду, з огляду на таке.
1. З 10.06.2025 ОСОБА_11 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено офіційними документами військової частини та не спростовано стороною обвинувачення. Ба більше, наявні у справі документи підтверджують не лише факт проходження обвинуваченим військової служби, але й безпосередню участь ОСОБА_11 у виконанні бойових завдань у складі штурмового підрозділу на Запорізькому напрямку. Долучені прокурором у судовому засіданні 02.06.2026 матеріали про аналіз телефонних розмов ОСОБА_11 з урахуванням розташування та зони дії базових станцій мобільного зв`язку (протокол огляду від 07.05.2026), не спростовують того, що ОСОБА_11 з поважної причини не з`явився до суду з причини перебування у районі виконання бойових завдань. Навпаки, надані документи підтверджують, що з початку 2026 року мобільний пристрій ОСОБА_11 фіксувався саме на Запорізькому напрямку, при чому у межах зони дії двох базових станцій, розташованих неподалік одна від одної. Сама по собі наявність у ОСОБА_11 телефонного зв`язку не свідчить про наявність у нього можливості взяти участь у судовому провадженні. Тобто, неприбуття ОСОБА_11 до суду не було наслідком ігнорування суду, його небажання взяти участь у судовому засіданні або зловживанням процесуальними правами. Не прибуття обвинуваченого було зумовлено об`єктивними причинами.
2. Суд повідомлений про те, що ОСОБА_11 не зможе взяти участь у судовому засіданні. Зокрема у справі наявні повідомлення про те, що обвинувачений проходить військову службу та не може брати участь у судових засіданнях у зв`язку з виконанням бойових завдань. Захист неодноразово звертав увагу суду на те, що військовослужбовець ОСОБА_11 знаходиться у підпорядкуванні військового командування, тому від нього не залежить забезпечення можливості прибути в суд чи взяти участь у судовому розгляді у режимі відеоконференції.
3. Суд не врахував наявності у справі нерозглянутого клопотання захисника про зупинення судового провадження від 31.03.2026 у зв`язку з тим, що ОСОБА_11 проходить військову службу та не має можливості брати участь у судових засіданнях. Зазначене клопотання пов`язане з клопотанням про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, та вони не можуть вирішуватися ізольовано одне від одного. З урахуванням наведених обставин захисник вважає, що застосування до ОСОБА_11 грошового стягнення є непропорційним та не відповідає фактичним обставинам справи. Тому ухвала суду від 31.03.2026 про накладення на ОСОБА_11 грошового стягнення підлягає скасуванню. Позиції учасників судового провадження У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 клопотання підтримав з мотивів, що у ньому наведені. Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_9 зазначене клопотання підтримали також. Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечила, вважала його необґрунтованим. Представник потерпілого та цивільного позивача АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6 підтримав позицію прокурора. Процесуальний порядок розгляду клопотання Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення (ч. 1 ст. 147 КПК України). Тобто, зі змісту вказаної норми слідує, що ініціатором клопотання має бути саме особа, до якої застосовано відповідний захід забезпечення кримінального провадження, у цьому випадку - обвинувачений ОСОБА_11 . Однак таке клопотання подав захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_10 . З часу постановлення оскаржуваної ухвали 31.03.2026 (т. 10 а.с. 44) до дня подачі захисником клопотання 09.06.2026 (т. 11 а.с. 171) обвинувачений ОСОБА_11 , який проходить військову службу, до суду жодного разу не прибув (т. 10 а.с. 85, т. 11 а.с. 121). Не прибув обвинувачений ОСОБА_11 й у судове засідання 23.06.2026. Командування військової частини НОМЕР_1 , у якій обвинувачений проходить військову службу, надіслало суду повідомлення?рапорт про неможливість вручення ОСОБА_11 повістки про виклик до суду на 23.03.2026 у зв`язку з тим, що він виконує бойове розпорядження (т. 14 а.с. 75, 77). Водночас, 27.04.2026 суду надійшла розписка обвинуваченого ОСОБА_11 від 09.04.2026 про отримання копії ухвали від 31.03.2026 (т. 10 а.с. 62). У розписці ОСОБА_11 зазначив про безпідставність накладеного на нього грошового стягнення, оскільки з 10.09.2025 він бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та знаходиться у районі виконання бойових завдань. Ураховуючи наведені обставини, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_11 систематично не з`являється у судові засідання та у розписці від 09.04.2026 фактично засвідчив власну правову позицію стосовно накладеного на нього грошового стягнення, з метою забезпечення права обвинуваченого на оскарження судового рішення та на доступ до правосуддя, суд вважав за можливе розглянути клопотання про скасування грошового стягнення попри те, що воно подано захисником обвинуваченого, а не самим обвинуваченим. Мотиви суду Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання захисника задоволенню не підлягає з огляду на таке. Релевантні джерела права Накладення грошового стягнення є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, метою застосування яких є досягнення дієвості конкретного провадження (ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 131 КПК України). Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених КПК України, за невиконання процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 144 КПК України). Водночас, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення (ч. 1 ст. 147 КПК України). Суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення (ч. 2 ст. 147 КПК України). Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання (ч. 3 ст. 147 КПК України). Обставини справи 12.06.2024 на розгляд Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (справа № 991/5105/24, провадження № 1?кп/991/61/24) (т. 1 а.с. 1). Ухвалою суду від 12.06.2024 в указаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 24.06.2024 (т. 1 а.с. 77). Підготовче провадження завершене 09.05.2025 (т.8 а.с. 106) і тривало протягом майже одного року. Тривалість здійснення підготовчого судового засідання обумовлена систематичною неявкою обвинуваченого ОСОБА_11 у судові засідання. Ухвалою суду від 09.05.2025 призначено судовий розгляд (т. 8 а.с. 106), який з аналогічних причин станом на 02.06.2026 (тобто за сплином одного року) по суті так і не розпочався. З 29.08.2023 ОСОБА_11 призваний на військову службу під час мобілізації та упродовж судового провадження він чотири рази змінив місце проходження військової служби, а саме: (1) до 03.10.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) (т. 1 а.с. 86, 224); (2) до 21.11.2024 - у військовій частині НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) (т. 5 а.с. 3); (3) до 10.06.2025 - у військовій частині НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ) (т. 6 а.с. 65, 91); (4) з 10.06.2025 та дотепер проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) (т. 9 а.с. 125). Упродовж судового провадження обвинувачений ОСОБА_11 систематично не з`являвся у судові засідання та не повідомляв суд про поважні причини свого неприбуття. Внаслідок невиконання обвинуваченим процесуальних обов`язків ухвалою суду від 22.11.2024 на нього накладено грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 3 028,00 грн) (т. 5 а.с. 193). Втім обвинувачений ОСОБА_11 продовжив не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, передбачені п. 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України, що виражалося у неприбутті за викликами суду, не повідомленні суд про причини свого неприбуття та у непідкоренні законним вимогам та розпорядженням суду. У зв`язку з цим ухвалою суду від 31.03.2026 на обвинуваченого ОСОБА_11 знову накладено грошове стягнення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6656,00 гривень, за його неявку на виклик суду (т. 10 а.с. 44). Зі змісту ухвали слідує, що обвинувачений ОСОБА_11 , будучи належно повідомлений про дату, час і місце судових засідань, які призначалися, зокрема на 16.12.2025, 03.03.2026, 31.03.2026, до суду не прибув. Про причини неприбуття суд вкотре не повідомив, чим допустив порушення покладених на нього процесуальних обов`язків. Також командування військової частини НОМЕР_1 , де ОСОБА_11 проходить військову службу, не надало суду документи, які б належно підтверджувати неможливість прибуття обвинуваченого у судові засідання. У клопотанні від 09.06.2025 про скасування грошового стягнення захисник ОСОБА_10 вкотре наголосив на тому, що з 10.06.2025 ОСОБА_11 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , безпосередньо залучений до виконання бойових завдань, знаходиться у підпорядкуванні військового командування та не мав (не має) можливості брати участь у судовому провадженні. Зазначені обставини підтверджуються документами командування військової частини НОМЕР_1 , які долучені до справи. Також захисник звернув увагу на документи, що долучив прокурор у судовому засіданні 02.06.2026 до клопотання про здійснення приводу ОСОБА_11 , а саме на те, що інформація про телефонні з`єднання обвинуваченого протягом судового провадження та проходження ним військової служби не підтверджує достовірно наявність можливості взяти участь у судових засіданнях, натомість підтверджує місце перебування ОСОБА_11 на Запорізькому напрямку. Втім, документи, які суд отримав від командування військової частини НОМЕР_1 та на які послався захисник, були предметом оцінки та аналізу в ухвалі від 31.03.2026. У результаті суд констатував, що надані матеріали не містять відомостей про відсутність об`єктивних перешкод для участі обвинуваченого у судових засіданнях. Водночас, сам по собі факт проходження військової служби не є поважною причиною неприбуття до суду у розумінні ст. 138 КПК України та не звільняє обвинуваченого від обов`язку повідомляти суд про причини неявки. Посилання захисника на аналіз телефонних з`єднань ОСОБА_11 , що долучений прокурором до клопотання про привід (т. 10 а.с. 114, т. 11 а.с. 30), не спростовує факту не дотримання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, передбачених п. 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України, зокрема не з`явлення на виклики суду та не повідомлення суд про причини свого неприбуття. Будь?яких інших доводів щодо безпідставності чи необґрунтованості накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_11 клопотання захисника ОСОБА_12 не містить. Посилання захисника на наявність невирішеного клопотання від 31.03.2026 про зупинення судового провадження щодо ОСОБА_11 і ОСОБА_8 (т. 10 а.с. 9), жодним чином не спростовує правильність чи об`єктивність висновків суду, викладених в ухвалі від 31.03.2026. Висновок Ураховуючи наведене, у розпорядженні суду відсутні відомості про те, що грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_11 за його неявки у судові засідання та неповідомлення про причини неприбуття накладено безпідставно. З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника та скасування ухвали від 31.03.2026. На підставі викладеного, керуючись ст. 147 КПК України, п о с т а н о в и в: У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про скасування ухвали Вищого антикорупційного суду від 31.03.2026 про накладення грошового стягнення - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15