Рішення КАС ВС № 990/157/25

РІШЕННЯ Іменем України 24 вересня 2025 року м. Київ справа №990/157/25 адміністративне провадження № П/990/157/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень в частині, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, ДОВОДИ СТОРІН ТА РУХ СПРАВИ 11 квітня 2025 року ОСОБА_1 (далі також позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також відповідач, Комісія, ВККСУ), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 за пунктом 33 додатку до цього рішення код кандидата - 0014715, бал « 50» та за пунктом 186 додатку до цього рішення код кандидата - 0087328, бал - « 60,5»; визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККСУ від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 ; зобов`язати ВККСУ провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (код кандидата - 0014715, код кандидата - 0087328) у складі інших членів ВККСУ та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом. 24 квітня 2025 року, після усунення недоліків позовної заяви, Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВККСУ про визнання протиправними та скасування рішень в частині, зобов`язання вчинити певні дії. Цією ухвалою було задоволено клопотання позивача та зобов`язано Вищу кваліфікаційну комісію суддів України надати суду рішення та документи ВККСУ стосовно оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань, належним чином засвідчені копії виконаних ОСОБА_1 24 лютого 2025 року практичних завдань (коди кандидата 0014715, 0087328); інформацію щодо перебування членів ВККСУ, які перевіряли письмові роботи ОСОБА_1 від 24 лютого 2025 року, в стані непрацездатності, у відпустці, відрядженні, участі у публічних заходах. Позивач вважає оскаржене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки затверджений рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, у період з 26 лютого 2025 року по 11 березня 2025 року, на думку позивача, не був повноважним. Стверджує, що Андрій Пасічник , призначений членом екзаменаційної комісії, у період з 24 до 28 лютого 2025 року перебував у щорічній основній відпустці та 03 до 11 березня 2025 року був тимчасово непрацездатним. Стверджує, що така інформація, зазначена в листі Комісії № В-1925/25 від 26 березня 2025 року, наданому на його запит та відео-трансляціями засідань Комісії в мережі інтернет, яка корелюється із публікаціями в засобах масової інформації. Із покликанням на Закон України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я», Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Закон України «Про відпустки» та Кодекс законів про працю України стверджує, що під час тимчасової непрацездатності та відпустки члени комісії не могли бути присутніми на робочому місці та виконувати повноваження, зокрема, щодо перевірки практичних завдань. Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Вважає доводи позивача необґрунтованими, оскільки на виконання вимог Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі також Положення № 185) був затверджений склад екзаменаційної комісії, саме членами якої і було перевірено та оцінено практичне завдання позивача. Наголосив, що членами екзаменаційної комісії можуть бути призначені не лише члени ВККС але і інші фахівці. З цих підстав стверджує, що законодавство України не передбачає заборони на виконання завдань членами екзаменаційної комісії під час відпустки чи тимчасової непрацездатності за власною ініціативою за основним місцем роботи, оскільки існувала об`єктивна необхідність перевірки практичних завдань в найкоротші терміни, яка була зумовлена нагальною потребою у якнайшвидшому заповненні вакансій в апеляційних судах для забезпечення ефективного функціонування судової системи. На думку відповідача, перевірка і оцінка практичних завдань екзаменаційною комісією у вільний від роботи час не порушує жодних прав чи інтересів позивача, не впливає на об`єктивність такої перевірки (оцінювання) та не тягне за собою жодних негативних наслідків для учасників (кандидатів на посаду судді) конкурсу. Стверджує, що позивачу за результатами перевірки кожного практичного завдання кожним окремим членом екзаменаційної комісії, було виставлено індивідуальний бал та загальний підсумковий бал. Із покликанням на частину п`яту статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у взаємозв`язку з підпунктом 6.3.3 та пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185 та рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 відповідач наголосив, що кандидат на посаду судді визнається таким, що успішно склав етап кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання), а саме набрання учасником іспиту 75 відсотків максимально можливого бала (від максимально можливого 150), або 112,5 бала. Проте, згідно із оскарженими рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 позивач