Постанова Львівський апеляційний суд № 463/9083/24

Справа № 463/9083/24 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я. Провадження № 22-ц/811/918/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Ніткевича А.В., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., секретаря Гаврилюк Я.Ю. з участю представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача та третьої особи Приндоти С.Г., представника відповідача Євгенюка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Управляюча компанія "Рідний Дім" на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2025 року в складі судді Мармаша В.Я. у справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім», третя особа Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» про відновлення доступу до місця загального користування та зобов`язання вчинити дії, - встановив: У вересні 2024 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідачів ОСББ «Мечнікова 16г», ПП «Управляюча компанія «Рідний дім», з участю третьої особи ПП «Управляюча компанія «Рідний дім-Центр», про відновлення доступу до місця загального користування та зобов`язання вчинити дії. Вимоги обґрунтовує тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Між ОСББ «Мечнікова 16г» та ПП «Управляюча компанія «Рідний дім» укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.11.2016, однак, з боку керівництва управлінської компанії ПП «Управляюча компанія «Рідний дім» для співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 встановлені обмеження щодо доступу до технічного приміщення (горища) у формі заміни замка та відмови у наданні ключів від вхідних дверей горища 1 під`їзду. Не маючи доступу до горища, а також не володіючи інформацією щодо місця знаходження ключа від вхідних дверей та відповідальної особи, існує загроза пошкодження приватної власності у зв`язку із недобросовісним наданням послуг. Крім того, обмеження доступу співвласника чи його законного представника до допоміжного приміщення без належних підстав є порушенням одного з найголовніших його прав, як співвласника багатоквартирного будинку. Представник позивача неодноразово направляла відповідачам адвокатські запити, однак відповідей та витребуваних документів не отримала. Додаткових угод про розірвання чи припинення зазначеного вище договору немає. Водночас, немає ні підстави для переукладення такого договору із фактично іншою управляючою компанією, ні законних підстав для підвищення щомісячних членських внесків, принаймні, відповідачами таких документів не надано, а також ані позивачка, як власниця квартири, ані представник не були повідомлені про здійснення таких заходів. Разом з цим, незважаючи на те, що стороною Договору є Відповідач 2, щомісячно рахунки виставляються іншою юридичною особою - ПП «Управляюча компанія «Рідний дім Центр» (залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог), що не є ні управителем, ні правонаступником ПП «Управляюча компанія «Рідний дім». Тобто, договір укладено з однією юридичною особою, фактично рахунки за надані послуги виставляються іншою юридичною особою, а обмеження щодо доступу до місць загального користування встановлені визначеним управителем. Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку вводяться в оману шляхом підміни юридичних осіб та назв юридичних осіб. Внаслідок винних дій відповідачів щодо належного майна позивачця заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях у зв`язку з їхніми протиправними діями. Позивачка протягом тривалого часу позбавлена можливості реалізувати свої права щодо доступу до спільного майна, а також порушені її права на вибір управляючої компанії та права на доступ до інформації, що стосується діяльності ОСББ, розголошення персональних даних третім особам без її згоди та прав і обов`язків згідно умов договору між ОСББ та управляючою компанією, з одночасною необхідністю додатково доводити наявність та законність цих прав, відтак моральну шкоду оцінює в 100000,00 грн, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів. Також зазначає, що їй нанесено психологічний дискомфорт через те, що вона змушена тривожитись за збереження та запобігання затоплення її приватної власності. З врахуванням наведеного просила: - визнати дії ПП «Управляюча компанія Рідний дім» у вигляді обмеження доступу до горища протиправними та зобов`язати Відповідача 2 ПП «Управляюча компанія «Рідний дім» вчинити дії шляхом відновлення доступу власника та представників власника квартири АДРЕСА_3 та надання безперешкодного доступу до ключа від відповідного горища або шляхом надання дублікату ключа від вхідних дверей до зазначеного горища під особисте зобов`язання щодо відповідального ставлення до спільного майна співвласників; - стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду у розмірі 100 000, 00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.). - зобов`язати відповідача 1 ОСББ «Мечнікова 16г» надати, із врахуванням законодавства про захист персональних даних: належно завірені копії документів (протоколів