Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/5292/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/417/24 Справа № 175/5292/21 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Юрченко Г.О. сторони: стягувач - Асоціація «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року, яка постановлена суддею Дараган Л.В. у смт Слобожанське Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 23 серпня 2023 року, - В С Т А Н О В И В : Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року задоволено позов Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» заборгованість в розмірі 25739 гривень 64 копійок та інфляційні нарахування в розмірі 1722 гривні 23 копійок, а всього суму в розмірі 27461 гривня 87 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1135 гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1135 гривень 00 копійок. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним відмовлено. На виконання вказаного судового рішення, 28 березня 2023 року були видані виконавчі листи. Боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 21 червня 2023 року звернулися до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року не набрало законної сили, а тому суд не мав правових підстав для видачі виконавчого листа № 175/5292/21, а отже, відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню з причини порушення суддею ОСОБА_3 порядку набрання рішенням суду № 175/5292/21 «законної сили» шляхом вчинення суддею Дараган Л.В., по недбалості або умисно, дисциплінарного проступку за п.п. а.в.г п. 1, п. 2 ч.1 ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Просили суд, визнати виконавчі документи - виконавчі листи № 175/5292/21, видані Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» заборгованості в розмірі 25739 гривень 64 копійок та інфляційних нарахувань в розмірі 1722 гривні 23 копійок, а всього суми в розмірі 27461 гривня 87 копійок, стягнення з ОСОБА_1 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1135 гривень 00 копійок, стягнення з ОСОБА_2 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1135 гривень 00 копійок, такими, що не підлягають виконанню. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про визнання виконавчих листів № 175/5292/21 такими, що не підлягають виконанню, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, які мають значення для справи та які суд першої інстанції вважав встановленими. Апеляційна скарга мотивована тим, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, розглянута неповноважним складом суду. Так, Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області був порушений порядок визначення судді Васюченко О.Г. для розгляду заяви щодо відводу судді Дараган Л.В. у справі №175/5292/21, який не може брати участь у перегляді будь-якого судового рішення у справі №175/5292/21 відповідно до ч.2 ст.37 ЦПК України, адже до цього заявив собі самовідвід у цій справі.Наведене свідчить про порушення порядку визначення судді Дараган Л.В. такою, що може надалі розглядати справу №175/5292/21 у провадженні №6/175/67/23. Крім того, учасник справи ОСОБА_2 подала 14.08.2023 (за 4 дні до дати судового засідання, яке було відкладено на 18.08.2023 року) заяву від 13.08.2023 про відвід судді Дараган Л.В. від справи №175/5292/21, на підставі п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України, але, суддя Дараган Л.В. порушила норми процесуального права за ч.3 ст.40 ЦПК України щодо порядку розгляду такої заяви. Зазначають, що заява від 13.08.2023 про відвід судді Дараган Л.В., яка подана на підставі п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України, подана уперше і раніше така заява на такій підставі і за зазначеними в ній обставинами - не подавалась і не вирішувалась судом у справі №175/5292/21, а тому суд не мав повноважень для визнання дій учасників справи зловживанням процесуальними правами та безпідставно залишив без розгляду заяву про відвід. Також, вказують й на те, що 18.08.2023 року суддя Дараган Л.В. внесла в офіційний документ правового характеру - в Ухвалу від 18.08.2023 про залишення без розгляду заяви від 13.08.2023 року, завідомо неправдиву відомість, що ухвала про залишення заяви без розгляду оскарженню не підлягає, що є фактом вчинення суддею Дараган Л.В. нечесності, оскільки судді ОСОБА_3 відомо норми права п.16 ч.1 ст.353 ЦПК України, що: «Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: залишення позову (заяви) без розгляду». Апелянти вважають, що суддя Дараган Л.В. самоуправно наділила себе 02.08.2023 року повноваженнями Головуючого у справі, прикриваючись Ухвалою від 02.08.2023 року судді Васюченко О.Г., яка, на їх переконання, не має юридичного значення, та суддя Дараган Л.В., шляхом зловживання процесуальними правами, а в дійсності не маючи з 02.08.2023 року повноваження керувати судовим процесом у провадженні №6/175/67/23 по справі №175/5292/21 всупереч закону п.4 ч.1 ст.36, ч.3 ст.40 і ст.33, п.16 ч.1 ст.353, п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України і ст.19 Конституції України та шляхом нечесної суддівської практики намагається утвердити і зберегти самоуправно та свавільно встановлене собі, судді Дараган Л.