за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0014715) отримав 50 балів, а за результатами другого (код кандидата 0087328) - 60,5 балів, що у сумі становить 110,5 балів та є нижчим за прохідний бал, менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. Вказані обставини послугували підставою для визначення позивача таким, що не склав кваліфікаційний іспит, що породжує юридичні підстави для відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання. На думку відповідача, оскаржувані рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 містять в собі всі необхідні елементи та мотивовані наявністю фактичних обставин (опис процедури, в якій брав участь позивач, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для прийняття таких рішень. У судовому засіданні позивач зазначив, що як учасник конкурсу має обґрунтовані сумніви щодо дотримання порядку оцінювання практичного завдання. Наголосив, що один із членів екзаменаційної колегії, Андрій Пасічник , був відсутній на робочому місці в період часу коли проводилась перевірка, оскільки за наявними доказами, в цей час знаходився спочатку у відпустці, потім був тимчасово непрацездатний. Вважає, що з метою перевірки практичного завдання, член екзаменаційної колегії мав виконувати свої трудові обов`язки знаходячись на робочому місці, авторизуватись у відповідній електронній програмі, яка надає доступ до практичних завдань. Проте, на думку позивача, у зв`язку із перебуванням у відпустці та на лікарняному Андрій Пасічник не міг цього зробити. Також як на підставу для задоволення позову ОСОБА_1 покликався на невиконання відповідачем власних затверджених вимог методичних рекомендацій щодо детального оцінювання кожного елементу виконаного завдання, зокрема, мотивувальної частини, резолютивної частини, дотримання стилістики судового рішення, правил орфографії та пунктуації. Такий висновок позивач робить на підставі інформації, зазначеної в екзаменаційній відомості та додатково отриманої інформації під час розгляду справи. Представник відповідача в судовому засіданні підтримала заперечення проти позову, викладені у відзиві. Додатково пояснила, що перевірка практичних завдань відбувалась визначеними членами екзаменаційної колегії у відповідній інформаційній системі. Доступ до практичних робіт мають члени екзаменаційної комісії, які за допомогою відповідної електронної програми за результатами перевірки виставляють бали. Стверджує, що інформаційна програма сертифікована та має відповідний захист від стороннього втручання. Допитаний в судовому засіданні як свідок член екзаменаційної комісії ОСОБА_3 зазначив, що наскільки розуміє позивач є кандидатом до апеляційного адміністративного суду. Також зазначив, що перевіряв роботи кандидатів на посади суддів до апеляційних адміністративних судів та особисто керувався методичними вказівками, затвердженими Комісією, шляхом виставлення «для себе» індивідуально бали за кожним з елементів, послуговувався при цьому показниками в межах «коридору» балів за кожен елемент. За результатом сумування балів відповідну кількість балів вносив на комп`ютері до системи, після цього в складі комісії були затвердженні рішення, в тому числі й декодовані кандидати. Наголосив, що програмне забезпечення не передбачає можливості внесення балів за кожним показником окремо. В таблиці є елементи, бали і показники, відповідно до вказівок обов`язковими є показники, але вони використовуються для оцінки елементів. Для себе розподілив графу по елементах в межах, визначених в методичних вказівках. Проставлення в програмі балів за кожен елемент не передбачено. У відповідному вікні комп`ютерної програми екзаменатор проставляє оцінку, підтверджує її, після цього робота з таким номером зникає з системи. В подальшому система формує загальну відомість і передається на затвердження пленарному складу комісії. Для допуску на робоче місце член комісії не зобов`язаний послуговуватися перепусткою, також для члена комісії не обов`язковим є використання перепустки при вході в комісію, вона не обліковується, точніше коли скористався перепусткою вона попаде в систему, проте якщо нею не скористався - то відповідно в системі цієї відомості не буде, але це не обов`язково для члена комісії. Водночас на своє авторизоване робоче місце може входити виключно під своїм логіном і паролем з комп`ютера САРП та не знає чи може скористатись комп`ютером, який підключений до САРП зі своїм логіном і паролем. Наголосив, що відомо про знаходження під час перевірок практичних завдань на робочому місці члена комісії Чумака Сергія . Щодо знаходження або ні на робочому місці члена комісії Пасічника Андрія, ні підтвердити, ні спростувати не може. Також свідок пояснив, що йому невідома інформація щодо можливого доступу до авторизованого робочого місця дистанційно. Водночас програмне забезпечення не блокує доступ до перевірки практичних завдань поза межами робочого часу, оскільки перевіряв роботи у вихідні дні (суботу, неділю). Після надання учасниками пояснень та дослідження матеріалів справи, з урахуванням позиції сторін, подальший розгляд справи було вирішено здійснювати в письмовому проваджені. Водночас сторонам надана можливість надати додаткові письмові пояснення. У додаткових поясненнях позивач стверджував, що член комісії - голова ВККС Пасічник А.