Постанова Велика Палата ВС № 990/228/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м. Київ справа № 990/228/25 провадження № 11-35заі26 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Погрібного С. О., судді-доповідача Кривенди О. В., суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., за участю: секретаря судового засідання Біляр Л. В., позивачки ОСОБА_1 , представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Петренко Ю. В., розглянула в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2025 року (судді Єресько Л. О., Мельник-Томенко Ж. М., Желєзний І. В., Радишевська О. Р., Жук А. В.). УСТАНОВИЛА І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивачки

1. Позивачка ОСОБА_1 16 травня 2025 року з використанням засобів поштового зв`язку звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, згідно з яким з урахуванням уточненої позовної заяви просила: 1) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) під час проведення перевірки та оцінюванні практичних завдань за індивідуальними номерами 0021853 та 0069701, виконаних 07 лютого 2025 року ОСОБА_1. як кандидаткою на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами); 2) визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)», в частині затвердження кодованих результатів практичних завдань, виконаних 07 лютого 2025 року ОСОБА_1 , за індивідуальними кодами 0021853 та 0069701 (порядкові номери у додатку 375 та 1257 відповідно); 3) визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» в частині: - затвердження декодованих результатів практичних завдань, виконаних 07 лютого 2025 року кандидатом на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) ОСОБА_1 ; - затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), щодо кандидата ОСОБА_1 (додаток 2); - відмови ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» та визнання такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинення її участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах на посади суддів (додаток 4, № 514); 4) зобов`язати відповідача відновити протиправно порушене ВККС законне право ОСОБА_1 на участь у конкурсі як кандидата на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

2. ОСОБА_1 обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що її допущено до участі в оголошеному рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, під час підготовки та проходження етапів якого у неї виникла недовіра до складу Комісії, яку позивачка мотивує тим, що 15 липня 2024 року рішенням ВККС № 221/зп-24 затверджено перелік питань анонімних тестувань для проведення кваліфікаційного іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційного суду, втім пізніше ВККС тричі коригувала цей перелік та остаточно рішенням № 258/зп-24 від 21 серпня 2024 року виключила 153 некоректних тестових завдань - 40 із загальних знань права: 5 - з адміністративної спеціалізації; 1 - із господарської спеціалізації; 31 - із кримінальної спеціалізації та 76 - із цивільної спеціалізації.

3. ОСОБА_1 покликалася на те, що ВККС залучила розробника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна» (далі - ТОВ «Сайметрікс-Україна») як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах. Проте, у вільному доступі не було будь-якої доступної та достовірної інформації щодо діяльності ТОВ «Сайметрікс-Україна» та її розробок, а також інформації щодо укладення між цим товариством та ВККС (або Національною школою суддів України) письмових договорів на використання інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS» під час проведення цього конкурсу.

4. Позивачка вважала, що ТОВ «Сайметрікс-Україна» без законних підстав надавала ВККС послуги під час тестування когнітивних здібностей кандидатів цього конкурсу за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS».

5. До того ж позивачка зауважила, що тестування когнітивних здібностей, проведене 04 та 05 листопада 2024 року уповноваженими представниками ТОВ «Сайметрікс-Україна» та працівниками секретаріату ВККС, рішеннями відповідача визнано такими, що не відбулися, а його результати - нечинними, що, на думку позивачки, підтверджує висновки про їх некомпетентність та безвідповідальність.

6. У межах означеного конкурсу позивачка 07 лютого 2025 року виконала два практичних завдання з цивільної спеціалізації (одне - у формі постанови, а інше - у формі ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження), які мали б бути перевірені Комісією відповідно до затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту (далі - Методичні вказівки).

7. Втім визначені показники оцінювання за своїм змістом стосувалися оцінки практичних завдань, виконаних лише у формі постанов, а тому, на її переконання, елементи практичного завдання відповідно до зазначених Методичних вказівок могли бути оцінені ВККС на відповідний бал (прохідний бал) лише у разі виконання практичного завдання у формі постанови про розгляд апеляційної скарги по суті оскаржуваного судового рішення, а не у формі ухвали.

8. Підкреслюючи, що у змісті практичних завдань не було елементів (показників), які підлягали обов`язковому оцінюванню, відповідно до змісту означених Методичних вказівок (посилання на рішення Конституційного Суду України чи правові висновки Верховного Суду, які необхідно було врахувати та застосувати, за умови, що кандидатам під час виконання практичних завдань не дозволявся будь-який доступ до рішень Конституційного Суду України та Верховного Суду), позивачка зауважила, що за таких обставин незрозуміло, у який спосіб та відповідно до яких визначених і оприлюднених критеріїв (методики, мотивів тощо) членами екзаменаційної комісії ВККС здійснювалося оцінювання такого практичного завдання, якщо елементи Методичних вказівок у його змісті не наведені.

9. Дізнавшись від інших кандидатів цього конкурсу про те, що більшість із них також виконувала з двох практичних завдань одне у формі постанови та інше у формі ухвали, а у їх змісті також не було посилання на рішення Конституційного Суду України та Верховного Суду, і за таких умов виконані окремими кандидатами практичні завдання у формі ухвал були оцінені на прохідні бали, позивачка зробила висновок про протиправність дій членів ВККС під час перевірки та оцінювання практичних завдань, які виконувалися кандидатами одночасно з нею, так і щодо практичних завдань, виконаних іншими кандидатами цього конкурсу.

