Рішення КАС ВС № 990/188/25

РІШЕННЯ Іменем України 10 червня 2026 року м. Київ справа №990/188/25 адміністративне провадження № П/990/188/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): головуючого судді - Бевзенка В. М., суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В., Чиркіна С. М., Шарапи В. М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження як суд першої інстанції справу № 990/188/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ До Верховного Суду як суду першої інстанції 02.05.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія), в якій заявлено вимоги: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)» (далі - рішення від 17.04.2025 № 87/зп-25) стосовно ОСОБА_1 , де за пунктом 625 додатку цього рішення кандидат з кодовим номером - 0035652 набрав бал - 54,5 та за пунктом 908 додатку кандидат за кодовим номером - 0051224 набрав бал - 57; - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17.04.2025 № 89/зп-25 «Про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання учасниками конкурсу 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту»» (далі - рішення від 17.04.2025 № 89/зп-25) в частині, що стосується ОСОБА_1 (п.1025), зокрема, затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) та відмови ОСОБА_1 в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинення її участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах; - зобов`язати ВККС провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (код кандидата по першому модельному рішенню - 0035652, код кандидата по другому модельному рішенню - 0051224) у складі екзаменаційної комісії, яка включатиме інших членів ВККС та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Гімон М.М. - головуючий суддя, судді: Васильєва І.А., Гончарова І.А., Ханова Р.Ф., Юрченко В.П. Суд ухвалою від 26.05.2025, зокрема, відкрив провадження у цій справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін 04.06.2025. 14.05.2025 до Суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Суд ухвалою від 20.05.2025, зокрема, задовольнив заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 990/188/25. 22.05.2025 до Суду через систему "Електронний суд" від ВККС надійшов відзив на адміністративний позов з додатками. 26.05.2025 до Суду через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Огнев`юк Тетяи Василівни (далі - представник позивача, Огнев`юк Т.В.) надійшла відповідь на відзив відповідача. 27.05.2025 до Суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копій екзаменаційної відомості (перше рішення) та екзаменаційної відомості (друге рішення). 04.06.2025 відповідачем до Суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: належним чином засвідчених копій екзаменаційної відомості (перше рішення) та екзаменаційної відомості (друге рішення). 04.06.2025 до Суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: копій двох зошитів із практичними завданнями з цивільної спеціалізації на етапі іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судці ОСОБА_1, які виконувались нею 07.02.2025 підчас конкурсу; копії отриманих від Національної школи суддів України двох ключів (правильних на думку розробника вирішення завдань), інструкції з оцінювання завдань з цивільної спеціалізації на етапі іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судці ОСОБА_1, які виконувались нею 07.02.2025 під час конкурсу. 04.06.2025 в судовому засіданні представником позивача було уточнено, що подане нею клопотання про витребування доказів є фактично уточненням попередньо заявленого клопотання про витребування доказів, яке містилося у позовній заяві. 04.06.2025 Суд протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання позивача та представника відповідача про долучення доказів та долучив до матеріалів справи копії екзаменаційної відомості (перше рішення) та екзаменаційної відомості (друге рішення), які подані учасниками справи. Окрім того, Суд протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів у відповідача та витребував у останнього: 1) копії двох зошитів із практичними завданнями з цивільної спеціалізації на етапі іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді ОСОБА_1, які виконувались нею 07.02.2025 під час конкурсу; 2) копії отриманих від Національної школи суддів України двох ключів (правильних на думку розробника вирішення завдань), інструкції з оцінювання завдань з цивільної спеціалізації на етапі іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді ОСОБА_1, які виконувались нею 07.02.2025 під час конкурсу; 3) документи, які відображають суму балів за кожним елементом (критерієм) оцінювання робіт в розрізі кожного оцінювача, зазначеного у відповідній екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання ОСОБА_1 на етапі іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання. 04.06.2025 Судом на адресу ВККС України скеровано супровідний лист до якого долучена протокольна ухвала суду про витребування доказів. 12.06.2025 на виконання протокольної ухвали від 04.06.2025 відповідачем до Суду подані витребувані докази в тому числі, докази, які містять інформацію, що становить службову інформацію (гриф «Для службового користування»). 16.07.2025 до Суду від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо доказів, які витребував Суд протокольною ухвалою від 04.06.2025 (т.1 а.с.148-149). 30.07.2025 до Суду від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. 12.08.2025 до Суду від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. 26.08.2025 до Суду від відповідача надійшли додаткові пояснення. 27.08.2025 до Суду від представника позивача надійшла додаткові пояснення. 