В., повноваження Головуючого у судовому процесі у провадженні №6/175/67/23 по справі №175/5292/21. Також, зазначають, що оскаржувана ухвала мотивована обставинами, встановленими рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року, яке станом на 18.08.2023 року не набрало законної сили відповідно до ч.2 ст.273 ЦПК України, оскільки 09.06.2023 було відкрито апеляційне провадження, і тому всі обставини, які зазначені в рішенні підлягають з`ясуванню, дослідженню і перевірці, відповідно до вимог ст.ст.228, 229 ЦПК України, на достовірність і доказовість станом і на 18.08.2023 року. Так, в ухвалі від 18.08.2023 року зазначено як встановлену обставину те, що Асоціація «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» набула обсяг цивільної дієздатності в питанні звернення до суду, юридично затвердила свій інтерес зверненням до суду і звернулась як цивільна дієздатна особа з юридично затвердженим інтересом до суду першої інстанції з позовом до власників житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вимагати сплати заборгованості внесків членів Асоціації, в т.ч. в розмірі 25739,64 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 1722,23 грн, а всього суми в розмірі 2746,87 грн, але дана обставина не доведена юридичною особою, адже в матеріалах справи відсутні докази наявності в Асоціації таких повноважень, зокрема, загальні збори співвласників не затверджували право Асоціації звернутись до суду з даним позовом та не доручали правлінню вимагати з власників житлового будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 внесків членів Асоціації в розмірі 25739 гривень 64 копійок та інфляційних нарахувань в розмірі 1722 гривні 23 копійок, а всього суми в розмірі 27461 гривня 87 копійок, і не передоручали іншій особі, в т.ч. Керуючій справами Асоціації ОСОБА_4 і адвокату Курячому А.М., звернутись до суду з такими вимогами від імені Асоціації. Також, вважають, що заборгованість ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не підтверджена належними доказами, а тому оскаржувану ухвалу суду було постановлено суддею Дараган Л.В. при недоведеності того, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є Боржниками і мають заборгованість перед Асоціацією в розмірі 25739,64 грн, інфляційних нарахувань в розмірі 1722,23 грн, а всього суми в розмірі 27461,87 грн, що свідчить про упередженість судді Дараган Л.В. Не погоджуються апелянти й з висновком суду першої інстанції про те, що боржники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не надали будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року не набрало законної сили. Зокрема, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2023 року було відкрито апеляційне провадження на підставі апеляційної скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року, справа №175/5292/21, і цю ухвалу було надано суду, однак суддя Дараган Л.В. проігнорувала її зміст та положення ч.2 ст. 273 ЦПК України щодо порядку набрання рішенням суду першої інстанції законної сили. Наполягають на тому, що суддею Дараган Л.В. допущено порушення засад рівності і змагальності сторін спору шляхом надання привілею цивільно не дієздатній особі Асоціації і дискримінації учасників справи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ознакою процесуального статусу відповідачів у праві на вручення повного тексту рішення суду у період з 06.02.2023 по 09.03.2023 року до набрання рішенням суду законної сили і до спливу строку на його апеляційне оскарження, що є порушенням зі сторони судді Дараган Л.В. процесуальних прав учасників справи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . При цьому, вказують, що виконавчий лист було видано суддею ОСОБА_3 з одночасним порушенням під час набрання рішенням суду законної сили норм процесуального права і прав учасників справи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на оскарження рішення суду до набрання рішенням суду законної сили протягом 30 днів, у період з 06.02.2023 року (дата складання рішення суду) по 09.03.2023 (дата спливу строку на оскарження рішення суду і набрання рішенням суду законної сили за ознакою спливу 30 днів від дати 06.02.2023 року складання рішення суду). Відзив на апеляційну скаргу не подано. Учасники справи, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Представник Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» - адвокат Курячий Андрій Миколайович, який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги від 08 листопада 2023 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 12 січня 2019 року, що є належним документом на підтвердження його повноважень у розумінні статті 62 ЦПК України, надав клопотання про розгляду справи за його відсутності, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи. ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відкладення судового засідання, яка підтримана ОСОБА_1 та мотивована тим, що ОСОБА_2 перебуває у стані тимчасової непрацездатності (недієздатності) у період з 25.07.2024 по (попередньо) 09.09.2024 року, строк завершення якої, тимчасової непрацездатності, остаточно визначиться 09.09.2024 року, що підтверджено довідкою ТОВ «Ендотехмед» від 29.07.2024, згідно якою ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 24.07.2024 по 29.07.2024 в рамках якого було проведено оперативне втручання, та на разі до 09.09.2024 тимчасово непрацездатна та знаходиться на амбулаторному лікуванні. Крім того, ОСОБА_1 , звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання, яке мотивоване тим, що на теперішній час він не є представником ОСОБА_2 та не може представляти її інтереси у судовому засіданні, а тому розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 призведе до порушення її процесуальних прав. Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Матеріалами справи підтверджено, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2023 року дана справа розподілена для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Пищида М.М., судді Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. ( Т.1 арк. 216). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року витребувана цивільна справа № 175/5292/21 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним (Т.1 а.с. 217). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року, справа призначена до апеляційного розгляду на 09 годину 25 хвилин 18 жовтня 2023 року (Т.1 а.с. 219 - 221). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року відвід, заявлений ОСОБА_1 , судді Дніпровського апеляційного суду Деркач Н.М. визнано необґрунтованим (Т. 1 а.с. 253 - 254). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Деркач Н.М. відмовлено (Т. 1 а.с. 256 - 257). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року задоволено самовідвід судді Деркач Н.М. від участі у справі (Т. 2 а.с. 1-3). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 жовтня 2023 року суддю ОСОБА_5 замінено на суддю ОСОБА_6 (Т.2 а.с. 4). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року відвід, заявлений ОСОБА_1 , колегії суддів у складі суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., Макарова М.О., визнано необґрунтованим (Т.2 а.с. 106 - 107). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Пищиди М.М., суддів Ткаченко І.Ю., Макарова М.О. (Т.2 а.с. 108). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 20 листопада 2023 року відвід, заявлений ОСОБА_1 , колегії суддів у складі суддів Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., Макарова М.О., визнано необґрунтованим (Т. 2 а.с. 120 - 121). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., Макарова М.О. (Т. 2 а.с. 123 - 124). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 22 листопада 2023 року задоволено самовідвід суддів Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., Макарова М.О. (Т.2 а.с. 223 - 224). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2023 року дана справа розподілена для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Максюта Ж.І., судді Городнича В.С., Петешенкова М.Ю. (Т.2 а.с. 225). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року справу прийнято до проваження колегією суддів у складі: головуючого судді Максюти Ж.І., судді Городнича В.С., Петешенкова М.Ю. та призначено до апеляційного розгляду о 14 годині 00 хвилин 24 січня 2024 року (Т.2 а.с. 226 - 227). Відповідно до Розпорядження № 497 від 17 січня 2024 року, у зв`язку із закінченням відрядження головуючого судді Максюти Ж.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2024 року дана справа розподілена для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Канурної О.Д., суддів Космачевської Т.В., Халаджи О.В. (Т.2 а.с. 235). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2024 року колегією суддів у складі: головуючого судді Канурної О.Д., суддів Космачевської Т.В., Халаджи О.В., справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 15 годин 20 хвилин 14 лютого 2024 року (Т. 2 а.с. 258 - 259). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2024 року справу передано до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Канурної О.Д., суддів Космачевської Т.В., Халаджи О.В. (Т. 2 а.с. 264 - 265). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Канурної О.Д., Космачевської Т.В. та Халаджи О.В. у справі № 175/5292/21 (Т. 2 а.с. 267). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Канурної О.Д., суддів Космачевської Т.В., Халаджи О.В. (Т. 3 а.с. 104). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року задоволено заяву колегії суддів у складі: Канурної О.Д., Космачевської Т.В., Халаджи О.В. про самовідвід у справі (Т. 3 а.с. 106 - 107). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2024 року дана справа розподілена для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Городничої В.С., суддів Петешенкової М.Ю., Лопатіної М.Ю. (Т. 3 а.с. 109). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року справа передана до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України, у зв`язку із самовідводом судді Городничої В.С. (Т. 3 а.