10. Ознайомившись із копіями зошитів для виконання практичного завдання з індивідуальними кодами 0021853 (тип 2 - перше рішення) та 0069701 (тип 2 - друге рішення), а також копіями екзаменаційних відомостей з оцінювання практичних завдань, позивачка зауважила, що у них є лише загальні суми балів кожного з трьох членів Комісії (їхні дані відсутні) та остаточні оцінки. До того ж у змісті першого рішення було виявлено зміни, які відмінні від тексту виконаного особисто нею практичного завдання - наявна значна кількість орфографічних помилок, особливо у резолютивній частині. Позивачка переконувала, що таких помилок вона не могла допустити та наполягає, що помилки умисно внесені з неправомірною метою. Додатково зазначає, що бракує частини тексту виконаного нею практичного завдання.

11. Щодо практичного завдання, виконаного 07 лютого 2025 року у формі постанови, позивачка зауважила, що в екзаменаційній відомості не наведено оцінки виконаного практичного завдання у розрізі кожного елемента, передбаченого Методичними вказівками, та, відповідно, мотивоване рішення ВККС із зазначенням, які саме елементи практичного завдання виконані нею незадовільно (неправильно), а тому, на її переконання, проведення такого оцінювання та затвердження його результатів є протиправними.

12. Також позивачка звертала увагу на те, що нараховані бали за виконання першого практичного завдання (49; 57; 59) дають підстави для висновку, що два члени екзаменаційної комісії виставили бали, які є вищими прохідного бала (56,25), тоді як один член екзаменаційної комісії виставив низький бал, унаслідок чого остаточна оцінка (непрохідний бал) фактично була визначена лише одним членом Комісії, а рівень знань та досвіду у цивільному законодавстві членів ВККС ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проводили перевірку та оцінювання практичних завдань, особисто їй невідомий.

13. З погляду позивачки, встановлений ВККС порядок визначення остаточної оцінки шляхом визначення середнього арифметичного бала, визначений пунктом 5.5.8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24), у взаємозв`язку з Методичними вказівками очевидно є незбалансованим та несправедливим.

14. На переконання позивачки, члени ВККС під час перевірки практичних завдань та затвердження оскаржуваними рішеннями результатів оцінювання практичних завдань не просто помилилися та не мотивували рішення від імені ВККС, а свідомо протиправно виставили та затвердили бали, спотворюючи фактичні обставини та зловживаючи своїми повноваженнями. Обставини справи, установлені судом першої інстанції

15. Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) Комісія оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема й в апеляційних загальних судах, із заявою про участь в якому звернулася ОСОБА_1 (далі також - конкурс).

16. Рішенням від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 ВККС допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

17. Рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 (зі змінами) Комісія призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в загальних судах (цивільна спеціалізація) 686 кандидатів та встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

18. Рішенням від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) ВККС призначила кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначила черговість етапів його проведення: - перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; - другий етап - тестування когнітивних здібностей; - третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

19. Рішенням від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 ВККС затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду (цивільна спеціалізація). Згідно з додатком 1 до цього рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрала 142 бали (успішно складено).

20. ВККС рішенням від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах. Згідно з додатком 2 до цього рішення за результатом тестування когнітивних здібностей позивачка набрала 53,4 бала (успішно складено).

21. Цим рішенням Комісія також визначила особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація).Зокрема встановила, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначила, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановила, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала або 112,5 бала.

22. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС затвердила методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з цивільної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу. Відповідно до цих методичних вказівок максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.

23. Також рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 Комісія затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Тип 2 практичного завдання включає: два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення.

24. Рішенням від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 ВККС затвердила склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах.

25. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25, 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

26. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 Комісія затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного з 03 - 07, 10 та 11 лютого, 12 - 14, 17 - 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

27. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Комісія ухвалила: - затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1); - затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2); - допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3); - відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4).

28. Цим рішенням ВККС також затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0021853) отримала 55 балів, а за результатами другого (код кандидата 0069701) - 51,5 бали, що разом становить 106,5 балів (додаток 1 до рішення).

29. Цим рішенням ВККС затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , яка не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток 2 до рішення). Комісія відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, зокрема ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення). Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

30. Рішенням від 10 грудня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову.

31. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду мотивував рішення тим, що Велика Палата Верховного Суду у рішеннях неодноразово формулювала правову позицію з приводу меж судового розсуду під час надання юридичної оцінки діям та рішенням ВККС щодо вирішення цим органом питання відповідності судді (кандидата на посаду судді) визначеним у законі критеріям під час кваліфікаційного оцінювання (зокрема, постанови від 27 березня 2018 року у справі № П/800/409/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 800/328/17 тощо).

32. У цих рішеннях Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що установлена легітимна мета дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами ВККС згідно з їх внутрішнім переконанням, відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

33. Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду повноваження ВККС стосовно визначення остаточної оцінки виконання практичного завдання як складової іспиту є дискреційними та виключною її компетенцією, як уповноваженого органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою (постанови від 19 січня 2022 року у справі № 990/385/19, від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 тощо).