08.09.2025 до Суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи 17.09.2025 без особистої участі ОСОБА_1, проте за участі її представника - Огнев`юк Т.В. 04.11.2025 до Суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи 12.11.2025 без особистої участі ОСОБА_1, проте за участі її представника - Огнев`юк Т.В. 05.12.2025 до Суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі. За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 08.12.2025), проведеного у зв`язку з обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді Гімона М.М., який входив до складу постійної колегії суддів, для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий-суддя Бевзенко В.М., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., Чиркін С.М., Шарапа В.М. Наступне засідання у цій справі призначено на 12.01.2026 о 12 год 30 хвилин. 23.12.2025 до Суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення. 23.12.2025 до Суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.. 30.12.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.01.2026 о 12:30 та у всіх подальших засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 07.01.2026 відмовив у задоволенні клопотання про участь позивача у судовому засіданні, призначеному на 12.01.2026 о 12:30 та у всіх подальших засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Наступне засідання у цій справі призначено на 14.05.2026 о 14 год 30 хвилин. 11.05.2026 до Суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, проте за участі її представника - Огнев`юк Т.В. 14.05.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.06.2026 о 10 год у зв`язку з неявкою представника позивача. Також 14.05.2026, після судового засідання, від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання, в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності. 05.06.2026 до Суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просила розгляд справи здійснювати за її відсутності та задовольнити її позовні вимоги. У судове засідання 10.06.2026 сторони з`явилися. Представник позивача заявив клопотання про подальший розгляд цієї справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти зазначеного клопотання не заперечував. Суд, порадившись на місці, ухвалив клопотання представника позивача про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження - задовольнити, розглядати справу у письмовому провадженні. З урахуванням приписів частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частини дев`ятої статті 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у Суду матеріалів. ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі -конкурс). Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 48/ас-24 позивача допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів (цивільна спеціалізація). Рішенням Комісії від 19.06.2024 № 184/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) 686 кандидатів та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24 затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з цивільної спеціалізації (далі - Методичні вказівки), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу. Відповідно до вказаних методичних вказівок максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів Рішенням Комісії від 21.08.2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Тип 2 практичного завдання включає - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник має продовжити їх викладення. Рішенням Комісії № 270/зп-24 від 11.09.2024 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах оголошеного конкурсу, яким відповідач визначив черговість етапів проведення кваліфікаційного іспиту, а саме: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація). Згідно з додатком 1 до вказаного рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрала 149 балів - успішно складено. Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація). Згідно з додатком 2 до вказаного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрала 43 бали - успішно складено. Цим рішенням визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація). Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала. Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація) Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25, 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація). Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного з 3 по 11 лютого 2025 року та з 12 по 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23. Надалі рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25, серед іншого: - затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), у тому числі ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0035652) отримала 54,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0051224) - 53,5 балів, що у сумі становить 111,5 бали (додаток 1 до рішення); - затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , яка не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток № 2 до рішення). - допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3); - відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/ зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення). Не погоджуючись із рішеннями ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25 та від 17.04.2025 № 89/зп-25 в частині, що її стосується, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. IІI. АРГУМЕНТИ СТОРІН В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що рішення відповідача від 17.04.2025 № 87/зп-25 та № 89/зп-25 в частині, що її стосується, а саме визначення результатів 3-го підетапу першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» - «виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» є протиправними та такими, що суперечать частині