загальних зборів, рішень, витягів з рішень тощо), що підтверджують право ПП «Управляюча компанія «Рідний дім-Центр» виставляти рахунки співвласникам багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 та одержувати кошти замість ПП «Управляюча компанія «Рідний дім»; належно завірені копії документів (протоколів загальних зборів), що підтверджують право Управителя чи третьої особи підвищувати розмір щомісячної плати, яка узгоджена Сторонами у договорі від 01.11.2016 щодо багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 ; належно завірену копію чинного Кошторису та фінансову звітність за результатами діяльності ОСББ за останні 3 роки, що стосуються діяльності ОСББ; надати доступ до викопіювання з Технічного плану багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 . - судові витрати покласти на відповідачів. Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2025 року позов ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім», третя особа Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім-Центр» про відновлення доступу до місця загального користування та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім» надати ОСОБА_2 як власнику квартири АДРЕСА_4 , з врахуванням визначених у законодавстві умов та обмежень доступ до ключів від горища будинку АДРЕСА_2 . Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім» на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі по 500,00 (п`ятсот) гривень з кожного. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г» надати, з урахуванням законодавства про захист персональних даних: належно завірені копії документів (протоколів загальних зборів, рішень, витягів з рішень тощо), що підтверджують право ПП «Управляюча компанія «Рідний дім-Центр» виставляти рахунки співвласникам багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 та одержувати кошти замість ПП «Управляюча компанія «Рідний дім»; належно завірені копії документів (протоколів загальних зборів), що підтверджують право Управителя чи третьої особи підвищувати розмір щомісячної плати, яка узгоджена Сторонами у договорі від 01.11.2016 року щодо багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 ; належно завірену копію чинного Кошторису та фінансову звітність за результатами діяльності ОСББ за останні 3 роки, що стосуються діяльності ОСББ; надати доступ до викопіювання з Технічного плану багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 . Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г» на користь ОСОБА_2 1 217,26 грн (одну тисячу двісті сімнадцять гривень двадцять шість копійок) сплаченого судового збору. Стягнуто з Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім» на користь ОСОБА_2 611,66 грн (шістсот одинадцять гривень шістдесят шість копійок) сплаченого судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім» на користь ОСОБА_2 по 2175,00 (дві тисячі сто сімдесят п`ять) грн з кожного понесених витрат на професійну правничу допомогу у Личаківському районному суді м. Львова у справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім», третя особа Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім-Центр» про відновлення доступу до місця загального користування та зобов`язання вчинити дії. Рішення суду оскаржили Приватне підприємство Управляюча компанія "Рідний Дім" та Об"єднання співвласників багатокартирного будинку "Мечникова, 16г". Апеляційна скарга ОСББ "Мечникова, 16г" ухвалою від 16 червня 2025 року повернута скаржнику. В апеляційній скарзі Приватне підприємство Управляюча компанія "Рідний Дім" зазначає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню. Звертає увагу, що Приватне підприємство Управляюча компанія "Рідний Дім" не здійснює та не надає послуги по обслуговуванню чи управлінню багатоквартирним будинком на АДРЕСА_2 . При цьому, ПП «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» є правонаступником Приватного підприємства Управляюча компанія "Рідний Дім", відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань долучених до матеріалів справи. Відтак, обслуговування будинку АДРЕСА_2 здійснює ПП «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр». Відповідно жодних обмежень у користуванні місцями загального користування в доступі до горища, покрівлі даху зі сторони ПП Управляюча компанія "Рідний Дім" не було. Зазначає, що ОСОБА_2 10.09.2021 виїхала за межі території України і станом на час розгляду справи не поверталася. За час обслуговування будинку від позивачки не надходило жодних скарг чи звернень на адресу управляючої компанії щодо обслуговування будинку чи доступу до місць загального користування, тому відповідні твердження та вимоги позивачки є безпідставними та неправдивими. Доказів на підтвердження порушення прав шляхом обмеження доступу до відповідних місць, позивачкою не надано. Вважає, що Акти про відмову у доступі до горища та відновлення такого доступу, складені та підписані сусідами позивачки, тому не є належними та допустимими доказами. Зокрема, такі не підписані позивачкою, тому