34. Суд позбавлений правової можливості перебирати на себе функцію Комісії, зокрема, в частині компетенції Комісії в межах кваліфікаційного оцінювання суддів щодо виставлення балів за виконання практичної роботи, тому доводи позивачки про те, що написане нею практичне завдання по суті є правильним, а тому деякими членами Комісії занижені бали, є безпідставними.

35. Суд першої інстанції зауважив, що вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. В оскарженому рішенні ВККС, відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту, належно навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

36. Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях сформувала сталу практику щодо оцінювання рішень ВККС на предмет відповідності пункту 4 частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) (постанови від 14 листопада 2024 року у справі № 990/139/21, від 20 березня 2025 року у справі № 990/134/21, від 05 червня 2025 року у справі № 990/117/24, від 04 вересня 2025 року у справі № 990/123/24), згідно з якою повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. Жоден суб`єкт, зокрема й суд, не має права втручатися в здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.

37. Велика Палата Верховного Суду уже неодноразово надавала оцінку діям ВККС у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформувала усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19 та від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25).

38. Так, Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їхнім внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

39. У постанові від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

40. За виконання практичного завдання в рамках кваліфікаційного іспиту позивачка набрала 106,5 балів, що згідно з розрахунками становить менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

41. З огляду на таке відповідач правомірно вирішив відмовити в допуску позивачки до другого етапу кваліфікаційного оцінювання, визнав її такою, яка не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинив її участь у кваліфікаційному оцінюванні і оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

42. Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII обов`язковими умовами визнання кандидата таким, що склав кваліфікаційний іспит, є набрання 75 відсотків окремо за тестування, окремо за практичне завдання та окремо набрання середнього бала тестування когнітивних здібностей.

43. Водночас такі вимоги встановлені щодо кожного з етапів кваліфікаційного іспиту, а не для кваліфікаційного іспиту загалом. Зі змісту закону випливає, що невиконання кандидатом однієї з наведених умов свідчить про нескладення ним кваліфікаційного іспиту загалом, а не лише одного з його етапів. Приписи частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII унеможливлюють визнання кандидата таким, який склав кваліфікаційний іспит, навіть якщо загальна сума отриманих ним балів перевищує 75 відсотків усіх максимально можливих балів.

44. Як зазначено у рішенні ВККС № 87/зп-25, не зафіксовано порушень порядку складання кваліфікаційного іспиту (кримінальна і цивільна спеціалізації) уповноваженими представниками. Тому суд першої інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про неможливість оцінки членами Комісії її практичного завдання у формі ухвали за відсутності у Методичних вказівках відповідних елементів.

45. Зауваження ОСОБА_1 щодо залучення розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судах не входить до предмета оцінювання у межах цього позову, позаяк стосується іншого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема «Тестування когнітивних здібностей», яке позивачка успішно склала.

46. Твердження позивачки щодо заниження виставлених їй балів є відображенням її власного погляду щодо якості виконаного практичного завдання, як результату її інтелектуальної діяльності. Натомість внутрішнім розсудом щодо оцінювання її роботи наділені саме члени Комісії, які оцінюють виконану роботу, дотримуючись, водночас, об`єктивності відповідного оцінювання.

47. Доводи позивачки не можна визнати обґрунтованими ще й через те, що складання практичного завдання передбачає анонімність. Перевіряючи практичне завдання, члени екзаменаційної комісії не мають інформації про те, хто саме виконував практичне завдання, а тому не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу.

48. Додатковим, проте не єдиним і достатнім аргументом, який свідчить на користь того, що члени ВККС діяли у межах своїх повноважень, без вираження надмірного суб`єктивізму, є те, що немає істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання ОСОБА_1 , та виставлення балів у межах загальної кількості балів (75), що визначена Методичними вказівками. ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Короткий зміст вимог апеляційної скарги

49. Позивачка 15 січня 2026 року з використанням засобів поштового зв`язку подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить: (1) скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення позову; (2) викликати та допитати у судовому засіданні як свідків членів екзаменаційної комісії ВККС: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Узагальнені доводи апеляційної скарги позивачки

50. Скаржниця обґрунтовувала вимоги апеляційної скарги тим, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на її переконання, потягло неправильне вирішення справи по суті.

51. ОСОБА_1 зауважила, що під час судового розгляду суд першої інстанції порушив норми процесуального права, внаслідок чого неповно дослідив обставини справи та не надав оцінки всім її аргументам щодо наявності підстав для задоволення позову. Зокрема, суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про виклик та допит як свідків членів екзаменаційної комісії ВККС ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мотивуючи відмову тим, що клопотання не містило обґрунтування, які саме фактичні дані зазначені свідки могли б повідомити суду.

52. Позивачка наполягала на тому, що у відзиві відповідач навів взаємовиключні доводи щодо змісту та порядку застосування Положення № 185/зп-24 і Методичних вказівок № 228/зп-24, а тому офіційне з`ясування судом усіх обставин справи через допит членів екзаменаційної комісії як свідків було, на її переконання, обов`язковим процесуальним інструментом.