другій статті 19 Конституції України, частині другій статті 2 КАС України, а також Закону України «Про судоустрій і статус суддів»(далі - Закон № 1402-VIII). Посилаючись на приписи частини п`ятої статті 101 Закону №1402-VIII зазначає, що постановляючи оскаржувані рішення відповідач не зазначив відповідних мотивів з яких він виходив, оцінюючи практичні роботи позивача. Позивач зазначає, що їй не відомо і не зрозуміло, з яких мотивів виходив відповідач та якими аргументами керувався при оцінці виконаних нею практичних робіт (чи то з суб`єктивної точки зору було виставлено оцінку в цілому всій роботі, чи оцінювалися кожні елементи рішення, як це передбачено Методичними вказівками), чи враховано при виставленні балів правильність прийняття кандидатом рішень у модельних справах відповідно до правових позицій Верховного Суду та дотримання вимог Цивільного процесуального кодексу щодо змісту судових рішень Доводи позивача зводяться до того, що відсутність в екзаменаційних відомостях оцінок за кожний з елементів практичного завдання, що підлягають оцінюванню відповідно до Методичних вказівок, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, дають підстави вважати, що оцінювання відбувалося не за критеріями, встановленими Законом № 1402-VIII та Методичними вказівками, а єдиною оцінкою з одним балом, а не як сума балів за оцінювання кожного з елементів практичного завдання, визначених у додатку 1 до рішення Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24. Позивач вказує на те, що з рішень ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25 та № 89/зп-25 в частині, що її стосуються не вбачається мотивів їх ухвалення та суті тих недоліків, які були допущені нею в ході виконання практичних завдань, що б дозволяло переконатися в законності та обґрунтованості ухвалених Комісією рішень. Зазначає, що відсутність/неналежність мотивування прийнятих відповідачем рішення є порушенням частини п`ятої статті 101 Закону № 1402-VIII та відповідно підставою для їх скасування. Також наводить доводи стосовно того, що на момент прийняття рішення про оголошення конкурсу, так і на момент подачі документів ані Закон № 1402-VIII, ані Положення № 143/зп-16, ані будь-який інший локальний нормативний акт Комісії не містив приписів, які б передбачали, що Комісія після затвердження за визначеною законом формою та встановленою процедурою Положення № 143/зп-16, яке покликане регулювати відносини проходження кваліфікаційного оцінювання і яке містить загальні правила поведінки, мала повноваження застосовувати нові правила і показники визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на етапі «Іспит». Вказане суперечать загальним правилам визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на цьому етапі, зокрема правилам пунктів 6-8 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16. На переконання позивача, передбачене Положенням № 143/зп-16 право учасника іспиту бути допущеним до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі ненабрання ним мінімально допустимого балу за результатами виконання практичного завдання, за умови набрання мінімально допустимого балу іспиту, покликане мінімізувати вплив суб`єктивних чинників на визначення результатів іспиту. У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти її задоволення. Покликається на те, що відповідно до оскаржуваних рішень Комісії ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25 та від 17.04.2025 № 89/зп-25 ОСОБА_1 за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0035652) отримала 54,5 бала, а за результатами другого (код кандидата 0051224) - 57 балів, що у сумі становить 111,5 бала та є нижчим за прохідний бал, менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. На думку відповідача, указані обставини є підставою для визначення позивача такою, що не склала кваліфікаційний іспит, що є підставою для відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та непідтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді. Оскаржувані рішення, як уважає відповідач, містять усі необхідні елементи та мотивовані наявністю фактичних обставин (опис процедури, в якій брала участь позивачка, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для прийняття таких рішень, а відтак, доводи позивача щодо немотивованості оскаржуваних рішень Комісії та безпідставно припиненої участі в конкурсі - необґрунтованими. Наголошує, що затверджені Комісією Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання спрямовані (звернені) до екзаменаційної комісії, визначеної для перевірки таких робіт, оскільки безпосередньо вона здійснює перевірку робіт, яка власне полягає у встановленні відповідності змісту виконаного практичного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання; зазначені методичні вказівки слугують інструментом для забезпечення єдиного підходу до оцінювання, що забезпечує об`єктивний та уніфікований підхід до оцінювання всіх робіт кандидатів. Обґрунтування відповіді на відзив (зареєстрованої у суді 26.05.2025) зводяться до того, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (щодо відповідності оскаржуваних рішень чинному законодавству; наявності належного нормативного регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання; неможливості судового перегляду дискреційного виставлення балів) є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не можуть бути прийняті Судом. Також зазначає, що копії зошитів для виконання практичного завдання з кодом « 0035652» та кодом « 0051224» не містять жодної інформації про недоліки виконаних позивачем практичних завдань, що виявлені при перевірці. В копіях екзаменаційних відомостей оцінювання практичних завдань на етапі іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання (перше завдання та друге завдання) також відсутня будь-яка інформація щодо підстав і мотивів виставлення саме таких балів за виконані мною практичні завдання кожним членом екзаменаційної комісії. Окрім того, представник позивача, посилаючись на підпункт 5.5.8. пункту 5.5 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення№ 185/зп-24), звертає увагу Суду на те, що при математичному підрахунку балів по першому практичному завданню відповідачем допущено помилку, яка також призвела до заниження загального балу за виконане перше практичне завдання. Так, у екзаменаційній відомості члени ВККС, які здійснювали оцінювання практичного завдання виставили такі бали: 52, 52,