с. 110). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року справа передана до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України, у зв`язку із самовідводом у справі судді Петешенкової М.Ю. (Т.3 а.с. 111 - 112). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2024 року дана справа розподілена для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А., суддів Свистунова О.В., Лопатіна М.Ю. (Т. 3, а.с. 114). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 19 лютого 2024 року справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А., суддів Свистунової О.В., Лопатіної М.Ю., та призначено до судового розгляду на 10 годин 00 хвилин 05 березня 2024 року (Т. 3 а.с. 115 - 117). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року справу передано до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А., суддів Свистунової О.В., Лопатіної М.Ю. (Т.3 а.с. 133 - 134). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Єлізаренко І.А., суддів Свистунової О.В., Лопатіної М.Ю. (Т.3 а.с. 136). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А., суддів Свистунової О.В., Лопатіної М.Ю. (Т.3 а.с. 226 - 229). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 лютого 2024 року дана справа розподілена для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Никифоряка Л.П., суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В. ( Т.3 а.с. 230). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2024 року справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Никифоряка Л.П., суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В., та призначено до судового розгляду на 11 годину 20 хвилину 26 березня 2024 року ( Т. 3 а.с. 231 - 232). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2024 року задоволено самовідвід суддів Никифоряка Л.П., Гапонова А.В., Новікової Г.В. (Т. 4 а.с. 96 - 98). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2024 року дана справа розподілена для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Демченко Е.Л., суддів Красвітної Т.П., Барильської А.П. (Т. 4 а.с. 99). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Демченко Е.Л., суддів Красвітної Т.П., Барильської А.П., та призначено до судового розгляду на 09 годин 45 хвилин 25 квітня 2024 року (Т.4 а.с. 100 - 101). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про відвід секретаря судового засідання Кругман А.М. (Т. 4 а.с. 196 - 197). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Демченко Е.Л. ( Т.4 а.с. 221 - 222). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 06 червня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Демченко Е.Л., суддів Барильської А.П., Красвітної Т.П. ( Т. 4 а.с. 224 - 226). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2024 року задоволено самовідвід колегії суддів у складі головуючого судді Демченко Е.Л., суддів Барильської А.П., Красвітної Т.П. у справі № 175/5292/21 ( Т.4 а.с. 227 - 228). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2024 року у зв`язку із відсутністю потрібної кількості суддів неможливо здійснити автоматизований розподіл судової справи між суддями (т. 5 а.с. 81). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2024 року дана справа розподілена для розгляду головуючому судді Максюті Ж.І., суддям Бондар Я.М., Остапенко В.О. ( Т. 5 а.с. 82). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року суддею Максютою Ж.І. взято самовідвід по справі ( Т. 5 а.с. 83 - 86). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2024 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Зубакової В.П., суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року у справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним, прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Зубакової В.П., суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О. та призначено справу до апеляційного розгляду на 13 годину 30 хвилин 08 серпня 2024 року в приміщенні Дніпровського апеляційного суду (м.Кривий Ріг, пр.Героїв-підпільників, 31). Отже, апеляційне провадження у даній справі відкрито у вересні 2023 року та до теперішнього часу справа по суті не розглянута, оскільки склад суду неодноразово змінювався, із наведених вище підстав. Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права. Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16. Виходячи з вищенаведених норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що справа перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції з вересня 2023 року і ОСОБА_2 та ОСОБА_1 реалізували своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та численних клопотаннях до суду апеляційної інстанції , колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаних учасників справи, а тому клопотання про відкладення судового розгляду задоволенню не підлягає. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово заявлялися клопотання щодо усунення недоліку судового процесу, допущеного суддею доповідачем Зубаковою В.П., яка не провела підготовчу дію встановлену п.2 ч.1 ст.365 ЦПКУ, у зв`язку з чим вони просили суд зобов`язати суддю -доповідача Зубакову В.