53. Скаржниця наголосила, що ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження не могла бути оцінена членами екзаменаційної комісії на прохідний бал відповідно до змісту Методичних вказівок № 228/зп-24, оскільки ці вказівки не містять основних елементів оцінювання, притаманних саме такому виду судового рішення: зокрема, бракує показників оцінювання елементів 1.1-1.4 мотивувальної частини та елементів 2.1-2.2 резолютивної частини, які, з огляду на предмет ухвали, не могли бути виконані кандидатом. За відсутності у тексті практичного завдання елементів, передбачених Методичними вказівками, незрозуміло, у який спосіб члени екзаменаційної комісії здійснювали оцінювання.

54. ОСОБА_1 зауважила, що в оскаржуваному рішенні не наведена будь-яка оцінка досліджених під час судового розгляду письмових доказів із грифом «ДСК»: змісту зошитів з практичними завданнями та наданих ключів, відповідно рішення суду першої інстанції є немотивованим.

55. Позивачка наполягала на тому, що ВККС не змінила форму та зміст документів і рішень, що ухвалюються в процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання після затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24, що доводить, на її переконання, недотримання Комісією вимог зазначених вказівок і принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.

56. ОСОБА_1 покликалася на висновки, викладені в окремій думці судді Жука А. В. на рішення суду першої інстанції від 10 грудня 2025 року, зазначивши, що ці висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджують наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Зокрема, суддя Жук А. В. наголосив, що з доданих до матеріалів справи копій екзаменаційних відомостей і рішень ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 неможливо встановити, які недоліки містило практичне завдання позивачки, які його елементи члени екзаменаційної комісії оцінили на низький або високий бал, та відповідно - чому Комісія визнала позивачку такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах.

57. Скаржниця зазначила, що відповідно до частини п`ятої статті 101 Закону № 1402-VIII рішення ВККС підлягають обов`язковому мотивуванню, а відсутність деталізації оцінювання унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та є самостійною підставою для визнання оскаржуваних рішень протиправними і їх скасування. Процесуальні клопотання позивачки

58. ОСОБА_1 12, 19 та 25 березня 2026 року з використанням системи «Електронний суд» звернулася до Великої Палати Верховного Суду з клопотаннями тотожного змісту, згідно з якими звернула увагу суду на те, що на день його подання судовий розгляд справи не призначено, підготовчі дії судом не проведено, зокрема не вирішено раніше подане нею клопотання про виклик свідків.

59. Відповідно до частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. З огляду на те, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, 22 березня 2026 року спливав строк, визначений частиною першою статті 309 КАС України для розгляду поданої нею апеляційної скарги.

60. ОСОБА_1 також звернула увагу на те, що відзив представника ВККС подано 19 лютого 2026 року - після закінчення п`ятнадцятиденного строку, встановленого ухвалою від 22 січня 2026 року, без поважних причин, що, на її переконання, є підставою для залишення його без розгляду.

61. Позивачка наголосила на тому, що ВККС планує до липня 2026 року завершити конкурс, оголошений рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, тоді як саме протиправність дій та рішень ВККС під час проведення цього конкурсу є предметом оскарження у справі. З огляду на наведене просила суд забезпечити розгляд апеляційної скарги з дотриманням приписів КАС України та звернула увагу на те, що реальний та ефективний захист порушеного права можливий винятково за умови ухвалення судового рішення у розумні строки - до завершення відповідачем зазначеного конкурсу. Процесуальне клопотання позивачки щодо виклику та допиту свідків

62. ОСОБА_1 30 березня 2026 року подала до Великої Палати Верховного Суду клопотання, в якому просила забезпечити вирішення заявленого нею в апеляційній скарзі клопотання про виклик та допит у судовому засіданні як свідків членів екзаменаційної комісії ВККС: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

63. На обґрунтування допиту зазначених свідків позивачка зазначила, що відповідно до відзиву ВККС незрозуміло, в який саме спосіб члени екзаменаційної комісії здійснювали перевірку її практичних завдань: чи відповідно до затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24, чи без урахування їхнього змісту. Зокрема, позивачка поставила питання, як оцінювалися всі елементи практичного завдання (зокрема елементи, відсутні у завданні, виконаному у формі ухвали), як визначався остаточний бал, а також що розуміється під «комплексним аналізом виконаної роботи» (термін, якого немає у чинному законодавстві та оприлюднених рішеннях ВККС).

64. Додатково, ОСОБА_1 звернула увагу на наявність, на її переконання, очевидних помилок та невідповідностей у змісті практичних завдань і «ключів» для їх оцінювання приписам Цивільного процесуального кодексу України та усталеній судовій практиці, що також потребує з`ясування способу їх застосування членами екзаменаційної комісії. Позивачка акцентувала увагу на пункті 5.5.5 Положення № 185/зп-24, згідно з яким перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання, і наголосила, що допит членів екзаменаційної комісії є єдиним ефективним процесуальним засобом офіційного з`ясування всіх обставин справи. Додаткові доводи, викладені у заяві позивачки від 31 березня 2026 року

65. ОСОБА_1 31 березня 2026 року подала до Великої Палати Верховного Суду заяву, в якій виклала додаткове обґрунтування (пояснення) щодо неправильності встановлення судом першої інстанції обставин справи та застосування норм матеріального права.