60. Остаточна оцінка визначена - 54,5. Разом з тим, при підрахунку загального результату 52+52+60=164. Тобто середній бал становить 54,6666667.Таким чином, на думку представника позивача, відповідачем проведено заокруглення загального балу шляхом його зниження до 0,5 замість округлення до наближеного цілого числа, що не відповідає жодним законам як арифметичної логіки, так і вимогам Методичних вказівок, якими відповідач мав керуватися. У поясненнях, які надійшли до суду 16.07.2025 відповідач навів доводи суть яких полягає у тому, що зміст оскаржуваних рішень Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25 та від 17.04.2025 № 89/зп-25 відповідають установленим критеріям, що застосовуються до подібного виду рішень, містять достатній обсяг інформації для розуміння їх правових підстав та наслідків, відтак не потребують додаткового мотивування поза межами, прямо визначеними нормативно-правовими актами Комісії та положеннями Закону № 1402-VIII. У поясненнях, які надійшли до суду 26.08.2025 відповідач, посилаючись на підпункт 5.5.8. пункту 5.5 розділу 5 Положення№ 185/зп-24 виклав додаткові обґрунтування щодо правил округлення балів при виставленні позивачеві остаточної оцінки за виконане нею перше модельне судове рішення. Зокрема зазначив, що правила округлення до найближчого кроку в 0,5 бала означає, що кожен бал з десятковою частиною співвідноситься з найближчим значенням, кратним 0,5 (наприклад: 53,0; 53,5; 54,0; 54,5; 55,0 тощо). Якщо результат знаходиться ближче до нижчого значення - він округлюється до нього, якщо ближче до вищого - відповідно до більшого. У випадку рівновіддаленості (наприклад, 54,25 або 54,75) за загальним правилом застосовується округлення у бік більшого значення. Так, результат позивача за виконане нею перше модельне судове рішення 54,66666666666667 бала знаходиться між 54,5 та 55,0, причому відстань до 54,5 становить 0,1666…, тоді як до 55,0 - 0,3333….Враховуючи, що значення є ближчим до 54,5, остаточний бал кандидата було визначено як 54,5 бала. У додаткових пояснення від 27.08.2025 представника позивача, зокрема, наводить доводи стосовно того, що відповідач оцінюючи виконане позивачем друге модельне судове рішення допустив застосування помилкового «Ключа розвя`зку» завдання, наданого Національною школою суддів, тим самим фактично позбавив ОСОБА_1 права на справедливу і вмотивовану оцінку. У клопотанні (зареєстроване у суді 08.09.2025) про розгляд справи без особистої участі, позивач наводить доводи щодо правильності виконаного нею другого модельного судового рішення з дотриманням частини другої статті 358 Цивільно процесуального кодексу України, правових позицій Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладених у постановах: від 30.07.2025 у справі № 522/19974/13-ц, від 30.07.2025 у справі № 592/6459/15-ц, від 26.08.2025 у справі № 199/3293/20. Також зазначила, що у переліку судових справ, що використовувалися при розробленні модельних судових рішень для проведення кваліфікаційного іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних судів та оприлюднений рішенням Комісії від 21.08.2024 № 260/зп-24 на її офіційному сайті не було жодного судового рішення, яке б стосувалося питань застосування присічного строку, зокрема, передбаченого частиною другою статті 358 Цивільно процесуального кодексу України, а застосування до другого модельного завдання, яке їй було надано для вирішення під час іспиту 07.02.2025, правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/115/22, є нерелевантним. У додаткових пояснення, що надійшли до Суду 05.12.2025 позивача наводить доводи, аналогічні тим, що були зазначені в її клопотанні від 08.09.2025, а саме щодо неможливості застосування до другого модельного завдання, яке їй було надано для вирішення під час іспиту 07.02.2025, правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/115/22 з огляду на те, що вказана правова позиція не є релевантною до того завдання, яке їй було надано для вирішення. У додаткових поясненнях від 23.12.2025 (які зареєстровано у суді за №№ П/990/188/25-Д19, П/990/188/25-Д20) позивач зазначила, що при ознайомленні з ключами розв`язку (правильним на думку розробника вирішенням завдань) по другому модельному рішенню з цивільної спеціалізації, по якому їй виставлено 57 балів, вона довідалася, що розробник вважав правильним та таким, що мало додати значну кількість балів конкурсанту, зазначення у резолютивній частині рішення про відмову у задоволенні клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою та про визнання не поважними причин пропуску строку на подання апеляційної скарги. При цьому, розробник вказав, що до вказаного модельного завдання має бути застосована правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/115/22. На думку позивача, розробник помилково у цьому завданні орієнтував членів екзаменаційної комісії ВККС України на правильності посилання конкурсанта на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/115/22 