Постанова Сумський апеляційний суд № 576/2579/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2025 року м.Суми Справа №576/2579/24 Номер провадження 22-ц/816/1039/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Склярова Сергія Леонідовича на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 грудня 2024 року, у складі судді Колодяжного А.О., ухвалене у м. Глухів, в с т а н о в и в : 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Свої вимоги мотивував тим, що на підставі рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 23 вересня 2011 року з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини доходів. На користь ОСОБА_2 за судовим наказом від 10 квітня 2023 року, виданим Глухівським міськрайонним судом Сумської області, стягуються аліменти на утримання спільної дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини доходів. Утримувані з позивача аліменти становлять більше половини заробітку позивача. Посилаючись на викладене, позивач просив зменшити розмір аліментів та визначити їх в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на кожну дитину. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 23.09.2011 р. у справі № 2-228/11 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10.04.2023 р. у справі № 576/913/23 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Скляров С.Л., посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів на її сина ОСОБА_5 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводить, що для зменшення розміру аліментів позивач повинен довести факт такої зміни матеріального стану, яка впливає на його можливість сплачувати аліменти у визначеному раніше розмірі. Вказує, що за даними довідки про доходи сума доходу ОСОБА_1 в 2024 році є більшою ніж в 2022 та в 2023 році, що свідчить про покращення його матеріального становища з моменту ухвалення рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 23 вересня 2011 року про стягнення аліментів на сина. Вважає, що на звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 спонукали не такі обставини як скрутне матеріальне становище чи зміна сімейного стану, а переконання, що розмір аліментів на утримання його сина від першого шлюбу ОСОБА_3 є завеликим, оскільки позивач не звертався до суду із позовом про зменшення аліментів поки його дохід не збільшився. Заперечуючи доводи позивача про відрахування з його щомісячного заробітку значної суми на виплату аліментів на утримання дітей, зазначає, що законодавством не визначено, що відрахування із заробітної плати платника аліментів істотної (значної) суми коштів може бути підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються. Сам факт перебування у іншому шлюбі та народження другої дитини, за недоведеності значного погіршення майнового стану платника аліментів не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів. Позивач не довів належними та допустимими доказами погіршення майнового стану. В частині позовних вимог до ОСОБА_2 рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 адвоката Склярова С.Л., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 26.01.2008 р. до 23.08.2011 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7). Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 23.09.2011 р. стягнуно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.07.2011 р. та до повноліття дитини (а.с. 7). 19.10.2018 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, мають спільну дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 53) Судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10.04.2023 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.03.2023 р. та до повноліття дитини (а.с. 8). ОСОБА_1 проходить службу у Збройних Силах України по мобілізації з квітня 2022 року, де отримує грошове забезпечення: у 2022 році 807515,55 грн, у 2023 році 734872,85 грн, у 2024 році 535115,79 грн (а.с. 14, 56). Сума стягнутих з ОСОБА_1 аліментів за рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 23.09.2011 р. становить: у 2022 році 19714,05 грн, у 2023 260860,48 грн, у 2024 223578,78 грн (а.с. 15-17). Сума стягнутих з ОСОБА_1 аліментів за судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10.04.2023 р. становить: у 2023 році 104782,50 грн, у 2024 221396,33 грн (а.с. 18). ОСОБА_1 під час проходження служби у Збройних Силах України, беручи безпосередню участь у бойових діях 26.08.2024 р. отримав поранення, у зв`язку з чим проходив лікування з 04.09.2024 р. по 11.09.2024 р., з 05.11.2024 р. направлений в госпіталь та з 06.11.2024 р. перебуває на лікуванні (а.с. 54-61). Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на дитину від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції врахував наявність у нього обов`язку щодо утримання неповнолітнього сина та мотивував своє рішення тим, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів на сина ОСОБА_5 , у нього, як у платника аліментів змінилися визначені ч. 1 ст. 192 СК України, обставини для зменшення розміру аліментів, оскільки після укладення нового шлюбу у нього виник обов`язок утримувати сім`ю, сплачувати аліменти на малолітню дочку, через отримане поранення під час перебування на військовій службі позивач потребує витрат на лікування. При цьому суд виходив з якнайкращих інтересів дитини та принципу справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та зменшення розміру аліментів на сина ОСОБА_5 з 1/3 частини до 1/6 частини заробітку позивача. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення в оскаржуваній частині, з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. У ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що у нього змінився у сторону погіршення матеріальний стан, оскільки він зареєстрував новий шлюб і в нього народилася дочка, та будучи військовослужбовцем після отримання травми під час проходження служби, потребує значних витрат на лікування. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23). від 19 червня 2024 року у справі 686/22677/23 (провадження № 61-5022св24). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій, вирішуючи позов ОСОБА_1 , вірно застосував ст. 192 СК України, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів у цій справі. Суд першої інстанції, установивши, що змінився сімейний стан ОСОБА_1 , народилася друга дитина, яку він утримує, та через погіршення стану здоров`я внаслідок отримання поранення під час військової служби, позивач потребує витрат на лікування, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані обставини є підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на сина на користь ОСОБА_2 з 1/3 на 1/6 частин. Доводи апеляційної скарги про пред`явлення ОСОБА_1 позову з метою зменшення аліментів на сина від першого шлюбу через збільшення суми аліментних виплат, а не з підстав погіршення матеріального становища платника після ухвалення рішення про стягнення аліментів на сина сторін, спростовуются матеріалами справи та не впливають на правильність ухваленого рішення. Апеляційний суд зазначає, що виходячи із розміру сукупного доходу позивача за місяць, визначений до стягнення розмір аліментів у розмірі 1/6 частини відповідатиме мінімально рекомендованому розміру аліментів на одну дитину відповідного віку (3196 грн), Крім того, в силу положень діючого сімейного законодавство обоє з батьків несуть рівний обов`язок по утриманню дитини до досягнення повноліття. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права. Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування судового рішення в оскаржуваній частині під час апеляційного провадження. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині без змін. Керуючись ст.ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Склярова Сергія Леонідовича залишити без задоволення. Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 грудня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складене 04 липня 2025 року. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: Ю. О. Філонова В. Ю. Рунов