В., у період з 24 лютого 2025 року до 28 лютого 2025 року перебував у щорічній відпустці, а з 03 березня 2025 року до 11 березня 2025 року був тимчасово непрацездатним (листки непрацездатності № 16173695-2030037490-1.2 від 03 березня 2025 року та №16312473-2030249334-1.2 від 05 березня 2025 року). Проте, згідно із інформацією, зазначеною в екзаменаційній відомості, оцінки позивачу Пасічником А.В. були виставлені 09 березня 2025 року. Із покликанням на пояснення свідка в судовому засіданні, позивач стверджував, що відсутні докази перебування на робочому місці у вказаний вище період, члена екзаменаційної комісії Пасічника А.В. , а також можливість авторизації до інформаційно - комунікаційної системи під час перебування працівника саме у відпусті чи в період тимчасової непрацездатності (тобто особи, яка має статус такої, що не виконує трудові функції у відповідний день). Можливість же дистанційної перевірки практичних завдань у системи відсутня, про що зазначає сам відповідач у своїх додаткових поясненнях від 14 липня 2025 року. Стверджує, що недоведений факт перебування на робочому місці у період з 26 лютого 2025 року і до 11 березня 2025 року усіх членів екзаменаційної комісії, та використання членами екзаменаційної комісії положень Методичних вказівок, затверджених рішенням № 228/зп-24, є в тому числі недоведеним. Наголосив, що екзаменаційних відомостей, що складені за результатом перевірки, виконаного позивачем практичного завдання, неможливо встановити, які недоліки зазначеного практичного завдання стали підставою для зниження остаточної оцінки виконаної позивачем роботи та, відповідно, не набрання ним мінімальної кількості балів, необхідної для продовження участі в конкурсі. Своєю чергою відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що відповідно до пункту 192 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23, зі змінами) для членів Комісії є ненормованим. Відповідно перевірка і оцінка практичних завдань екзаменаційною комісією у вільний від роботи час не порушує жодних прав чи інтересів позивача, не впливає на об`єктивність такої перевірки (оцінювання) та не тягне за собою жодних негативних наслідків для учасників (кандидатів на посаду судді) конкурсу. Під час перевірки Комісією був застосований принцип анонімності, що виключає суб`єктивну оцінку практичного завдання позивача. Стверджує, що Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, затверджені Комісією, є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Зазначені вказівки містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елементу у загальній оцінці (тобто можливу фактичну питому вагу бала у загальній оцінці роботи). Наявність орієнтовної шкали оцінювання (тобто кількості балів за елемент оцінювання) слугує для забезпечення єдиного підходу до перевірки робіт та уніфікації оцінювання серед членів екзаменаційної комісії, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою при підготовці до виконання практичного завдання, з урахуванням можливості зрозуміти розподіл таких балів. ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі -Конкурс). Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 позивача допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 (з урахуванням рішення Комісії від 31 липня 2024 року № 286/ас-24) призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди. 11 вересня 2024 року Комісія ухвалила рішення № 270/зп-24 про призначення кваліфікаційного іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) Конкурсу, яким визначила черговість етапів проведення кваліфікаційного іспиту, а саме: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. Згідно з додатком 1 до вказаного рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрав 142 бали - успішно складено. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Згідно з додатком 2 до вказаного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрав 43 бали - успішно складено. Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала. Також рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Тип 2 практичного завдання включає - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Зазначені обставини визнаються сторонами. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25, 24 та 25 лютого 2025 року, проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (рішення № 48). Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема, ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0014715) отримав 50 балів, а за результатами другого (код кандидата 0087328) - 60,5 балів, що у сумі становить 110,5 балів (додаток 1 до рішення) Затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, зокрема, ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (рішення № 49). Позивачу відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23 (зі змінами) Конкурсі 101 кандидата на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1 Рішенням Комісії від 02 квітня 2025 року № 72/зп-25 виправлено описку в рішенні Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25. Рішення № 48 та № 49 є предметом спору у цій справі. ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначено статтею 266 КАС України. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею, або в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Як вже зазначалось вище, позивач у своїй позовній заяві просить визнати протиправним і скасувати рішення екзаменаційної комісії у складі трьох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 48 та № 49 про оцінювання практичного завдання кандидата на посаду судді апеляційного суду. Отже, позивач не згоден з кількістю балів (оцінкою), нарахованих йому трьома членами екзаменаційної комісії за виконання практичного завдання. Частиною першою статті 92 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Згідно із пунктом 5 статті 92 Закону № 1402-VIII порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом. Процедурні питання діяльності Комісії відповідно до цього Закону визначаються Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Згідно із частиною п`ятою статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання. У тому числі оприлюднено номери судових справ, що використовувалися при розробленні практичних завдань (модельних судових рішень) для адміністративної спеціалізації, згідно з додатком. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону. Відповідно до частин другої та четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду. Частини перша - третя статті 74 Закону № 1402-VIII встановлюють, що кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом (частина одинадцята статті 74 Закону № 1402-VIII). Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду. Так, згідно із пунктом 5.1 Положення № 185 роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі. Допитані в судовому засіданні свідки - член екзаменаційної комісії наголосив, що перевіряв роботи у відповідній інформаційній системі - відповідній програмі, яка не передбачає стороннього доступу та проставлення оцінок за кожен показник передбачений методичними вказівками. Водночас відповідна програма передбачає опрацювання закодованого практичного завдання та проставлення лише однієї оцінки кожним членом екзаменаційної ради з подальшим її повторним кодуванням за відповідним алгоритмом. Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185, практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії. Судом встановлено та учасниками не заперечується факт затвердження повноважного складу екзаменаційної комісії. Відповідно до підпункту 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185 передбачено, що методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті. Своєю чергою, згідно із підпунктом 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Отже, пункт 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185 зобов`язує проводити перевірку практичного завдання шляхом встановлення відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення № 185 кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час кваліфікаційного іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання. Ключовим в цьому пункті є встановлення відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам). Рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24 затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу (далі також рішення № 228). Відповідно до вказаних методичних вказівок максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів. За змістом рішення № 228 зазначено, що згідно з підпунктом 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (абзац 8). Рішенням № 228 затверджені методичні вказівки додаток 1 та 2 в залежності від спеціалізації практичного завдання. На позивача розповсюджується додаток