та додавання за це балів, адже вказана постанова є нерелевантною до тих правовідносин, які були викладені в умові завдання. Вказане, на думку позивача, імовірно призвело до зменшення мені балів за друге модельне рішення, адже з наданої Національною школою суддів для ВККС України Інструкції з оцінювання завдань з цивільної спеціалізації, такі посилання додавали конкурсанту балів за вказане практичне завдання. Позивач зазначає, що відповідач не спростував її доводів стосовно невмотивованість оскаржуваних рішень, а навпаки представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що недоліком виконаної роботи по другому модельному судовому рішенню є те, що ОСОБА_1 не послалася на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/115/22 чи не вказала про відступ від цієї правової позиції. Зазначене є абсолютно безпідставним, оскільки ця правова позиція не є релевантною до умов завдання, що було надано позивачеві для вирішення під час участі у конкурсі. Натомість позивач при виконанні завдання керувалася саме релевантними правовими позиціями Верховного Суду, зокрема, правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18. Позивач переконана у тому, що друге модельне судове рішення виконано правильно з дотриманням частини другої статті 358 Цивільного процесуального кодексу. Також зазначає, що з екзаменаційних відомостей та оскаржуваних рішень неможливо встановити, які недоліки містило практичне завдання, що виконувала позивачка, які його елементи члени екзаменаційної комісії оцінили за низьким/високим балом, а отже, неможливо встановити, чому Комісія визнала позивачку такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному суді, та припинила її участь у кваліфікаційному оцінюванні та в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах. Посилаючись на правові підходи ЄСПЛ, позивач стверджує, що рішення відповідача про відмову у допуску до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, яке мало наслідком припинення її участі у зазначеному конкурсі, слід розцінювати як відмову у доступі до професії судді, яка безпосередньо зачіпає професійну репутацію як правника, яка понад 18 років працює на посаді судді саме з цивільної спеціалізації. Позивач також зазначає, що оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24 елемента, зокрема, мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об`єктивної оцінки якості роботи учасника, що, у свою чергу, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації. На думку позивача, відсутність такої деталізації унеможливлює перевірку того, чи дотрималася екзаменаційна комісія затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання, і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно. IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України визначено у статті 266 КАС України. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій чи бездіяльності ВККС України. Оцінюючи наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх обґрунтованість на підставі належних і допустимих доказів, Суд дійшов таких висновків. Предметом спору у справі є правомірність рішень Комісії від 17.04.2025 №87/зп-25 та №89/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах відповідного конкурсу, затвердження загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання, а також відмови у допуску позивачеві до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - дослідження досьє та проведення співбесіди. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Перевіряючи оспорювані рішення відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Надаючи оцінку доводам позивача про невідповідність процедури прийнятих рішень законодавству, що діяло на момент виникнення правовідносин (оголошення конкурсу, подання документів для участі у конкурсі), Суд указує, що відповідно до пункту 57-1 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII ВККС України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» від 09.12.2023 № 3511-IX. Таким чином ВККС України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту. Повноваження ВККС України визначені статтею 93 Закону № 1402-VIII, відповідно до пунктів 2, 6, 7, 10 частини першої цієї статті, Комісія: проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді; проводить кваліфікаційне оцінювання; здійснює інші повноваження, визначені законом. Відповідно до частини першої статті 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VІІІ Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону. Аналіз наведених вище положень Закону № 1402-VІІІ вказує на те, що ВККС є спеціально уповноваженим державним органом суддівського врядування, якому законом делеговано повноваження організовувати та проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів, зокрема, шляхом затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту, методики його оцінювання та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. Отже, Комісія зобов`язана діяти виключно в межах визначених законом повноважень, суворо дотримуючись затверджених нею внутрішніх регламентів та процедурних актів, що встановлюють порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді, що покликано гарантувати об`єктивність, прозорість та законність прийнятих нею рішень. Відповідно до частин другої та четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VІІІ у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону № 1402-VІІІ. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VІІІ Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду. Положеннями статті 85 Закону № 1402-VІІІ визначено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Згідно з частиною другою статті 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону № 1402-VІІІ, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V цього Закону. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Частиною десятою статті 85 Закону № 1402-VІІІ встановлено, що за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання. Частини перша - третя статті 74 Закону № 1402-VІІІ встановлюють, що кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС України. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону № 1402-VІІІ кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС. ВККС України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом. Отже, Законом № 1402-VІІІ передбачено проведення Комісією конкурсу, зокрема, на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду. Для участі у такому конкурсі Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання стосовно кандидатів, допущених до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі. Одним з етапів кваліфікаційного оцінювання є складання кваліфікаційного іспиту, що проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Особа вважається такою, що склала кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо вона, серед іншого, набрала не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду. Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VІІІ рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду. Згідно пункту 1.2 розділу 1 Положення № 185/зп-24 метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації. Пунктом 1.6 розділу 1 Положення № 185/зп-24 визначено, що основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів. Засобами проведення іспиту є: складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей, знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та зі спеціалізації суду відповідного рівня та виконання практичного завдання, що визначає рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації (пункт 1.8 розділу 1 Положення №185/зп-24). Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення № 185/зп-24 етапами складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Пунктом 1.15 розділу 1 Положення № 185/зп-24 передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу. Пункт 2.8 Розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань: Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2). Практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю (пункт 2.9 розділу 2 Положення № 185/зп-24). Методику оцінювання учасників іспиту врегульовано Розділом 5 Положення № 185/зп-24, відповідно до пункту 5.1 якого роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24. Так, у силу положень підпункту 5.5.1 Положення № 185/зп-24практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії. Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4 Положення № 185/зп-24). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6 Положення № 185/зп-24). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8 Положення № 185/зп-24). Пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24 визначає, що бали за кожен етап іспиту визначаються окремо. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду -

150. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24). Рішенням від 17.07.2024 № 228/зп-24 ВККС України затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту (далі і по тексту - Методичні вказівки № 228/зп-24), якими визначено, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів. Також цими Методичними вказівками № 228/зп-24 передбачено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме: 1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0-5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10; 2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3; 3) дотримання стилістики судового рішення (в т.ч. логічність, грамотність та послідовність викладення тексту рішення) - від 0 до 5 балів; 4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС України може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10%. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75). Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є: - затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту (пункт 6.1.1); - затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту (пункт 6.1.2); - затвердження загальних результатів іспиту (пункт 6.1.3). Результати кожного етапу іспиту декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт (пункт 6.2 розділу 6 Положення № 185/зп-24). Згідно з пунктами 6.3.1, 6.3.2 розділу 6 Положення № 185/зп-24 при затвердженні кодованих результатів іспиту Комісія розглядає документи, складені уповноваженими представниками. Член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи. При встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при оцінюванні роботи керується не "математичними", а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи. У рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено"). Оскаржуваним рішенням від 17.04.2025 № 87/зп-25 Комісія вирішила затвердити кодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами). З оскаржуваного рішення відповідача від 17.04.2025 № 87/зп-25 Судом установлено, що як за структурою, так і змістовно воно відповідає нормам Положення № 185/зп-24, а саме: у додатку до цього рішення значиться під порядковим номером 624 код кандидата - 0034438, бал - "54,5", під порядковим 908 код кандидата - 0051224, бал - "57". Рішенням від 17.04.2025 № 89/зп-25 Комісія вирішила, зокрема: - затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), в тому числі ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0035652) отримала 54,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0051224) - 53,5 балів, що у сумі становить 111,5 бали (додаток 1 до рішення); - затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , яка не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток № 2 до рішення). - допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3); - відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/ зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення). Отже, в оспорюваній позивачем частині рішення ВККС від 17.04. 