66. Позивачка проаналізувала конституційні та законодавчі засади діяльності ВККС, зокрема приписи частини другої статті 19 Конституції України, статей 92, 93, 79-2, 79-3, 101 Закону № 1402-VIII. Вона наголосила, що Комісія зобов`язана діяти винятково в межах повноважень, визначених законом, та суворо дотримуватися затверджених нею самою внутрішніх регламентів і процедурних актів, що регулюють порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді.

67. Окрему увагу ОСОБА_1 приділила вимогам до форми та змісту рішень ВККС. З посиланням на частини першу - четверту статті 101 Закону № 1402-VIII вона зауважила, що рішення Комісії (незалежно від того, ухвалене воно в пленарному складі, палатою чи колегією) повинне містити мотиви ухвалення. Ненаведення мотивів, відповідно до яких Комісія дійшла висновків щодо виставлення конкретних балів за практичне завдання, на її переконання, є порушенням пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, яка встановлює вичерпний перелік підстав для оскарження рішень ВККС у справах кваліфікаційного оцінювання.

68. Позивачка проаналізувала Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок, навела аргументи, що Методичні вказівки є не суто внутрішнім допоміжним документом рекомендаційного характеру, а нормативним інструментом реалізації державної політики у сфері правосуддя, спрямованим на подолання надмірної дискреції та забезпечення прозорості, передбачуваності та об`єктивності оцінювання (з посиланням на Державну антикорупційну програму на 2023 - 2025 роки, Меморандум про макрофінансову допомогу ЄС, пріоритети G7, Стратегію розвитку системи правосуддя та висновки міжнародних партнерів).

69. На переконання позивачки, Методичні вказівки встановлюють конкретні елементи практичного завдання (мотивувальна частина, резолютивна частина, стилістика, орфографія тощо), шкалу балів за кожним елементом та показники оцінювання. Ненаведення у рішенні ВККС поелементного мотивування виставлених балів за виконане нею практичне завдання унеможливлює перевірку дотримання Комісією затверджених критеріїв, порушує принцип правової визначеності та є самостійною підставою для визнання рішень протиправними й їх скасування.

70. ОСОБА_1 також звернула увагу на практику Верховного Суду в аналогічних справах, зазначивши, що у попередніх конкурсах суд оцінював застосування попередніх редакцій Положень, тоді як у цій справі йдеться про застосування нового нормативного регулювання (Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24), яка істотно підвищує вимоги до вмотивованості. Узагальнений виклад позиції Комісії щодо апеляційної скарги позивачки

71. ВККС 16 лютого 2026 року з використанням засобів поштового зв`язку подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу позивачки, згідно з яким просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2025 року - без змін. Узагальнені доводи позиції Комісії

72. На обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначав, що суд першої інстанції правильно встановив той факт, що кваліфікаційний іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 Закону № 1402-VIII. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, визначеному законом. Участь ОСОБА_1 у конкурсі припинилася на першому етапі кваліфікаційного оцінювання через ненабрання нею прохідного бала за результатами оцінювання практичних завдань, унаслідок чого Комісія ухвалила рішення про визнання позивачки такою, яка не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах.

73. ВККС наголосила, що суд першої інстанції правильно врахував усталену практику Великої Палати Верховного Суду щодо меж судового розсуду під час надання правової оцінки діям та рішенням Комісії під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, відповідно до постанов від 27 березня 2018 року у справі № П/800/409/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 800/328/17, повноваження Комісії стосовно визначення остаточної оцінки виконання практичного завдання є дискреційними та винятково її компетенцією як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. Жоден суб`єкт, зокрема і суд, не має права втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.

74. Відповідач звернув увагу на те, що затверджені Комісією Методичні вказівки щодо оцінювання практичного завдання спрямовані безпосередньо до екзаменаційної комісії, визначеної для перевірки таких робіт, оскільки саме вона здійснює перевірку, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Такі методичні вказівки слугують інструментом для забезпечення єдиного підходу до оцінювання, що забезпечує об`єктивний та уніфікований підхід до оцінювання всіх робіт кандидатів.

75. Відповідач підкреслив, що відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 під час затвердження кодованих результатів іспиту Комісія розглядає документи, складені уповноваженими представниками, а член Комісії - доповідач під час підготовки до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет істотних розбіжностей в оцінках однієї роботи. Єдиною підставою для проведення повторної перевірки практичного завдання учасника іспиту є встановлення істотних (20 і більше відсотків) розбіжностей в оцінках членів екзаменаційної комісії. Відсутність таких розбіжностей між балами, виставленими членами екзаменаційної комісії за практичне завдання ОСОБА_1 , підтверджує, на переконання відповідача, дотримання членами екзаменаційної комісії єдиних (уніфікованих) підходів перевірки практичних робіт за визначеною методикою оцінювання.

76. ВККС заперечила доводи скаржниці щодо клопотання про виклик та допит у судовому засіданні членів екзаменаційної комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як свідків, зазначивши, що зазначене клопотання отримало належну процесуальну оцінку суду першої інстанції, а апеляційна скарга ОСОБА_1 фактично є незгодою з процесуальним рішенням суду, проте не містить аргументів, які б свідчили про істотне порушення норм процесуального права або про те, що відмова у виклику свідків призвела до неправильного вирішення справи по суті.