1. Так, додаток 1 рішення № 228 передбачає: елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню; кількість балів за елемент оцінювання; показники оцінювання. Своєю чергою, структура методичних вказівок передбачає, що елементи практичного завдання, кількість балів та показники оцінювання додатково оцінюються за складові мотивувальної частини, резолютивної частина, стилістики судового рішення, правил орфографії та пунктуації. Отже, згідно із рішенням № 228 та вимогами підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам). Водночас приписи підпункту 5.5.6 Положення № 185 передбачають виставлення за результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії лише однієї індивідуальної оцінки роботи від 0 до 150 балів. Втім, приписи підпункту 5.5.8 Положення № 185 передбачають, що після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5. Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. На підставі інформації, зазначеної в акті, впровадження в експлуатацію системи автоматизації робочих процесів та її атестації, судом встановлено, що інформаційно-комунікаційній системі ВККС впроваджена та функціонує комплексна система захисту автоматизованих робочих процесів Комісії. Пояснення свідка ОСОБА_3 зводяться до того, що кожен член екзаменаційної комісії здійснює перевірку практичного завдання конкурсанта з власного авторизованого робочого місця за допомогою спеціально розробленої та затвердженої програми, доступ до такої перевірки здійснюється за допомогою власного логіна та пароля з комп`ютера САРП. Отже, в контексті вимог статей 73, 74, 77 КАС України, відповідачем з цього приводу надані належні та допустимі докази використання спеціального програмного забезпечення при перевірці практичних завдань. Позивачем не надано доказів та судом не встановлено обставин, які спростовують твердження представника відповідача та свідка ОСОБА_3 щодо особистого використання членами комісії власного логіна та пароля при перевірці практичного завдання за допомогою спеціальної програми з авторизованого та сертифікованого робочого місця. За такого правового регулювання та встановлених судом умов проведення перевірки практичних завдань за допомогою сертифікованого програмного забезпечення, застосування якого є обов`язковою умовою втаємничення кандидата, не передбачає проставлення окремих оцінок за кожний показник. Отже, колегія суддів дійшла висновку про помилкове ототожнення позивачем виконання перевірки і оцінювання практичного завдання шляхом фіксації кількості балів за кожен елемент оцінювання, оскільки програмне забезпечення та екзаменаційна відомість не передбачають такої кількості оцінок. Щодо тверджень позивача про неможливість здійснення перевірки практичного завдання членом екзаменаційної комісії Пасічніком А.В. у період його перебування на лікарняному з 03 березня 2025 року по 11 березня 2025 року з урахуванням вищенаведеного, колегія також зазначає наступне. Так, згідно із поясненнями члена екзаменаційної комісії - свідка ОСОБА_6 , спеціальний програмний комплекс (САРП) не обмежує роботу члена комісій у відповідній програмі поза межами робочого часу. Водночас у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб`єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб`єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічного права і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка має забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань. Відповідач не заперечував факт перебування члена екзаменаційної комісії Пасічника А.В. на лікарняному з 03 березня 2025 року по 11 березня 2025 року. Судом встановлено, що Пасічник А.В. провів нарахування балів за практичні роботи позивача 09 березня 2025 року, тобто в період тимчасової непрацездатності. З урахуванням пояснень представника позивача та свідка ОСОБА_6 , судом також встановлено, що практичні завдання в межах процедури конкурсу перевірялись з використанням спеціальної електронної програми, доступ до якої мали відповідні члени Комісії. Проте, в контексті вимог статті 77 КАС України позивачем не доведені порушення будь - ким із членів екзаменаційної комісії, які перевіряли його практичне завдання, порядку доступу до авторизованого робочого місця. Отже, лише факт перевірки і оцінки практичного завдання членом екзаменаційної комісії в неробочі дні (святкові, вихідні, дні відпустки, перебування на лікарняному тощо) не свідчить про необ`єктивність такої перевірки (оцінювання) та не тягне за собою негативних наслідків. Оцінивши всебічно і повно, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень № 48 та №

49. У зв`язку із відсутністю підстав для скасування рішень № 48 та № 49, відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов`язання ВККС провести повторне оцінювання. За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді сплаченого судового збору за звернення з цим позовом до суду відшкодуванню не підлягають. На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246, 266, 295 КАС України, суд В И Р І Ш И В: У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та рішення від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 щодо ОСОБА_1 , зобов`язання провести повторне оцінювання відмовити. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С.М. Чиркін Судді: В.М. Кравчук О.П. Стародуб А.А. Єзеров Н.В. Коваленко