2025 року №89/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено"). Відповідні відомості містить додаток 1 до рішення Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: "кандидат на посаду судді" або "суддя"; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено"); загальний результат іспиту ("успішно складено" або "не складено"); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: "визнано поважними" або "не визнано поважними"; дата затвердження результатів іспиту. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до рішення Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII). Ураховуючи положення частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та яка стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13.10.2016 № 81/зп-16. Рішенням ВККС від 17.04.2025 № 89/зп-25 припинено участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах. Тобто є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання. Виключні підстави, за яких може бути оскаржене та скасоване рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання наведені у частині третій статті 88 Закону № 1402-VIII. Такими підставами є: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. У позовній заяві ОСОБА_1 не посилається на обставини, визначені пунктами 1- 3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановив і Суд. Окрім того Суд уважає, що в оскаржуваних рішеннях Комісії відповідно до чинного нормативного регулювання процедури кваліфікаційного іспиту належним чином наведено підстави, на яких вони ґрунтуються, є посилання на відповідні правові норми й опис обставини, щодо яких вони (норми) застосовані. Окрім того, колегія суддів зазначає, що повноваження ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання є дискреційними. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання, з дотриманням правових норм. На стадії виконання практичного завдання учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту. Слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду уже неодноразово надавала оцінку діям ВККС у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 800/166/17, від 08.10.2019 у справі № 9901/49/19, від 19.11.2019 року у справі № 9901/90/19, від 16.09.2020 у справі № 9901/100/19, від 27.04.2023 у справі № 9901/260/19. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 9901/49/19, Велика Палата зазначила, що фіксація/відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про незатвердження методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, своїм рішенням від 17.07.2024 року затвердила Методичні вказівки № 228/зп-24, які визначають підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Ці Методичні вказівки містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елементу в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів. Позивач, у свою чергу, вказує на обов`язок ВККС не лише дотримуватися Методичних вказівок № 228/зп-24, але й достатнім чином наводити свої міркування щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної цим вказівками. Інакше кажучи, позивач вважає, що виключно відображення оцінки по кожному елементу практичного завдання відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно неї. Проте, Суд не може не погодитися із доводами позивача про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень встановлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Суд нагадує, що здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд повинен проконтролювати, чи не є викладені у його рішенні висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів, а не вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, оскільки це є предметом відповідного правового регулювання. Як уже зазначалося, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника. Отже, результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання. Таким чином, порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Водночас, визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII. За таких обставин, незазначення Комісією інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, ще не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту. Так само й ненаведення в оскарженому рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання саме по собі не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24. Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2025 у справі № 990/171/25 (провадження № 11-302заі25) з подібними правовідносинами. Стосовно ж нерозуміння позивачем критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів є його суб`єктивним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та нічим іншим, як висловленням його особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії. Із змісту позовної заяви убачається, що фактично позивач не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання. Втім, на думку Суду, твердження позивача щодо заниження виставлених йому балів є відображенням його власного погляду щодо якості виконаного практичного завдання. Натомість, внутрішнім розсудом щодо оцінювання практичних робіт позивача наділені саме члени Комісії, які оцінюють виконану роботу загалом, а не її окремі елементи, дотримуючись водночас об`єктивності відповідного оцінювання. Доводи позивача не можна визнати обґрунтованими ще й через те, що складання практичного завдання передбачає анонімність, а саме: перевіряючи практичне завдання, члени екзаменаційної комісії не володіють інформацією про те, хто саме виконував практичне завдання, а тому не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується з частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачем, - кожний член екзаменаційної комісії виставив індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей та, відповідно, підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання. Додатковим, однак не єдиним і достатнім аргументом, який свідчить на користь того, що члени ВККС діяли у межах своїх повноважень, без вираження надмірного суб`єктивізму, є те, що немає істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання позивача, та виставлення балів у межах загальної кількості балів (75), що визначена Методичними вказівками № 228/зп-24. Беручи до уваги зазначене Суд уважає, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності. Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення ВККС від 17.04.2025 № 87/зп-25 та № 89/зп-25 у частині, що стосується ОСОБА_1 , відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, не є свавільними, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідають критеріям, визначеним статтею 2 КАС України. Підсумовуючи викладене, відсутні також підстави для зобов`язання ВККС провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань у складі екзаменаційної комісії, яка включатиме інших членів ВККС, оскільки така вимога є похідною від визнання протиправними та скасування рішень ВККС України від 17.04.2025 № 87/зп-25 та № 89/зп-25 (в частині, що стосуються ОСОБА_1 ), які, як вже зазначалося, відповідають критеріям, визначеними статтею 2 КАС України. Щодо доводів ОСОБА_1 та її представника, викладених у відповіді на відзив від 26.05.2025, додаткових пояснення від 27.08.2025, клопотанні від 08.09.2025, додаткових пояснення від 05.12.2025 та у додаткових поясненнях від 23.12.2025 (які зареєстровано у суді за №№ П/990/188/25-Д19, П/990/188/25-Д20). Суд зазначає таке. У зазначених процесуальних заявах позивач та представник позивача, зокрема, наводять такі доводи: - відповідач всупереч підпункту 5.5.8. пункту 5.5 розділу 5 Положення№ 185/зп-24 неправильно округлив бали при виставленні позивачеві остаточної оцінки за виконане нею перше модельне судове рішення округлення балів; - відповідач оцінюючи виконане позивачем друге модельне судове рішення допустив застосування помилкового «ключа розвя`зку» завдання, наданого Національною школою суддів; - щодо правильності виконаного ОСОБА_1 другого модельного судового рішення з дотриманням частини другої статті 358 Цивільно процесуального кодексу України та правових позицій Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладених у постановах: від 30.07.2025 у справі №522/19974/13-ц, від 30.07.2025 у справі №592/6459/15-ц, від 26.08.2025 у справі №199/3293/20; - у переліку судових справ, що використовувалися при розробленні модельних судових рішень для проведення кваліфікаційного іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних судів та оприлюднений рішенням Комісії від 21.08.2024 № 260/зп-24 на її офіційному сайті не було жодного судового рішення, яке б стосувалося питань застосування присічного строку, зокрема, передбаченого частиною другою статті 358 Цивільно процесуального кодексу України; - неможливість застосування до другого модельного завдання, яке їй було надано для вирішення під час іспиту 07.02.2025, правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/115/22 з огляду на те, що вказана правова позиція не є релевантною до того завдання, яке їй було надано для вирішення; - рішення відповідача про відмову у допуску до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, яке мало наслідком припинення її участі у зазначеному конкурсі, слід розцінювати як відмову у доступі до професії судді, яка безпосередньо зачіпає професійну репутацію як правника. За приписами статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, у тому числі зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Таким чином, законодавець передбачив право та обов`язок позивача ініціювати відповідний спір, визначати його предмет, спосіб захисту та підстави позову. Відповідно до частини перша статті 47 КАС країни позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження . Приписами частина другої статті 44 КАС України визначено, що реалізація особою таких прав кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами. Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 сформулював висновок щодо застосування цих норм процесуального права про те, що: «позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача». Суд зазначає, що вищенаведені позивачем та його представником, у процесуальних документах, доводи не були підставами позову. Суд констатує, що позивач та/або його представник не скористалися правом змінити/доповнити підстави позову у цій справі, а фактично виклали нові обґрунтування, які існували на момент подання позову, але не визначалися як підстави позову. Суд зазначає, що неведені позивачем та його представником обставини не є підставами позову оскільки не були подані в порядку, визначеним статтею 47 КАС України, а відтак Суд не надає їм правової оцінки. Ураховуючи результат розгляду справи та вимоги статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються. Керуючись статями 2, 5, 22, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 266, 295, КАС України, Суд

ВИРІШИВ: У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Головуючий суддя В. М. Бевзенко Судді С. Г. Стеценко Л. В. Тацій В. М. Шарапа С. М. Чиркін