77. Відповідач зауважив, що показання свідків не можуть підміняти судову перевірку меж дискреції суб`єкта владних повноважень, а тому допит свідків не є належним та потрібним засобом доказування у цій категорії спорів. Під час виконання практичного завдання всі роботи учасників відповідної процедури в межах кваліфікаційного оцінювання деперсоніфікуються і знеособлюються шляхом присвоєння відповідного коду учасника, тобто є анонімними, внаслідок чого член екзаменаційної комісії, який перевіряє роботу, не може бути ознайомлений з персональними даними учасника до моменту завершення перевірки та оцінювання всіх робіт.

78. ВККС наголосила на тому, що ОСОБА_1 не довела, що відмова у виклику свідків перешкодила всебічному та повному з`ясуванню обставин справи, призвела до неправильного застосування норм матеріального права та/або вплинула на законність і обґрунтованість ухваленого у цій справі рішення.

79. Відповідач зазначив, що під час судового розгляду не було встановлено та не знайшло свого підтвердження посилання ОСОБА_1 на ознаки свавільності, упередженості дій членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання; доказів недотримання ними методології оцінювання у відповідача немає. Оскаржувані рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 і № 89/зп-25 у частині, що стосується ОСОБА_1 , відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, не є свавільними, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідають критеріям, визначеним статтею 2 КАС України. ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

80. Ухвалою від 22 січня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивачки, ухвалою від 18 березня 2026 року - призначила справу до апеляційного розгляду на 01 квітня 2026 року в судовому засіданні. ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

81. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки. Право, застосоване судом

82. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

83. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

84. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

85. Верховна Рада України 9 грудня 2023 року схвалила Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.

86. Верховна Рада України 20 листопада 2024 року прийняла Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.

87. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

88. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

89. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинних на час виникнення спірних правовідносин) конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

90. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).

91. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

92. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).

93. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

94. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII). Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

95. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

96. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.

97. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

98. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).

99. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.

100. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.

101. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).

102. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

103. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

104. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

105. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

106. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема з цивільної спеціалізації, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме: 1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0 - 16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0 - 14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0 - 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0 - 10; 2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0 - 10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0 - 5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0 - 4; порядок і строк оскарження постанови, - 0 - 3; 3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів; 4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.

107. У примітці до Методичних вказівок визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

108. У цій справі позивачка оскаржила рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання її (позивачки) такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення її участі у зазначеному конкурсі. Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25

109. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є: - затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження загальних результатів іспиту.

110. Оскаржуваним рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Комісія вирішила: - затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1); - затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2); - допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3); - відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4).

111. Отже, в оскаржуваній позивачкою частині рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.

112. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

113. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.

114. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.

115. Зазначену інформацію містить додаток 2 до оскаржуваного рішення Комісії.

116. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).

117. З урахуванням приписів частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

118. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.

119. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС припинила участь позивачки у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.

120. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

121. ОСОБА_1 в позовній заяві не посилалася на обставини, визначені пунктами 1 - 3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.

122. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

123. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного регулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належно навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

124. Водночас позивачка у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки її практичного завдання. Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні індивідуального бала

125. Проаналізувавши наведене вище правове врегулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.

126. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

127. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.

128. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.

129. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19).

130. Так, Верховний Суд наголошував на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

131. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися обов`язковості фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.

132. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію/відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

133. Водночас Комісія, відреагувавши на зауваження скаржників щодо відсутності методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки.

134. Як пояснила ВККС, згадані вказівки є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти критерії розподілу балів.

135. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.

136. Позивачка ж наполягає, що затвердження Методичних вказівок зобов`язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками.

137. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивачки, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно неї та узгоджуватиметься з принципом належного врядування та застосування дискреції як виду правомірного рішення.

138. Тож Великій Палаті Верховного Суду потрібно надати відповідь на питання, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок.

139. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата Верховного Суду зробила з огляду на таке.

140. Насамперед Велика Палата Верховного Суду погоджується із зауваженнями позивачки про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.

141. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

142. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.

143. Як зазначено вище, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання - пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.

144. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, у якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.

145. Результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання загалом, а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.

146. Порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (Методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

147. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.

148. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.

149. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками елементів оцінювання, абсолютно не підтверджує порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.

150. Також саме собою ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивачки без застосування чи без дотримання Методичних вказівок.

151. З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки відповідно до їхньої правової природи є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки таких робіт.

152. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки не містять.

153. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.

154. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відтворити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.

155. Це є цілком недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.

156. Доводи позивачки про те, що їй незрозумілі критерії формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом, є результатом її суб`єктивного негативного ставлення до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням її особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії.

157. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, від 19 березня 2026 року у справі № 990/218/25, від 26 березня 2026 року у справах № 990/219/25 і № 990/226/25.

158. Фактично позивачка не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання, та наполягає, що складені нею проєкти судових рішень за формою та змістом відповідають вимогам процесуального закону.

159. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

160. З практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістовне наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення. Анонімність кваліфікаційного іспиту як гарантіяоб`єктивності його результатів

161. Висловлені суб`єктивні сумніви позивачки не можна визнати обґрунтованими й з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання.

162. Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, члени екзаменаційної комісії не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності.

163. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.

164. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачкою, кожний член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей і, відповідно, підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання.

165. Посилання Комісії у відзиві на апеляційну скаргу позивачки на те, що немає істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання ОСОБА_1 , та виставленими балами в межах загальної кількості балів (75), що визначена Методичними вказівками, також є додатковим аргументом (однак не може бути основним і не єдино достатнім), який свідчить, що члени ВККС діяли в межах своїх повноважень та без надмірного суб`єктивізму. Загальні висновки щодо вирішення спору по суті

166. У контексті наведених вище доводів позивачки Велика Палата Верховного Суду підсумовує: - результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивачка складала практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням становила від 0 до 75 балів); - процедура проведення кваліфікаційного іспиту не передбачає обов`язку Комісії наводити у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементне оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної в Методичних вказівках; - Методичні вказівки за своїм змістом також визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, у межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії не вплине на вмотивованість цього рішення.

167. Також Велика Палата Верховного Суду вважає суперечливою позицію позивачки, яка, з одного боку, стверджує про брак чітких критеріїв оцінювання практичного завдання та непередбачуваність механізмів, а з іншого - про недотримання Комісією затверджених правил, зокрема Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок, через невідображення поелементного оцінювання її робіт.

168. Умови конкурсу були публічно оголошені та відомі позивачці на момент, коли вона погодилася брати у ньому участь, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Вони мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивачка не довела, що стосовно неї були порушені принципи рівності та недискримінації.

169. ВККС визначила перелік осіб, допущених до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», тому задоволення позову ОСОБА_1 , з урахуванням того, що оскаржуване рішення Комісії стосовно неї не має ознак очевидної свавільності та протиправності, призведе до порушення прав усіх цих осіб - переможців відповідного етапу конкурсної процедури.

170. Тож за обставинами справи, що переглядається, суб`єктивні сумніви позивачки, обґрунтованості яких вона не довела, не можуть превалювати над публічно проголошеними принципами проведення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посади суддів.

171. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що прагнення до вдосконалення конкурсної процедури повинне втілюватися в порядку внесення змін до наявного правого регулювання. Суд же має реагувати на недотримання встановленого порядку, що призвело до реального порушення права учасника конкурсу.

172. Щодо необхідності наведення всебічного обґрунтування процесу оцінювання практичного завдання, то це об`єктивно недоцільно було б робити в рішенні, яке оскаржує позивачка та яке стосується затвердження результатів кваліфікаційного іспиту щодо всіх осіб, які його складали, бо таке обґрунтування потребувало б ухвалення персональних (індивідуальних) рішень щодо кожного окремого кандидата незалежно від того, був результат негативний чи позитивний. Наведеного позивачка не могла не розуміти, як і того, що процедура кваліфікаційного оцінювання не передбачає таких рішень. Натомість започаткування такого підходу істотно змінило б строки, потрібні для проведення відповідних конкурсних (але не винятково) процедур, та насамперед потребувало б внесення відповідних змін до правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання.

173. Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона не дає оцінки доцільності внесення відповідних змін до правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо відображення балів поелементного оцінювання практичного завдання, позаяк не є суб`єктом, до компетенції якого належить упорядкування такої процедури. Натомість у межах апеляційного розгляду Велика Палата Верховного Суду на питання, чи вплинуло незазначення такої інформації (відповідно до чинного нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема і стадії кваліфікаційного іспиту) на права позивачки як учасниці цієї процедури, відповіла негативно.

174. Відповідно, сукупно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.

175. В обсязі встановлених у цій справі обставин з огляду на пред`явлений позов та відповідне правове регулювання спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду висновує, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується позивачки, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України. Щодо обраного позивачкою способу захисту права, яке вона вважала порушеним

176. Велика Палата Верховного Суду в оцінці предмета й підстав позову ОСОБА_1 зауважує, що вимога позивачки зобов`язати відповідача відновити протиправно порушене ВККС законне право ОСОБА_1 на участь у конкурсі як кандидата на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), є протиправним способом успішно подолати цей етап конкурсу шляхом ухвалення судового рішення про те, що її поновлено в конкурсі з отриманням балів на рівні не менше прохідного бала - 56,25 за одне практичне завдання.

177. Суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов`язувати такий орган виконувати обов`язки, не визначені приписами чинного законодавства.

178. У рішенні у справі «Вучкович та інші проти Сербії» Європейський суд з прав людини зазначив, щоб бути ефективним, засіб правового захисту має бути спроможним безпосередньо виправити оскаржуваний стан справ і має пропонувати розумні перспективи успіху.

179. Тож вимога про зобов`язання ВККС відновити протиправно порушене ВККС законне право ОСОБА_1 на участь у конкурсі як кандидата на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), суперечить закону, унеможливлює метод об`єктивного критерію оцінки такої роботи, оскільки не буде дотримано обов`язкової умови анонімності роботи учасника. Це, своєю чергою, призведе до порушення прав інших учасників конкурсу та матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на невстановлення порушення відповідачем процедури проведення конкурсу та ухвалення оскаржуваного рішення з дотриманням пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.

180. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела в постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, від 19 березня 2026 року у справі № 990/218/25, від 26 березня 2026 року у справах № 990/219/25 і № 990/226/25.

181. До того ж Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 у частині, що стосується позивачки, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, та не встановила розумних і справедливих підстав для визнання його протиправним і скасування. З огляду на викладене похідна вимога щодо зобов`язання Комісії поновити її участь у конкурсі на посаду судді також не підлягає задоволенню як така, що залежить від результату вирішення основної вимоги про скасування оскаржуваного рішення ВККС. Щодо інших вимог позивачки

182. ОСОБА_1 , крім оскарження рішень ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 у частині, що її стосується, також просила визнати протиправними дії ВККС під час проведення перевірки та оцінюванні практичних завдань за індивідуальними номерами 0021853 та 0069701, виконаних 07 лютого 2025 року ОСОБА_1 як кандидаткою на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

183. Рішенням від 10 грудня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову.

184. Велика Палата Верховного Суду повторює, що в ситуації, коли основна заявлена позовна вимога є безпідставною, то й похідні від неї вимоги не підлягають задоволенню, оскільки право на ефективний судовий захист виникає винятково в разі, якщо суд установить, що було реальне порушення прав, свобод та інтересів особи з боку суб`єкта владних повноважень.

185. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, від 19 березня 2026 року у справі № 990/218/25, від 26 березня 2026 року у справах № 990/219/25 і № 990/226/25.

186. Реального порушення прав позивачки Велика Палата Верховного Суду у цій справі не встановила, що є підставою для відмови в позові повністю. Щодо розгляду процесуальних клопотань позивачки Щодо клопотання про виклик та допит свідків

187. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, а також у клопотанні від 30 березня 2026 року просила Велику Палату Верховного Суду викликати та допитати у судовому засіданні як свідків членів екзаменаційної комісії ВККС ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

188. Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні цих клопотань з огляду на таке.

189. Відповідно до частини першої статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

190. Предметом судового контролю у цій справі є перевірка відповідності рішень ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, зокрема в частині вмотивованості, а також загальним критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, встановленим статтею 2 КАС України.

191. Судовий контроль за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень у цій категорії спорів здійснюється на підставі письмових доказів - рішень ВККС, екзаменаційних відомостей, а також нормативних актів, що регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання. Показання членів екзаменаційної комісії щодо мотивів виставлення ними індивідуальних балів не є належним і допустимим засобом доказування у такій категорії спорів, оскільки процедура оцінювання практичного завдання здійснюється за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії в межах їхніх дискреційних повноважень, а законодавство не передбачає обов`язку фіксувати та публічно обґрунтовувати поелементне виставлення балів. З огляду на наведене відповідні показання свідків не сприяли б встановленню обставин, що мають юридичне значення для вирішення справи.

192. До того ж позивачка не обґрунтувала, які конкретні фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, могли б бути встановлені винятково через допит зазначених свідків і не можуть бути встановлені з наявних у справі письмових доказів.

193. З огляду на викладене клопотання про виклик та допит свідків задоволенню не підлягало. Щодо клопотань від 12, 19 та 25 березня 2026 року

194. ОСОБА_1 12, 19 та 25 березня 2026 року звернулася до Великої Палати Верховного Суду з тотожними клопотаннями, у яких, зокрема, звертала увагу на сплив шістдесятиденного строку розгляду апеляційної скарги; просила залишити без розгляду відзив ВККС як поданий поза встановленим ухвалою строком; наголошувала на необхідності ухвалення судового рішення до завершення конкурсу.

195. Велика Палата Верховного Суду відмовляє у задоволенні зазначених клопотань з огляду на таке. Щодо строку подання відзиву ВККС

196. Велика Палата Верховного Суду встановила, що ухвала від 22 січня 2026 року про відкриття апеляційного провадження надійшла до ВККС 03 лютого 2026 року, а відзив на апеляційну скаргу Комісія подала 16 лютого 2026 року, тобто в межах п`ятнадцятиденного строку, встановленого зазначеною ухвалою. Отже, підстав для залишення відзиву без розгляду немає. Щодо доводів про необхідність ухвалення судового рішення до завершення конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

197. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що строки судового розгляду визначаються процесуальним законом і не можуть бути скориговані з урахуванням адміністративних строків діяльності відповідача.

198. До того ж, як зазначено вище, Велика Палата Верховного Суду не встановила порушення прав позивачки оскаржуваними рішеннями ВККС, а тому твердження про загрозу ефективності судового захисту через завершення конкурсу є безпідставним.

199. З огляду на викладене клопотання від 12, 19 та 25 березня 2026 року задоволенню не підлягають.

200. Інші доводи скаржниці не впливають на вирішення апеляційної скарги по суті. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

201. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

202. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та процесуального права, що є підставою для залишення оскаржуваного рішення суду без змін.

203. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

204. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

205. Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

206. Оскільки наведені в апеляційній скарзі позивачки доводи не спростовують викладених у рішенні суду першої інстанції висновків, то апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення. Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2025 року у справі № 990/228/25залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. О. Погрібний Суддя-доповідач О. В. Кривенда Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур О. В. Білоконь Н. М. Мартинюк О. Л. Булейко К. М. Пільков І. А. Воробйова Н. С. Стефанів М. М. Гімон Т. Г. Стрелець О. А. Губська О. В. Ступак А. А. Ємець І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук В. В. Король В. Ю. Уркевич С. І. Кравченко Постанову оформив суддя Погрібний С. О. в порядку частини третьої статті 321 КАС України.