Постанова 4816 № 587/2112/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2023 року м.Суми Справа №587/2112/22 Номер провадження 22-ц/816/1199/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І. за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Вакули Вадима Миколайовича на рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 червня 2023 року, у складі судді Гончаренко Л. М., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 14 червня 2023 року, в с т а н о в и в : 15 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на дітей. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням суду з нього на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Також судовим наказом Сумського районного суду Сумської області від 18 листопада 2021 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Посилаючись на зміну сімейного стану у зв`язку з укладенням нового шлюбу, а також, що законом передбачено аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, а тому відповідно до ст. 183 СК України він має право на зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини, просив суд: - зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , з 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/6 всіх видів доходу; - та зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 з 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/6 частини видів доходу. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 12 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 адвокат Вакула В.М., посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення його позову у повному обсязі. Вважає не обґрунтованими посилання суду на ч. 3 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до якої із заробітної плати боржника може стягуватися сума до 70% заробітної плати, тому що ця норма закону визначає розмір стягнення із заробітної плати по виконавчому провадженню, а суд у своєму рішенні повинен керуватися виключно Сімейним кодексом України, який визначає обставини, що враховуються судом при визначенні аліментних сум у рішенні. Вказує, що на час ухвалення рішення у справі 12 червня 2023 року, у позивача народилася третя дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак позивач не повідомив свого представника про факт народження дочки і не надав суду копію свідоцтва про народження дитини та докази про перебування дружини у декретній відпустці. Зазначені обставини та докази повинні бути долучені до матеріалів справи та враховані при апеляційному перегляді. Доводить, що за наявності на утриманні позивача трьох дітей та непрацюючої дружини, розмір аліментів на дітей від двох попередніх шлюбів повинен бути зменшений до 1/6 частки заробітку (доходу). У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване. Вказує, що батьки не мають права компенсувати зменшенні розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Зазначає, що позивач, будучи обізнаним про судовий розгляд справи, свідомо не надав суду копію свідоцтва про народження дитини, тому, посилаючись на відсутність доказів неможливості подання цих документів до суду першої інстанції, заперечує проти прийняття нових доказів апеляційним судом. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Вакули В.М., який підтримав скаргу, заперечення ОСОБА_2 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 мають спільну дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3). Із постанови старшого державного виконавця Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ в Сумській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29 березня 2018 року, на підставі виконавчого листа № 2-1154, виданого 16 листопада 2009 року Слов`яносербським районним судом, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 4). У позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 є спільний син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5). На підставі судового наказу Сумського районного суду Сумської області від 18 листопада 2021 року, справа №587/2226/21, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29 жовтня 2021 року і до повноліття дитини (а.с. 6). Із відповіді на запит від 05 січня 2023 року № 153562054 вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби: HYUNDAY SANTA FE 2018 року випуску та DODGE AVENGER 1995 року випуску (а.с. 25). За даними довідки про доходи №29/287 від 17 лютого 2023 року загальна сума його доходу ОСОБА_1 за основним місцем роботи, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року становить 789888,33 грн, з них 112764,16 грн сплачені аліменти (а.с. 64). За відомостями Державної податкової служби України щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та (або) про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи стосовно ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року, джерелами отримання його доходів є: ДСЗН СМР, ГУНП в Сумській області та Сумська обласна профспілкова організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України. (а.с. 86-88). Позивач ОСОБА_1 має посвідчення учасника бойових дій (а.с. 7). 30 вересня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 (а.с. 8). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахував наявність у нього обов`язку щодо утримання неповнолітніх дітей та мотивував своє рішення тим, що всупереч вимогам ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту погіршення свого майнового стану, як платника аліментів після укладення нового шлюбу. Визначений судовими рішеннями розмір аліментів на двох дітей від попередніх шлюбів відповідає вимогам сімейного законодавства і його зменшення суперечитиме інтересам дітей, не сприятиме їх належному забезпеченню. При цьому, відхиляючи доводи позивач про незаконність стягнення з нього аліментів на кожну дитину у розмірі 1/4 частини заробітку, суд послався на положення ч. 3 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» за якою загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати із робітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50% заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. У ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що відмовляючи у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів, суд врахував усі істотні обставини, зокрема і ті, про які йдеться у позові та апеляційній скарзі, навів відповідні мотиви. Так, суд врахував, що належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення майнового стану позивача після ухвалення рішення та видачі судового наказу про стягнення аліментів на дітей, а також прийняв до уваги, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштований, отримує стабільний дохід, тому визначений судом розмір аліментів на дочку ОСОБА_9 та сина ОСОБА_10 відповідає вимогам сімейного законодавства, не є надмірним, відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості та інтересам дітей, які мають право на достойний рівень матеріального забезпечення. Посилання позивача на відсутність достатнього заробітку, необхідного для сплати аліментів на двох дітей та укладення в 2022 році нового шлюбу, без надання відповідних доказів погіршення його майнового стану, не є підставою для зменшення розміру аліментів на дітей, передбаченою ч. 1 ст. 192 СК України, та не звільняє його від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей. Таким чином, беручи до уваги вищенаведені обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів, визначений Законом розмір прожиткового мінімуму для дітей від 6 до 18 років, враховуючи право дітей на достойний рівень матеріального забезпечення і обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття, колегія суддів вважає, що розмір аліментів, які стягуються з позивача на утримання дочки та сина, не може бути безпідставно заниженим. Додані до апеляційної скарги свідоцтво про народження третьої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та довідка про перебування дружини позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 112, 113), без доведення погіршення у зв`язку з цим майнового стану платника аліментів, не впливають на правильність ухваленого рішення. Слід зазначити, що зміна сімейного стану позивача, у тому числі народження іншої дитини, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19. У правовідносинах, рішення суду в яких переглядається апеляційним судом, підставою для зменшення розміру стягуваних за судовими рішеннями аліментів на утримання дітей, є погіршення майнового стану платника аліментів, проте, всупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту такого погіршення свого майнового стану, як платника аліментів, після ухвалення судових рішень про стягнення аліментів на дітей сторін та на час звернення з позовом, яке б було підставою для зменшення розміру аліментів у порядку ст. 192 СК України. Відповідно до судового рішення розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення без підтвердження погіршення матеріального становища платника аліментів не буде спрямоване на належне забезпечення дітей та суперечитиме їх інтересам. На спростування доводів позивача про стягнення з нього аліментів на двох дітей у розмірі не передбаченому законом, суд першої інстанції правильно послався на положення ч. 3 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», якою визначається розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права. Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Вакули Вадима Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 червня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: Ю. О. Філонова О. І. Собина