не можуть свідчити про її доступ до горища чи відсутність такого. Це саме стосується звернень інших мешканців будинку до голови ОСББ та запити адвоката до управляючих компаній. При цьому, слідуючи Акту про відновлення доступу від 27.05.2024, на момент подання позову відсутнє порушене право позивача. Судом першої інстанції не взято до уваги інформацію від ПП «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» про те, що жодного самовільного захоплення місць загального користування немає, а ключі від технічного поверху (горища), як і від інших приміщень загального користування, знаходяться у відповідному приміщенні будинку АДРЕСА_2 і видаються у міру необхідності у присутності спеціалістів. З дня введення в експлуатацію будинку мешканцями такого жодного разу не було експлуатоване горище, оскільки там знаходяться будинкові комунікації та не передбачено жодних кладовок чи комірок, згідно із проектом, затвердженого Управлінням архітектури львівської міської ради. Будь який неконтрольований вихід мешканців чи дітей будинку на горище є небезпечним. Працівники ПП «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» регулярно здійснюють обхід місць загального користування багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 та слідкують, щоб горища та інші приміщення не були відчинені. Зазначає, що неодноразово зверталися працівники Управління поліції Львівської області та просили слідкувати, щоб вихід на дах був під замком, оскільки будинок знаходиться поблизщу об`єктів стратегічного значення. Покликається на те, що працівниками поліції встановлено факт зрізання замка дверей виходу на горище та самовільної заміни замка ОСОБА_3 , який фігурує в актах долучених до матеріалі справи. Покликаючись на положення закону щодо відшкодування моральної шкоди та те, що така вимога є похідною від вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, відтак вважає, що вимога є безпідставною. Щодо вимоги про зобов`язання ОСББ «Мечникова 16 Г» надати документи із врахуванням законодавства про захист персональних даних, а саме завірених копій документів та доступу до викопіювання з технічного паспорту, то заявлені вимоги, як спосіб захисту, не передбачені ст. 16 ЦК України. Також вважає незаконним рішення в частині розподілу судових витрат та стягнення таких за надану професійну правничу допомогу. Просить скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2025 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Стягнути з позивачки судові витрати за подачу апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково виходячи із такого. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Ухвалюючи оскаржуване рішення районний суд виходив з того, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. Суд погодився з доводами відповідачів та третьої особи, що визнання дій ПП «Управляюча компанія «Рідний дім» у вигляді обмеження доступу до горища протиправним не є ефективним способом захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовив. Більше того, суд погодився з доводами відповідачів та третьої особи, що стороною позивача не доведено у повному обсязі належними та допустимими доказами обставин, що позивачці створювалися перешкоди у наданні доступу до горища у 1 під`їзді за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі із залученням та присутності працівника Управляючої компанії або Членів правління ОСББ «Мечнікова 16Г». Разом з тим, судом також встановлено, що стороною відповідача фактично не забезпечено позивачці ефективного доступу до горища у 1 під`їзді за адресою: АДРЕСА_2 , не затверджено та не доведено до відома позивачки та інших співвласників квартир у багатоквартирному будинку порядку та способів реалізації відповідного права, в тому числі з дотриманням вимог техніки безпеки, а тому доводи позивачки у цій частині є частково слушними, не спростовані іншими сторонами належними та допустимими доказами. Враховуючи наведене та те, що позивакою доведено, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , відтак є співвласником допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (у тому числі горища у під`їзді 1), а сторона відповідача в особі Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім» фактично не забезпечила позивачці ефективного доступу до такого, з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників, суд задовольнив позовні вимоги в цій частині, зобов`язавши Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім» надати ОСОБА_2 як власнику квартири АДРЕСА_4 з врахуванням визначених у законодавстві умов та обмежень доступ до ключів від горища будинку АДРЕСА_2 . Заперечення відповідачів щодо задоволення позову про усунення перешкод у користуванні майном з тих підстав, що такі не чиняться, суд вважав необґрунтованими, оскільки відсутність доступу позивачки до ключів від горища безпосередньо створює їй, як співвласнику, перешкоди у доступі до її власності (горища), при цьому жодних рішень ОСББ чи управляючої компанії, які б визначали порядок та умови реалізації зазначеного права позивачки, з врахуванням вимог техніки безпеки, ні останній, ні суду не було надано. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував, що не всі правові підставі доведені позивачкою, а оцінка завданої шкоди є завищеною, а тому враховуючи глибину душевних страждань, суд вважав за доцільне визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000,00 грн, по 500 грн з кожного відповідача, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ОСББ «Мечнікова 16г» надати, із врахуванням законодавства про захист персональних даних, інформації та документів, суд виходив з того, що позивачка як власник квартири АДРЕСА_1 має право на одержання такої інформації, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Також суд вирішив питання розподілу судових витрат. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія судідв виходить із такого. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України). Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Враховуючи наведене, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у цивільній справі 337/474/14-ц, провадження № 61-15813сво18). Судом першої інстанції встановлено, що згідно із інформаційною довідкою 5004746217383-14982758161 від 14.09.2024 ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 (Реєстраційний номер 502484146101) згідно свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 15.11.2014 Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції. 11.05.2016 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 14151020000038830. Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г» (далі Статут), затвердженого рішенням Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г» від 21.10.2016, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Згідно із п.3 розділу ІІ Статуту Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. 01.11.2016 між ОСББ «Мечникова 16г» (Замовником) та ПП «Управляюча компанія «Рідний дім» (Управителем) укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення Управителем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі послуги) у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 , при цьому Замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату із споживачів (власників квартир/нежитлових приміщень у Будинку) таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Відповідно до Акту про відмову в доступі мешканцям будинку по АДРЕСА_2 до горища зі сторони «Управляюча компанія «Рідний дім» у 1 під`їзді, 24.05.2024 близько 12 години дня ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , власники квартири АДРЕСА_6 , при спробі потрапити до горища над своєю квартирою, не змогли здійснити це своє право по причині зміни замка у дверях горища. Представник «УК «Рідний дім» підтвердив, що замок замінено, причин не назвав, в доступі до горища відмовив, копії ключів надати відмовився. Як вбачається з Акту про відновлення доступу мешканцям будинку по АДРЕСА_2 до горища шляхом зміни замка від 27.05.2024, близько 18:30 було викликано представників поліції для фіксації відновлення доступу до горища і уникнення провокацій. Також було викликано сертифікованих майстрів для відкриття і заміни замка. При цьому, з доводів позовної заяви слідує, що 29.05.2024 Управляюча компанія «Рідний дім» знову змінила замок, обмеживши співвласникам доступ до відповідного горища. Звертаючись до суду з позовною заявою про відновлення доступу до місця загального користування та зобов`язання вчинити дії та визначаючи відповідачами ОСББ «Мечнікова 16г» та ПП «Управляюча компанія «Рідний дім», позивачка ОСОБА_2 зазначає, що їй встановлені обмеження щодо доступу до технічного приміщення (горища) у формі заміни замка та відмови у наданні ключів від вхідних дверей горища 1 під`їзду, тому існує загроза пошкодження приватної власності у зв`язку із недобросовісним наданням послуг, у досудовому порядку зазначені обставини, вирішити не змогла, протягом тривалого часу позбавлена можливості реалізувати своє права щодо доступу до спільного майна, а також порушено її право на вибір управляючої компанії та права на доступ до інформації, що стосується діяльності ОСББ, стверджує, що такими діями їй заподіяно моральну шкоду у відповідному розмірі, тому просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів моральну шкоду. Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість фактично мати (утримувати) в себе певне майно. Правовомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання. Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України). Разом із тим, відповідно до положень статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. За статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. До найпоширеніших способів захисту права власності належать віндикаційний і негаторний позови, які між собою є взаємовиключними, тобто не можуть бути заявлені одночасно. Так, негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Такий спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов`язаних із позбавленням його володіння майном. В свою чергу, у постанові від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення (пункт 52). Інші (протилежні) висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування позовної давності до негаторних позовів відсутні, тому сформована єдина позиція з цього питання. В свою чергу, оскільки, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, Приватне підприємство Управляюча компанія «Рідний Дім» серед доводів скарги покликається на те, що є неналежним відповідачем, колегія суддів вважає за доцільне розпочати перевіку законності оскаржуваного рішення з погляду саме цих обґрунтувань, тобто заявлених позивачем вимог власне до Приватного підприємства Управляюча компанія «Рідний Дім» та здатності останнього відповідати за пред`явленими вимогами. Так, статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. Таким чином, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц та від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц). Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, -належного відповідача. Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не усіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним. Із відкритих джерел мережі інтернет слідує, що Приватне підприємство Управляюча компанія «Рідний Дім» зареєстроване 26.10.2006 Код ЄДРПОУ 34668303, при цьому із даних про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди, вбачається, що одним із правонаступників ПП Управляюча компанія «Рідний Дім» є Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» (79059, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Плугова, будинок, 10 А). Так, Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр», яке залучено до справі як третя особа, основним видом діяльності якого є 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів, зареєстроване 21.09.2017 (т. 2 а.с. 88-89). При цьому, Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» є правонаступником Приватного підприємства Управляюча компанія «Рідний Дім» та створене в результаті виділу 21.09.2017 (т. 1 а.с. 89 зворот). В свою чергу, згідно копії договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій слідує, що ОСББ «Мечникова 16 Г» уклало відповідний договір з Приватним підприємством Управляюча компанія «Рідний Дім» (79059, Україна, місто Львів, вулиця Миколайчука, 36 А). Як слідує з доводів керівника Приватного підприємства Управляюча компанія «Рідний Дім» Кликоцького М.Я., зазначене приватне підприємство не надає послуги по обслуговуванню багатоквартирного будинку на вул. Мечникова, 16 Г у м. Львові, оскільки обслуговування цього будинку здійснює Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр», як правонаступник ПП Управляюча компанія «Рідний Дім». Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)). Таким чином, оскільки у матеріалах справи наявні докази договірних відносин по обслуговуванню будинку між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», учасником якого є позивачка ОСОБА_2 , як власниця квартири та Приватним підприємством Управляюча компанія «Рідний Дім», при цьому із останнього здійснено виділ та проведено реєстрацію створеної юридичної особи Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр», яке є правонаступником першого, колегія суддів погоджується з тим, що відповідач Приватне підприємство Управляюча компанія «Рідний Дім» є неналежним відповідачем, у зв`язку з тим, що не надає позивачці відповідних послуг не може порушувати її будь які права. Той факт, що правонаступник ПП «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» на сьогоднішній час є виконавцем відповідних послуг свідчать і доводи самої позивачки про виставлення останнім рахунків, які крім неї виставляються і іншим співвласникам багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , а також копії індивідувальних договорів про надання житлових послуг, укладених між ПП «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» та власниками квартир будинку АДРЕСА_2 . Встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Тому пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 932/163/21). Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, такі не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть. Встановивши, що спірні правовідносини стосуються прав та обов`язків Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр», однак останнє не є у статусі відповідача, а є залученим до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, при цьому таке процесуальне становище є відмінним від процесуального становища відповідача, а суд апеляційної інстанції не має права вирішувати питання про права та обов`язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, як і не може здійснити заміну неналежного відповідача чи залучити Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» співвідповідачем, зазначені обставини можуть бути виключно констатовані та мати правові наслідки. Таким чином, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача, апеляційний