П. провести належні підготовчі дії по справі. Зазначені клопотання не підлягають задоволенню, як такі що не ґрунтується на нормах ЦПК України. Так, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року, справа призначена до апеляційного розгляду по суті (т.1 а.с. 219 - 221). Тобто, судом проведено підготовчі дії по апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року та призначено справу до судового розгляду для вирішення спору по суті. Щодо заявленого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування матеріалів цивільної справи №175/5292/21, колегія суддів зазначає, що це клопотання задоволенню не підлягає, оскільки, згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та до суду апеляційної інстанції передано всі матеріали за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, які були предметом розгляду у суді першої інстанції. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було заявлено клопотання щодо залучення власника перетвореного комунального майна в приватне спільне майно окремих осіб у справі №175/5292/21 - громаду сел. Слобожанське в особі її представницького органу Слобожанської селищної ради третьою особою без самостійних вимог, яке задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 365 ЦПК України суддя-доповідач, у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Дослідивши доводи клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки в даному випадку оскаржуване судове рішення - ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, таких висновків чи вказівок про права та обов`язки громаду сел. Слобожанське, в особі її представницького органу Слобожанської селищної ради, не містить. Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово зверталися до суду із клопотаннями щодо усунення недоліків судового процесу та проведення судових засідань за юридичною адресою місцезнаходження суду, визнаного Державою: м. Дніпро, вул. Харківська,

13. Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про зупинення апеляційного провадження у справі, а саме зупинення проведення судових засідань в м. Кривий Ріг по справі №175/5292/21, доки Касаційний цивільний суд не визначиться з вирішенням скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо ухвали від 25.07.2024 або продовження апеляційного провадження за зареєстрованим і дозволеним Державою з оприлюдненням юридичного факту державної реєстрації в ЄДРПОУ за кодом ЄДРПОУ 42270629 відповідно до ст.57 Конституції України для здійснення судовим органом влади - Дніпровським апеляційним судом діяльності у сфері юстиції і правосуддя відповідно до Закону за юридичним адресом місцезнаходження, визнаного Державою: АДРЕСА_2 . Зазначені клопотання задоволенню не підлягають, оскільки, згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню, передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Зубакової В.П., суддів Бондар Я.М. та Остапенко В.О., які здійснюють правосуддя у Дніпровському апеляційному суді за адресою: місто Кривий Ргі, пр..Героїв-підпільників,

31. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року у справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним, прийнято до провадження колегією суддів у складі: Зубакової В.П., Бондар Я.М., Остапенко В.О. та призначено справу до апеляційного розгляду на 13 годину 30 хвилин 08 серпня 2024 року в приміщенні Дніпровського апеляційного суду (м.Кривий Ріг, пр.Героїв-підпільників, 31) та правові підстави для зміни місця проведення судового засідання на вимогу учасників справи відсутні. При цьому, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року щодо призначення справи до апеляційного розгляду на 13 годину 30 хвилин 08 серпня 2024 року в приміщенні Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників, 31), й подання касаційної скарги на вказану ухвалу суду не є правовою підставою, ані для зупинення провадження у справі у розумінні статей 251, 251 ЦПК України, ані для зміни місця проведення судового засідання. Крім іншого, ОСОБА_1 звернувся до суду зі клопотанням про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, посилаючись на те, що цивільно-правовий статус правоздатності і дієздатності Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» не підтверджений та ним оспорюється у Центральному господарському суді в межах справи за його позовом про припинення юридичної особи. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. При цьому, визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Як вбачається з матеріалів справи, предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню, тобто апеляційним судом вирішується питання щодо наявності правових підстав саме для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Тобто, під час розгляду позову ОСОБА_1 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про припинення юридичної особи та під час вирішення даного спору по суті не буде встановлено преюдиційних фактів, які є обов`язковими для суду при вирішенні питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, який виданий в межах цивільної справи за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним, судове рішення по якій набрало законної сили. Отже, правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні, й подане з цього приводу клопотання задоволенню не підлягає. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів таким, що не підлягають виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не надали будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року не набрало законної сили. У справі відсутні будь-які докази помилкової видачі судом виконавчих листів. Суд зазначив, що виконавчі листи були видані на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, тобто після спливу 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року було оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень та надіслане учасникам справи і відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 отримали це судове рішення 08 квітня 2023 року. Подання ж апеляційної скарги з пропуском встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України не є підставою для скасування або зупинення набрання законної сили судовим рішенням. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом справу розглянуто неповноважним складом суду. Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 неодноразово заявляли відвід головуючій судді Дараган Л.В. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Дараган Л.В. визнано не обґрунтованою та передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Дараган Л.В.. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Дараган Л.В. визнано не обґрунтованою та передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Дараган Л.В.. 09 серпня 2023 року від боржників надійшла чергова заява про відвід головуючої судді Дараган Л.В. 14 серпня 2023 року від боржників надійшли ще дві заяви про відвід головуючої судді Дараган Л.В. від 14 серпня 2023 року. Зазначені заяви, в черговий раз, обґрунтовані наявністю обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Дараган Л.В., а також тим, що ухвала суду від 02 серпня 2023 року, якою було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Дараган Л.В., була постановлена суддею, який раніше заявляв собі самовідвід під час розгляду цивільної справи за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Дійшовши висновку, що звернення боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до суду із вказаними вище заявами про відвід головуючої судді Дараган Л.В. є завідомо безпідставними та свідчать про зловживання своїми процесуальними правами, направленими на затягування розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства, суд ухвалою від 18 серпня 2023 року залишив ці заяви без розгляду. У частині першій статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 ЦПК України). За змістом частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути мотивований і заявлений протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений у статті 40 ЦПК України, відповідно до якої питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. При цьому, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Однак, в порушення зазначених вимог ЦПК України заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Дараган Л.В., які надійшли до суду 09 серпня 2023 року та 14 серпня 2023 року не були розглянуті судом в межах строків, визначених у статті 40 ЦПК України, тобто невідкладно. Слід зазначити, що право учасника справи за наявності сумнівів у безсторонності суду заявити відвід одному із суддів або всьому складу суду, що розглядають справу, закріплене законодавством і спрямоване на усунення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду і, як наслідок, забезпечення довіри до судових рішень. Для гарантування того, що суд, який розглядає справу, є об`єктивним і неупередженим, чинне процесуальне законодавство встановлює дворівневий порядок розгляду відводу: спочатку суддею (суддями), якому (яким) заявлено відвід, а у разі визнання відводу необґрунтованим - іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається шляхом автоматизованого розподілу. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реалізуючи своє передбачене цивільним процесуальним законодавством право заявити відвід судді, визначеній для розгляду їх заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, звернулися до суду із відповідними заявами. Заяви про відвід головуючої судді Дараган Л.В. у цій справі подано не вперше. Однак, відвід вперше було обґрунтовано тією обставиною, що ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2023 року, якою було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Дараган Л.В., була постановлена суддею Васюченко О.Г., який раніше заявляв собі самовідвід під час розгляду цивільної справи за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, що, на переконання ОСОБА_2 свідчить про вирішення заяви про відвід неповноважним судом та, як наслідок, відсутність у головуючої судді Дараган Л.В. повноважень для розгляду цієї справи до вирішення заяви про її відвід в установленому Законом порядку. Відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства подана заява про відвід підлягала вирішенню у порядку статей 40-41 ЦПК України із наданням зазначеним доводам відповідної оцінки. Проте, суд першої інстанції, усупереч наведеним положенням законодавства, відповідного порядку розгляду заяви про відвід не дотримався, натомість, ухвалою від 18 серпня 2023 року залишив її без розгляду з передбачених статтею 44 ЦПК України підстав. Ця стаття закріплює неприпустимість зловживання процесуальними правами. Так, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу. Якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути таку заяву. Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань цивільного судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії, з якими закон пов`язує настання таких наслідків, при цьому її дії мають штучний характер, тобто не ґрунтуються на об`єктивних обставинах. Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти умисні і несумлінні дії учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду. Заявлення ОСОБА_2 відводу з підстав, які вказані нею вперше, не може вважатися зловживанням процесуальними правами, оскільки такі дії не мають системного характеру, а сама заява про відвід мотивована посиланнями на обставини, які заявниця вважала обґрунтованими. За таких обставин суду першої інстанції, з метою забезпечення виконання вимог цивільного процесуального законодавства, належало вирішити заявлений відвід згідно з встановленим статтями 40-41 ЦПК України порядком. Порушення судом порядку вирішення відводу свідчить про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо перегляду цієї справи неповноважним складом суду, у зв`язку з чим колегія суддів скасовує рішення суду на підставі п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України та ухвалює нове судове рішення по суті заявлених вимог. Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 274 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції"). Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання. Згідно з вимогами, передбаченими частиною 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц). З вказаного вбачається, що чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у разі встановлення обставин, які б свідчили про те, що такий виконавчий лист у момент його видачі видано помилково, безпідставно або необґрунтовано у зв`язку з відсутністю обов`язку у боржника. Судом встановлено, що повне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року було складено 06 лютого 2023 року та оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 лютого 2023 року, тому строк на апеляційне оскарження закінчився 08 березня 2023 року, після чого 28 березня 2023 року були видані виконавчі листи у справі. Апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року надійшла до Дніпровського апеляційного суду 10 травня 2023 року. На час видачі виконавчих листів відомостей щодо подання апеляційної скарги суду не було відомо, виконавчі листи було видано після строків встановлених на апеляційне оскарження, тому на час видачі виконавчого листа не було підстав вважати, що виконавчі листи було видано помилково, й колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги в цій частині. Крім того, обов`язок боржників може припинятися з передбачених законом підстав. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення. Судом встановлено, що оспорювані виконавчі листи не були видані помилково, а з матеріалів справи не вбачається, що боржниками були виконані зобов`язання зі сплати суми заборгованості стягувачу у строк до дати видачі виконавчого листа, тому правові підстави для визнання виконавчих листів таким, що не підлягають виконанню, відсутні. Посилання боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ту обставину, що рішення суду не набрало законної сили, оскільки було оскаржене в апеляційному порядку, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», наслідком прийняття апеляційної скарги на рішення суду до розгляду, за яким видано виконавчий документ є зупинення виконавчого провадження, а не визнання такого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року залишено без змін, тобто на даний час це рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню - необхідно відмовити. Щодо заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про постановлення окремої ухвали, колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною першою статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року у справі №761/32388/13-ц (провадження №61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали, суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком». Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №755/15473/20. Апеляційний суд у процесі перегляду цієї справи не встановив порушень, які б слугували достатньою підставою для постановлення окремої ухвали у відповідності до ст. 262 ЦПК України. Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню, - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 08 серпня 2024 року. Головуючий: Судді: