Рішення КАС ВС № 990/231/25

РІШЕННЯ Іменем України 08 грудня 2025 року м. Київ справа №990/231/25 адміністративне провадження № П/990/231/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): головуючий суддя - Бевзенко В. М., судді: Єзеров А. А., Стародуб О. П., Стеценко С. Г., Шарапа В. М., секретар судового засідання: Кірсенко А. І., позивач: не прибув, представник відповідача: Друцька О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження як суд першої інстанції справу № 990/231/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ 19 травня 2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через систему "Електронний суд" подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву (зареєстрована у суді 20.05.2025) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія), в якій просить: - визнати протиправним і скасувати рішення ВККС України від 17.04.2025 №87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)» в частині, що стосується ОСОБА_1 (індивідуальний код кандидата (перше судове рішення) - 0034438, індивідуальний код кандидата (друге судове рішення) - 00463780); - визнати протиправним і скасувати рішення ВККС України від 17.04.2025 №89/зп-25 «Про затвердження результатів виконання практичного завдання учасниками конкурсу 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту», допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) в частині, що стосується ОСОБА_1 (індивідуальний код кандидата (перше судове рішення) - 0034438, індивідуальний код кандидата (друге судове рішення) - 0046378); - зобов`язати ВККС України ухвалити нове рішення за результатами повторного оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань у відповідності до вимог, визначених Методичними вказівками з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затвердженим рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24; - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Бевзенко В.М. - головуючий суддя, судді: Єзеров А.А., Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., Шарапа В.М. За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 21 травня 2025 року), проведеного у зв`язку з обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді Стрелець Т.Г., яка входить до складу постійної колегії суддів, для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Бевзенко В.М., судді: Єзеров А.А., Стародуб О.П., Стеценко С.Г., Шарапа В.М. Суд ухвалою від 26.05.2025, зокрема, відкрив провадження у цій справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін 30.06.2025. 13 червня 2025 року до Суду через систему "Електронний суд" від ВККС України надійшов відзив на адміністративний позов з додатками, у якому відповідач просить відмовити у його задоволенні . 30 червня 2025 року судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням члена судової колегії - судді Стародуба О.П. у відпустці. Наступе судове засідання у цій справі призначено на 15.09.2025 о 12 годині. 15 вересня 2025 року до Суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії відповіді Комісії від 26.05.2025 № Ш-4317/25 на запит позивача про надання йому матеріалів кваліфікаційного оцінювання; копії екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання на етапі іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата ОСОБА_1 (цивільна апеляція, перше рішення); копії екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання на етапі іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата ОСОБА_1 (цивільна апеляція, друге рішення); копії зошита для виконання практичного завдання (цивільна апеляція, перше рішення, індивідуальний код 0034438); копії зошита для виконання практичного завдання (цивільна апеляція, друге рішення, індивідуальний код 0046378). Окрім того 15.09.2025 до Суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 15.09.2025 о 12 год у зв`язку із неможливістю його прибуття з огляду на те, що у зазначену дату ним будуть проводитися лабораторні заняття для студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. Також у вказаному клопотанні просив розглянути клопотання про долучення доказів від 15.09.2025 за його відсутності та відкласти розгляд справи № 990/231/25 на іншу дату з метою забезпечення його участі в судовому засіданні. В судовому засіданні 15.09.2025 Суд, з урахуванням позиції представника відповідача, який не заперечував щодо вищезазначених клопотань позивача, протокольною ухвалою, занесеною до журналу судового засідання, ухвалив задовольнити клопотання позивача про долучення доказів та про відкладення розгляду справи. Наступе судове засідання у цій справі призначено на 12.09.2025 о 12 годині. У судовому засіданні 22.09.2025 оголошено перерву до 27.10.2025 до 12 години. У судовому засіданні 27.10.2025 оголошено перерву до 08.12.2025 до 12 години. 08 грудня 2025 року до Суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи за його відсутості. ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - конкурс). Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 48/ас-24 позивача допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів (цивільна спеціалізація). Рішенням Комісії від 19.06.2024 № 184/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) 686 кандидатів та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24 затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з цивільної спеціалізації (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу. Рішенням Комісії від 21.08.2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Рішенням Комісії № 270/зп-24 від 11.09.2024 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах оголошеного конкурсу, яким відповідач визначив черговість етапів проведення кваліфікаційного іспиту, а саме: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація). Згідно з додатком 1 до вказаного рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрав 148 балів - успішно склав. Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація). Згідно додатку 2 до вказаного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрав 54,2 бали - успішно склав. Цим рішенням визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація). Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала. Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація). Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25, 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація). Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного з 3 по 11 лютого 2025 року та з 12 по 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23. Надалі рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25, серед іншого: - затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), в тому числі ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0034438) отримав 51 бал, а за результатами другого (код кандидата 0046378) - 53,5 балів, що у сумі становить 104,5 бали (додаток 1 до рішення); - затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток № 2 до рішення); - відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні, оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/ зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення). Не погоджуючись із рішеннями ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25 та від 17.04.2025 № 89/зп-25 в частині, що стосується його, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. IІI. АРГУМЕНТИ СТОРІН В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на порушення процедури та порядку оцінювання кваліфікаційного іспиту. На думку позивача відсутність в екзаменаційних відомостях оцінок за кожний з елементів практичного завдання, що підлягають оцінюванню відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, дає підстави вважати, що оцінювання відбувалося не за критеріями, встановленими Методичними вказівками № 228/зп-24, а єдиною оцінкою з одним балом, а не як сума балів за оцінювання кожного з елементів практичного завдання, визначених у додатку 1 до рішення Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24. Позивач вказує на те, що з рішень ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25 та від 17.04.2025 № 89/зп-25 в частині, що його стосуються не вбачається мотивів їх ухвалення та суті тих недоліків, які були допущені ним в ході виконання практичних завдань, що б дозволяло переконатися в законності та обґрунтованості ухвалених Комісією рішень. Вважає, що оцінювання виконаних ним практичних завдань єдиною оцінкою, без оцінювання кожного з елементів практичного завдання є таким, що суперечить принципам прозорості та відкритості добору на посаду судді та Методичним вказівкам № 228/зп-24, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затвердженим рішенням Комісії від 17.07.2024 №228/зп-24 та, відповідно, таким, що свідчить про невмотивованість оспорюваних рішень. Також зазначає, що з результатів виконання практичних завдань по днях вбачається значні відмінності в оцінюванні робіт залежно від дня їх виконання. Зокрема, 04 лютого та 11 лютого прохідний бал змогли набрали лише 13,8% та 35,7% від загальної кількості учасників груп, що виконували практичне завдання. Враховуючи загальну статистику виконання практичних завдань вважає, що у ці дні були використані фабули практичних завдань, які відрізнялися за складністю від фабул, які були використані для написання практичних завдань у інші дні або ж містили невідповідність переліку судових справ за фактичними обставинами. У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти її задоволення. Покликається на те, що відповідно до оскаржуваних рішень Комісії ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25 та від 17.04.2025 № 89/зп-25 ОСОБА_1 за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0034438) отримав 51 бал, а за результатами другого (код кандидата 0046378) - 53,5 бала, що у сумі становить 104,5 балів та є нижчим за прохідний бал, менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. На думку відповідача, вказані обставини є підставою для визначення позивача таким, що не склав кваліфікаційний іспит. На переконання відповідача, рішення Комісії містять в собі всі необхідні елементи та є мотивованими. IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України визначено у статті 266 КАС України. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій чи бездіяльності ВККС України. Оцінюючи наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх обґрунтованість на підставі належних і допустимих доказів, Суд дійшов таких висновків. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо незгоди ОСОБА_1 з оцінками, виставленими йому Комісією за результатами перевірки виконаного ним практичного завдання з цивільної спеціалізації у процедурі кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Перевіряючи оспорювані рішення відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. У відповідності до пунктів 6, 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VІІІ до повноважень Комісії належить затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на заняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, та проведення кваліфікаційного оцінювання. Комісія також здійснює інші повноваження, визначені законом (пункт 10 частини першої статті 93 Закону № 1402-VІІІ). Згідно із пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VІІІ Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону. Аналіз наведених вище положень Закону № 1402-VІІІ свідчить про те, що ВККС є спеціально уповноваженим державним органом суддівського врядування, якому законом делеговано повноваження організовувати та проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів, зокрема, шляхом затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту, методики його оцінювання та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. Отже, Комісія зобов`язана діяти виключно в межах визначених законом повноважень, суворо дотримуючись затверджених нею внутрішніх регламентів та процедурних актів, що встановлюють порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді, що покликано гарантувати об`єктивність, прозорість та законність прийнятих нею рішень. Відповідно до частин другої та четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VІІІ у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону. Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VІІІ Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду. Положеннями статті 85 Закону № 1402-VІІІ визначено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Згідно із частиною другою статті 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону № 1402-VІІІ, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V цього Закону. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Частиною десятою статті 85 Закону № 1402-VІІІ встановлено, що за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання. Частини перша - третя статті 74 Закону № 1402-VІІІ встановлюють, що кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС України. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону № 1402-VІІІ кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС. ВККС України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом. Отже, Законом № 1402-VІІІ передбачено проведення Комісією конкурсу, зокрема, на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду. Для участі у такому конкурсі Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання стосовно кандидатів, допущених до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі. Одним з етапів кваліфікаційного оцінювання є складання кваліфікаційного іспиту, що проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Особа вважається такою, що склала кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо вона, серед іншого, набрала не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду. Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VІІІ рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду. Згідно пункту 1.2 розділу 1 Положення № 185/зп-24 метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації. Пунктом 1.6 розділу 1 Положення № 185/зп-24 визначено, що основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів. Засобами проведення іспиту є: складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей, знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та зі спеціалізації суду відповідного рівня та виконання практичного завдання, що визначає рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації (пункт 1.8 розділу 1 Положення № 185/зп-24). Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення № 185/зп-24 етапами складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Пунктом 1.15 розділу 1 Положення № 185/зп-24 передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є: - затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження загальних результатів іспиту. Оскаржуваним рішенням від 17.04.2025 № 87/зп-25 Комісія вирішила затвердити кодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами). Згідно із пунктами 6.3.1, 6.3.2 розділу 6 Положення № 185/зп-24 при затвердженні кодованих результатів іспиту Комісія розглядає документи, складені уповноваженими представниками. Член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи. При встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при оцінюванні роботи керується не "математичними", а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи. У рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено"). У разі виконання учасником практичного завдання типу 2 у рішенні про затвердження кодованих результатів може не зазначатися результат ("успішно складено" або "не складено"). З оскаржуваного рішення відповідача від 17.04.2025 № 87/зп-25 Судом установлено, що як за структурою, так і змістовно воно відповідає нормам Положення № 185/зп-24, а саме: у додатку до цього рішення значиться під порядковим номером 593 код кандидата - 0034438 та бал - " 51", під порядковим 827 кандидата - 0046378, бал - " 53,5". Рішенням від 17.04.2025 № 89/зп-25 Комісія вирішила, зокрема: - затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1); - затвердити загальні результати першого етапу "Складання кваліфікаційного іспиту" кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2); - допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3); - відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних господарських судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4). Отже, в оспорюваній позивачем частині, рішення ВККС від 17.04.2025 року № 89/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту. Згідно із підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено"). Відповідні відомості містить додаток 1 до оскарженого рішення Комісії. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: "кандидат на посаду судді" або "суддя"; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено"); загальний результат іспиту ("успішно складено" або "не складено"); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: "визнано поважними" або "не визнано поважними"; дата затвердження результатів іспиту. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскарженого рішення Комісії. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII). Ураховуючи положення частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та яка стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13.10.2016 № 81/зп-16. Рішенням ВККС від 17.04.2025 № 89/зп-25 припинено участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, тобто є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання. Виключні підстави, за яких може бути оскаржене та скасоване рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання наведені у частині третій статті 88 Закону № 1402-VIII. Такими підставами є: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. У позовній заяві ОСОБА_1 не посилається на обставини, визначені пунктами 1- 3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановив і Суд. Окрім того Суд вважає, що у спірних актах Комісії відповідно до чинного нормативного регулювання процедури кваліфікаційного іспиту належним чином наведено підстави, на яких вони ґрунтуються, є посилання на відповідні правові норми й опис обставини, щодо яких вони (норми) застосовані. Щодо доводів позивача, наведених у позовній заяві, що під час оцінювання виконаних ним практичних робіт Комісія не дотрималася принципів об`єктивності, прозорості, рівності умов для кандидатів конкурсу, Суд зазначає таке. Колегія суддів Суд насамперед зазначає, що повноваження ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання є дискреційними. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання, з дотриманням правових норм. На стадії виконання практичного завдання учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС має забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту. Слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду уже неодноразово надавала оцінку діям ВККС у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів, зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 800/166/17, від 08.10.2019 у справі № 9901/49/19, від 19.11.2019 року у справі № 9901/90/19, від 16.09.2020 у справі № 9901/100/19, від 27.04.2023 у справі № 9901/260/19. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 9901/49/19, на яку посилається відповідач у відзиві, Велика Палата зазначила, що фіксація/відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про незатвердження методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, своїм рішенням від 17.07.2024 року затвердила Методичні вказівки № 228/зп-24, які визначають підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Ці Методичні вказівки містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елементу в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів. Позивач, у свою чергу, вказує на обов`язок ВККС не лише дотримуватися Методичних вказівок № 228/зп-24, але й достатнім чином наводити свої міркування щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної цим вказівками. Інакше кажучи, позивач вважає, що виключно відображення оцінки по кожному елементу практичного завдання відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС щодо нього. Верховний Суд не може не погодитися із доводами позивача про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень встановлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Поряд із цим, Суд не вважає неправильною позицію Комісії про допоміжний характер Методичних вказівок № 228/зп-24. Суд нагадує, що здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд має проконтролювати, чи не є викладені у його рішенні висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів, а не вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, оскільки це є предметом відповідного правового регулювання. Як уже зазначалося, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника. Отже, результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання. Таким чином, порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Водночас, визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII. За таких обставин, незазначення Комісією інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, ще не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту. Так само й ненаведення в оскарженому рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання саме по собі не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24. Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2025 у справі № 990/171/25 (провадження № 11-302заі25) з подібними правовідносинами. Стосовно ж нерозуміння позивачем критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів є його суб`єктивним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та нічим іншим, як висловленням його особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії. Із змісту позовної заяви убачається, що фактично позивач не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання. Втім, на думку Суду, твердження позивача щодо заниження виставлених йому балів є відображенням його власного погляду щодо якості виконаного практичного завдання. Натомість, внутрішнім розсудом щодо оцінювання практичних робіт позивача наділені саме члени Комісії, які оцінюють виконану роботу загалом, а не її окремі елементи, дотримуючись водночас об`єктивності відповідного оцінювання. Доводи позивача не можна визнати обґрунтованими ще й через те, що складання практичного завдання передбачає анонімність, а саме: перевіряючи практичне завдання, члени екзаменаційної комісії не володіють інформацією про те, хто саме виконував практичне завдання, а тому не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується з частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності. Згідно із паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачем, - кожний член екзаменаційної комісії виставив індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей та, відповідно, підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання. Додатковим, однак не єдиним і достатнім аргументом, який свідчить на користь того, що члени ВККС діяли у межах своїх повноважень, без вираження надмірного суб`єктивізму, є те, що немає істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання ОСОБА_1 , та виставлення балів у межах загальної кількості балів (75), що визначена Методичними вказівками № 228/зп-24. Натомість, позивач, стверджуючи про порушення свого права через незазначення ВККС оцінок його робіт за окремими елементами згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24, не вказав, як це вплинуло на обґрунтування відповідного рішення, позаяк ці вказівки не містять переліку та змісту обґрунтувань чи мотивів, якими повинні керуватися члени екзаменаційної комісії. Окрім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що фактичні обставини модельних судових рішень не відповідали переліку судових справ, які були заявлені Комісією як такі, що використовуватимуться при розробленні модельних судових рішень для проведення кваліфікаційного іспиту на відміну від інших модельних рішень, згенерованих для інших кандидатів в інші дні або відрізнялись за складністю від фабул завдань, які були використані для написання практичних завдань у інші дні, з урахуванням ознайомлення кандидатів із номерами судових справ, що використовувалися при розробленні практичних завдань (модельних судових рішень). Крім того, зазначене позивачем співвідношення результатів кандидатів, які виконували практичні завдання в різні дні, саме по собі не свідчить про наявність об`єктивних розбіжностей у складності завдань чи умовах оцінювання між цими групами. Такі дані відображають лише інформацію про результати іспиту, зокрема етапу виконання практичного завдання, та свідчать лише про кількісні співвідношення результатів кандидатів. Беручи до уваги зазначене Верховний Суд уважає, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності. Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25 та № 89/зп-25 у частині, що стосується ОСОБА_1 , відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, не є свавільними, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідають критеріям, визначеним статтею 2 КАС України. Ураховуючи результат розгляду справи та вимоги статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають. Керуючись статями 2, 5, 22, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 266, 295, КАС України, Суд ВИРІШИВ: У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення виготовлений 11 грудня 2025 року. Головуючий суддя В. М. Бевзенко Судді А. А. Єзеров О. П. Стародуб С. Г. Стеценко В. М. Шарапа