суд вважає підставними доводи апеляційної скарги у цій частині, що має наслідком скасування оскаржуваного рішення в частині вимог та висновків суду до Приватного підприємства Управляюча компанія «Рідний Дім» та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову до цього відповідача. У цьому контексті колегія суддів також враховує, що вимоги позивачки до Приватного підприємства Управляюча компанія «Рідний Дім» не є виключно ретроспективними, а стосуються, у тому числі, зобов`язального характеру, тобто необхідності вчинення цим суб`єктом певних дій сьогодні для відновлення прав позивачки, при цьому, враховуючи встановлені обставини такі дії цим відповідачем не можуть бути вчинені. Що стосується вимог апелянта Приватного підприємства Управляюча компанія «Рідний Дім» про скасування оскаржуваного рішення вцілому тобто і до ОСББ «Мечникова, 16г», колегія суддів враховує таке. Як зазначалося вище, апеляційна скарга ОСББ «Мечникова, 16г» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2025 року ухвалою апеляційного суду від 16 червня 2025 року визнана неподаною та повернута скаржнику. Колегія суддів, виходить з того, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (ст.. 124 Конституції України). Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Так, цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України) передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (ч.ч. 1-2 ст. 19 ЦПК України). Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. В свою чергу, господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 1, 10, 15 частини першої статті 20 цього кодексу). Предметна і суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Як вбачається із матеріалів справи, позивачка ОСОБА_2 пред`явила позовні вимоги і до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», при цьому, такі судом задоволено частково та зобов`язано об`єднання надати, з урахуванням законодавства про захист персональних даних: належно завірені копії документів (протоколів загальних зборів, рішень, витягів з рішень тощо), стягнуто відшкодування моральної шкоди. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності. Співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). Відповідно до ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень. Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Положеннями цієї статті визначено, зокрема, що відноситься до повноважень зборів співвласників, а аткож порядок прийняття рішень. Згідноіз ч. 4 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути: співвласник багатоквартирного будинку; управитель багатоквартирного будинку; уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; правління житлово-будівельного кооперативу; інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку). У разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Колегія суддів зауважує, що предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмету доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Так, за висновками, які містяться, зокрема, в постановах від 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2446/17, Велика Палата Верховного Суду вказала про розгляд господарськими судами спорів у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої ГПК України) незалежно від суб`єктного складу такого спору. Аналогічні висновки містяться і у постанові КГС ВС від 23.06.2021, справа № 920/26/21. В свою чергу, як встановлено апеляційним судом предметом позовних вимог до ОСББ «Мечникова 16 Г» є питання пов`язані із реалізацією позивачкою, як власником квартири у будинку, права на управління таким, а саме остання вимагає надати належно завірені копії документів (протоколів загальних зборів, рішень, витягів з рішень тощо), завірену копію чинного Кошторису та фінансову звітність за результатами діяльності ОСББ за останні 3 роки, що стосуються діяльності ОСББ; надати доступ до викопіювання з Технічного плану багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 ,що свідчить про наближеність таких правовідносин до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи та дає підстави для висновку про необхідність розгляду даного спору за правилами господарського судочинства. Наведене дає підстави для висновку про те, суд першої інстанції розглянув справу у цій частині з порушенням норм процесуального права, а саме статті 19 ЦПК України. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене та відсутність відповідних доводів у поданій ПП Управляюча компанія "Рідний Дім" апеляційній скарзі чи поданої апеляційної скарги самого Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», при цьому наявність достатніх підстав для висновку про те, що вимоги ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г» за своєю суттю та правовою природою наближені до спорів, пов`язаних з діяльністю та управлінням юридичної особи, колегія суддів приходить переконання, що такі повинні розглядатися за правилами господарського судочинства, що свідчить про допущення юрисдикційних порушень судом першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в частині вирішення позовних вимог до ОСББ «Мечникова 16 Г» підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, з підстав наведених вище. При цьому, колегія суддів враховує відсутність обставин, які б свідчили про існування юрисдикційного конфлікту, оскільки доказів звернення до господарського суду з відповідними вимогами, позивачка не надала. Констатувавши відповідні процесуальні порушення, які допущені судом першої інстанції та є окремими обов`язковими підставами для скасування оскаржуваного рішення, апеляційний суд, з метою уникнення будь якої преюдиції у майбутньому, не надає оцінки доводам апеляційної скарги щодо перебування ОСОБА_2 за межами території України, відсутність від останньої скарг чи звернень на адресу управляючої компанії щодо обслуговування будинку чи доступу до місць загального користування, тощо, оскільки такі стосуються суті спірних правовідносин. Зважаючи на те, що вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про відновлення доступу до місця загального користування та зобов`язання вчинити дії, при цьому, оскаржуване рішення щодо таких підлягає скасуванню, тому підстави для залишення в силі оскаржуваного рішення в частині стягнення моральної шкоди, як і вирішення питання судових витрат, також відсутні. Відповідно до статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Зважаючи на те, що у даній справі об`єднані в одне провадження кілька вимог, які підлягають розгляду в порядку різних видів судочинств, апеляційний суд не роз`яснює позивачці про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Підсумовуючи, колегія суддів звертає увагу на те, що виконуючи вказівки, викладені у цій постанові, позивачка не залишиться позбавленою забезпечення права на доступ до суду чи на ефективний засіб юридичного захисту, оскільки вправі пред`явити відповідні вимоги до належного відповідача та з врахуванням суті спору обрати правильну юрисдикцію такого у відповідній частині. Окремо колегія суддів зауважує, що порядок ухвалення додаткового судового рішення наведено устатті 270 ЦПК України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися) у випадку, зокрема, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання. Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Оскільки додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення (рішення по суті спору), ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року, як судове рішення, яким вирішено питання судових витрат на професійну правничу допомогу, також підлягає скасуванню, незважаючи на відсутність відповідних доводів в апеляційній скарзі чи окремої скарги на таку. У цьому контексті не можуть залишатися поза увагою апеляційного суду висновки викладені в ухвалі Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року про те, що подана позивачкою заява про стягнення з відповідачів на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 700,00 грн. не є заявою про ухвалення додаткового рішення в розумінні ст. 270 ЦПК України, оскільки подана в порядку визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України, з підстав помилковості таких, оскільки положення ст. 141 ЦПК України стосуються розподілу судових витрат між сторонами, тому не визначають імперативно, на відмінну від ст. 270 ЦПК України, у якому порядку такі повинні вирішуватися, що випливає самостійно із стадії судового розгляду та ухвалених судом рішень, тому свідчать про неправильно обрану судом першої інстанції форму судового рішення у цьому контексті. Відповідно до ст. 141 ЦПК України колегія суддів вирішує питання судових витрат. Керуючись ч. 3 ст. 258, ст.ст. 259, 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, - ухвалив: Апеляційну скаргу Приватного підприємства Управляюча компанія "Рідний Дім" задовольнити частково. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2025 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім», третя особа Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» про відновлення доступу до місця загального користування та зобов`язання вчинити дії відмовити з підстав зазначених у мотивувальній частині поставнови, а саме, у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», третя особа Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» про відновлення доступу до місця загального користування та зобов`язання вчинити дії закрити. Роз`яснити позивачці ОСОБА_2 право на звернення до суду з вимогою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мечнікова 16г», третя особа Приватне підприємство «Управляюча компанія «Рідний дім - Центр» про відновлення доступу до місця загального користування та зобов`язання вчинити дії в порядку господарського судочинства до Господарського суду Львівської області. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім» 5421 (п`ять тисяч чотириста двадцять одна) гривень 00 копійок сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 13 серпня 2025 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк